ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М
вул. Севастопольська, 43, м . Сімферополь, Автономна Респ убліка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
< Текст >
22 листопада 2011 р. < Текст > Справа №2а-13633/11/0170/25
Окружний адміністративн ий суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого су дді Кононової Ю.С., при секрета рі Зайцевіій М.О., за участю по зивача ОСОБА_1 паспорт Н ОМЕР_1, представника відпов ідача ОСОБА_2 довіреність № 1275 від 18.11.2011 року, представника третьої особи військової ча стини А2542 ОСОБА_3 довіреніс ть б/н від 12.03.2011 року, представни ка третьої особи військової частини А1743 ОСОБА_4 довірен ість № 136 від 18.01.2011 року
за позовом ОСОБА_1 < Сп исок > < Позивач в особі >
до Військової частини А1346, треті особи, які не заявляют ь самостійних вимог на предм ет спору на стороні відповід ача, - Військова частина А1743, Ві йськова частина А2542 < Відпові дач в особі > < Текст >
про стягнення
< Текст >
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до с уду з адміністративним позов ом, в якому просить суд стягну ти з відповідача на його кори сть компенсацію за неотриман е під час служби речове майно в сумі 3165,72 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він проходив військов у службу у військовій частин і № А2542, на речовому забезпечен ні перебував під час проходж ення служби в військовій час тині А1743, але належним чином за безпечений не був. При цьому н а грошовому забезпеченні поз ивач перебував у військовій частині А1346. Наказом командир а військової частини А 2542 від 30 вересня 2011 року № 185 ОСОБА_1 б ув звільнений з військової с лужби з правом носіння війсь кової форми одягу, проте грош ова компенсація за речове ма йно, що підлягала видачі, але н е була йому видана під час про ходження служби, на його прох ання йому виплачена не була.
Представник відповідача п роти позову заперечував з ти х підстав, що військова части на А1346 не має власного речовог о складу, у зв'язку з чим згідн о розпорядження заступника к омандувача ВМС ЗС України з берегової охорони № 1805 від 30.07.2008 року вона знаходиться на реч овому забезпеченні у військо вої частини А1743, а тому всі розр ахунки щодо грошової заборго ваності за речове майно мали надаватися військової части ною А1743. Відносно позивача вій ськова частина А1346 з частини А 1743 ніяких розрахунків не отри мувала.
Представник третьої особи військової частини А1743 проти задоволення позову запереч ував та пояснив, що військова частина А1743 здійснює матеріа льне забезпечення військово ї частини А2542. Позивачу при зві льненні дійсно була нарахова на грошова компенсація заміс ть невикористаного речового мана у сумі 3165,72 грн., для отрима ння якої він мав звернутися д о за місцем своєї служби, тобт о до військової частини А2542. П ри цьому частина А1743 в змозі ви давати тільки довідки про ви дане або невидане речове май но, а виплачувати грошову ком пенсацію не входить до їхньо ї компетенції.
Представник третьої особи військової частини А2542 проти позову також заперечував з т их підстав, що вони не одержую ть бюджетних асигнувань та н е придбають речове майно для видачі військовослужбовцям , оскільки їх фінансове забез печення здійснюється військ овою частиною А1346, а речове заб езпечення забезпечується ві йськовою частиною А1743, а тому в они не мають повноважень ані розрахувати компенсацію, ан і виплатити її військовослуж бовцям, які проходять службу у військовій частині А2542.
Суд, вислухавши думку сторі н та третіх осіб, дослідивши н адані докази, вважає, що позов ні вимоги підлягають задовол енню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.
Відповідно до п. 2 частини 2 ст атті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поши рюється на спори з приводу пр ийняття громадян на публічну службу, її проходження, звіль нення з публічної служби.
Пунктом 15 частини 1 статті 3 К АС України дано визначення п ублічної служби, до якої відн оситься діяльність на держав них політичних посадах, проф есійна діяльність суддів, пр окурорів, військова служба, а льтернативна (невійськова) с лужба, дипломатична служба, і нша державна служба, служба в органах влади Автономної Ре спубліки Крим, органах місце вого самоврядування.
Судом встановлено, що ОСО БА_1 проходив військову слу жбу на посаді старшого офіце ра відділення оборонного пла нування військової частини А 2542.
Військова частина А2542 знахо диться на речовому забезпече нні у військовій частині № А174 3 згідно розпорядження засту пника командувача Військово -морських сил Збройних сил Ук раїни з берегової оборони № 628 від 22.02.2008 року.
Фінансова економічна служ ба, яка обслуговує військову частину А2542, функціонує у війс ьковій частині А1346.
30.07.2008 року заступником команд увача Військово-морських сил Збройних сил України з берег ової оборони було прийнято р озпорядження № 1805 відповідно до якого для організації про довольчого, речового забезпе чення та забезпечення по слу жбі пально-мастильних матері алів військова частина А 1346 бу ла прікриплена до військової частини А1743, оскільки військо ва частина А1346 у своєму штаті н е мала власної речової служб и (а.с. 31).
Таким чином, в судовому засі данні було встановлено, що пі д час проходження ОСОБА_1 військової служби у військов ій частині А 2542 він отримував г рошове забезпечення у військ овій частині А1346, а на речовому забезпеченні знаходився у в ійськовій частині А1743.
Відповідно до наказу коман дира військової частини А2542 № 185 від 30 вересня 2011 року, ОСОБА _1 був звільнений з військов ої служби у запас за п.п. “а” п. 6 ст. 26 Закону України “Про війс ьковий обов' язок і військов у службу” (у зв'язку з закінчен ням строку контракту) з право м носіння військової форми о дягу (а.с. 7).
Таким чином, правовідносин и, що винили між ОСОБА_1 та в ійськовими частинами А2542, А1346, А 1743 з приводу проходження війс ькової служби, звільнення, ви конання всіх передбачених за конодавством гарантій соціа льного та правового захисту військовослужбовців, віднос яться до публічної служби.
Відповідно до статті 1 Закон у України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соц іальний і правовий захист ві йськовослужбовців та членів їх сімей”, соціальний захист військовослужбовців - діяль ність (функція) держави, спрям ована на встановлення систем и правових і соціальних гара нтій, що забезпечують реаліз ацію конституційних прав і с вобод, задоволення матеріаль них і духовних потреб військ овослужбовців відповідно до особливого виду їх службово ї діяльності, статусу в суспі льстві, підтримання соціальн ої стабільності у військовом у середовищі. Це право на забе зпечення їх у разі повної, час ткової або тимчасової втрати працездатності, втрати году вальника, безробіття з незал ежних від них обставин, у стар ості, а також в інших випадках , передбачених законом.
Заборона обмежень прав вій ськовослужбовців встановле на статтею 2 Закону України ві д 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і пр авовий захист військовослуж бовців та членів їх сімей”, зг ідно з якою ніхто не вправі об межувати військовослужбовц ів та членів їх сімей у правах і свободах, визначених закон одавством України.
Відповідно до частини 1 стат ті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-X II “Про соціальний і правовий з ахист військовослужбовців т а членів їх сімей” держава га рантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошо ве та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умова м військової служби, стимулю є закріплення кваліфіковани х військових кадрів.
30 вересня 2011 року ОСОБА_1 з вернувся із заявою на ім'я ком андира військової частини А1 743, на речовому забезпеченні я кої він знаходився, в якій про сив виплатити йому грошову к омпенсацію за неотримане під час служби речове майно, але й ому в цьому було відмовлено (а .с. 8, 10).
27 жовтня 2011 року ОСОБА_1 зв ернувся із заявою на ім'я кома ндира військової частини А1346, на грошовому забезпеченні я кої він знаходився, в якій про сив виплатити йому грошову к омпенсацію за неотримане під час служби речове майно, але в цьому йому також було відмов лено (а.с. 9, 11).
Згідно довідки військової частини А1743 № 3254 від 21 листопада 2011 року, вартість речового май на, що підлягала видачі ОСО БА_1 при його звільненні в за пас складає 3165,72 гривень (а.с. 21).
Як пояснив в судовому засід анні представник військової частини № 1743, перелічене в цій довідці речове майно дійсно не видавалось ОСОБА_1 під час проходження ним служби, у зв' язку з його відсутністю на складі, грошова компенсац ія за нього також військовос лужбовцю не сплачувалась.
Пунктом 2 Закону України “Пр о деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000р. № 1459-ІІІ призупинено дію частин и 2 ст. 9 Закону України “Про соц іальний і правовий захист ві йськовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержанн я військовослужбовцями прод овольчих пайків або за їх баж анням грошової компенсації з амість них та замість речово го майна. Зазначений Закон України набрав чинності з д ня опублікування, яке відбул ося 11.03.2000р. в Урядовому кур'єрі N45 від 11.03.2000р.
Законом України № 328-V від 03.11.2006 с таття 9 викладена в новій реда кції та введена в дію стаття 9- 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “П ро соціальний і правовий зах ист військовослужбовців та ч ленів їх сімей”, яка не зупиня лася будь-яким нормативно-пр авовим актом, та на яку не поши рюється зупинення, встановле не Законом України “Про деяк і заходи щодо економії бюдже тних коштів”.
Частиною 1 статті 9-1 Закону Ук раїни від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціал ьний і правовий захист війсь ковослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що продо вольче та речове забезпеченн я військовослужбовців здійс нюється за нормами і в термін и, що встановлюються Кабінет ом Міністрів України.
Згідно з п. 27 Положення про по рядок речового забезпеченн я військовослужбовців Зброй них Сил України та інших війс ькових формувань у мирний ча с, затвердженого постановою КМ України от 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці, звіль нені у запас або відставку з п равом носіння військової фор ми одягу, за бажанням можуть о тримати речове майно, яке вон и не отримали під час звільне ння, або грошову компенсацію за нього за цінами на день під писання наказу про звільненн я.
Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затв ердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 11 53\2008, особа, звільнена з військо вої служби, на день виключенн я зі списків особового склад у військової частини має бут и повністю забезпечена грошо вим, продовольчим і речовим з абезпеченням.
Таким чином, законодавство м України передбачено право вибору військовослужбовцем , який звільнюється зі Збройн их Сил України, отримати речо ве майно в натурі або грошову компенсацію за нього. Зазн ачене право не може бути об межено, скасовано або змінен о відповідачем на власний ро зсуд без передбачених законо м підстав.
Відповідно до частини 1 ста тті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2 011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військов ослужбовці користуються усі ма правами і свободами людин и та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріплени ми в Конституції України та з аконах України, з урахування м особливостей, встановлених цим та іншими законами. Згідн о з частиною 2 статті 12 Закону у зв'язку з особливим характер ом військової служби, яка пов 'язана із захистом Вітчизни, в ійськовослужбовцям надають ся визначені законом пільги, гарантії та компенсації, які не можуть бути скасовані чи п ризупинені без їх рівноцінно ї заміни.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинс тва України в адміністративн их справах про протиправніст ь рішень, дій чи бездіяльност і суб'єкта владних повноваже нь обов'язок щодо доказуванн я правомірності свого рішенн я, дії чи бездіяльності покла дається на відповідача, якщо він заперечує проти адмініс тративного позову.
На підставі викладеного, су д вважає, що позивач має право на отримання грошової компе нсації, оскільки на момент йо го звільнення зі служби не бу ло передбачених Законом підс тав для відмови у виплаті заз наченої компенсації.
При цьому невиконання або н еналежне виконання законів, якими передбачено певні соці альні гарантії, через відсут ність коштів для їх виплати н е є підставою для виправданн я невиплати компенсації за о тримане речове майно звільне ним військовослужбовцям.
Оскільки в судовому засіда нні було встановлено, що грош ове забезпечення військовос лужбовців військової частин и А2542 здійснює військова част ина А1346, компенсація за неотри мане речове майно у сумі 3165,72 гр н. має бути стягнуте з військо вої частини А1346.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є с уб' єктом владних повноваже нь, суд присуджує всі здійсне ні нею документально підтвер джені судові витрати з Держа вного бюджету України (або ві дповідного місцевого бюджет у, якщо іншою стороною був орг ан місцевого самоврядування , його посадова чи службова ос оба).
Оскільки позовні вимоги пі длягають задоволенню, з Держ авного бюджету України на ко ристь позивача підлягають ст ягненню витрати у вигляді су дового збору в сумі 3,40 гривень .
Під час судового засідання , яке відбулось 22.11.2011 року, були о голошені вступна та резолюти вна частини постанови. Відпо відно до ст. 163 КАСУ, постанову складено 28.11.2011 року.
На підставі викладеного, к еруючись статтями 158, 159,160, 163 КАС У країни
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Військової част ини А1346 (95051, АР Крим, м. Сімферопол ь, вул. Калініна, буд. 4, код 24982574) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_ 1), компенсацію за неотриман е речове майно в сумі 3165 (три ти сячі сто шістдесят п'ять) грив ень 72 копійок.
Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 судові витрати в сумі 3 (тр и) гривні 40 копійок.
У разі неподання апеляцій ної скарги, постанова набира є законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі ск ладання постанови у повному обсязі - з дня складення у пов ному обсязі, у разі проголоше ння у відсутності особи, яка б ере участь у справі - з дня от римання нею копії постанови) .
Якщо суб' єкта владних пов новажень у випадках та поряд ку, передбачених частиною че твертою статті 167 цього Кодекс у, було повідомлено про можли вість отримання копії постан ови суду безпосередньо в суд і, то десятиденний строк на ап еляційне оскарження постано ви суду обчислюється з насту пного дня після закінчення п ' ятиденного строку з момент у отримання суб' єктом владн их повноважень повідомлення про можливість отримання ко пії постанови суду.
Постанова може бути оскарж ена в порядку і строки, передб ачені ст. 186 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и
< Текст >
Суддя підпис Кононова Ю. С.
< Текст >
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 22.11.2011 |
Оприлюднено | 06.01.2012 |
Номер документу | 20549314 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кононова Ю. С.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Горошко Наталія Петрівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Горошко Наталія Петрівна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Горошко Наталія Петрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кононова Ю. С.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кононова Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні