Постанова

від 07.12.2011 по справі 14351/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний ад міністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнс ька, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 грудня 2011 р. № 2-а- 14351/11/2070

Харківський окружний ад міністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркі на Ю.В.

при секретарі судового зас ідання - Мелконян А.П.

за участю представників ст орін

позивача Кійко О.В., Пе рхуна В.П.

відповідача, третьої особи - не прибули,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в приміще нні суду в м. Харкові адмініст ративну справу за позовом

Публічного акціонерного т овариства "Харківський завод сантехвиробів"

до Державної податкової інс пекції у Фрунзенському район і міста Харкова , третя особа н а стороні відповідача Голо вне управління Державного казначейства у Харківській області

про скасування податкових п овідомлень-рішень, стягнення суми

встановив:

Позовні вимоги заявлен і до ДПІ у Фрунзенському райо ні м.Харкова про скасування п одаткових повідомлень-рішен ь від 21.10.2011 року № 0000140700, № 0000120700 , №0000130700, прийнятих Державною п одатковою інспекцією у Фрунз енському районі м. Харкова; ст ягнення з Державного бюджету України на користь підприєм ства суми бюджетного відшкод ування ПДВ за липень у розмір і 250000 грн.

Ухвалою суду від 29.11.2011 року до участі у справі, в якості трет ьої особи, відповідно до поло жень ст.53 КАС України залучено ГУДКУ у Харківській області .

У судовому засіданні предс тавники позивача адміністра тивний позов підтримали у по вному обсязі, пославшись на т е, що фахівцями податкової ін спекції при проведенні перев ірки невірно застосовані пол оження п.п.7.7.4, 7.7.2 ст.7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», які визначають прав о підприємства на отримання бюджетного відшкодування.

Представник відповідача т а третьої особи у судове засі дання не прибули, причини нея вки суду не повідомили, про ча с та місце розгляду справи по відомлявся повістками з пошт овими повідомленнями, які на правлялись за офіційним місц ем знаходження. Відповідно д о ст. 35 КАС України суд вважає, щ о відповідач та третя особа є належно повідомлений про да ту, час та місце судового засі дання, його відсутність в суд овому засідання не перешкодж ає розгляду справи.

Заслухавши пояснення пред ставників сторін, дослідивши долучені до матеріалів спра ви документи, суд встановив н аступні обставини.

Судовим розглядом встанов лено, що позивач пройшовши пе редбачену діючим законодавс твом процедуру державної реє страції набув статусу суб' є кта господарювання - юридичн ої особи з ідентифікаційним кодом 01412420 та взятий на податко вий облік у ДПІ Фрунзенськог о району м.Харкова. Згідно дов ідки ЄДРПОУ АА № 424655 основним в идом діяльності підприємств а з КВЕД є виробництво труб та фітингів для труб зі сталі; ви робництво міді; виробництво кранів та клапанів; інші види оптової торгівлі; здавання в ласного майна в оренду.

У період з 20.09.2011 року по 19.10.2011 рок у фахівцями відповідача пров едено позапланову документа льну перевірку позивача з пи тань достовірності нарахува ння сум бюджетного відшкоду вання податку на додану варт ість на рахунок платника у ба нку за липень 2011 року.

За результати перевірки ск ладено акт від 19.10.2011 року № 3259/07-024/0141 2420, яким встановлено, що на пору шення п.п. 7.7.2, п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198, п.200.3, п.200.4, п.200.6 с т.200 ПК України підприємством завищено суму бюджетного від шкодування ПДВ на рахунок пл атника податку у банку 9р.23, 23.1) з а липень 2011 року на 250000.00 грн.; зани жено суму бюджетного відшкод ування у зменшення податкови х зобов' язань з податку на д одану вартість наступних зві тних (податкових) періодів на 262764,0 грн.; завищено залишок від' ємного значення, який після б юджетного відшкодування вкл ючається до складу податково го кредиту наступного податк ового періоду на 11263,0 грн.; завищ ено від' ємне значення (р.19,20.2) д екларації з ПДВ за липень 2011 ро ку, що включається до складу п одаткового кредиту наступно го податкового періоду на 72,00 грн.

Порушення, зафіксовані акт ом перевірки стали підставою для прийняття відносно пози вача по справі податкових по відомлень рішень від 21.10.2011 року (а.с.13,15 т.1, а.с.4, т.2):

№ 0000140700, яким підприємству зменшено суму бюджетного ві дшкодування з податку на дод ану вартість у розмірі 250000 грн. та визначені штрафні санкці ї у розмірі 62500,00 грн.;

№ 0000130700, яким зменшено суму від' ємного значення суми п одатку на додану вартість у р озмірі 402,00 грн. та нараховані ш трафні санкції у розмірі 100,5 гр н.;

№ 0000120700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 262764,00 грн.

Перевіряючи оскаржувані п одаткові повідомлення-рішен ня № 0000120700, №0000140700 від 21.10.2011 року н а відповідність положенням ч .3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки вс тановлено, що при проведенні перевірки фахівцями податко вого органу встановлено пору шення підприємством абз.(а) п.п .7.7.2 п.7.7. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»в ід 03.04.1997 року № 168/97-ВР та абз.(а) п.200.4 с т.200 ПК України, відповідно до я ких, на думку відповідача, сум и від' ємного значення мають бути задекларовані платнико м до відшкодування у відпові дних наступних періодах, які слідують за датою їх виникне ння. Проте підприємство у лис топаді, грудні 2010 року, лютому, квітні-червні 2011 року, доброві льно відмовилося (не скорист алося) від права на відшкодув ання, прийнявши самостійне р ішення про зарахування належ ної суми бюджетного відшкоду вання у зменшення податкових зобов' язань з цього податк у наступних періодів відпові дно до п.п.7.7.3 п.7.7. ст..7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість»та п.200.6. ст..200 ПК України (а.с.26, т.1). На підставі чого зроб лено висновок про неправомір ність формування бюджетного відшкодування податку на до дану вартість у розмірі 250000 грн . та відповідно завищення (зан иження) сум від' ємного знач ення.

З цього приводу суд зазнача є, що питання бюджетного відш кодування податку на додану вартість врегульовані ст. 200 П К України (ст..7 Закону України «Про податок на додану варті сть»у ред., яка діяла на момент виникнення спірних правовід носин у 2010 році).

Відповідно до п. 14.1.18. ст..14 ПК Ук раїни бюджетне відшкодуванн я - відшкодування від'ємного з начення податку на додану ва ртість на підставі підтвердж ення правомірності сум бюдже тного відшкодування податку на додану вартість за резуль татами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюдж етне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеним и у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 -200.3 ПК Украї ни сума податку, що підлягає с платі (перерахуванню) до Держ авного бюджету України або б юджетному відшкодуванню, виз начається як різниця між сум ою податкового зобов'язання звітного (податкового) періо ду та сумою податкового кред иту такого звітного (податко вого) періоду. При позитивном у значенні суми, розраховано ї згідно з пунктом 200.1 цієї стат ті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у с троки, встановлені цим розді лом. При від'ємному значенні с уми, розрахованої згідно з пу нктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення су ми податкового боргу з подат ку, що виник за попередні звіт ні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відс троченого відповідно до цьог о Кодексу), а в разі відсутност і податкового боргу - зарахов ується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст.200 ПК України ви значено, якщо в наступному по датковому періоді сума, розр ахована згідно з пунктом 200.1 ці єї статті, має від'ємне значен ня, то бюджетному відшкодува нню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорі внює сумі податку, фактично с плаченій отримувачем товарі в/послуг у попередніх податк ових періодах постачальника м таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерези дента послуг на митній терит орії України - сумі податково го зобов'язання, включеного д о податкової декларації за п опередній період за отримані від нерезидента послуги отр имувачем послуг, а залишок ві д'ємного значення попередніх податкових періодів після б юджетного відшкодування вкл ючається до складу сум, що від носяться до податкового кред иту наступного податкового п еріоду..

Проте, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному об сязі належної йому суми бюдж етного відшкодування або її частини у зменшення податков их зобов'язань з цього податк у, що виникли протягом наступ них звітних (податкових) пері одів, за наявності умов, перед бачених пунктом 200.4 цієї статт і. Зазначене рішення відобра жається платником податку у податковій декларації, яку в ін подає за результатами зві тного (податкового) періоду, в якому виникає право на подан ня заяви про отримання бюдже тного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі пр ийняття такого рішення зазна чена сума не враховується пр и розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних зві тних (податкових) періодів (п.2 00.6 ст.200 ПК України)

Порядок оформлення права н а отримання бюджетного відшк одування визначена п.200.7 ст.200 ПК України згідно положень яко го платник податку, який має п раво на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рі шення про повернення суми бю джетного відшкодування, пода є відповідному органу держав ної податкової служби податк ову декларацію та заяву про п овернення суми бюджетного ві дшкодування, яка відображаєт ься у податковій декларації.

Суд зауважує, що із дослідже них в судовому засіданні акт у перевірки позивача, деклар ацій з податку на додану варт ість за період, що ревізувавс я фахівцями податкового орга ну (а.с.64-176, т.1) не встановлено, що позивачем самостійно прийма лося рішення про отримання б юджетного відшкодування у зм еншення податкових зобов' я зань з цього податку у наступ них податкових періодів, тоб то підприємством жодного раз у не заповнювалися рядки 25.2 По даткової декларації з податк у на додану вартість у ред. нак азу ДПА України від 30.05.1997 року № 166, - сума, що підлягає бюджетно му відшкодуванню у рахунок з меншення податкових зобов' язань з ПДВ наступних податк ових періодів, та р.23.2 Податко вої декларації з податку на д одану вартість у ред.. наказу Д ПА України від 25.01.2011 року № 41.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні перевірки безпідставно зас тосовані положення п.п.200.6 ст.200 П К України та ст.7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість», у ред., що діяла на момен т виникнення спірних правові дносин та відповідно прийнят і оскаржувані податкові пові домлення рішення № 0000120700, №000 0140700 від 21.10.2011.

Щодо порушення п.200.3, 200.4 ст.200 ПК України в частині завищення суми бюджетного відшкодуван ня за липень 2011 року по взаємов ідносинам з НВПП «Учбове гос подарство»та ТОВ «Оргтехком »та прийнятого на підставі в казаних порушень рішення від 21.10.2011 року №0000130700 суд зазначає нас тупне.

Відповідно до п.6.2. колективн ого договору, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом позивача на 2008-2010 ро ки, зареєстрованого розпоряд ження голови Фрунзенської ра йонної у місті Харкові ради в ід 09.06.2008 року № 156 позивач зобов' язаний забезпечувати праців ників безкоштовним спецодяг ом, спецвзуттям та іншими мию чими засобами індивідуально го захисту та миючими засоба ми.

Із пояснень представників позивача та досліджених у су довому засіданні матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Х арківський завод сантехвиро бів»у ТОВ «Оргтехком»та НВПП «Учбове господарство»придб ані мило та рукавиці.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки (а.с .24-25) встановлено, що згідно отр иманої відповіді Харківсько ї ОДПІ від 29.07.2011 року № 13738/7/07-018/2353 НВП П «Учбове господарство»має с тан платника 7- до ЄДР внесено запис про відсутність підтве рдження відомостей, відділом податкової міліції складено довідку від 15.07.2011 року № 723/26-020 про відсутність за місцезнаходж енням та 17.06.2011 року анульовано с відоцтво платника ПДВ. Листо м від 26.09.2011 року № 11193/7/07-017 ДПІ у Дзер жинському районі міста Харко ва повідомлено, що ТОВ «Оргте хком»має стан платника 9- «нап равлено повідомлення про від сутність за місцезнаходженн ям»(акт неможливості проведе ння зустрічної звірки суб' є кта господарювання від 26.09.2011 ро ку № 545/07-0/24336012). Виходячи з викладе ного вище відповідачем зробл ено висновок про те, що позива чем порушено вимоги п.п.200.3-200.4 ст .200 ПК України, внаслідок недов еденості реальності придбан ня товарів у зазначених вище підприємств (порушення ст..ст .203, 215, 228 ЦК України).

З цього приводу суд зауважу є, що урахуванням положень пп . 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, яка визна чає презумпцію правомірност і рішень платника податку, са мостійно визначені платнико м податку валові витрати і по датковий кредит вважаються с формованими правомірно, доти контролюючим органом в уста новленому порядку не буде до ведено факту невідповідност і задекларованих наслідків г осподарської операції платн ика податків у податковому о бліку фактичним обставинам.

Податкові органи не позбав лені права звернутися до адм іністративного суду з вимого ю про визнання недійсним пра вочину, укладеного між остан нім у ланцюгу постачань плат ником податку та його контра гентом, з метою, завідомо супе речною інтересам держави та суспільства та стягнення в д охід держави коштів, одержан их сторонами оспорюваного пр авочину за такими угодами, як це установлено частиною тре тьою статті 228 ЦК України. Прав о на звернення податкових ор ганів із відповідними позова ми встановлено п. 11 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509 -ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”. У судове з асідання доказів такого звер нення представником відпові дача не надано.

Суд також звертає увагу на т е, що згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може супе речити цьому Кодексу, іншим а ктам цивільного законодавст ва, а також моральним засадам суспільства, недійсним згід но приписів аб. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК Укра їни визначається правочин, я кщо його недійсність встанов лена законом (нікчемний прав очин). У цьому разі визнання та кого правочину недійсним суд ом не вимагається. Відповідн о до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України , недійсний правочин не створ ює юридичних наслідків, крім тих, що пов' язані з його неді йсністю. Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК Ук раїни, правочин вважається т аким, що порушує публічний по рядок, якщо він був спрямован ий на порушення конституційн их прав і свобод людини і гром адянина, знищення, пошкоджен ня майна фізичної або юридич ної особи, держави, Автономно ї Республіки Крим, територіа льної громади, незаконне зав олодіння ним. Відповідно до ч . 2 ст. 228 ЦК України, правочин, яки й порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд зазначає, що підставою н едійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недоде ржання в момент вчинення пра вочину стороною (сторонами) в имог, які встановлені частин ами першою-третьою, п' ятою т а шостою статті 203 цього Кодек су. Загальні вимоги, додержан ня яких є необхідним для чинн ості правочину, визначені ст аттею 203 ЦК України, згідно із я кою зміст правочину не може с уперечити цьому Кодексу, інш им актам цивільного законода вства, а також моральним заса дам суспільства. Особа, яка вч иняє правочин, повинна мати н еобхідний обсяг цивільної ді єздатності; волевиявлення уч асника правочину має бути ві льним і відповідати його вну трішній волі; правочин має вч инятися у формі, встановлені й законом; правочин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним.

Факт здійснення господарс ької операції підтверджуєть ся первинними бухгалтерськи ми документами, які повинні м істити відомості про господа рську операцію та підтверджу є її здійснення. Господарськ а операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі а ктивів та зобов'язань, власно му капіталі підприємства та мають бути оформлені відпові дно до вимог визначених ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бу хгалтерський облік та фінанс ову звітність в Україні”.

Враховуючи викладене вище , відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи витребував у поз ивача первинні бухгалтерськ і документи на підтвердження обставин отримання товарів по господарським відносинам з ТОВ «Оргтехком»та НПП «Учб ове господарство», сплати їх вартості та подальшого вико ристання у господарській дія льності.

Так, означеними вище підпри ємствами ПАТ Харківський зав од сантехвиробів»видані под аткові накладні, в т.ч.:

1.НВПП «Учбове господарство »від 22.02.2011 року № 6 на суму 662,40 грн., в т.ч. ПДВ 110,40 грн.; від 17.03.2011 року № 12 на суму 192,00 грн., в т.ч. ПДВ 32 грн.; ві д 05.04.2011 року № 18 на суму 852,00 грн., в т.ч . ПДВ 142,00 грн.; від 19.05.2011 року № 31 на су му 818,40 грн., в т.ч. ПДВ 136,40 грн.; від 21.06 .2011 року № 44 на суму 830,40 грн., в т.ч. ПД В 138,40 грн.;

2. ТОВ «Оргтехком»від 25.07.2011 рок у № 129 на суму 432.00 грн., в т.ч. ПДВ 72.00 г рн.;

Дослідивши вказані податк ові накладні суд встановив, щ о вони відповідають вимогам п.п.201.1 ст.201 ПК України та Порядк у заповнення податкової накл адної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 рок у №165 та зареєстрованому в Мін істерстві юстиції України 23 ч ервня 1997 року за № 233/2037, тобто у су ду відсутні підстави вважати зазначені податкові докумен ти недійсними.

Факт отримання позивачем т оварів за вказаними господа рськими правовідносинами та їх подальше використання по зивачем у його господарській діяльності підтверджується копіями накладних, приходни х ордерів, відомостями на отр имання миючих засобів та рук авиць (а.с.177-178, 180-181,183-184,186-187,189-190, 191-192, 231-247, т.1).

Враховуючи викладене вище , суд приходить до висновку, що господарські відносини між позивачем та ТОВ «Оргтехком» , НПП «Учбове господарство»м али реальний характер, а висн овки податкової інспекції пр о нікчемність договорів є по милковими.

Доказів на підтвердження н аявності факту обмежень по в ключенню до складу податково го кредиту сум податку на дод ану вартість по товарах, отри маних від ТОВ «Оргтехком», НП П «Учбове господарство»відп овідачем в силу положень ст.71 КАС України суду не надано та судом при виконанні вимог ст . 11 КАС України не виявлено.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС Ук раїни розгляд і вирішення сп рав в адміністративних судах здійснюються на засадах зма гальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх док азів і у доведенні перед судо м їх переконливості. Суд при в ирішенні справи керується пр инципом законності, відповід но до якого органи державної влади, органи місцевого само врядування, їхні посадові і с лужбові особи зобов'язані ді яти лише на підставі, в межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 К АС України, в адміністративн их справах про протиправніст ь рішень, дій чи бездіяльност і суб'єкта владних повноваже нь обов'язок щодо доказуванн я правомірності свого рішенн я, дії чи бездіяльності покла дається на відповідача, якщо він заперечує проти адмініс тративного позову.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не до ведено обґрунтованості вине сення оскаржуваних податков их повідомлень-рішень, тому с уд вважає позовні вимоги обґ рунтованими, а позов в частин і скасування податкових пові домлень від 21.10.2011 року № 0000140700, № 0000120700, №0000130700 таким, що підляг ає задоволенню у повному обс язі.

Стосовно позовної вимоги п ро стягнення з Державного бю джету України на користь під приємства суми бюджетного ві дшкодування ПДВ за липень у р озмірі 250000 грн., суд зазначає, що відповідно до п.1 Розділу XIX При кінцевих положень Податково го Кодексу України Кодекс на брав чинності з 1 січня 2011 року, тому твердження відповідача про те, позивач в 2010 році поруш ив п. 200.19 ст. 200 Податкового кодек су Украйни, який на той час не діяв, є безпідставним, оскіль ки відповідно до ст. 58 Констит уції України закони та інші н ормативно - правові акти не ма ють зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшую ть або скасовують відповідал ьність особи.

Разом з тим відповідно до п. 200.15. ст. 200 Податкового кодексу У країни у разі якщо за результ атами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган де ржавної податкової служби ро зпочинає процедуру адмініст ративного або судового оскар ження, орган державної подат кової служби не пізніше наст упного робочого дня після от римання відповідного повідо млення від платника або ухва ли суду про порушення провад ження у справі зобов'язаний п овідомити про це орган Держа вного казначейства України. Орган Державного казначейст ва України тимчасово припиня є процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судо вим рішенням.

Після закінчення процедур и адміністративного або судо вого оскарження орган держав ної податкової служби протяг ом п'яти робочих днів, що наста ли за днем отримання відпові дного рішення, зобов'язаний п одати органу Державного казн ачейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бю джету.

Таким чином, право на стягне ння бюджетного відшкодуванн я у позивача виникне лише піс ля подання органом державної податкової служби Державном у казначейству України висно воку із зазначенням суми под атку, що підлягає відшкодува нню з бюджету або відмові в по данні, або виплаті відшкодув ання, тобто означена вимога п озивачем заявлена передчасн о.

Проте суд з метою захисту пр ав позивача вважає за необхі дне вийти з межі позовних вим ог та зобов' язати відповіда ча розглянути питання щодо п одання органу Державного каз начейства України висновку і з зазначенням суми податку, щ о підлягає відшкодуванню з б юджету, заявленої ПАТ "Харків ський завод сантехвиробів" у липні 2011 року.

Розподіл судових витрат з дійснити у порядку, визначен ому ст..94 КАС України.

На підставі викладеного, ке руючись ст. 19 Конституції Укра їни, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 КАС Ук раїни, суд, -

постановив:

Адміністративний позов П ублічного акціонерного това риства "Харківський завод са нтехвиробів" до Державної по даткової інспекції у Фрунзен ському районі міста Харкова, третя особа на стороні відпо відача Головне управлін ня Державного казначейства у Харківській області - задово льнити частково

Скасувати податкові повід омлення - рішення Державної п одаткової інспекції у Фрунзе нському районі міста Харкова від 21.10.2011 №0000140700, № 0000120700, №0000130700 в по вному обсязі.

Зобов'язати Державну подат кову інспекцію у Фрунзенсько му районі міста Харкова розг лянути питання щодо подання органу Державного казначейс тва України висновку із зазн аченням суми податку, що підл ягає відшкодуванню з бюджету , заявленої ПАТ "Харківський з авод сантехвиробів" у липні 201 1 року.

В іншій частині позовних ви мог відмовити.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ПАТ "Ха рківський завод сантехвироб ів" (код 01412420) судовий збір у розм ірі 1.70 грн. (одна гривня 70 копійо к)

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання апеляційної скарг и, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної с карги постанова, якщо її не ск асовано, набирає законної си ли після повернення апеляцій ної скарги, відмови у відкрит ті апеляційного провадження або набрання законної сили р ішенням за наслідками апеляц ійного провадження.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративного суду чере з Харківський окружний адмін істративний суд шляхом подач і апеляційної скарги протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийнятт я постанови у письмовому про вадженні апеляційна скарга п одається протягом десяти дні в з дня отримання копії поста нови.

У повному обсязі пос танова виготовлена 12.12. 2011 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.