Рішення

від 21.12.2011 по справі 36/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/387

21.12.11

За позовом       Закритого акціонерного товариства “МІРОВ”

До                      Відкритого акціонерного товариства “Грінко”

Про                         стягнення  95 578,57 грн.

                                                                                               Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача            ОСОБА_1 –по дов. №б/н від 01.11.2011р.

Від відповідача        ОСОБА_2 –по дов. №ь/б/н від 20.10.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

           На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства “МІРОВ” до Відкритого акціонерного товариства “Грінко”про стягнення  95 578,57 грн., із яких:  1 322,58 грн. –пеня згідно п. 7.3 договору,  255, 79 грн. - 3% річних,   50 000, 20 грн. –неустойку згідно п.п.3.3 додаткової угоди від 23.03.2011р.,  штраф згідно п. 4 Додаткової угоди від 23.03.2011р. в сумі  44 000, 00 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва  від 08.11.2011р. порушено провадження  у справі №36/387, розгляд справи призначено на  28.11.2011р.

          Представники сторін  в судове засідання 28.11.2011 не з‘явилися.

          Від представника  позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

          Враховуючи те, що не з'явлення представників сторін  в засідання суду та невиконання ним вимог суду викладених в ухвалі про  порушення  провадження у справі  від 81.11.2011р., перешкоджає вирішенню спору по суті в даному судовому засіданні,  господарський суд визнав  за доцільне відкласти розгляд справи на 14.12.2011р.

          В судовому засіданні 14.12.2011р. за клопотанням  представника відповідача було оголошено перерву до 21.12. 2011р. для проведення звірки взаєморозрахунків.

          В судовому засіданні 21.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

        Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що  за скрутним становищем відповідача чисельність  працівників була скорочена, а тому відповідач  був змушений відмовитися від договору оренди нежилих приміщень від 14.02.2010р.

         Заперечуючи проти задоволення позову  представник відповідача посилався на те, що  позивач по справі чинив  опір у достроковому розірвання договору оренди  та виїзді з орендованого приміщення.

          В додатковому відзиві  відповідач зазначає, що  орендоване ним у позивача приміщення  не відповідало правилам  пожежної безпеки.  

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

         Згідно  ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

         Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

         Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

         Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

    14 квітня 2010 року між Закритим акціонерним товариством  «МІРОВ»( надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Грінко»(надалі відповідач) був укладений Договір оренди нежилих приміщень №12/04/10.

      Згідно умов даного договору позивач передав відповідачу в строкове, платне користування приміщення, що розташовані на сьомому поверсі адміністративного будинку по вул. Володимирська, 101 в м. Києві. Орендар користувався приміщенням загальною площею 490,7 кв.м. з метою розміщення його офісних підрозділів (п. 3.1. Договору).

    Строк дії даного договору  сторони визначили з  14 квітня 2010року по 14 березня 2013 року  (п. 2.1 договору).

         Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

 Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

 За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

      Відповідно до вимог пп. 4 п. 4.2. Договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

      23.03.2011 р. між сторонами було підписана додаткова угода  до Договору оренди  нежилих приміщень №12/04/10 від 145.04.2010р.

      Відповідно до умов даної додаткової угоди сторони домовилися про дострокове припинення договору оренди нежилих приміщень №12/04/10 від 14.04.2010р. встановили порядок розрахунків у зв'язку з достроковим припинення договору з ініціативи відповідача (орендаря).

          Сторони домовились, що оренда Приміщення по Договору припиняється з 16 квітня 2011 р. Звільнення Орендарем Приміщення та передача його Орендодавцю здійснюється в порядку, встановленому розділом 8 Договору „ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ".

           Сторони домовились, що у зв'язку із достроковим припиненням Договору Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю:

       До 31 березня 2011 р. орендну плату за користування Приміщенням у березні 2011 р. по Договору у сумі 103 172,40 грн., в т.ч. ПДВ - 17 195,40 грн.

              До 30 квітня 2011 р. орендну плату за користування Приміщенням у квітні 2011 р. по Договору у сумі 59 172,40 грн., в т.ч. ПДВ - 9 862,07 грн.

              Неустойку у зв'язку із достроковим припиненням Договору по ініціативі Орендаря у розмірі двохмісячної орендної плати за користування Приміщенням наступними частинами:

               85 872,50 грн. - до 31 травня 2011 р.

               85 872,50 грн. - до 30 червня 2011 р.

               У разі порушення термінів платежів, встановлених підпунктами 3.1.- 3.3. цієї Додаткової Угоди більше ніж на 7 (сім) банківських днів, Орендар зобов'язаний сплатити Орендодавцю окрім пені, штрафів та інших платежів, передбачених Договором, додатково штраф у розмірі 44000,00 грн.

              Сторони домовились, що у разі підписання Орендодавцем у період березень-квітень 2011 р. договору оренди з новим орендарем та здійснення ним орендної плати за квітень 2011р., Сторони розглянуть питання про зменшення розміру орендної плати за квітень 2011 р., зазначеної у підпункті 3.2. цієї Додаткової угоди за період від початку строку оренди по договору оренди з новим орендарем до 15 квітня 2011 р.

Сторони домовились, що припинення Договору не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань в частині умов дострокового припинення Договору і проведення усіх розрахунків, передбачених договором разом з цією додатковою угодою.

Ця угода є невіє»дмною частиною договору, набирає чинності з дати її підписання і діє до повного виконання сторонами  взятих на себе зобов»язань.

Терміни, що вживаються в цій додатковій угоді, якщо  не зазначене інше, співпадають з термінами, передбаченими договором.

В усьому, що не передбачено цією додатковою угодою, сторони керуються договором та чинним законодавством України.

Спір вини внаслідок того, що на дамку позивача відповідач не виконав в повному обсязі умови додаткової угоди.

При розгляді справи судом встановлено,  що  відповідач своїх зобов'язань  за додатковою угодою належним чином не виконав. Оренда плата за квітень перерахована відповідачем в червні 2011 року, тобто з порушенням  строків,  що були  визначені сторонами в п. 3.2 .

          Відповідно до п. 3.3. додаткової угоди від 23.03.2011 р. орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю неустойку у зв'язку із достроковим припиненням Договору по ініціативі орендаря у розмірі двохмісячної орендної плати (171 745,00грн.) за користування приміщенням наступними частинами:

           85 872,50 грн. - до 31 травня 2011 р.;

           85 872,50 грн. - до З0 червня 2011 р.

           Із матеріалів справи вбачається , що відповідач фактично сплатив 121 744,80 грн., що  виписками із особового рахунку, що долучені до матеріалів справи.

          Заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 000, 20 грн.

          Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем по сплаті неустойки  в сумі 50 000, 20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем визнаний, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки  в сумі 50 000, 20 грн.

          Відповідно до п. 4 Додаткової угоди від 23.03.2011 р. у разі порушення термінів платежів, встановлених підпунктами 3.1,- 3.3. Додаткової угоди більше ніж на 7 (сім) банківських днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю окрім пені, штрафів та інших платежів, передбачених Договором, додатково штраф у розмірі 44 000,00 грн.

         Оскільки відповідач порушив строки оплати, встановлені підпунктами 3.1.- 3.3. додаткової угоди більше ніж на 7 (сім) банківських днів, відповідно з відповідача  стягненню підлягає додатковий штраф у розмірі 44000,00грн. (п. 4 Додаткової угоди).

          Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З огляду на викладене позовні вимоги  в частині стягнення 3% річних в  сумі 255,79 грн. підлягають задоволенню.

  Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

  Згідно ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

  Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. ст. 218 Господарського кодексу України).

  Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

           Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Сторонами в договорі  передбачена відповідальність відповідача  за несвоєчасне перерахування орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача, який приймається судом як вірний, до стягнення за договором підлягає  1 322, 58  грн. пені.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення  відповідача викладені в письмових відзивах судом до уваги не приймаються,  оскільки представником відповідача не надано належних доказів в обгрунтування своїх  заперечень.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України судовий збір  покладається на відповідача.

  При розгляді справи судом встановлено, що відповідно до  Спеціального витягу з ЄВРОПУ вірна назва позивача на час розгляду справи є:  Приватне акціонерне товариство «Грінко».

  Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

 Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

 Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Грінко» змінило свою назву на Приватне акціонерне товариство «Грінко». Даний факт  підтверджується   Спеціальним витягом  Єдиного державного реєстру юридичних осіб  та фізичних осіб підприємців  від 07.11.2011р. №11640073.

           З урахування викладеного , суд вважає  за доцільне допустити заміну сторони у справі Відкритого акціонерного товариства  «Грінко»(код ЄДРПОУ 33785141)  на Приватне акціонерне товариство «Грінко»(код ЄДРПОУ 33785141).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 25,  49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Допустити заміну відповідача  у справі Відкритого акціонерного товариства  «Грінко»(код ЄДРПОУ 33785141)  на Приватне акціонерне товариство «Грінко»(код ЄДРПОУ 33785141).

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Грінко»(03026, м. Київ, вул..  Червонопрапорна, 94-А, код 33785141) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРОВ» (01033, м. Київ, вул.. Володимирська, 101, код 33493487)  50 000 грн. 20 коп. неустойки відповідно до п. 3.3 додаткової угоди   від 23.03.2011р.,  штраф у розмірі 44 000 грн. відповідно до п. 4 додаткової угоди від 23.03.2011р., пеню за прострочку платежу в сумі 1 322 грн. 58 коп., 255 грн. 79 коп. –3% річних,  1 911 грн. 57 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

              Суддя                                                                        Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено  23.12.2011р.