Постанова

від 23.10.2008 по справі 30-6/167-07-3779

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 23 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

30-6/167-07-3779 

Колегія суддів Вищого

господарського суду України у складі:

головуючого:

Першикова

Є.В.,

суддів:

Муравйова

О.В.,

Ходаківської

І.П.

розглянула

касаційну

скаргу

відкритого

акціонерного товариства "Медпромпроект" (далі -ВАТ

"Медпромпроект")

на

постанову

Одеського

апеляційного господарського суду

від

08.07.08

у

справі

№

30-6/167-07-3779

господарського

суду

Одеської

області

за

позовом

товариства

з обмеженою відповідальністю "ЕРКЕР-2005" (далі -ТОВ

"ЕРКЕР-2005"),  суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1(далі -Підприємець)

до

ВАТ

"Медпромпроект", 

Затоківської селищної ради (далі -Рада),

треті

особи:

дочірнє

підприємство "Здоров'я" відкритого акціонерного товариства

"Більшовик"  (далі

-Підприємство),  ОСОБА_2(далі

-ОСОБА_2.),

про

визнання

договору оренди землі недійсним,

та за

позовом

Підприємства

до

ВАТ

"Медпромпроект",  Ради,

треті

особи:

ТОВ

"ЕРКЕР-2005",  Підприємець,

про

визнання

недійсним договору оренди землі

В

засіданні взяли участь представники:

-

позивачів:

ТОВ

"ЕРКЕР-2005":

Курило В.Г. (директор; протокол № 1 від 27.01.05);

Підприємця: Курило В.Г. (за дов. № 1804

/060692/ від 29.05.07);

-

відповідачів:

ВАТ

"Медпромпроект":

Осадчий В.В. (голова правління); Педенко Є.М. (за дов. № 126 від 29.09.08);

Ради: не з'явились;

- третіх

осіб:

Підприємства: Мельничук Ю.Л. (за дов. б/н від

04.03.08);

ОСОБА_2.: не з'явились.

Ухвалою

від 17.09.08 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі

головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б.,

Муравйова

О.В. касаційна скарга ВАТ "Медпромпроект" № 108 від 06.08.08 була

прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на

23.10.08, без початку перегляду справи по суті.

У

зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці та виходом з відпустки

судді Ходаківської І.П. розпорядженням від 22.10.08 заступника Голови Вищого

господарського суду України для розгляду даної справи, призначеної до перегляду

на 23.10.08, створено колегію суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді

-Муравйов О.В., Ходаківська І.П.

Про

вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового

засідання 23.10.08. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду

України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За

згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського

процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.10.08 було оголошено

лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду

України.

Рішенням

від 04.07.07 господарського суду Одеської області (суддя Демешин О.А.) позовні

вимоги ТОВ "Еркер-2005" та Підприємця задоволено у повному обсязі.

Визнано

недійсним договір довгострокової оренди земельної ділянки площею 1,047 га

терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування бази відпочинку

"Либідь" за адресою: Одеська обл., смт.Затока, Центральний курортний

район, від 13.09.05, укладений між ВАТ "Медпромпроект" та Радою.

З ВАТ

"Медпромпроект" та Ради на користь ТОВ "Еркер-2005"

стягнуто по 44,50 грн. державного мита та по 59,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою

від 18.09.07 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у

складі: головуючого -Таценко Н.Б., суддів -Сидоренко М.В., Мишкіної М.А.)

апеляційну скаргу ВАТ "Медпромпроект" задоволено частково. Рішення

від 04.07.07 господарського суду Одеської області скасовано, провадження по

справі припинено.

Постановою

від 10.01.08 Вищого господарського суду України касаційну скаргу ТОВ

"Еркер-2005" задоволено частково.

Рішення

від 04.07.07 господарського суду Одеської області та постанову від 18.09.07

Одеського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на

новий розгляд до суду першої інстанції.

Під

час нового розгляду справи рішенням від 10.04.08 господарського суду Одеської

області (суддя Рога Н.В.) позовну заяву ТОВ "Еркер-2005", Підприємця,

а також Підприємства задоволено.

Визнано

недійсним на майбутнє договір довгострокової оренди земельної ділянки площею

1,047 га терміном на 25 років для експлуатації та обслуговування бази

відпочинку "Либідь", яка знаходиться за адресою: Одеська обл.,

смт.Затока, м.Білгород-Дністровського, Центральний курортний район, від

13.09.05, укладений між Радою та ВАТ "Медпромпроект".

З ВАТ

"Медпромпроект" та Ради на користь ТОВ "Еркер-2005" та

Підприємця стягнуто по 21,25 грн. державного мита та 29,50 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З ВАТ

"Медпромпроект" на користь Підприємства стягнуто 85,00 грн.

державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

З ТОВ

"Екркер-2005" та Підприємця на користь Державного бюджету України

стягнуто по 42,50 грн. державного мита.

Постановою

від 08.07.08 Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у

складі: головуючий - Тофан В.М., судді -Журавльова О.О., Михайлова М.В.)

рішення від 10.04.08 господарського суду Одеської області залишено без змін, а

апеляційну скаргу ВАТ "Медпромпроект" -без задоволення.

Вказані

судові рішення мотивовані тим, що при укладенні спірного договору було порушено

права позивачів та третіх осіб у справі, як власників нерухомого майна,

розташованого на земельній ділянці, що є об'єктом оренди оскарженого договору.

При цьому, суди врахували, що Рада щодо позовних вимог не заперечує,

зазначаючи, що при укладенні договору її було введено в оману, оскільки було

повідомлено про відсутність з боку інших користувачів щодо укладення такого

договору.

Не

погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій,

ВАТ

"Медпромпроект" звернулось до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою в якій просить зазначені судові рішення, прийняті під час

нового розгляду, скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким в

задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої

вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскаржених судових актів було

порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 19, 82,

120 Земельного кодексу України.

У

своїх відзивах на касаційну скаргу Рада, Підприємець та Підприємство щодо

доводів скаржника заперечують, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим

просять касаційну скаргу ВАТ "Медпромпроект" залишити без

задоволення, а оскаржені рішення -без змін.

Крім

того, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу Рада просить розглядати

справу без участі її представника.

Розглянувши

матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін,

суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних

обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла

до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як

встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, база

відпочинку "Либідь" (далі -База відпочинку), яка розташована в

Центральному курортному районі смт.Затока, Білгород-Дністровського району

Одеської області, була введена в експлуатацію актом державної комісії від

21.12.83.

Разом

з тим, встановлено, що ТОВ "Еркер-2005" (як правонаступник АТЗТ

"ЕРКЕР-2005") є власником трьох збірних дерев'яних будинків Бази

відпочинку, придбаних у банкрута -державного підприємства

"Будівельно-монтажного управлінням "Більшовик" (колишнього співвласника

цієї Бази відпочинку) на підставі укладеного з ним договору купівлі-продажу

державного майна від 30.11.00 і акту передачі проданого майна від 05.12.00. При

цьому, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що державне майно

Бази відпочинку було продано АТЗТ "Еркер-2005" згідно протоколу

засідання № 13 від 30.11.00 повноважних представників державного

підприємства-банкрута -ДП БМУ "Більшовик" за участю представника

Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву.

Також,

попередніми судовими інстанціями встановлено, що Підприємець став власником 10

збірних дерев'яних будинків Бази відпочинку на підставі накладної № 187 від

10.11.93 та акту приймання-передачі від 16.11.93, а також на підставі договору

купівлі-продажу державного майна від 09.01.01, укладеного ним з указаним

державним підприємством-банкрутом -

БМУ

"Більшовик", акту передачі проданого державного майна від 12.12.01 і

протоколу № 16 засідання повноважних представників БМУ "Більшовик"

від 09.01.01 за участю представника РВ ФДМУ по м.Києву.

З

урахуванням наведеного, судами встановлено, що ТОВ "Еркер-2005" та

Підприємець стали власниками частини державного майна державного

підприємства-банкрута БМУ "Більшовик", створеного наказом Мінмашпрому

України від 18.12.96 № 277Д.

Крім

того, встановлено, що також співвласниками Бази відпочинку були: ВАТ

"Медпропрект" (згідно генеральному плану Бази відпочинку);

Підприємство (на підставі наказу ВАТ "Більшовик" від 03.06.97 № 63);

та

ЗАТ

СКПТБ "Медобладнання" (на підставі наказу РВ ФДМУ по Одеській області

від 15.08.04 № 636), яке свою частину Бази відпочинку реалізувало ОСОБА_2.

При

цьому, судами взято до уваги, що ту обставину, що співвласником Бази відпочинку

є ТОВ "Еркер-2005" визнає і ВАТ "Медпромпроект" в листі від

22.06.05 № 147 на адресу голови Ради.

При вирішенні

спору судами встановлено, що 28.12.98 

між одним із співвласників Бази відпочинку -Підприємством і власником

земельної ділянки -Радою на підставі рішення № 14 (27-сесії XXII скликання) від

29.12.97 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 10 588 м2

строком на три роки -до 28.12.01, та такий договір в установленому законом

порядку пролонговано не було.

Також,

встановлено, що 30.05.01 між ВАТ "Медпромпроект", заводом

"Більшовик", АТЗТ "ЕРКЕР-2005" і ЗАТ "СКПБ

"Медобладнання", як співвласниками, було укладено протокол узгодження

по користуванню Базою відпочинку. Судами встановлено, що 23.10.01 на підставі

зазначеного протоколу вказані юридичні особи, а також Підприємство склали

протокол про дольову участь оплати за оренду землі і комунальних послуг і

пройшла нарада представників співвласників Бази відпочинку по оплаті оренди

землі і комунальних послуг за 2001 рік.

На

підставі наданих сторонами доказів у справі судовими інстанціями встановлено,

що на протязі 2001-2002 років між названими юридичними особами укладались

договори про спільне користування Базою відпочинку, у тому числі

чотиристоронній договір № 10 від 05.02.02 про сумісну господарську діяльність

на Базі відпочинку.

Крім

того місцевим та апеляційним судами встановлено, що рішенням від 26.07.06

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі №

2-3487/06 за Підприємцем визнано право власності на 10 дерев'яних збірних

будинків, які розташовані на Базі відпочинку, як на нерухоме майно.

Матеріалами

справи підтверджено, що зазначені співвласники Бази відпочинку спільно

користувались земельною ділянкою, на якій розташована вказана База відпочинку,

несли спільні витрати по її утриманню і комунальним послугам шляхом укладення

відповідних договорів.

Разом

з тим, вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що у

червні 2005 року ТОВ "ЕРКЕР-2005" звернулось до Ради з клопотанням

розглянути на сесії питання щодо надання згоди на відведення земельної ділянки

в орендне користування з метою її забудови, а у подальшому -з клопотанням про

надання згоди на розробку відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,5

га, розташованої за адресою: вул.Приморська, 96/2 -база відпочинку

"Либідь" , з метою її передачі в орендне користування строком на 25

років для будівництва спального корпусу та кафе-бару для відпочиваючих.

Крім

того, встановлено, що 22.06.05 ВАТ "Медпромпроект" також звернулось

до Ради з заявою про надання згоди на укладення договору оренди земельної

ділянки загальною площею 1,047 га, що знаходиться в смт.Затока,

Білгород-Дністровського району Одеської області з правом подальшого надання 0,5

га в суборенду співвласнику ТОВ "ЕРКЕР-2005" для забудови.

На

підставі матеріалів справи встановлено, що 13.09.05 між Радою (Орендодавець) та

ВАТ "Медпромпроект" (Орендар) було укладено договір оренди (далі

-Договір), згідно якого, на підставі рішення Ради від 16.08.05

№

1605, Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокову оренду терміном на

25 років земельну ділянку загальною площею 1,047 га, яка знаходиться за

адресою: Одеська обл., смт.Затока м.Білгород-Дністровського, Центральний район,

для експлуатації та обслуговування Бази відпочинку. При цьому, встановлено, що

за умовами п. 27 Договору Орендар має право передавати земельну ділянку або її

частину в суборенду без зміни цільового призначення, згідно з вимогами ст. 8

Закону України "Про оренду землі", за узгодженням з Радою. Разом з

тим, встановлено, що згідно тексту Договору невід'ємними його частинами є план

або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення

меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта

оренди, проект відведення земельної ділянки.

Попередніми

судовими інстанціями встановлено, що листом від 07.02.06 ТОВ

"ЕРКЕР-2005" звернулось до ВАТ "Медпромпроект" з

клопотанням про укладення договору суборенди земельної ділянки Бази відпочинку

площею

0,4

га, у зв'язку з чим на виконання п. 27 Договору ВАТ "Медпромпроект"

звернулось за згодою до Ради, але отримало відмову у погодженні передачі частини

орендованої земельної ділянки в суборенду.

Судами

встановлено, що ТОВ "ЕРКЕР-2005" та Підприємець, як співвласники Бази

відпочинку, та посилаючись на вимоги ст. 10 Закону України "Про оренду

землі", згідно якої передача в оренду земельної ділянки не є підставою для

припинення або зміни обмежень (обтяжень) та інших прав третіх осіб на цю

земельну ділянку, звернулись до суду з даним позовом, зазначаючи, що Договором,

укладеним між Радою та ВАТ "Медпромпроект" порушуються їх права та

охоронювані законом інтереси.

Врахувавши,

що Підприємець, АТЗТ "Еркер" (правонаступником якого є ТОВ

"Еркер-2005"), Підприємство та ВАТ "Медпромпроект" стали

співвласниками Бази відпочинку у 2001 році, тобто до введення в дію з 01.01.02

Земельного кодексу України, попередні судові інстанції прийшли до висновку, що

в даному випадку необхідно виходити з положень Земельного кодексу України в

редакції від 13.03.92.

Згідно

ст. 30 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.92, який діяв до

01.01.02) при переході права власності на будівельну споруду разом з цими

об'єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право

власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового

призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

При передачі (відчуженні) підприємствами, організаціями і установами будівель

та споруд іншим підприємством, установам і організаціям до останніх разом з

цими об'єктами переходить право користування земельною ділянкою, на якій

знаходяться передані будівлі та споруди.

Вказана

норма Земельного кодексу України в редакції від 13.03.92 кореспондується зі ст.

120 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.02, згідно якої

при переході право власності на будівлю та споруду право власності на земельну

ділянку, на якій розташовані ці будівлі та споруди, переходить на підставі

цивільно-правових угод, а право користування земельною ділянкою на підставі

договору оренди.

З

урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України

вважає підставним висновок суду першої та апеляційної інстанцій про те, що

укладаючи спірний Договір оренди земельної ділянки, на якій розташовані об'єкти

права власності ТОВ "ЕРКЕР-2005" та Підприємця, для експлуатації та

обслуговування Бази відпочинку, Рада та ВАТ "Медпромпроект" порушили

норми Земельного кодексу України в редакції від 13.03.92, що діяв на момент

переходу права власності на вказані об'єкти до позивачів, ст. 120 Земельного

кодексу України, введеного в дію з 01.01.02, а також правові норми, що

регулюють питання права власності, чим порушено законні права цих осіб на

користування земельною ділянкою.

Крім

того, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що за

змістом ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець

зобов'язаний при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно

до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;

Відповідно

до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог , які встановлені

частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Разом

з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що як

встановлено попередніми судовими інстанціями, п. 23 спірного Договору містить

твердження, що сторони свідчать про відсутність будь-яких обмежень, обтяжень та

прав третіх осіб на земельну ділянку, яка є предметом цього Договору, яке, як

зазначалось, не відповідало дійсності і волевиявленню учасника правочину (Ради)

і не могло бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені таким Договором, тобто цей правочин було укладено всупереч вимог ст.

203 Цивільного кодексу України.

З

урахуванням наведених правових положень колегія суддів Вищого господарського

суду України вважає, що доводи, викладені

ВАТ

"Медпромпроект" в касаційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки

вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам

закону.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що скаржник в

касаційній скарзі стверджує факт порушення судами не лише норм матеріального та

процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але

оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про

встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського

процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і

їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З

врахуванням того, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення

обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського

процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної

інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до

висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На

підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,

що судами першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи було

повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм

належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального та

процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну

скаргу відкритого акціонерного товариства "Медпромпроект" № 108 від

06.08.08 залишити без задоволення.

Постанову

від 08.07.08 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 30-6/167-07-3779

господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий

Є.Першиков

судді:

О.Муравйов

  І.Ходаківська