Постанова

від 22.12.2011 по справі 5023/6919/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 р. Справа № 5023 /6919/11

Колегія суддів у складі:

головуючого-судді - Могилєв кін Ю.О., судді - Пушай В.І., Плуж ник О.В.

при секретарі - Казаковій О.В.

за участю представників с торін:

позивача - Радигін Є.С.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши апеляційну ск аргу позивача (вх. № 4778Х/3-9) н а рішення господарського суд у Харківської області від 24.10.11 року у справі № 5023/6919/11

за позовом ТОВ "ПФК "РУСТ ", м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Х арків

про стягнення 119 059,00 гр н., -

встановила:

У серпні 2011 р. позивач зв ернувся до господарського су ду Харківської області з поз овом про стягнення з відпові дача на свою користь заподія ну шкоду у розмірі вартості в антажу, яка склала суму у розм ірі 119059,50 грн. та судові витрати на розгляд справи.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 24.10.11 року по справі № 5023/6919/11 (суддя - Смірнова О.В.) у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Рішення мотивоване з тих пі дстав, що позовна вимога про с тягнення з відповідача запод іяної шкоди у розмірі вартос ті вантажу у сумі 119059,50 грн. є нео бґрунтованою, в її задоволен ні слід відмовити.

Позивач з рішенням суду пе ршої інстанції не погоджуєть ся, просить його скасувати та прийняти нове, яким задоволь нити позовні вимоги в повном у обсязі, шляхом стягнення з в ідповідача на свою користь з аподіяну шкоду у розмірі фак тичної вартості вантажу, яка склала суму у розмірі 119059,50 грн. та судові витрати за розгляд справи.

В підтвердження доводів, в икладених в апеляційній скар зі, позивач вказує на те, що рі шення суду першої інстанції не відповідає обставинам спр ави, а також при його винесенн і порушено норми матеріально го та процесуального права.

Так, у відповідності до усно ї угоди про перевезення вант ажу укладеної між Фізичною о собою-підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ "ПФК "РУСТ" відповідач з обов'язався перевезти армату ру (А-ІІІ) № 10 ТНП (далі по тексту товар або вантаж) у кількості 19,550 т на загальну суму у розмір і 119059,50 грн. з м. Кривий Ріг від ван тажовідправника ТОВ "ВІКАНТ" до вантажеодержувача ТОВ "ПФ К "РУСТ" м. Харків.

Згідно отриманої позиваче м інформації від вантажовідп равника ТОВ "ВІКАНТ" 05.05.2011 р. вант аж був відвантажений на авто мобіль МАН НОМЕР_4 з приче пом НОМЕР_5 (згідно матері алів справи належить ФОП ОС ОБА_3 на праві власності), яки м керував водій-експедитор ОСОБА_4 (довідка з ДПІ Орджон ікідзевського району м. Харк ова про трудові відносини з ф ізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (до суду першої інс танції надавалась), що підтве рджує надана товаровідправн иком "позивачу" товаро-трансп ортна накладна серії 0012801 від 5.05 .2011 р. Тобто вантажовідправник підтвердив той факт, що він на лежним чином у відповідності до листа позивача за № 04/05-1 від 4 .05.2011 р. відвантажив вантаж вказ аному робітнику перевізника . Крім цього, як вже вище зазна чалось, відповідач у відпові дності до наданого до суду ві дзиву та відповіді на претен зію не заперечує, що його воді єм-експедитором був отримани й вантаж 05.05.2011 року у товаровідп равника ТОВ "Вікант", який він повинен був перевезти з м. Кри вій Ріг до м. Харків.

Як зазначає позивач, 25.06.2011 р. п озивач звернувся до відповід ача з претензією посилаючись на ст. ст. 919, 924 ЦК України, згідно якої просив відповідача пов ернути вантаж, отриманий у то варовідправника 05.05.2011 року, або відшкодувати збитки у розмі рі вартості вантажу.

На претензію позивач отрим ав відповідь відповідача, що той належним чином виконав п еревезення та відвантажив ва нтаж у вказане замовником мі сце, тому у позивача до нього н е може бути жодних претензій . Однак, позивач жодних вказів ок про відвантаження вантажу у м. Днепропетровськ відпові дачу не надавав та вантаж не о тримав.

До того ж, позивач зазначає, що відповідач до суду не нада в жодного належного доказу, я кий би підтверджував факт от римання 05.05.2011 року вантажу від т оваровідправника ТОВ "ВІКАНТ " та перевезення його якоїсь і ншої особі про яку він зазнач ає у запереченнях на позовну заяву та відзиві на претензі ю, але суд першої інстанції пр и вирішенні справи на цей фак т не звернув уваги, хоча у відп овідності до "Правил перевез ення вантажів автомобільним транспортом в Україні", затвердженим наказом Мінтра нсу України від 14.10.1997 року за № 363 , відповідач повинен був нада ти до суду в підтвердження ви конання своїх обов'язків з пе ревезення вантажу товаро-тра нспорту накладну оформлену у відповідності до вище навед ених "Правил перевезення", яка згідно з цими "Правилами пере везення" є єдиним для всіх уча сників транспортного процес у юридичним документом, приз наченим для списання товаро- матеріальних цінностей, облі ку на шляху їх переміщення, оп рибуткування, складського, о перативного та бухгалтерськ ого обліку, а також для розрах унків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тобто, на думку позивача, по силання відповідача на той ф акт, що він перевозив вантаж і ншій особі, а не за вказівкою п озивача у відповідності до у кладеної між позивачем та ві дповідачем усної угоди про п еревезення нічим не підтверд жується з боку відповідача, а навпаки вказує на те, що таким и діями відповідач хоче уник нути цивільної відповідальн ості.

Також, позивач вказує на те, що суд першої інстанції пр ийняв до уваги безпідставну правову позицію відповідача , яка нічим не обґрунтована та безпідставно відмовив позив ачу у визові третьої особи - водія ОСОБА_4, хоча по дані й категорії справ участь тре тьої особи є обов'язковою, том у як вирішення цієї справи за чипає права та обов'язки вказ аної особи.

Відповідач вважає ріше ння суду першої інстанції за конним та обґрунтованим і пр осить рішення залишити без з мін, а апеляційну скаргу без з адоволення.

Судова колегія повторно р озглянувши справу та перевір ивши повноту, законність та о бґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи а пеляційної скарги, приходить до висновку про скасування р ішення господарського суду п ершої інстанції та задоволен ня апеляційної скарги з наст упних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом п ершої інстанції між позиваче м та відповідачем в усній фор мі був укладений договір про перевезення арматури (А-ІІІ) № 10 ТНП про перевезення товару у кількості 19,550 т.

Позивачем була здійснена п опередня оплата, що підтверд жується рахунком фактурою №0 011913 від 28.04.2011 року.

У відповідності до транспо ртної накладної серії 0012801 від 05.05.2011 р. та накладної на відпуск матеріалів № НОМЕР_2 від 05. 05.2011 р. вантаж був відвантажени й на автомобіль МАН НОМЕР_4 з причепом НОМЕР_5 (згідно матеріалів справи належить ФОП ОСОБА_3 на праві власн ості), яким керував водій-експ едитор ОСОБА_4 (довідка з Д ПІ Орджонікідзевського райо ну м. Харкова про трудові відн осини з фізичною особою-підп риємцем ОСОБА_3

Однак, як вбачається з ма теріалів справи та не запере чується сторонами вантаж отр иманий водієм ОСОБА_4 пози вачу не був доставлений.

Позивачем 25.06.2011 року була на діслана відповідачу претенз ія з вимогою повернути (поста вити) сплачений товар, або від шкодувати збитки на суму спл аченого товару. Зазначена пр етензія відповідачем залише на без відповіді та задоволе ння.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України - майнова шкода, завдана непра вомірними рішеннями, діями ч и бездіяльністю особистим не майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкод а, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодову ється в повному обсязі особо ю, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 33 Гос подарського процесуального кодексу України обов'язок до казування і подання доказів покладається на сторони. Кож на сторона повинна довести т і обставини, на які вона посил ається як на підставу своїх в имог і заперечень. В даному ви падку саме відповідач повине н був довести суду, що шкода за вдана позивачу у вигляді спл аченого та не поставленого т овару виникла не з вини відпо відача.

Посилання відповідача у своєму відзиві на позов та су ду першої інстанції на те, що в товарно-транспортній наклад ній № 0012801 від 05.05.2011 р. в графі "прийн яв водій - експедитор" значить ся підпис невідомої особи, а н е водія ОСОБА_4, безпідста вне, оскільки саме відповіда ч повинен був довести суду за значений факт.

Також безпідставні посил ання на те, із зазначеного док ументу відповідач не виступа в та не виступає стороною спі рних правовідносин, оскільки відповідач отримавши замовл ення для здійснення отриманн я та перевезення товару, стор они вчинили певний правочин і, в даному випадку саме відпо відач повинен був довести су ду, що сплачений позивачем то вар не був йому доставлений н е з вини відповідача.

Згідно наданих до мате ріалів справи документів (до відки ДПІ арк. справи 14) переві зник у особі водія ОСОБА_4 на час здійснення перевезен ня в трудових відносинах з ФО П ОСОБА_3 - відповідачем п о справі.

Трудові відносини поляг али в тому, що ОСОБА_4 здій снював перевезення вантажів замовлених відповідачем.

Тобто відповідальність з а перевезення водієм ОСОБА _4 замовлених відповідачем вантажів взяв на себе саме ві дповідач, згідно трудовим ві дносинам.

Відповідачем не доведено суду, що непостачання товару позивачу було здійснено не з його вини, тому відповідно до вимог п. 1 ст. 1166 Цивільного код ексу України відповідач пови нен відшкодувати позивачу шк оду на суму сплаченого, але не доставленого товару, що не по збавляє відповідача в регрес ному порядку звернутись до в инної особи, тобто до свого пр ацівника ОСОБА_4 про відшк одування завданої шкоди.

На підставі викладеног о, висновки, викладені в рішен ні господарського суду Харк івської області від 24.10.11 року н е відповідають фактичним обс тавинам справи, а доводи апел янта, з яких вони оскаржуютьс я є підставою для його скасу вання.

У зв' язку з вищезазнач еним та керуючись п. 1 ст. 1166 Циві льного кодексу України ст.ст . 33, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п.п.3,4 ст. 104, ст. 105 ГПК У країни, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задо вольнити. Рішення господарсь кого суду Харківської област і від 24.10.11 року по справі № 5023/6919/11 с касувати та прийняти нове, як им позов задовольнити. Стягн ути з ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА _1 ідентифікаційний код НО МЕР_3) на користь ТОВ "ПФК "РУС Т" (м. Харків-61044, вул. Більшовицьк а, 9 р/р 26002060566136 в ХГРУ «Приватбанк, МФО 351533, ідентифікаційний код 35587409) 11059,50 грн. шкоди, 1190,60 грн. держми та за подання позову, 236,00 грн. су дових витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу та 595,30 грн. держмит а за подання апеляційної ска рги.

Наказ доручити видати госп одарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає зак онної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протяг ом двадцяти днів до касаційн ої інстанції Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Пушай В.І.

Плужник О.В.

Повний текст постано ви підписано 22.12.2011 р.