Рішення

від 03.07.2008 по справі 1/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан

Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" липня 2008 р.                                                   

 Справа № 1/114

Господарський

суд Житомирської області у складі:

Головуючого

- судді Маріщенко Л.О.

при

секретарі Коваль В.А.

за

участю представників сторін

від

позивача Яриш П.О. - головний редактор журналу "Харчова і переробна

промисловість"     

від

відповідача не з'явився

розглянув

у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за

позовом Колективного підприємства "Редакція журналу "Харчова і

переробна промисловість" (м.Київ) 

до

Приватного підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1

про

стягнення 19303,00 грн.

Позивач

звернувся з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 11000грн.

сплачених за невиконане ним зобов'язання, 3053,00грн. завданих збитків,

5000,00грн. завданої моральної шкоди та 250,00грн. витрат за надані

юридично-консультативні послуги.

Представник

позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з

підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач

письмових заперечень проти позову не надав, представника в судове засідання не

направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд

розглянув справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК

України.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський

суд,   

ВСТАНОВИВ:

В

жовтні 2006 року між Колективним підприємством "Редакція журналу

"Харчова і переробна промисловість"(позивач) та Приватним підприємцем

ОСОБА_1(відповідач) укладено усний договір, згідно якого відповідач зобов'язався

виготовити 11 та 12 номери за 2006 рік журналу "Харчова і переробна

промисловість".

На

підтвердження виконання договору, позивачем 19.10.06р. було перераховано

відповідачеві грошові кошти в сумі 11000,00грн. згідно рахунку-фактури №601 від

17.10.06р., що підтверджується платіжним дорученням №333 від

19.10.06р.(а.с.7) 

Відповідач

свого зобов'язання не виконав.

17.09.07р.

позивачем на адресу відповідача була направлена претензія(а.с.13), у якій

просив відповідача повернути перераховані кошти в сумі 11000,00грн., оскільки

зобов'язання відповідача щодо виготовлення 11 та 12 номерів журналу

"Харчова і переробна промисловість" виконане не було, яка залишилась

без відповіді та задоволення.

Внаслідок

неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань утворилась заборгованість

перед позивачем в сумі 11000,00грн.

Суд

вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача

11000,00грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з

наступного.

Відповідно

до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає

між суб'єктом господарювання та іншим учасником(учасниками) відносин у сфері

господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт

(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію

господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого

суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію

тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому

числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її

обов'язку.

Відповідно

до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є

майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно

до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові

зобов'язання, що виникають між учасниками господарських  відносин при 

здійсненні господарської діяльності, 

в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію

на  користь  другої сторони  або 

утриматися  від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові

зобов'язання,   які    виникають   

між    учасниками господарських

відносин,  регулюються  Цивільним 

кодексом  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Ст.

525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Ст. 526

ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім

основної суми боргу 11000,00грн., позивач, 

просить стягнути з відповідача 3053,00грн. завданих збитків ,

5000,00грн. завданої моральної шкоди та 250,00грн. витрат за надані

юридично-консультативні послуги.

Суд

відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача

3053,00грн. завданих збитків та 5000,00грн. завданої моральної шкоди  за необгрунтованістю.

Що

стосується стягнення з відповідача 

250,00грн. витрат за надані юридично-консультативні послуги,  то суд вважає за необхідне зазначити, що

відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита,

сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної

господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових

доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних

з розглядом справи.

Оскільки

зазначений перелік є вичерпним і надані ПП"Гранд Вікторія" юридично-консультативні

послуги не є адвокатськими, тому суд відмовляє у задоволені позову в частині

стягнення з відповідача 250,00грн. витрат за надані юридично-консультативні

послуги.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач

позов  не оспорив, доказів сплати

заборгованості  не надав.

З

огляду на викладене, господарський суд приходить до висновку про часткове

задоволення позову в сумі 11000,00грн., у задоволенні решти позовних вимог

відмовляє.

Судові

витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі

задоволених вимог.

Керуючись

ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,- 

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити частково.

2.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) на користь

Колективного

підприємства "Редакція журналу "Харчова і переробна промисловість"  (04211, м.Київ, вул.Л.Гавро, 17-а, к-29.

ідентифікаційний код 18018578) 11000,00грн., а також 110,00  грн. сплаченого державного мита та 67,24   грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

3.У

задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.

Суддя                                                                    

Маріщенко Л.О. 

Віддрукувати: