Рішення

від 19.12.2011 по справі 7/395

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  7/395

19.12.11

За позовом   Кооперативу «Енергетик»

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж-2»

про розірвання договору та стягнення 54 964,84 грн. заборгованості

                                                                                                         Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. –довіреність б/н від 30.09.2011р.;

від відповідача:  не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кооператив «Енергетик» звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж-2»про розірвання договору оренди та стягнення боргу  в розмірі 54 964,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати згідно Договору оренди автокрана № 01/01 від 01.01.2011р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, розірвавши договір оренди автокрана № 01/01 від 01.01.2011р, стягнувши з відповідача на свою користь 52 398,00 грн. –основного боргу, 1 968,21 грн. –пені, 598,63 грн. –3% річних, 11 000,00 грн. –витрат на оплату послуг адвоката, а також 550,00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 14.11.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 05.12.2011.

В судове засідання 05.12.2011 представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Враховуючи неявку представників сторін розгляд справи було відкладено до 19.12.2011р.

В судове засідання 19.12.2011 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 01.12.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 14.11.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача  в судовому засіданні 19.12.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -                                                                

                                                         ВСТАНОВИВ:

01.01.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди автокрана № 01/01, відповідно до умов якого (п. 1.1 Договору) позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування транспортний засіб –автокран КС-3575А (далі-Майно).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендна плата становить 94,00 грн. –1 маш/год.

Відповідно до п. 2.2 Договору відповідач зобов'язався вносити орендну плату не пізніше 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку орендатором.

На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт оренди.

На підтвердження факту виконаних робіт сторонами було підписано акти виконаних робіт № 31/01, 28/02, 31/03, 30/04, 15/05, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування майном у останнього станом на момент подачі позову до суду перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 52 398,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом  договору  найму  може  бути річ,  яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд  при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування майно на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідач   припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на ст. 231 ГК України, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 1 968,21  грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 1 968,21 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 598,63 грн. –3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом  з тим, позивач просить розірвати договір оренди на підставі п. 4.4 договору.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний за рішенням суду за вимогою однієї із сторін у разі суттєвого порушення договору другою стороною і в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 4.4 договору будь-яка сторона має право розірвати договір, повідомивши про це другу сторону, при умові здійснення повного розрахунку за попередні операції.

Відповідно до п. 4.3 договору договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявила про його розірвання.

Відповідно до п. 4.2 договору строк дії договору визначено до 31.06.2011р.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи заяв сторін про розірвання договору, останній вважається продовжним на той самий строк, тобто до 31.12.2011р.

З матеріалів справи суд вбачає, що відповідач не своєчасно сплачує орендні платежі, так станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість у розмірі 52 398,00 грн., як зазначає позивач, таким чином з боку відповідача наявне суттєве порушення умов Договору оренди автокрану, що суттєво порушує права позивача. Отже, вимога позивача щодо розірвання Договору правомірна, заснована на законі, а отже підлягає задоволенню.    

Оскільки, відносини, що виникають у зв'язку з договором оренди, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про найм (оренду) з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Господарським кодексом України, суд вважає за можливе застосувати положення ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних у повному обсязі, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 11 000,00 грн.

Дані витрати підтверджуються наявним в матеріалах справи договором №01/12-10/11 юр. від 12.10.2011 про надання правової допомоги, який укладений між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 та платіжним дорученням № 97 від 19.10.2011 року.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати  складаються з  державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом,  витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення послуг адвоката в розмір 11000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

ВИРІШИВ:

       1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж-2»(03115, м. Київ, вул. М. Краснова, 33, код ЄДРПОУ: 36392086) на користь Кооперативу «Енергетик» (80411, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, смт. Добротвір, вул. Спортивна, 2/2, код ЄДРПОУ: 19327092) –52 398 (п'ятдесят дві тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 00 коп. –боргу, 1 968 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 21 коп. –пені, 598 (п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 63 коп. –3% річних, 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. –витрат на оплату послуг адвоката, 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір оренди № 01/01 від 01 січня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трест Промтехмонтаж-2»та Кооперативом «Енергетик».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                      М.М. Якименко

Дата підписання рішення:23.12.2011р.