Постанова

від 08.07.2008 по справі 30-6/167-07-3779

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" липня 2008 р.

Справа № 30-6/167-07-3779

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання

Соломахіної О.О.

за участю представників сторін:         

від позивача -1: Куріло

В.П., директор

від позивача -2: ОСОБА_1.,

СПД

від відповідача 1: Педенко

Є.М., по дов.

від відповідача 2: не

з'явився, належним чином повідомлений         

від 3-ї особи: не

з'явився, належним чином повідомлений

від 3-ї особи: не

з'явилась, належним чином повідомлена ,            

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

„МЕДПРОМПРОЕКТ”, м. Київ

на рішення господарського суду Одеської

області від 10.04.2008 року

по справі №

30-6/167-07-3779

за позовом Товариства

з обмеженою відповідальністю „ЕРКЕР-2005”

                    Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

третя особа

на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Дочірнє

підприємство „ЗДОРОВ'Я” Відкритого акціонерного товариства „БІЛЬШОВІК”

третя особа

на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору  - 

ОСОБА_2

до: 1.  Відкритого акціонерного товариства

„МЕДПРОМПРОЕКТ”

2.          Затоківської селищної ради

про визнання

договору оренди землі недійсним

та за позовом третьої особи,

яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Дочірнього підприємства

„ЗДОРОВ'Я” Відкритого акціонерного товариства „БІЛЬШОВІК”

третя особа

на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕРКЕР-2005”

третя особа

на стороні позивача, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1

до:

1. Відкритого акціонерного товариства „МЕДПРОМПРОЕКТ”

      2. Затоківської селищної ради

про визнання

недійсним договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Від ДП „Здоров'я” ВАТ „Більшовик” і

Затоківської селищної ради надійшли клопотання про розгляд справи у відсутності

їх представників, а третя особа ОСОБА_2. належним чином повідомлена про час та

місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення.

Товариство з обмеженою

відповідальністю „Еркер-2005 ”(далі-позивач-1) і підприємець-фізична особа

ОСОБА_1 (далі-позивач-2)звернулись у місцевий господарський суд з позовом до

ВАТ „Медпромпроект”(далі-відповідач-1) і Затоківської селищної ради

(далі-відповідач-2)про визнання договору від 13.09.2005р. оренди земельної

ділянки площею 1,047га недійсним, посилаючись на порушення норм чинного

законодавства при укладенні цього договору. Крім того, позивачі просили

скасувати як незаконне рішення ХХХVІ сесії ІV скликання Затоківської селищної

ради від 16.08.2005р.№1605 „Про надання в довгостроковому оренду терміном на 25

років земельної ділянки для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Либідь”

ВАТ „Медпромпроект””

У відзивні на позов перший

відповідач-ВАТ „Медпромпроект” проти позову заперечує, посилаючись на те, що

придбані будиночки позивачами є 

тимчасовими спорудами і відносяться до об'єктів рухомого майна і, крім

того, вважає що, оскільки однією із сторін (відповідачем) у спорі є Затоківська

селищна рада як орган владних повноважень, то спір по цій справі підлягає

розгляду по нормам адміністративного судочинства , в зв'язку з чим провадження

у справі підлягає припиненню по пункту 1 ст.80 ГПК України, як спір, що не

підлягає розгляду в  господарських судах

України. Крім того, у своїх запереченнях на позов і уточнення до нього ВАТ

„Медпромпроект” посилається на те, що акт приймання-передачі земельної ділянки

по  укладеному договору оренди землі від

13.09.2005р. з другим відповідачем-Затоківською селищною радою - у нього

відсутній, оскільки був загублений поштою, а проект відведення земельної

ділянки  по цьому договору оренди землі

непотрібен , так як не змінювалось цільове призначення землі.

Ухвалою місцевого господарського

суду від 04.07.2007р. в частині позовних вимог про скасування рішення ХХХVІ

сесії ІV скликання Затоківської селищної ради від 16.08.2005р.№1605 „Про

надання в довгострокову оренду терміном на 25 років земельної ділянки для

експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Либідь” ВАТ „Медпромпроект”

провадження у справі припинено на підставі п.1 ст.80 ГПК України як такі, що не

підлягають розгляду по нормам господарського процесуального судочинства, а

підлягають розгляду по нормам адміністративного судочинства.”

Зазначена ухвала суду не

оскаржувалась.

У процесі розгляду справи судом

апеляційної інстанції ухвалою від 21.08.2007р. Дочірнє підприємство „Здоров'я”

ВАТ „Більшовик” та фізична особа ОСОБА_2. як співвласники бази відпочинку

„Либідь” були залучені третіми особами у справі без самостійних  вимог на предмет спору на стороні позивачів.

Після залучення третьою особою на

стороні позивачів без самостійних вимог на предмет спору фізичну особу ОСОБА_2.

відповідач-ВАТ „Медпромпроект”- неодноразово заявляло клопотання про припинення

провадження у справі, оскільки спір, як вважав цей відповідач, підлягає

розгляду в суді загальної юрисдикції за участю фізичної особи ОСОБА_2.

Залучена судом третя особа без

самостійних вимог на предмет спору -ДП „Здоров'я ” ВАТ „Більшовик” -заявило

такий же позов до цих відповідачів(ВАТ „Медпромпроект” і Затоківської селищної

ради) як  перший і другий позивачі за

участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору фізичної особи

ОСОБА_2і третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ДП „Здоров'я”

ВАТ „Більшовик” про визнання недійсним вказаного договору оренди  земельної ділянки.

Другий відповідач - Затоківська

селищна рада-позовні вимоги визнала, посилаючись на те що ВАТ „Медпромпроект”

(відповідач-1) при поданні заяви про передачу йому в оренду Земельної ділянки ,

на підставі якого було прийнято рішення від 16.08.2005р. № 1605 про надання

цьому відповідачу земельної ділянки у довгострокову оренду і укладений спірний

договір оренди від 13.09.2005р. з цим відповідачем , останній ввів Затоківську

селищну раду в оману, запевнивши , що всі питання з співвласниками бази

відпочинку „Либідь” вирішенні позитивно.

Справа судами розглядалась

неодноразово.

Судами першої і апеляційної

інстанції обставини справи під час  її

повторного розгляду досліджувались з урахуванням вказівок суду касаційної

інстанції у постанові від 10.01.2008р. після скасування попередніх судових

рішень (а.с. 110, т.ІІ)

Останнім рішенням місцевого

господарського суду від 10.04.2008р.(суддя Рога Н.К.) позовні вимоги ТОВ

„Еркер-2005”,СПД- фізичної особи ОСОБА_1. і третьої особи з самостійними

вимогами на предмет спору ДП „Здоров'я” ВАТ „Більшовик” задоволені у повному

обсязі : визнано недійсним на майбутнє оспорюваний  договір від 13.09.2005р. довгострокової

оренди земельної ділянки площею 1.047 га для експлуатації та обслуговування

бази відпочинку „Либідь”, розташований у с.м.т. Затока, Центральний курортний

район, Білгород-Дністровського району Одеської області, укладений між відповідачами.

Приймаючи таке рішення, суд дійшов

до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним

рішенням суду, перший відповідач(ВАТ „Медпромпроект”) подав апеляційну скаргу,

в якій просить оскаржене рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким у

позовах ТОВ „Еркер-2005”, підприємця - фізичної особи ОСОБА_1. та 3-ї особи ДП

„Здоров'я”  ВАТ „Більшовик” відмовити,

посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального  та процесуального права.

У поясненнях на апеляційну скаргу

першого відповідача (ВАТ „Медпромпроект”) другий відповідач (Затоківська

селищна рада ) згоден з позивними вимогами і рішенням суду першої інстанції про

визнання спірного договору оренди земельної ділянки недійсним, оскільки

відповідач -1 ввів в оману Затоківську селищну раду, зазначивши що питання з

користувачами земельної ділянки ним вирішені позитивно.

У відзиві на апеляційну скаргу

вказаного відповідача позивачі вважають її необгрунтованою, оскільки вона не

відповідає матеріалам справи і чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи,  у тому числі додатково надані на вимогу суду

апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників

сторін, перевіривши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин

справи і їх повноту, правильність застосування норм матеріального та

процесуального права, судова колегія не вбачає підстав для задоволення

апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи

і встановлено судом, база відпочинку ”Либідь”, яка розташована в Центральному

курортному районі с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району Одеської

області, була введена в експлуатацію актом державної комісії від 21.12.83р.

ТОВ „Еркер-2005”(позивач-1), яке

відповідно до статуту є правонаступником АТЗТ „Еркер”, є власником 3-х збірних

дерев'яних будинків відпочинку бази відпочинку „Либідь”, придбаних у банкрута -

Державного підприємства(ДП) „Будівельно-монтажного управлінням (БМУ)

„Більшовик”(колишнього співвласника цієї бази відпочинку „Либідь”) на підставі

укладеного з ним договору купівлі-продажу державного майна від.30.11.2000р. і

акту передачі проданого майна від 05.12.2000р. Це державне майно бази

відпочинку „Либідь” було продано позивачу-1 (АТЗТ „Еркер”) згідно протоколу

засідання №13 від 30.11.2000р. повноважних представників державного

підприємства -банкрута - ДП БМУ „Більшовик” за участю представника

регіонального відділення (РВ)ФДМУ по м. Києву (а.с.36,т.І).

Другий позивач-підприємець-фізична

особа ОСОБА_1 -став власником 10 збірних дерев'яних будинків бази відпочинку

„Либідь” на підставі накладної №187 від 10.11.93р. та акту приймання -передачі

від 16.11.93р., а також на підставі договору купівлі-продажу державного майна

від 09.01.2001р., укладеного ним з указаним державним підприємством - банкрутом

-БМУ „Більшовик”, акту передачі проданого державного  майна від 12.12.2001р. і протоколу №16

засідання повноважних представників вказаного підприімства - банкрута (БМУ

„Більшовик”) від 09.01.2001р. за участю представника регіонального відділення

(РВ)ФДМУ по м. Києву (а.с.37,т.І).

Таким чином, названі позивачі стали

власниками частини Державного майна-державного підприємства-банкрута

„Будівельно - монтажного управління (ДП БМУ) „Більшовик”, створеного наказом

Мінмашпрому України від 18.12.96р. №277 Д.

Також співвласниками цієї бази

відпочинку „Либідь” були :

-          ВАТ 

„Медпропрект”(відповідач-1) згідно генеральному плану бази відпочинку

„Либідь”

        -                  Дочірнє підприємство

„Здоров'я” ВАТ „Більшовик” на підставі наказу ВАТ „Більшовик” від 03.06.97р. №

63 (а.с.33,т.ІІІ), залучене апеляційним господарським судом третьою особою без

самостійних вимог на стороні позивачів спору (в подальшому з самостійними

вимогами на предмет спору)

        -                 ЗАТ СКПТБ Медобладнання -на

підставі наказу РВРДМУ по Одеській області від 15.08.2004р. №636 (а.с.39,т.ІІ),

яке свою частину бази відпочинку „Либідь” реалізувало фізичній особі ОСОБА_2,

залучену судом апеляційної інстанції третьою особою без самостійних вимог на

предмет спору на стороні позивачів.

         Отже, співвласниками, а не

користувачами бази відпочинку „Либідь” на день розгляду справи в суді є :

        -              Перший і другий позивач (ТОВ

„Еркер-2005” і СПД  ОСОБА_1.)

        -              ВАТ „Медпромпроект”

        -              Треті особи (ДП „Здоров'я” ВАТ

„Більшовик” і фізична особа ОСОБА_2.)

Про те, що співвласником бази

відпочинку „Либідь” , що знаходиться в с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського

району Одеської області, є перший позивач -ТОВ „Еркер-2005”- визнає і ВАТ

„Медпромпроект” (відповідач -1) в листі від 22.06.2005р. №147 на адресу

голови  Затоківської селищної ради

(а.с.97,т.І).

Тому посилання апелянта (ВАТ

„Медпромпроект”) в апеляційній скарзі, що зазначені юридичні і фізичні особи не

є співвласниками вказаної бази відпочинку є безпідставними.

Договір оренди земельної ділянки

від 28.12.98р.,площею 10588     кв.м.,

укладений між одним із співвласників бази відпочинку „Либідь” -Дочірнім

підприємством „Здоров'я” ВАТ „Більшовик” і власником земельної ділянки

Затоківською селищною радою на підставі рішення №14(27-сесії ХХІІ скликання)

від 29.12.97р. строком на три роки до 28.12.2001р. припинив свою дію

28.12.2001р.,оскільки не було прийнято рішення зазначеної ради про  поновлення строку цього договору  оренди земельної ділянки, що вимагає ст.33

Закону України „Про оренду землі”.

Протокол узгодження

від.30.05.2001р. по користуванню базою відпочинку „Либідь” був укладений між

юридичними особами : ВАТ 

„Медпромпроект”, заводом „Більшовик”, АТЗТ „Еркер” і ЗАТ „СКПБ

Медобладнання” , які були співвласниками цієї бази відпочинку.

На підставі зазначеного протоколу

ці ж юридичні особи  і ДП „Здоров'я” ВАТ

„Більшовик” 23.10.2001р.склали протокол про дольову участь оплати за оренду

землі і комунальних послуг і, як зазначено в цьому протоколі , пройшла нарада

представників співвласників бази відпочинку „Либідь” по оплаті оренди землі і

комунальних послуг за 2001рік (а.с.65,т.І).

На протязі 2001-2002р.р. між

названими юридичними особами укладались договори про спільне користування базою

відпочинку „Либідь”, у тому числі 4-х сторонній договір №10 від 05.02.2002р.

про сумісну господарську діяльність на базі відпочинку „Либідь” в с.м.т. Затока

(а.с.62-74,т.І).

Тому посилання ВАТ „Медпромпроект”

в апеляційній скарзі на те , що придбання позивачем-1 (ТОВ „Екер-2005”) майно

бази відпочинку „Либідь” не має до неї відношення суперечить матеріалам справи.

Рішенням Білгород-Дністровського

міськрайонного суду Одеської області від 26.07.2006р.у справі № 2-3487/06 за

другим позивачем по цій справі -ОСОБА_1визнано право власності на 10 дерев'яних

збірних будинків,  які розташовані на

базі відпочинку „Либідь” у Центральному 

курортному районі с.м.т. Затока, Білгород-Дністровського району  Одеської області як на нерухоме майно

(а.с.117,т.І).Зазначене рішення суду , яким визначено право власності за  СПД 

ОСОБА_1. на вказану частину нерухомого майна бази відпочинку

„Либідь”, набрало законної сили і згідно 

ст.35 ГПК України є обов'язковими для господарського суду щодо фактів ,

які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Як свідчать матеріали справи,

зазначені співвласники бази відпочинку „Либідь” спільно користувались земельною

ділянкою, на якій розташована вказана база відпочинку, несли спільні витрати по

її утриманню і комунальним послугам шляхом укладення відповідних договорів, про

що зазначено вище.

Із матеріалів справи вбачається, що

СПД  ОСОБА_1. (позивач-2) і зазначені

юридичні особи (АТЗТ „Еркер - 2005”, правонаступником якого є ТОВ „Еркер-2005”

(позивач-1), ДП „Здоров'я”  ВАТ

„Більшовик”(3-тя особа з самостійними вимогами на предмет спору), ВАТ

„Медпромпроект”(відповідач-1) стали співвласниками бази відпочинку „Либідь” у

2001 році , тобто до введення в дію з 01.01.2002р. Земельного кодексу України ,

в зв'язку з чим в даному випадку необхідно виходити з положень Земельного

кодексу України в редакції від 13.03.1992р.

Згідно ст.30  Земельного кодексу  України в редакції від. 13.03.92р., який діяв

до 01.01.2002р. при переході  права

власності на будівельну споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах ,

передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування

земельною ділянкою без змін її цільового призначення, якщо інше не передбачено

у договорі відчуження будівлі та споруди. Іншого у договорах  відчуження і актах прийому-передачі частини

майна бази відпочинку „Либідь” вказаним співвласникам цього майна не

передбачено.

Як дальше зазначено у названій  статті цього Земельного кодексу, при

передачі(відчуженні) підприємствами, організаціями і установами  будівель та споруд іншим підприємством,

установам і організаціям (що має місце в даному випадку) до останніх разом з

цими об'єктами переходить право користування земельною ділянкою, на якій

знаходяться передані будівлі та споруди.

Слід зазначити, що ця норма

Земельного кодексу України в редакції від 13.03.92р. кореспондується зі ст.120

Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2002р., згідно якої

при переході право власності на будівлю та споруду право власності на земельну

ділянку, на якій розташовані ці будівлі та споруди, переходить на підставі

цивільно-правових угод, а право 

користування земельною ділянкою на підставі договору оренди.

Законодавець в даному випадку не визначив до якого майна відносяться ці будівлі

і споруди: до рухомого чи не рухомого майна, а визначив, що власники будівель

та споруд мають право на оформлення земель в користування, на якій вони

розташовані.

Тому посилання апелянта(ВАТ  „Медпромпроект”), що належні позивачам на

праві власності дерев'яні будинки відпочинку бази відпочинку „Либідь” - є

об'єктами нерухомого майна є безпідставними і, крім того, такі твердження

апелянта (відповідача-1) спростовуються, як зазначено вище, рішенням

Білгород-Дністровського міськрайсуду , який визнав у рішенні, що дерев'яні

будинки, які позивач -2 (СПД ОСОБА_1.) придбав у власність на базі відпочинку

„Либідь” є нерухомим майном.

Таким чином, укладаючи спірний

договір оренди від 13.09.2005р. земельної ділянки площею 1,047 га у с.м.т.

Затока, Центральний курортний район, Білгород-Дністровського району Одеської

області, на якій розташовані об'єкти права власності позивачів -для

експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Либідь” , відповідачі порушили

норми Земельного кодексу України в редакції від 13.03.92р.(ст.30), що діяв на

момент переходу права власності на вказані об'єкти до позивачів і ст.120 ЗК

України, введеного в дію з 01.01.2002р., чим порушили законні права ціх осіб на

користування земельною ділянкою.

Відповідачами при укладені спірного

договору оренди землі від 13.09.2005р. також були порушенні норми Конституції

України (ст.41), Закон України „Про власність”, що був чинним на момент

укладення вказаного спірного договору оренди земельної ділянки, норми

Цивільного кодексу України(ст.319,320,321), що регулюють право власності.

Крім того, при відкладенні розгляду

справи за апеляційною скаргою ВАТ „Медпромпроект” у останнього ухвалами  суду апеляційної інстанції від 27.05.2008р. і

17 червня 2008р. були витребувані оригінали документів . Із витребуваних

документів апелянтом (ВАТ „Медпромпроект”) не були надані оригінал акту

приймання - передачі земельної ділянки по спірному договору оренди від

13.09.2005р.і рішення Затоківської селищної ради про затвердження проекту

землеустрою щодо відведення орендованої земельної ділянки площею 1,047 га.

Ненадання витребуваних судом

оригіналу акту приймання-передачі земельної ділянки по укладеному спірному

договору оренди і рішення Затоківської селищної ради про затвердження проекту

відведення земельної ділянки по вказаному спірному договору оренди свідчить про

їх відсутність у ВАТ „Медпромпроект” що є порушенням ст.118,123,124 Земельного

кодексу України і ст.15-17 Закону України „Про оренду землі”.

Про відсутність у Апелянта вказаних

документів (акту приймання передачі земельної ділянки і рішення Затоківської

селищної ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки )

підтверджується Апелянтом (ВАТ „Медпромпроект”) у запереченнях про уточнення

позовних вимог(а.с.12-14,т.ІІІ ).

А посилання Апелянта на завірені

копії цього акту приватним нотаріусом не приймаються судовою колегією до уваги,

оскільки нотаріусом була завірена фотокопія з фотокопії акту, що вбачається з

цих фотокопій, наданих Апелянтом суду, а Затоківська селищна рада у своїх

поясненнях заперечує складання такого акту приймання -передачі земельної

ділянки по спірному договору оренди землі.

Пунктами 16 і 17 спірного договору

оренди земельної ділянки від 13.09.2005р., укладеного між

відповідачами(Затоківською селищною радою і ВАТ „Медпромпроект”), передбачено,

що передача земельної ділянки здійснюються з розробленням проекту її

відведення, затвердженого рішенням Затоківської селищної ради і за актом

приймання -передачі.

Названі пункти у спірному договорі

оренди землі визначені сторонами як „умови і строки передачі  земельної ділянки” і ці умови є істотними

його  умовами.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України, якою

встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд

сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів

цивільного законодавства, яким в даному випадку є Закон України „Про оренду

землі”. Статтями 15-17 цього Закону передбачені істотні умови договору , у тому

числі акт приймання -передачі земельної ділянки і проект відведення земельної

ділянки, які віднесені сторонами в спірному договорі оренди земельної ділянки

як його істотні умови.

Посилання Апелянта в поясненнях на

те, що Затоківська селищна рада не повертає проект відведення земельної ділянки

і не приймає рішення по цьому проекту не приймається судовою колегією до уваги,

оскільки такі  дії органу місцевого

самоврядування з 13.09.2005р.(момент укладення спірного договору оренди) могли

бути оскаржені Апелянтом в установленому законом порядку, чого ним не зроблено.

Відповідно до ст.15 Закону України

„Про оренду землі” відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов,

передбачених цією статтею , а також порушення вимог статті 17 цього Закону є

підставою для визнання договору недійсним.

Крім того, як зазначено вище, із

письмових пояснень, наданих на вимогу суду апеляційної інстанції Затоківською

селищною радою(другий відповідач) вбачається, що ВАТ „Медпромпроект”(перший

відповідач) ввів його в оману , коли запевняв , що з користувачами бази

відпочинку „Либідь” (судом встановлено, що вони є співвласниками цієї бази, а

користувачами вони є земельної ділянки, на якій розташоване їхнє майно на базі)

всі питання вирішені позитивно і між ними є домовленість на подальшу

співпрацю  та розвиток бази відпочинку

„Либідь”, що як втановлено судом, не відповідає дійсності. Отже, законні права

співвласників бази відпочинку „Либідь” були порушені укладеним спірним

договором оренди між відповідачами.

Таким чином, твердження у пункті 23

спірного договору оренди між відповідачами, що сторони свідчать про відсутність

будь-яких обмежень, обтяжень та прав третіх осіб на земельну ділянку, яка є

предметом цього договору, як встановлено судом, не відповідало дійсності і

волевиявленню  учасника правочину

-Затоківської селищної ради -і не могло бути 

спрямоване на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним,

тобто цей правочин  був укладений між

відповідачами всупереч вимогам ст.203 ЦК України.

Згідно ст.215 ЦК України підставою

недійсності правочину  є недодержання в

момент вчинення правочину сторонами вимог , які встановлені частинами  першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203

цього Кодексу.

Отже, спірний договір оренди

земельної ділянки , укладений між відповідачами , суд першої інстанції

правомірно визнав недійсним, а тому 

відсутні підстави для скасування оскарженого рішення суду , оскільки

судом першої інстанції всебічно і повно досліджені всі обставини справи і їм

надана правильна юридична оцінка.

Посилання ВАТ

„Медпромпрек”(апелянта) на те, що спірний договір оренди, який був укладений з

другим відповідачем на підставі рішення останнього від 16.08.2005р.№ 1605, і на

день розгляду справи судом є чинним, не приймається  судовою колегією до уваги, оскільки, як

зазналось вище, це рішення Затоківська селищна рада приймала згідно заяви ВАТ

„Медпромпроект”, який запевнив селищну раду, що всі питання по цій земельній

ділянці ним погоджені зі всіма користувачами земельної ділянки, що, як

встановлено судом, не відповідало дійсності.

Що стосується неодноразових  клопотань ВАТ „Медпропроект” (апелянта) перед

судом про припинення провадження  у

справі, посилаючись на те, що третя особа 

ОСОБА_2. не є суб'єктом підприємницької діяльності і ця справа в зв'язку

з цим, як вважає Апелянт, не підсудна господарському суду, то слід зазначити ,

що таке клопотання Апелянта є помилковим.

Фізична особа ОСОБА_2. на підставі

ст.27 ГПК України була залучена судом третьою особою по цій справі на стороні

позивачів як співвласник бази відпочинку „Либідь”, майно якої знаходиться на

орендованій земельній ділянці цієї бази, оскільки рішення по справі може вплинути

на її права і обов'язки щодо позивачів, які оспорюють укладений між

відповідачами спірний договір  оренди

земельної ділянки бази відпочинку „Либідь”.

Фізична особа ОСОБА_2. , як третя

особа без самостійних вимог на предмет спору , не є стороною у цій справі

згідно зі ст.ст.1 і 21 ГПК України, а тому справа підлягає розгляду в

господарському суді України.

З цього приводу є роз'яснення в

Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007р. №

0-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих

норм процесуального права” (п.6).

      Враховуючи викладене і керуючись

ст.99,101,103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд ,-

                                             ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду  Одеської області від 10 квітня 2008 року у

справі № 30-6/167-07-3779 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ

„Медпромпроект” - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

       Головуючий суддя:                                                           

В.М. Тофан

          Судді:                                                                                

О.О.Журавльов                                                

М.В. Михайлов