ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24"
жовтня 2006 р.
Справа № 08/2250
Господарський суд Черкаської області в
складі: головуючого -судді Коваленка В.І., секретаря судового
засідання Атамась Т.В.
за
участю представників:
від позивача -ОСОБА_4 за довіреністю,
від відповідача -ОСОБА_2 за довіреністю,
від
3-ої особи - Завадського Д.В. за довіреністю,
розглянувши
матеріали справи за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -приватного
підприємця ОСОБА_1 смт. Попільня до приватного підприємства "Памсі"
м. Черкаси про стягнення 145500 грн.
та за
зустрічною позовною заявою приватного підприємства "Памсі" м.
Черкаси, третя особа на стороні позивача сільськогосподарське товариство з
обмеженою відповідальністю “Колос” с. Скориківка Золотоніського району
Черкаської області до суб'єкта підприємницької діяльності - приватного
підприємця ОСОБА_1 смт. Попільня про стягнення 38301 грн. 60 коп.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача на
його користь 145500 грн.
неустойки у вигляді сталої грошової суми, що становить вартість недопоставленої
гречки яку відповідач мав передати позивачеві. Обґрунтовуючи позовні вимоги
позивач зазначив, що 15.09.2005р. між ПП ОСОБА_1 та ПП “Памсі” укладено договір
поставки сільськогосподарської продукції №НОМЕР_1. Відповідач зобов'язався
поставити і передати у власність позивача 300 тонн гречки за ціною 970 грн. за 1 тонну на загальну
суму 291000 грн., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію.
Відповідно до п.п.2.1.1. п.2.1. вищевказаного договору, відповідач повинен був
передати вищезазначену кількість гречки до 23 вересня 2005 року. Сторони в
п.1.7. договору встановили, що розрахунки за даним договором здійснюються
шляхом безготівкового перерахування авансового платежу від відповідача на
розрахунковий рахунок позивача по факту завантаження продукції на
автотранспортний засіб, наданий зі сторони відповідача, за фактично
відвантажений об'єм, з наступним остаточним розрахунком між сторонами згідно з
заліковими характеристиками.
Позивач
вказав, що в ході виконання умов вищезазначеного договору, ПП “ПАМСІ” в період
з 15 по 16 вересня 2005 року забезпечило відвантаження в подані позивачем
автотранспортні засоби тільки 150 тонн гречки в фізичній вазі, що
підтверджується податковими та видатковою накладними: загальна видаткова
накладна ПП “ПАМСІ” ІНФОРМАЦІЯ_1 та двома податковими накладними: ІНФОРМАЦІЯ_2.
на загальну суму 70000 грн. та ІНФОРМАЦІЯ_3 на загальну суму 64550 грн.
Позивач
також вказав, що він оплатив відвантажену продукцію на загальну суму 134550 грн., що підтверджують платіжні
доручення: НОМЕР_2 від 15.09.2005р., НОМЕР_3від 16.09.2005р. та НОМЕР_4 від
16.09.2005р., що відповідає 150 тонам гречки по ціні 897 грн. згідно залікової
ваги в зв'язку з невідповідністю базисних кондицій, про які зазначено в
п.п.2.1.1. п.2.1. договору. Залікові якісні характеристики поставленої гречки
затверджені картками аналізу по формі №47 КП “Білоцерківхлібопродукт” від 22.09.2005р.,
згідно товарних накладних позивача, по яким КП “Білоцерківхлібопродукт”
здійснювало прийомку гречихи у СПД - ОСОБА_1 відповідно до п.1.4. договору.
Позивач
вказав, що з 17 вересня 2005р. по теперішній час відповідач безпідставно
відмовився постачати в поданий СПД - ОСОБА_1 автотранспортний засіб гречку в кількості
150 т., чим порушив умови виконання договору в частині своїх зобов'язань. Факт
подачі автотранспорту за гречкою та її невідвантаження підтверджується актом
виконаних робіт № НОМЕР_5 від 17.09.2005 року до договору № НОМЕР_6 від 15.09.2005 року
на транспортно-експедиційне обслуговування, який уклав СПД - ОСОБА_1 з
автоперевізником. На неодноразові звернення позивача до відповідача з приводу
необхідності остаточної поставки гречки передбаченої договором в затвердженій
кількості та якості ПП "ПАМСІ" не реагує по теперішній час. Вирішення
спору шляхом переговорів не дало позитивного результату, і позивач 17 лютого
2006 року відправив відповідачеві претензію на загальну суму 145500 грн., що
відповідає вартості 150 тонн гречки згідно з розцінками визначеними в п.п.
2.1.1. договору. Відповіді на претензію відповідач не надав.
Приватним
підприємством “Памсі” до вирішення спору по суті подано зустрічну позовну заяву
про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 11027 грн. 60 коп.
боргу за одержаний товар, 8344 грн. збитків, 17880 грн. упущеної вигоди та 1050
грн. відшкодування витрат понесених приватним підприємством “Памсі” при
виконанні укладеного між сторонами договору. Обгрунтовуючи зустрічні позовні
вимоги ПП “Памсі” вказав, що 15.09.2005 року між позивачем та відповідачем був
укладений договір поставки сільськогосподарської продукції № НОМЕР_1. За
вказаним договором позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу
гречку в кількості 300 тон. за ціною 970 грн. за одну тону. Згідно п 1.3
Договору відповідач взяв на себе зобов'язання одержати товар зі складу позивача
на умовах EXW - Франко-склад (згідно з умовами міжнародного тлумачення
комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року) в с. Скориківка
Золотоніського району Черкаської області в строк з 15 по 23 вересня 2005 року.
В зв'язку з тим, що товар позивача з 05.09.2005 року знаходився на зберіганні
за договором зберігання НОМЕР_7 від 05.09.2005 року у СТОВ “Колос”, позивач з
метою своєчасного виконання передачі сільськогосподарської покупцям в цей же
день уклав з останнім договір доручення, за яким уповноважив зберігача
здійснити відвантаження його товару зі складу в селі Скориківка Золотоніського
району на користь будь-якої особи, що буде вказана позивачем в окремому
письмовому дорученні.
Заявник
вказав, що 15.09.2005 року він передав третій особі СТОВ „Колос" окреме
доручення НОМЕР_10 про відвантаження 300 тонн гречки зі складу в селі
Скориківка Золотоніського району на користь відповідача при умові надходження попередньої
оплати товару. Згідно пункту 1.7. вищевказаного договору відповідач
зобов'язався сплатити товар на умовах здійснення авансового платежу по факту
поставки, тобто на умовах попередньої оплати при умови поставки товару в день
оплати. Згідно п. 2.1.1. договору позивач взяв на себе зобов'язання здійснити
передачу товару по
23.09.2005р. З даним зобов'язанням кореспондується обов'язок відповідача
здійснити попередню оплату в строк по 23.09.2005 року.
На
виконання зобов'язань за договором відповідач за платіжними дорученнями НОМЕР_2
від 15.09.2005 року на 70 000 грн., НОМЕР_3від 16.09.2005 року на 50000 грн. та
НОМЕР_4 від 16.09.2005р. на 14550 грн. здійснив попередню оплату товару на
загальну суму 134550 грн., що відповідає оплаті 138,715 тонн гречки. Після чого
в період з 16 по 17.09.2005р. відповідач на умовах, що визначені договором,
одержав зі складу позивача вказану кількість гречки. Для того, щоб не залишати
недозавантаженим останній автотранспортний засіб, відповідачу за його усним
проханням було без попередньої оплати відвантажено 11,365 тонн гречки. Після
одержання першої партії товару відповідач в одноособовому порядку відмовився
виконувати взяті на себе зобов'язання по оплаті та одержанню 149,020 тонн
гречки. В строк до 23.09.2005 року авансових платежів позивачу більше не
здійснював, за прийманням товару ні на адресу складу, ні на юридичну адресу
позивача не з'являвся. Остаточного розрахунку за одержану продукцію в кількості
11,365 тонн не здійснив
27.04.2006р.
позивач направив відповідачу претензію з вимогою виконати зобов'язання по
сплаті та одержанню товару - 150 тонн гречки вартістю 145500 грн. Вимоги, що
були в претензії, відповідач не виконав, на претензію відповіді не надіслав. 12
травня 2006 року позивач скористувався наданим йому правом відмовитися від
зобов'язань в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по
оплаті та прийманню товару. В цей же день до договором купівлі-продажу НОМЕР_4
зерно гречки, що підлягало продажу відповідачу, було продано СТОВ “Колос”.
Позивач
з метою збереження ресурсів відповідача передав йому без оплати для повного
завантаження автотранспортного засобу 11,365 тон гречки, а той в свою чергу
відмовився оплачувати вартість товару. В зв'язку з одноособовою відмовою від
виконання взятих на себе зобов'язань позивач поніс збитки - як прямі так й
упущену вигоду.
Прямі
збитки, зазначило ПП “Памсі” полягають в тому, що зерно гречки за договором
зберігання знаходилося на складах СТОВ “Колос” в період з 24.09.2005 року по
24.04.2006 року. За вказаний період позивач сплатив зберігачу 8344 грн. за
послуги зберігання за договором НОМЕР_7 від 09.09.2005 року. Вказану суму
позивач не сплатив би, як би відповідач належним чином виконав взяті на себе
зобов'язання по оплаті та прийманню товару в строк до 23.09.2005 року. В
зв'язку з відмовою позивача оплачувати та одержувати у встановленому порядку
товар позивач був змушений продати його іншій особі, яка запропонувала нижчу
ціну, ніж розраховував позивач при угоді з відповідачем. Різниця в ціні
реалізації залишку не одержаного відповідачем товару склала 17880 грн. Вказану
суму позивач одержав би, як би відповідач належним чином виконав взяті на себе
зобов'язання за договором по оплаті товару.
Також
приватним підприємством “Памсі” зазначено, що згідно п. 1.3. договору поставка
здійснювалась на умовах ЕХW - Франко-склад Продавця. Згідно вказаних умов
поставки продавець - позивач по зустрічному позову, не відповідає за
завантаження товарів на транспорт покупця. Ціна товару визначена на умовах Франко-склад,
тобто без урахування вартості завантаження та перевезення, і складала 970 грн.
за тону гречки. Згідно п. 2.1.7. договору після приймання товару за кількістю і
якістю, яка здійснювалася на складі продавця до завантаження на автотранспорт,
позивач взяв на себе зобов'язання завантажити товар на автотранспорт
відповідача.
З
наведеного, вказало приватне
підприємство “Памсі” випливає, що відповідач по зустрічному позову зобов'язаний
сплатити вартість послуг по завантаженню товару на його автотранспорт, бо
вартість таких послуг по умовам Франко - склад в ціну товару не включена.
Завантаження товару було здійснено СТОВ “Колос” позивачем. Оплата наданих СТОВ
“Колос” послуг була здійснена позивачем 12.05.2006 року в сумі 1050 грн.
18.05.2006 року позивач направив відповідачу вимогу НОМЕР_8про відшкодуванню
витрат позивачу на оплату послуг по завантаженню 150 тон гречки із розрахунку 7
грн. за одну тону, всього на 1050 грн. В зв'язку з тим, що сторони не визначили
строк розрахунку, позивач вимагав від
відповідача сплатити 1050 грн. на протязі 7 днів від дати одержання вимоги.
Відповідач одержав вимогу 23.05.2006 року, однак до цього часу відшкодування не
здійснив.
В
судовому засіданні представник суб'єкта підприємницької діяльності -приватного
підприємця ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та заперечила проти задоволення
зустрічних позовних вимог ПП “Памсі” .
Представником
ПП “Памсі” в судовому засіданні позов позивача не визнано та підтримано
зустрічні позовні вимоги.
В
судовому засіданні оголошувалась перерва з 28 вересня по 24 жовтня 2006р. на
підставі ст.77 ГПК України.
Вислухавши
пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи -СТОВ “Колос”, а
також вивчивши матеріали справи суд встановив, що СТОВ “Колос” 05.09.2005р.
уклало з ПП “Памсі” договір НОМЕР_7 про зберігання зерна сільськогосподарських
культур на його складах, що належать підприємству на праві власності. На
виконання умов договору 06.09.2005р. СТОВ “Колос” за актом приймання -передачі
було прийнято 120 тонн насіння гарбуза, 350 тонн зерна гречки та 130 тонн зерна ячменю.
Дослідженням
матеріалів справи встановлено, що 15.09.2005р. між суб'єктом підприємницької
діяльності -приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємством
"Памсі" укладено договір№НОМЕР_1 поставки сільськогосподарської
продукції. Сторони встановили, що предметом даного договору є обов'язок
відповідача поставити і передати у власність позивача 300 тонн гречки за ціною
970 грн. за 1 тонну на загальну суму 291000 грн., а позивач зобов'язався
здійснити попередню оплату та прийняти цю продукцію.
Відповідно
до п.п.2.1.1. п.2.1. вищевказаного договору, відповідач повинен був передати
вищезазначену кількість гречки до 23 вересня 2005 року. Сторони в п.1.7.
договору встановили, що розрахунки за даним договором здійснюються шляхом
безготівкового перерахування авансового платежу від позивача на розрахунковий
рахунок відповідача по факту завантаження продукції на автотранспортний засіб,
наданий зі сторони відповідача, за фактично відвантажений об'єм, з наступним
остаточним розрахунком між сторонами згідно з заліковими характеристиками.
Позивач
перерахував відповідачеві 134550 грн., що підтверджується відомостями, що містяться в платіжних дорученнях - НОМЕР_2
від 15.09.2005р., НОМЕР_3від 16.09.2005р. та НОМЕР_4 від 16.09.2005р. ПП
“ПАМСІ” 15 та 16 вересня 2005 року забезпечило відвантаження в подані позивачем
автотранспортні засоби 150 тонн гречки. Дана обставина підтверджується
відомостями, що містяться в слідуючих податкових та видаткових накладних:
загальна видаткова накладна ПП “ПАМСІ” ІНФОРМАЦІЯ_1, двома податковими
накладними: ІНФОРМАЦІЯ_2. і ІНФОРМАЦІЯ_3, а
також накладними ІНФОРМАЦІЯ_4., ІНФОРМАЦІЯ_5 Всього відповідачем
передано позивачеві 150 тонн гречки.
Суд
вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 145500 грн. неустойки у
вигляді сталої грошової суми, що становить вартість недопоставленої гречки яку
мав відповідач передати позивачеві не ґрунтуються на фактичних обставинах
справи та підлягають відхиленню. В обґрунтування своїх посилань позивач
звертаючись до суду вказав, що ціна позову є неустойки у вигляді сталої
грошової суми, що становить вартість недопоставленої гречки яку мав відповідач
передати позивачеві 145500 грн., що відповідає 150 тонам гречки згідно з ціною
встановленою в п.п. 2.1.1. вищевказаного договору. Вимога позивача сплатити
дану суму ґрунтується на підставі п. 4.2. вищевказаного договору згідно якого передбачено, що за
порушення обов'язку щодо своєчасного передання продукції або відмови від її
поставки покупцеві у визначені підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. даного договору
строки продавець оплачує покупцеві, за вимогою останнього, неустойку в розмірі
вартості ненаданої продукції за цінами, визначеними у даному договорі, з
урахуванням інфляції.
Із
матеріалів справи встановлено, що предметом даного договору є обов'язок
відповідача поставити і передати у власність позивача 300 тонн гречки за
ціною 970 грн. за 1
тонну на загальну суму 291000 грн., а позивач зобов'язався прийняти та оплатити
на умовах здійснення авансового платежу цю продукцію.
Відповідно
до п.п.2.1.1. п.2.1. вищевказаного договору, відповідач повинен був передати
вищезазначену кількість гречки до 23 вересня 2005 року. Сторони в п.1.7.
договору встановили, що розрахунки за даним договором здійснюються шляхом
безготівкового перерахування авансового платежу від позивача на розрахунковий
рахунок відповідача по факту завантаження продукції на автотранспортний засіб,
наданий зі сторони відповідача, за фактично відвантажений об'єм, з наступним остаточним
розрахунком між сторонами згідно з заліковими характеристиками. Згідно положень
п.1.3 вищевказаного договору місцем передачі продукції за даним договором
визначено с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області. Таким чином
позивач відповідно до укладеного договору зобов'язаний був одержати товар лише
після здійснення авансового платежу на рахунок відповідача. Дана обставина
також підтверджується положеннями п.1.3 вищевказаного договору згідно якого
сторони визначили за термінологією Офіційних правил тлумачення комерційних
термінів міжнародної торгової палати (видання МТП №560 з 01.01.2000р.)
ІНКОТЕРМС, що товар має бути переданий на умовах EXW франко -склад ПП “Памсі”.
За вказаною термінологією продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження
покупця в названому місці поставки без завантаження на будь -який транспортний
засіб в межах погодженого строку, а покупець зобов'язаний сплатити ціну товару
у відповідності з договором купівлі -продажу. За вищевказаних обставин суд
вважає, що суб'єктом підприємницької
діяльності -приватним підприємцем ОСОБА_1 порушені взяті на себе зобов'язання
по перерахуванню коштів в якості попередньої оплати.
Відповідно
до положень що містяться в частині третій ст.538 Цивільного кодексу України у
разі невиконання однієї із сторін у зобов'язання свого обов'язку друга сторона
має право зупинити виконання свого обов'язку. Посилання позивача про те, що з
боку відповідача була необґрунтована одностороння відмова від виконання
обов'язку здійснити завантаження поданого ним 16.09.2005р. вантажного
автомобіля суд вважає таким, що не підтверджене фактичними обставинами справи.
Статтею
526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися
належним чином відповідно до умов договору. Отже суд приходить до висновку, що
ПП “Памсі” в строки визначені умовами договору виконані взяті на себе
зобов'язання в повному об'ємі. В той же час суд вважає за необхідне зазначити,
що в порушення п.1.7 вищевказаного договору позивачем не перераховано авансовий
платіж відповідачеві. Із доказів, що містяться в матеріалах справи встановлено,
що ПП “Памсі” у вересні місяці 2005р. передано СТОВ “Колос” на зберігання 350
тонн гречки. Тобто суд приходить до висновку, що дана обставина засвідчує
можливість здійснити відповідачем виконання зобов'язань по вищевказаному
договору.
Суд
оцінює критично посилання суб'єкта підприємницької діяльності -приватного
підприємця ОСОБА_1 про те, що 16.09.2005р. відповідач не обґрунтовано відмовив
йому у завантаженні вантажного автомобіля гречкою. Статтею 33 ГПК України
передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже суд вважає, що
позивачем не подано належних доказів які можуть засвідчити факт відмови
відповідача здійснити завантаження автомобіля гречкою. Посилання позивача на
пояснення та докази суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 який надав йому
транспорті послуги суд оцінює критично вважає їх не переконливими оскільки вони
спростовуються поясненнями працівників СТОВ “Колос” які зазначили, що
16.09.2005р. суб'єкти підприємницької діяльності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не
зверталися до них з приводу повторного завантаження вантажного автомобіля
гречкою.
Статтею
530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання підлягає виконанню
у визначений в ньому термін. Відповідно
до п.п.2.1.1. п.2.1. вищевказаного договору, відповідач повинен був передати
вищезазначену кількість гречки до 23 вересня 2005 року. Таким чином суд
приходить до висновку, що з боку відповідача не мало місце неналежного
виконання зобов'язань умов вищевказаного договору тому, що позивачем не вчинено
дій обов'язок здійснення яких покладеного на нього умовами договору. Статтею
550 Цивільного кодексу України передбачено,
що право на неустойку виникає у випадку невиконання або неналежного виконання
боржником зобов'язання. Приймаючи до уваги вищевказане суд вважає за необхідне
відмовити суб'єкту підприємницької діяльності -приватному підприємцю ОСОБА_1 в
задоволенні позовних вимог про стягнення з приватного підприємства
"Памсі" 145500 грн.
При
розгляді зустрічних позовних вимог ПП “Памсі” про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
11027 грн. 60 коп. боргу за одержаний товар, 8344 грн. збитків, 17880 грн.
упущеної вигоди та 1050 грн. відшкодування витрат понесених приватним
підприємством “Памсі” при виконанні укладеного між сторонами договору суд
вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
В
судовому засіданні встановлено, що згідно укладеного 15.09.2005р. договору
поставки сільськогосподарської продукції № НОМЕР_1 позивач взяв на себе
зобов'язання поставити відповідачу гречку в кількості 300 тон. за ціною 970
грн. за одну тону. Згідно п 1.3 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання
одержати товар зі складу позивача на умовах EXW - Франко-склад (згідно з
умовами міжнародного тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000
року) в с. Скориківка Золотоніського району Черкаської області в строк з 15 по
23 вересня 2005 року.
Позивач
перерахував відповідачеві 134550 грн., що підтверджується відомостями, що містяться в платіжних дорученнях - НОМЕР_2
від 15.09.2005р., НОМЕР_3від 16.09.2005р. та НОМЕР_4 від 16.09.2005р. ПП
“ПАМСІ” 15 та 16 вересня 2005 року забезпечило відвантаження в подані позивачем
автотранспортні засоби 150 тонн гречки. Дана обставина підтверджується
відомостями, що містяться в слідуючих податкових та видаткових накладних:
загальна видаткова накладна ПП “ПАМСІ” ІНФОРМАЦІЯ_1, двома податковими
накладними: ІНФОРМАЦІЯ_2. і ІНФОРМАЦІЯ_3, а
також накладних ІНФОРМАЦІЯ_4., ІНФОРМАЦІЯ_5 Всього відповідачем передано
позивачеві 150 тонн гречки.
Згідно
відомостей, що містяться в загальній видатковій накладній ПП “Памсі”
ІНФОРМАЦІЯ_1 та двох податкових накладних ІНФОРМАЦІЯ_2. і ІНФОРМАЦІЯ_3 ПП
“Памсі” передало приватному підприємцю ОСОБА_1 150 тонн насіння гречки по ціні 897
грн. за одну тонну на загальну суму 134550 грн. Дослідженням умов укладеного
між сторонами договору встановлено, що згідно п.2.1.1 договору поставка гречки
мала відбутися по ціні 970 грн. за одну тонну. Із відомостей, що містяться в
загальній видатковій накладній ПП “Памсі” ІНФОРМАЦІЯ_1 яка підписана директором
підприємства Чечель О.А. вбачається, що дана сторона договору погодилася на
зміну умов вищевказаного договору в частині зміни вартості гречки. Тому у суду
відсутні будь -які правові підстави щодо задоволення позовних вимог про
стягнення 11027 грн. 60 коп. боргу за
переданий ним товар.
Статтями
626 та 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість
сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та
обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. В той же час ст.632
вищевказаного кодексу передбачено, що ціна в договорі встановлюється за
домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у
випадках і на умовах встановлених договором або законом. Із змісту
правовідносин які склалися між сторонами встановлено, що зміни ціни гречки яка
15 та 16 вересня 2005р. була передана відповідачем внесли дієздатні особи, що
представляють інтереси сторін.
Відмовляючи
в задоволенні позовних вимог суд приймає до уваги, що згідно ст.651 Цивільного
кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін. Суд вважає,
що в даному випадку мала місце згода
сторін щодо зміни умов договору в частині, що стосується визначення ціни однієї
тонни гречки, що є предметом поставки. При цьому суд приймає до уваги, що
відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору у
правовідносинах які склалися між сторонами склалася в тій же самій письмовій
формі, що і договір шляхом внесення відповідних записів у видаткові накладні.
В
судовому засіданні встановлено, що гречка позивача з 05.09.2005 року знаходився
на зберіганні за договором зберігання НОМЕР_7 від 05.09.2005 року у СТОВ
“Колос" позивач з метою своєчасного виконання передачі
сільськогосподарської покупцям в цей же день уклав з останнім договір
доручення, за яким уповноважив зберігача здійснити відвантаження його товару зі
складу в селі Скориківка Золотоніського району на користь будь-якої особи, що
буде вказана позивачем в окремому письмовому дорученні.
Суд
вважає, що внаслідок неправомірних дій суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1 відповідачем понесено збитки які полягають у тому, що ПП “Памсі”
понесло витрати пов'язані із зберіганням зерна гречки яке за договором
зберігання знаходилося на складах СТОВ “Колос” в період з 24.09.2005 року по
24.04.2006 року. В судовому засіданні встановлено, що за вказаний період
позивач сплатив зберігачу 8344 грн. за послуги зберігання за договором НОМЕР_7
від 09.09.2005 року. Суд вважає, що вищевказані збитки наступили з вини
суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 в зв'язку з його відмовою
оплачувати та одержувати у встановленому порядку товар ПП “Памсі” змушене було
продати його іншій особі, яка запропонувала нижчу ціну, ніж розраховував
позивач при угоді з відповідачем. Різниця в ціні реалізації залишку не
одержаного відповідачем товару склала 17880 грн. Вказану суму позивач одержав
би, як би відповідач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за
договором по оплаті товару.
Суд
вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПП “Памсі” про стягнення з
відповідача 1050 грн. витрат даного кредитора пов'язаних із завантаженням
продукції на транспортні засоби подані суб'єктом підприємницької діяльності
ОСОБА_1 Завантаження товару було здійснено працівниками СТОВ “Колос” по
домовленості із ПП “Памсі”. Оплата наданих СТОВ “Колос” послуг була здійснена
позивачем 12.05.20006 року в сумі 1050 грн. 18.05.2006 року позивач направив
відповідачу вимогу НОМЕР_8про відшкодуванню витрат позивачу на оплату послуг по
завантаженню 150 тонн гречки із розрахунку 7 грн. за одну тонну, всього на 1050
грн. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що згідно п. 1.3.
вищевказаного договору поставка здійснювалась на умовах ЕХW - Франко-склад
продавця. Згідно вказаних умов поставки продавець - позивач по зустрічному
позову, проводить завантаження товарів на транспорт покупця. Ціна товару
визначена на умовах Франко-склад, тобто без урахування вартості завантаження та
перевезення, і складала 970 грн. за тону гречки. Згідно п. 2.1.7. договору
після приймання товару за кількістю і якістю, яка здійснювалася на складі
продавця до завантаження на автотранспорт, позивач взяв на себе зобов'язання
завантажити товар на автотранспорт відповідача. Тому суд вважає доведеним право
ПП “Памсі” на вимогу щодо задоволення позовних вимог в частині понесених ним
витрат пов'язаних із завантаженням ним продукції.
Статтею
623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який порушив
зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Суд вважає, що
позовні вимоги ПП “Памсі” про стягнення 8344 грн. збитків, 17880 грн. упущеної
вигоди та 1050 грн. витрат понесених продавцем в зв'язку із завантаженням
автомобілів покупця є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Суд
вважає за необхідне стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на
користь ПП “Памсі” 8344 грн. збитків, 17880 грн. упущеної вигоди та 1050 грн.
витрат понесених продавцем в зв'язку із завантаженням автомобілів покупця.
На
підставі ст.49 ГПК України з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь ПП “Памсі”
пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню 272 грн. 74
коп. витрат на оплату держмита та 118 грн. витрат на оплату
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На
підставі вищевказаного керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову суб'єкта
підприємницької діяльності -приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення з
приватного підприємства "Памсі" 145500 грн. відмовити повністю.
Зустрічний
позов приватного підприємства "Памсі" про стягнення 38301 грн. 60 коп. з суб'єкта
підприємницької діяльності -приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити
частково.
Стягнути
з суб'єкта підприємницької діяльності -приватного підприємця ОСОБА_1 який
мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_9 на користь приватного
підприємства "Памсі" який мешкає за адресою: м. Черкаси, вул.
Сумгаїтська, буд.28, кім. 61, код ЄДРПОУ 30842725, 8344 грн. (вісім тисяч
триста сорок чотири гривні) збитків, 17880 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот
вісімдесят гривень) упущеної вигоди, 1050 грн. (одну тисячу п'ятдесят гривень)
збитків, 272 грн. 74 коп. (двісті сімдесят дві гривні 74 коп.) витрат на оплату
держмита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на оплату
інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В
задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Памсі" в частині
стягнення 11027 грн. 60 коп. боргу
відмовити.
Рішення
суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського
суду.
Суддя В.І.
Коваленко
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 205152 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Коваленко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні