Рішення

від 28.04.2010 по справі 38/202-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2010 р.                                                            Справа № 38/202-09

вх. № 5063/6-38

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя    

суддя                         

суддя                          

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

 позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_1 - дов.   

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_2, м. Харків    

до  ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" в о. відділення №9 в м. Харкові,  м. Харків  

про визнання недійсними третейських застережень у кредитних договорах.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовною заявою до ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" в о. відділення № 9 в м. Харкові, згідно якої просить суд визнати недійсними:

- п. 12.1. генеральної кредитної угоди № 010/2000/001/5 від 24.12.2007 р.;

- п. 10.1. кредитного договору № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р.;

- п. 10.1. кредитного договору № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р.;

- п. 10.1. кредитного договору № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р.;

- п. 10.1. кредитного договору № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008 р.;

- п. 8.8. договору іпотеки № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 р.;

- п. 8.8. договору іпотеки № 014/8088/2/12025/1 від 27.03.2007 р.;

- п. 5.3. договору поруки № 010/2000/001/5/2 від 24.12.2007 р.

Відповідач в судове засідання з"явився, позовні вимоги не визнає в повному обсязі.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 24.12.2007 р. між ним та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" було укладено генеральну кредитну угоду № 010/2000/001/5, на підставі якої були укладені кредитні договори, згідно яких позивачу були надані кошти на потреби, а саме:

- № 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р.;

- № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р.;

- № 014/8088/9/14415 від 25.04.2008 р.

27.03.2008 р. між ОСОБА_2 та ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" був укладений кредитний договір № 014/8088/2/12025 для придбання квартири. Такожбув укладений договір № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 р., предметом якого виступає нерухоме майно, а саме чотирьохкімнатна квартира загальною площею 159,9 кв.м. житловою площею 89,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

24.12.2007 р. між ОСОБА_2, ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 010/2000/001/5/2

Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила, що генеральна кредитна угода № 010/2000/001/5 від 24.12.2007 р., кредитний договір 014/3531/9/08305 від 24.12.2007 р., № 014/3531/9/08306 від 24.12.2007 р., № 014/8088/9/1445 від 25.04.2008 р. та кредитний договір № 014/8088/2/12025 від 27.03.2008 р. та укладені договори забезпечення № 014/8088/2/12025/1 від 27.03.2007 р., № 010/2000/001/5/1 від 24.12.2007 р. були укладені між ВАТ "ЕРСТЕ БАНК" та громадянином України ОСОБА_2 як фізичною особою.

Позивач в позовній заяві зазначає, що п. 12.1. генеральної кредитної угоди, п. 10.1. кредитних договорів, п.8.8. договорів іпотеки, п. 5.3. договору поруки передбачено третейське застереження. Отже, всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають при виконанні цього договору чи у зв"язку з ним  або випливають з них, підлягають розглду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом даного третейського суду. Третейський розгляд справ, учасники якого є сторони цього договору, здійснюється третейським судом у складі трьох суддів. Формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків здійснюється в порядку, встановленому регламентом даного третейського суду.

Стосовно посилання позивача на Закон України "Про захист прав споживачів" суд зазначає, що положення цього закону не можуть бути застосовані при розгляді цього спору, оскільки з позовом звернувся саме суб"єкт підприємницької господарювання. Споживачем згідно ст. 1 цього закону є фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов"язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов"язків найманого працівника. Отже, посилання позивача на положенням норм цього закону як на підставі норм для визнання третейських застережень недійсними - є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, що визначені законом, є: предмет, сума, строк повернення, розмір процентів. З аналізу норм статей Закону України «Про іпотеку» вбачається, що істотними умовами договору іпотеки є: предмет, опис предмета іпотеки, відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця, посилання на видачу/відсутність заставної, змін та розмір основного зобов'язання, строк та порядок його виконання та/або посилання на правочин, в якому встановлене основне зобов'язання. З аналізу ст.ст. 553-559 ЦК України вбачається, що істотними умовами договору поруки є: предмет, перелік дій, які зобов'язаний вчинити поручитель у випадку невиконання основного зобов"язання боржника, вказівка на зобов'язання боржника, що забезпечується порукою, реквізити основного зобов'язання.

Позивач обслуговує кредити ще з 2007 року та 2008 року (з дати укладення кожного з кредитних договорів).

До теперішнього часу Позивачем не передавалася заява до Відповідача та її не надано і до суду, як доказ того, що при укладенні Договорів Позивачем зроблено заяву про необхідність досягнення згоди з приводу якоїсь іншої умови, яку Позивач вважав для себе істотною, зокрема щодо перегляду пунктів в Договорах, в яких міститься третейське застереження.

Крім того, при підписанні Договорів - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проставляли підписи на кожній сторінці договору, що виключає відсутність їх волевиявлення при укладенні таких Договорів. Під час укладення Договорів, його сторонами був дотриманий принцип свободи договору, передбачений статтею 627 ЦК України, а також принцип вільного волевиявлення учасника правочину, що визначений ч. З ст. 203 ЦК України. Отже, зміст Договорів не суперечить вимогам ЦК України, іншим актам цивільного иконодавства, а також моральним засадам суспільства, вимоги Позивача є необгрунтованими та не підтверджуються будь-якими доказами.

Також суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд   третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Виключення складають справи у спорах, перелік яких наведений в ст.6 Закону України «Про третейські суди».

Статтю 6 Закону України «Про третейські суди» лише 05.03.2009 р. було доповнено нормою, за якою справи у спорах щодо нерухомого майна стали непідвідомчі третейським судам. Тобто ця норма виникла після укладення договорів іпотеки з ОСОБА_2

Згідно ст. 58 Конституції, ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Отже, третейське застереження в договорах іпотеки не підпадає під підстави недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 203, п. 1 ст. 215 ЦК України, та з цих підстав третейське застереження у договорах іпотеки не може бути визнане недійсним.

Також необхідно зазначити, що ОСОБА_2 двічі передавав в забезпечення нерухоме майно за договорами іпотеки, перед підписання яких приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на виконання приписів чинного законодавства роз'яснювала сторонам зміст правочину, їх права та обов'язки, перевіряла їх право та дієздатність, а також перевіряла відповідність змісту посвідчувальних договорів іпотеки вимогам закону (з метою сконання вимог ст. 54 Закону України «Про нотаріат»).

Враховуючи положення ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, приписи Роз'яснень Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними від 12.03.99р. № 02-5/111, Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про визнання угод недійсними від 28.04.1978 р. № 3, листа Верховного суду України в Узагальненій   практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008 р., не підпадають під ознаки недійсності в Договорах пункти, які містять третейські застереження, оскільки:

- зміст третейських застережень не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- сторони вищевказаних Договорів мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі;

- укладені вищевказані Договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними,

- недійсність таких пунктів не встановлена законом.

При укладанні Договорів між відповідачем та ОСОБА_2, ОСОБА_4 в повному обсязі дотримано вимоги чинного законодавства України та досягнуто згоди по всім істотним умовам. При цьому, ОСОБА_2 отримав всі кредитні кошти та певний час (з 2007 та 2008 року) виконував зобов'язання за Договорами.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального  кодексу України, суд, -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписано 29.04.2010 р.

Головуючий суддя                                                           

суддя                                                                                  

суддя