Постанова

від 12.04.2012 по справі 36/387

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2012 № 36/387

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Борисенко І.В.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Грінко»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.12.2011

у справі № 36/387 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРОВ»

до Приватного акціонерного товариства «Грінко»

про стягнення 95 578,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - від 21.11.2011

від відповідача ОСОБА_3 - дов. № 40 від 01.11.2011

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «МІРОВ»(правонаступником якого є позивач) в листопаді 2011 звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Грінко» (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення 95 578,57 грн. (з яких: 1 322,58 грн. - пеня, 255,79 грн. - 3% річних, 50 000,20 грн. - неустойка, 44 000,00 грн. - штраф).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі № 36/387 відповідача у справі (Відкрите акціонерне товариство «Грінко») замінено на Приватне акціонерне товариство «Грінко»; позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Грінко» на користь Закритого акціонерного товариства «МІРОВ» 50 000,20 грн. неустойки відповідно до п.3.3 додаткової угоди від 23.03.2011, штраф у розмірі 44 000,00 грн. відповідно до п. 4 додаткової угоди від 23.03.2011, пеню в сумі 1 322,58 грн. за прострочку платежу, 255,79 грн. - 3% річних, 1 911,57 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки та штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання за додатковою угодою від 23.03.2011 належним чином не виконано, оренда плата за квітень 2011 перерахована відповідачем у червні 2011, тобто, з порушенням строків, що були визначені сторонами в п.3.2 додаткової угоди, а неустойка у сумі двохмісячної орендної плати (яку орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю у зв'язку з достроковим припиненням договору оренди з ініціативи орендаря відповідно до п.3.3 додаткової угоди від 23.03.2011) сплачена відповідачем не в повному розмірі та заборгованість складає 50 000,20 грн. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок пені за порушення термінів платежів був здійснений позивачем з урахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України, а тому позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 1 322,58 грн. також визнані судом підставними та обґрунтованими. Розрахунок річних місцевим судом також визнаний обґрунтованим та в цій частині позовні вимоги задоволені судом на суму, заявлену позивачем.

Приватне акціонерне товариство «Грінко», не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 1 від 03.01.2012, у відповідності до якої просить повністю скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі № 36/387 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що позивач своїми діями змусив відповідача укласти з ним додаткову угоду від 23.03.2011 до договору оренди нежилих приміщень № 12/04/10 від 14.04.2010 на вкрай невигідних умовах, без урахування майнового стану останнього.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 здійснено заміну позивача (Закрите акціонерне товариство «МІРОВ») на його правонаступника - Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРОВ» (01033, м.Київ, вул. Володимирська, 101, код 33493487).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 14.04.2010 між Закритим акціонерним товариством «МІРОВ» (як орендодавцем) та Відкритим акціонерним товариством «Грінко» (як орендарем) був укладений договір оренди нежилих приміщень № 12/04/10 (копія договору - а.с.17).

Відповідно до умов названого договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 490,7 кв. м на 7-ому поверсі нежилого будинку (корпус № 2), що знаходиться у місті Києві за адресою вул. Володимирська, 101. Приміщення використовуються орендарем для розміщення його офісних підрозділів (п.п. 1.1, 3.1 договору).

Строк дії даного договору сторони визначили з 14.04.2010 по 14.03.2013 (п.2.1 договору).

У відповідності до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Згідно п.п.4 п.4.2 договору № 12/04/10 від 14.04.2010 передбачено, що орендар приймає на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, пов'язані з орендою приміщень.

Пунктом 5.1 названого договору сторонами погоджено, що протягом терміну дії цього договору, починаючи з дати передачі орендарю приміщення згідно акту прийому-передачі, за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцеві орендну плату, сума якої визначається за формулою, наведеною у договорі.

23.03.2011 сторонами була підписана Додаткова угода до договору № 12/04/10 від 14.04.2010 (а.с.25), в якій сторони погодили наступне:

- сторони домовились про дострокове припинення договору оренди нежилих приміщень №12/04/10 від 14.04.2010 та встановили порядок розрахунків у зв'язку з достроковим припинення договору з ініціативи відповідача (орендаря) (п.1 угоди);

- оренда приміщення по договору припиняється з 16.04.2011. Звільнення орендарем приміщення та передача його орендодавцю здійснюється в порядку, встановленому розділом 8 Договору «Припинення дії договору» (п.2 угоди);

- у зв'язку із достроковим припиненням договору орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю:

до 31.03.2011 - орендну плату за користування приміщенням у березні 2011 по договору у сумі 103 172,40 грн., в т.ч. ПДВ - 17 195,40 грн. (п. 3.1 угоди)

до 30.04.2011 - орендну плату за користування приміщенням у квітні 2011 по договору у сумі 59 172,40 грн., в т.ч. ПДВ - 9 862,07 грн. (п. 3.2 угоди);

- неустойку у зв'язку із достроковим припиненням договору по ініціативі орендаря у розмірі двохмісячної орендної плати за користування приміщенням наступними частинами:

85 872,50 грн. - до 31 травня 2011.

85 872,50 грн. - до 30 червня 2011 (п.3.3 угоди);

- у разі порушення термінів платежів, встановлених підпунктами 3.1.- 3.3. цієї додаткової угоди більше, ніж на 7 банківських днів, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю (окрім пені, штрафів та інших платежів, передбачених договором) додатково штраф у розмірі 44 000,00 грн. (п. 4 угоди);

- у разі підписання орендодавцем у період березень-квітень 2011 договору оренди з новим орендарем та здійснення ним орендної плати за квітень 2011, сторони розглянуть питання про зменшення розміру орендної плати за квітень 2011, зазначеної у підпункті 3.2 цієї додаткової угоди за період від початку строку оренди по договору оренди з новим орендарем до 15.04.2011 (п.5 угоди);

- припинення договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань в частині умов дострокового припинення договору і проведення усіх розрахунків, передбачених договором разом з цією додатковою угодою (п.6 угоди);

- ця угода є невід'ємною частиною договору, набирає чинності з дати її підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.7 угоди);

- терміни, що вживаються в цій додатковій угоді, якщо не зазначене інше, співпадають з термінами, передбаченими договором (п.8 угоди);

- в усьому, що не передбачено цією додатковою угодою, сторони керуються договором та чинним законодавством України (п.9 угоди).

16.04.2011 сторонами був підписаний акт прийому-передачі до договору оренди нежилих приміщень № 12/04/10 від 14.04.2010, у відповідності до якого:

- відповідач (як орендар) передав, а позивач (як орендодавець) прийняв приміщення площею 490,7 кв. м на 7-ому поверсі нежилого будинку (корпус № 2) у місті Києві по вул. Володимирська, 101 (п.1);

- орендар сплачує усі необхідні платежі у розмірі та строки, встановлені Додатковою угодою від 23.03.2011.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;

- штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.3.3 Додаткової угоди від 23.03.2011 орендар зобов'язаний був сплатити орендодавцю неустойку у зв'язку із достроковим припиненням договору по ініціативі орендаря у розмірі двохмісячної орендної плати (171 745,00 грн.) за користування приміщенням наступними частинами:

85 872,50 грн. - до 31.05.2011;

85 872,50 грн. - до 30.06.2011.

Як встановлено з матеріалами справи та не заперечується відповідачем, в рахунок оплати вказаної неустойки відповідачем фактично було перераховано позивачу 121 744,80 грн. (що підтверджується наявними у справі банківськими виписками з особового рахунку позивача).

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача по сплаті неустойки, передбаченої п.3.3 Додаткової угоди від 23.03.2011, становить 50 000,20 грн.

Доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості по сплаті неустойки, відповідачем суду не надано.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50 000,20 грн. неустойки, передбаченої п.3.3 Додаткової угоди від 23.03.2011, є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не виконано належним чином свої зобов'язання за додатковою угодою від 23.03.2011 в частині оплати орендних платежів, оскільки орендна плата за квітень 2011 (яка мала бути сплачена до 30.04.2012) була перерахована відповідачем позивачу частинами у червні 2011 (тобто, з порушенням строку, що був встановлений сторонами в п.3.2 додаткової угоди).

Вказана обставина апелянтом належними та допустимим доказами не спростована.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.7.3 договору № 12/04/10 від 14.04.2010 за прострочення перерахування платежів за цим договором орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня за кожний день прострочення від несплаченої суми. Нарахування пені здійснюється за період від першого дня прострочення до дати повного погашення заборгованості.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як правильно встановлено місцевим судом, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання по оплаті орендної плати за квітень 2011 сума нарахованої пені (згідно наявного у справі розрахунку) становить 1 322,58 грн. (з урахуванням періоду заборгованості за додатковою угодою від 23.03.2011 у розмірі 59 172,40 грн. та сплати відповідачем цієї суми заборгованості частинами в червні 2011).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 1 322,58 грн. за прострочку відповідачем оплати орендної плати за квітень 2011 є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 255,79 грн. за прострочку оплати орендної плати за квітень 2011 року є підставними та такими, що підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем (згідно наявного у справі розрахунку).

З матеріалів справи встановлено та не спростовано відповідачем, що ним порушені строки оплати, встановлені підпунктами 3.1- 3.3 Додаткової угоди від 23.03.2011, більше ніж на 7 (сім) банківських днів.

За таких обставин, відповідно до п.4 Додаткової угоди від 23.03.2011, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню додатково штраф у розмірі 44 000,00 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд при вирішенні даного спору дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог та підставно стягнув з відповідача на користь позивача 50 000,20 грн. неустойки (відповідно до п.3.3 додаткової угоди від 23.03.2011), пеню в сумі 1 322,58 грн. та 3% річних у сумі 255,79 грн. за прострочку платежу по орендній платі за квітень 2011, а також штраф у розмірі 44 000,00 грн. (відповідно до п. 4 додаткової угоди від 23.03.2011).

Судова колегія також погоджується з місцевим судом щодо того, що відповідачем не надано суду належних доказів в обґрунтування своїх заперечень проти заявленого позову.

Апелянтом (відповідачем) в апеляційній скарзі не наведено достатніх доводів та суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі № 36/387.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Грінко» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 у справі № 36/387 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРОВ» до Приватного акціонерного товариства «Грінко» - без змін.

2. Матеріали справи № 36/387 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Борисенко І.В.

Судді Доманська М.Л.

Шипко В.В.