ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11/316
19.12.11
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"
до
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про
стягнення 162 841,49 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
Башук Т.В. –представник
від відповідача
ОСОБА_2 –представник
Рішення прийняте 19.12.2011, оскільки 04.11.2011 та 22.11.2011 в судових засіданнях оголошувались перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 162 841,49 грн., у тому числі несплачені лізингові платежі та відсотки у розмірі 105 992,34 грн., штраф у розмірі 55 691,99 грн. та збитки у розмірі 1 157,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу № KL 0806168 від 10.06.2008.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що всупереч умовам договору позивач не надав відповідачу талону технічного огляду на об'єкт лізингу. Також відповідач зазначає що в умовах договору має місце прив'язка до курсу НБУ та до міжбанківського валютного курсу, що дає можливість позивачу маніпулювати курсовою різницею, та у разі зміни курсу долара США отримувати додаткову винагороду. Відповідач вважає, що сума штрафу у розмірі 30% є занадто великою, оскільки відповідачем виконано свої зобов'язання за договором фінансового лізингу на 80%.
В судовому засіданні 19.12.2011 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 40/402 про визнання недійсним договору фінансового лізингу № KL 0806168 від 10.06.2008, оскільки підставою для зупинення провадження у справі є саме неможливість розгляду даної справи у зв'язку з розглядом іншої пов'язаної справи, а не сам факт розгляду пов'язаної справи, розгляд справи № 40/402 не перешкоджає розгляду справи № 11/316. Окрім того, дії представника відповідача спрямовані насамперед на створення суду перешкод при розгляді справи у встановленому законом порядку з метою затягування вирішення спору.
Щодо твердження відповідача у відзиві на позов, що позовну заяву підписано неуповноваженою особою, то суд відзначає. що в матеріалах справи наявні Протокол № 42 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" від 31.08.2011 та наказ № А031/11 від 06.09.2011 про призначення виконуючого обовязки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
10.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (лізингодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № КL 0806168 (далі - Договір).
Згідно з умовами вказаного Договору лізингодавець відповідно до заявки лізингоодержувача набуває (купує) у продавця майно, вказане лізингоодержувачем і надає право лізингоодержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися ним в порядку цього договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. Після завершення строку лізингу, при виконанні лізингоодержувачем всіх умов цього договору майно передається у власність лізингоодержувачу.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" та ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов‘язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов‘язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
За умовами п. 4.2 передача майна оформлюється шляхом складання та підписання продавцем, лізингодавцем та лізингоодержувачем акту приймання-передачі майна в фінансовий лізинг.
Майно, що є предметом фінансового лізингу - вантажний мікроавтобус Mersedes-Benz Sprinter NCV3 315 CDI KAX2/4325, 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 передано відповідачу відповідно до акту приймання-передачі від 19.06.2008.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору всі платежі лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в спеціальних умовах фінансування і уточненому графіку платежів, перераховуючи кошти на рахунок лізингоодержувача. Якщо в уточненому графіку платежів є формула розрахунку платежів, то лізингоодержувач на дату оплати самостійно розраховує суми, які підлягають оплаті, відповідно до наведеної формули, і оплачує їх. Усі необхідні платежі за договором повинні бути сплачені в повному обсязі на дату, вказану в уточненому графіку платежів, якщо платіж буде оплачений частково, то такий платіж буде вважатися неоплаченим. Якщо строк оплати чергового лізингового платежу відповідно до уточненого графіка платежів припадає на неробочий день (вихідний, святковий або ін.), то лізингоодержувач зобов‘язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.
24.12.2009 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору за умовами п.п. 1, 2 якої сторони змінили графік платежів та визначили, що зобов‘язання за договором мають виконуватись згідно уточненого графіку платежів № 2 з моменту підписання цієї додаткової угоди.
Уточнений графік № 2 містить наступні положення: "** Враховуючи той факт, що грошове зобов‘язання в графіку платежів за цим договором визначено грошовим еквівалентом у.о. і розраховується за формулою (у.о. х К х (С/К), де К - офіційний курс гривні до у.о. на дату оплати за майно, С - офіційний курс гривні по відношенню до у.о. на дату платежу, "х" знак множення, "/" знак ділення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці) та встановлений офіційний курс гривні по відношенню до у.о. може змінюватись, під час дії цього договору, платежі в гривнях в уточненому графіку платежів носять тимчасовий характер і виражені враховуючи офіційний курс гривні до у.о. на дату підписання уточненого графіка № 2. Платежі змінюються за умови зміни офіційного курсу у.о. та розраховуються в гривні відповідно до вищезазначеної формули. Датою платежу є дата, вказана в уточненому графіку платежів".
"Примітка: У випадку, коли позитивний результат віднімання офіційного курсу гривні по відношенню до у.о., встановленим НБУ на дату платежу, від максимального курсу купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу більше або дорівнює 0,01 (нуль цілих одна сотих) ("максимальний курс купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу" - "офіційний курс гривні по відношенню до у.о., встановленим НБУ на дату платежу" > 0,01; "-" - знак віднімання, ">" знак більше або дорівнює), то на вибір лізингодавця показник С буде означати максимальний курс купівлі у.о. за гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку на дату платежу або на дату фактичної оплати простроченого платежу у разі такого прострочення. Якщо значення, що утворилось в результаті ділення показника С на показник К, менше одиниці, то результат такого ділення прирівнюється до одиниці".
Згідно уточненого графіку під у.о. розуміється долар США.
Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання зі сплати лізингових платежів за 23 –27 періоди (з травня по вересень 2010 року) плати виконав неналежним чином, лізингові платежів за вказаний період здійснив не в повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, розмір якої за обґрунтованим розрахунком позивача згідно умов уточненого графіку № 2 з урахуванням коригування на зміну курсу долару США становить 104 213,29 грн.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 8.3.1 Договору лізингоодержувач зобов'язався своєчасно згідно уточненого графіку платежів платити лізингові платежі за даним договором.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення, у визначені графіком строки, лізингових платежів за 23 –27 періоди (з травня по вересень 2010 року), в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно обґрунтованого розрахунку позивача, складає 104 213,29 грн.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 104 213,29 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 11.5 Договору цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив цей договір або істотно порушує інший (інші) укладений (укладені) між сторонами договір (договори) фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання. Істотними порушеннями зокрема вважається коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізинговою платежу або більш ніж один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого за цим договором.
28.09.2010 позивач надіслав рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача повідомлення за № 54/09 від 28.09.2010 про розірвання договору з 08.10.2010 та вимагав повернути майно (предмет лізингу) не пізніше 11.10.2010, а також заплатити борг по простроченим лізинговим платежам.
За умовами договору винагорода лізингодавця визначена як сума в грошовій формі, яку оплачує лізингоодержувач лізингодавцю за надання майна в лізинг. Розмір винагороди лізингодавця встановлюється беручи до уваги встановлену в цьому договорі річну норму відсотків і розраховується від несплаченої вартості предмета лізингу.
З уточненого графіку № 2 вбачається, що відсотки за надання майна в лізинг складають 15 річних.
Позивачем пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків від дати останнього лізингового платежу (15.09.2010) до дати розірвання договору (08.10.2010) тобто за 23 дні фактичного користування предметом лізингу, розмір яких розраховано наступним чином: (185 639,97 грн. неоплачена вартість предмету лізингу х 15%) / 360 днів х 23 дні = 1 779,05 грн.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1 779,05 грн. відсотків (винагороди лізингодавця), а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно з п. 11.6 Договору коли лізингоодержувач істотно порушує даний договір, то лізингодавець має право вимагати щоб лізингоодержувач через певний час, але не пізніше п‘ятнадцяти робочих днів, усунув вчинене порушення, якщо це можливо за даних обставин Коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи) які залишилися, до кінця строку лізингу або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору, неоплачену вартість предмету лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов‘язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо) Лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані в якому одержав його беручи до уваги нормальний знос. Коли лізингоодержувач не прибув, щоб передати предмет лізингу, то лізингодавець має право узяти його одноособово.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов‘язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов‘язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі п. 11.6 Договору позивачем обґрунтовано відповідачу нараховано штраф у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу, що складає 55 691,99 грн. (185 639,97 грн. неоплачена вартість предмету лізингу х 30% = 55 691,99 грн.).
Оскільки матеріали справи свідчать, що неналежне виконання лізингоодержувачем зобов'язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів мало місце, що стало підставою для розірвання договору та застосування штрафних санкцій, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу, який за обґрунтованими розрахунками позивача становить 55 691,99 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за Договором фінансового лізингу № КL 0806168 від 10.06.2008 по сплаті лізингових платежів відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача, що всупереч умовам договору позивач не надав відповідачу талону технічного огляду на об'єкт лізингу судом не приймається, оскільки умовами Договору не встановлено обов'язку позивача надавати відповідачу талон технічного огляду, натомість у п. 5.4 Договору встановлено обов'язок відповідача отримувати такий талон.
Також судом не приймається твердження відповідача про отримання позивачем чотирьох видів додаткової винагороди, оскільки порядок сплати лізингових платежів, передбачений сторонами у договорі, погодження в договорі визначення розміру лізингових платежів у відношенні до курсу іноземної валюти відповідає вимогам ст. 524 Цивільного кодексу України. До того ж, в силу положень ст. ст. 627, 632 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, у тому числі і ціни.
Крім того, відповідачем не доведено виконання своїх зобов'язань за Договором на 80%, а право вимоги штрафу у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмету лізингу у разі розірвання договору також погоджено сторонами у Договорі.
У зв‘язку з тим, що відповідач добровільно не повернув предмет лізингу позивачу, останній був змушений звернутись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу. А тому, позивач просить стягнути з відповідача збитки понесені у вигляді витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса у розмірі 1 157,16 грн.
14.10.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем на користь лізингодавця предмета фінансового лізингу, що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу № КL 0806168 від 10.06.2008 за невиплачені лізингові платежі за користування предметом лізингу –105 915,10 грн., пені –15 214,23 грн., неоплачена вартість предмету лізингу –185 639,97 грн., штраф –55 691,99 грн., а всього 362 461,29 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Згідно з ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.
У пункті 44 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" надано роз'яснення щодо застосування штрафної чи залікової неустойки в господарських відносинах. За загальним правилом ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка). Разом з тим у господарських відносинах слід застосовувати спеціальну норму ч. 1 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка).
Таким чином, норми Господарського кодексу України, у даному випадку є спеціальними.
Оскільки сума штрафу у розмірі 55 691,99 грн., яка піддягає стягненню з відповідача, також покриває суму понесених позивачем збитків, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 157,16 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5, ідентифікаційний код 34003114) заборгованість по лізинговим платежам та відсоткам у розмірі 105 992 (сто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 34 коп., штраф у розмірі 55 691 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 99 коп., державне мито у розмірі 1 616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 84 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 26.12.2011
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2011 |
Оприлюднено | 05.01.2012 |
Номер документу | 20529904 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Смирнова Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні