Рішення

від 14.12.2011 по справі 51/428

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/428

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/428

14.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Текстиль"

до   Приватного підприємства "Стартрейд"    

про стягнення 15 476, 06 грн.

                                                                                                 Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача: Альошина Ю.А.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Стартрейд" про стягнення заборгованості за договором № 9 від 02.01.2011 р. у розмірі 15 476, 06 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням відповідачем коштів за неякісний товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.11.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає про визнання зобов'язання перед Товариством обмеженою відповідальністю "ТК Текстиль" на суму 15 476, 06 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Судове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 14.12.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Текстиль" та Приватним підприємством "Стартрейд" укладено договір купівлі-продажу № 9, за умовами якого відповідач зобов'язався продати, а позивач –прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.4. договору у разі виявлення позивачем недоброякісного товару протягом 20-ти днів від дати його отримання, відповідач зобов'язаний за власний рахунок замінити цей товар на якісний або повернути його вартість.

Відповідно до п. 8.1. договір діє до 31.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив, а позивач прийняв та оплатив товар загальною вартістю 221 086, 57 грн., що підтверджується актом приймання продукції за якістю від 11.04.2011 р.

Разом з тим, позивачем повернуто частину поставленого відповідачем товару на суму 15 476, 06 грн., яку Приватне підприємство "Стартрейд" мало перерахувати на рахунок позивача не пізніше 11.05.2011 р., про що зазначено в акті повернення від 22.04.2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не перерахував кошти у розмірі 15 476, 06 грн. за неякісний товар, що є порушенням договору № 9 від 02.01.2011 р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши положення договору № 9 від 02.01.2011 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тож, укладаючи договір № 9 від 02.01.2011 р. відповідач зобов'язався повернути позивачу вартість неякісного товару та в акті повернення від 22.04.2011 р. погодив строк повернення коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач факт невиконання зобов'язання визнав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача про стягнення коштів у розмірі 15 476, 06 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на момент сплати судових витрат та подання позову), покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Текстиль" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Стартрейд" (03037, м. Київ, пр. Червонозоряний, 5, кв. 18, код ЄДРПОУ 37249155), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Текстиль" (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2, код ЄДРПОУ 37117011) грошові кошти у розмірі 15 476, 06 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 06 коп.) грн., 154, 77 (сто п'ятдесят чотири грн. 77 коп.) грн.–державного мита та 236, 00 (двісті тридцять шість грн. 00 коп. ) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

  Суддя                                                                                                      Пригунова А.Б.         

                                                                                Повне рішення складено: 19.12.2011