Постанова

від 08.12.2011 по справі 2а-16648/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 грудня 2011 року № 2а-16648/11/2670

Окружний адміністрат ивний суд міста Києва у склад і судді Добрянської Я.І., розгл янувши, відповідно до ч. 6 ст. 128 К АС України, в порядку письмов ого провадження справу

За позовом То вариства з обмеженою відпо відальністю «Марін Трейдінг »

до відповідача Ки ївської регіональної митн иці

про визнання пр отиправними податкових пові домлень-рішень від 12.10.2011 р. № 394 та № 395

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (до віреність б/н від 24.10.2011 р.)

від відповідача: не приб ув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальніс тю «Марін Трейдінг»звернувс я до Окружного адміністратив ного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протип равними податкових повідомл ень-рішень від 12.10.2011 р. № 394 та № 395.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду м. Києва від 14 .11.2011 р. відкрито провадження у с праві № 2а-16648/11/2670, та призначено с праву до судового розгляду.

Відповідно до заяви про доп овнення позовних вимог від 23.1 1.2011 р., позивач просить суд:

- визнати податкові повідом лення-рішення форми «Р»Киї вської регіональної митни ці № 394 та № 395 від 12 жовтня 2011 року п ротиправними та скасувати їх .

Позовні вимоги ґрунтуютьс я на тому, що при проведенні не виїзної документальної пере вірки дотримання ТОВ «Марін Трейдінг»вимог законодавст ва України з питань митної сп рави за період із 19.04.2006 р. по 12.03.2009 р оку при імпорті на митну тери торію України товару «човни моторні», відповідач дійшов невірного висновку про поруш ення позивачем вимог абз. 10 ст . 267 Митного кодексу України та , відповідно, вимог п. 4.3 Закону України «Про податок на дода ну вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у частині визначення бази опо даткування ПДВ для товарів, я кі ввозяться на митну терито рію України», а саме щодо декл арування товариством недост овірних відомостей про митну вартість товарів. Зважаючи н а що, оскаржувані податкові п овідомлення-рішення є протип равними та підлягають скасув анню.

Відповідач проти позову за перечив, зазначивши про прав омірність винесення оскаржу ваних податкових повідомлен ь-рішень, зважаючи на встанов лення в ході проведення неви їзної документальної переві рки дотримання ТОВ «Марін Тр ейдінг»вимог законодавства України з питань митної спра ви за період із 19.04.2006 р. по 12.03.2009 рок у при імпорті на митну терито рію України товару «човни мо торні»порушень позивачем ви мог п. 4.3 Закону України «Про по даток на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР у частині визначе ння бази оподаткування ПДВ д ля товарів, які ввозяться на м итну територію України», щод о декларування товариством н едостовірних відомостей про митну вартість товарів.

В судове засідання 08.12.2011 р. від повідач не прибув та не скеру вав свого представник, хоча н алежним чином був повідомлен ий про дату, час та місце судов ого розгляду справи, докази ч ого містяться в матеріалах с прави.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС Ук раїни, якщо немає перешкод дл я розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією с таттею, але прибули не всі осо би, які беруть участь у справі , хоча і були належним чином по відомлені про дату, час і місц е судового розгляду, суд має п раво розглянути справу у пис ьмовому провадженні у разі в ідсутності потреби заслухат и свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст.41 КАС Україн и, у разі неявки у судове засід ання всіх осіб, які беруть уча сть у справі, чи якщо відповід но до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беру ть участь у справі (у тому числ і при розгляді справи в поряд ку письмового провадження), ф іксування судового засіданн я за допомогою звукозаписува льного технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні 08.12.2011 р. с удом було поставлено на обго ворення питання щодо переход у в письмове провадження, про ти якого не заперечив предст авник позивача.

Зважаючи на викладене, в с удовому засіданні 08.12.2011 р. суд у хвалив продовжити розгляд сп рави № 2а-16648/11/2670 в порядку письмо вого провадження, без фіксув ання судового засідання за д опомогою звукозаписувально го технічного засобу.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали, в себічно і повно з' ясувавши всі фактичні обставини, на як их ґрунтується позов, заслух авши пояснення представникі в сторін в минулих судових за сіданнях, об' єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, Ок ружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2011 року на адре су Товариства з обмежено ю відповідальністю «Марін Тр ейдінг»надійшли податкові п овідомлення-рішення форми «Р »Київської регіональної митниці №394 та № 395 від 12 жовтня 201 1 року, якими позивачу визначе ні податкові зобов'язання за платежем «мито на товари, що в возяться на територію Україн и суб'єктами підприємницької діяльності»на загальну суму 119 223,03 грн., з яких 95 378,42 грн. за основ ним платежем, 23 844,61 грн. - за штраф ними санкціями, а також подат кові зобов'язання за платеже м «податок на додану вартіст ь з товарів, увезених на терит орію України суб'єктами підп риємницької діяльності»на з агальну суму 262 290,66 грн., з яких 209 83 2,53 грн. за основним платежем, 52 45 8,13 грн. - за штрафними санкціями .

Підставою для прийняття ви щевказаних повідомлень-ріше нь виявилися наступні обстав ини.

Відповідно до ст. 69 Митного к одексу України, постанови Ка бінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71 «Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документ альних перевірок»та наказу Київської регіональної м итниці від 19.07.2011 р. № 1183 зі змінами , Київською регіональною митницею була проведена нев иїзна документальна перевір ка дотримання Товариством з обмеженою відповідальні стю «Марін Трейдінг»(код ЄДР ПОУ 32529784) вимог законодавства У країни з питань митної справ и за період із 19.04.2006 року по 12.03 .2009 року при імпорті на митн у територію України товару « човни моторні».

За результатами вказаної п еревірки було складено Акт № н/53/11/100000000/32529784 невиїзної документ альної перевірки дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Марін Тре йдінг»(код ЄДРПОУ 32529784) законод авства України з питань митн ої справи від 16.09.2011 року (далі та кож - Акт) та додатку до нього № 1 від тієї ж дати.

Позивачем було подано запе речення на Акт невиїзної док ументальної перевірки до К иївської регіональної мит ниці, яка листом № 40/2-14/12697 від 04.10.2011 р оку залишила вказане запереч ення без задоволення.

Зважаючи на вказане, не пого джуючись із висновками, викл аденими в Акті перевірки, та п рийнятими на їх підставі под атковими повідомленнями-ріш еннями від 12.10.2011 р. № 394 та № 395, позив ач оскаржив дані податкові п овідомленнями-рішеннями в су довому порядку до Окружного адміністративного суду м. Ки єва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши мат еріали справи та заслухавши пояснення представників сто рін в минулих судових засіда ннях, Окружний адміністратив ний суд м. Києва дійшов виснов ку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з наявних ма теріалів справи, Актом № н/53/11/1000 00000/32529784 невиїзної документальн ої перевірки дотримання То вариством з обмеженою відп овідальністю «Марін Трейдін г»(код ЄДРПОУ 32529784) законодавст ва України з питань митної сп рави від 16.09.2011 року було встанов лено, що декларування позива чем недостовірних відомосте й про митну вартість товарів за період із 19.04.2006 року по 12.03.200 9 року призвело до порушен ня вимог абз. 10 ст. 267 Митного код ексу України та, відповідно, в имог п. 4.3 Закону України «Про п одаток на додану вартість»ві д 03.04.97. № 168/97-ВР у частині визначен ня бази оподаткування ПДВ дл я товарів, які ввозяться на ми тну територію України.

Як видно з даного Акта, при п роведенні невиїзної докумен тальної перевірки за період з 19.04.2006 р. по 12.03.2009 р. встановлено, що ТОВ «Марін Трейдінг»імпорту вались на митну територію Ук раїни «човни моторні» за зов нішньоекономічними контрак тами з компанією TRADING LIMITED», 19 Kathleen Road, Lo ndon, SW11 2JR (Великобританія).

При цьому, як вбачається із інформації, наведеної на арк уші 3 Акта, для перевірки подан і вилучені у Товариства в сі оригінали документів, які надавались для митного офор млення вантажу, в тому числі з овнішньоекономічні договор и з компанією «Марін Трейдін г», інвойси, міжнародні товар отранспортні накладні (СМR), ек спортні декларації, які у сук упності підтверджують наявн ість договірних відносин сам е з вищевказаною лондонською компанією.

Проте, як також зазначаєтьс я в Акті перевірки, в ході пере вірки проведено співставлен ня відомостей, заявлених поз ивачем до Київської регі ональної митниці, що стосуєт ься імпортованих на територі ю України товарів за наведен ими нижче вантажними митними деклараціями, з документами , наданими уповноваженими ор ганами Федеративної республ іки Німеччина та Королівства Нідерланди.

За результатами проведено го співставлення посадовими особами Київської регіо нальної митниці, які проводи ли перевірку, встановлено, що митна вартість товарів, заяв лена за вищевказаними ВМД, не відповідає інформації, яку о тримано від уповноважених ор ганів Федеративної республі ки Німеччина та Королівства Нідерланди.

Крім того, як вбачається із змісту Акта, Київською тр анспортною прокуратурою бул о зроблено запит до уповнова жених органів Федеративної р еспубліки Німеччина та Корол івства Нідерланди, однак ж одного підтвердження існува ння договірних відносин між позивачем та будь-якими юрид ичними або фізичними особами Федеративної республіки Нім еччина та/або Королівства Ні дерланди з приводу придбання в них ТОВ «Марін Трейдінг»мо торних човнів - в Акті не навед ено. Однак, в матеріалах сп рави відсутній зазначений за пит Київської транспорт ної прокуратурою, та докумен ти, що стали підставою для ске рування такого запиту.

Також зазначених документ ів в підтвердження існування договірних відносин між поз ивачем та будь-якими юридичн ими або фізичними особами Фе деративної республіки Німеч чина та/або Королівства Ніде рланди з приводу придбання м оторних човнів, відповіда чем не було надано і до матері алів справи.

Таким чином, з наявних матер іалів справи вбачається, що в періоді, за яки проводилася п еревірка, позивач мав догові рні відносини щодо придбання моторних човнів виключно з к омпанією TRADING LIMITED», яка зареєстро вана та здійснює діяльність в Лондоні, Великобританія.

Також, що підтверджується н аявними матеріалами справи, за кожну окрему поставку чер ез «Райффайзен Банк Авал ь»у повному обсязі були здій снені платежі, передбачені у мовами договорів та інвойсів , які виписувались на окремі п артії товарів. Вартість отри маних товарів відповідає тій сумі коштів, що були перерахо вані позивачем за кордон.

Проте, в Акті не має підтвер дження уповноважених органі в Великобританії, зокрема, ко мпанії TRADING LIMITED», з приводу підтв ердження автентичності доку ментів, наданих товариством для оформлення вказаних в Ак ті ВМД.

Також з Акта не вбачається доказів отримання ТОВ «Марі н Трейдінг»товару від товаро виробника, компанії avaria Yachtbau GmbH».

В Акті міститься вибіркова інформація про отримання то вару від компанії Yachtbau GmbH»іншим и суб'єктами зовнішньоеконом ічної діяльності, але з перел ічених в Акті рахунків-факту р, міжнародних товаротранспо ртних накладних (СМR), експортн их декларацій не вбачається інформації щодо ідентичност і комплектності човнів, отри маних іншими покупцями порів няно з придбаними одиницями товару ТОВ «Марін Трейдінг».

Стосовно інформації, яка на дійшла від уповноважених орг анів Федеративної республік и Німеччина та Королівства Н ідерланди, залишилось поза у вагою перевіряючих, що експо ртні декларації, які подані Т ОВ «Марін Трейдінг»для оформ лення ВМД, позначені літерою «А», тоді як експортні деклар ації, з якими проводилось спі вставлення, містять позначен ня », що свідчить про те, що вка зані декларації є різними.

В жодній експортній деклар ації з позначенням », наданим и уповноваженими органами Фе деративної республіки Німеч чина, одержувачем вантажу не являється ТОВ «Марін Трейді нг».

Крім того як було зазначено представником позивача та н е було допустимими доказами заперечено представником ві дповідача, експортні деклара ції, які надавались товарист вом для оформлення ВМД, надхо дили на адресу товариства ра зом із вантажем, тобто, позива ч безпосередньо не приймав у часті в оформленні експортни х декларації, тому в суду не ма є підстав вважати, що саме ТОВ «Марін Трейдінг»було надано неправдиву інформацію.

Згідно з ч. 4 ст. 262 Митного коде ксу України, контроль правил ьності визначення митної вар тості товарів проводиться ми тним органом, що здійснює мит не оформлення товарів.

Відповідно до ст. 88 Митного К одексу України, якою визначе но обов'язки декларанта, оста нній зобов'язаний надати мит ному органу передбачені зако нодавством документи і відом ості, необхідні для виконанн я митних процедур.

Згідно ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю тов арів, які перемішуються чере з митний кордон України, є їх ц іна, що була фактично сплачен а або підлягає сплаті за ці то вари, обчислена відповідно д о вимог цього Кодексу.

Також ст. 11 Закону України «П ро ціни та ціноутворення»вст ановлено, що при здійсненні е кспортних та імпортних опера цій безпосередньо, або через зовнішньоторговельного пос ередника в розрахунках із за рубіжними партнерами, застос овуються контрактні (зовнішн ьоторговельні) ціни, що форму ються відповідно до цін і умо в світового ринку.

Постановою Кабінету Мініс трів України від 20.12.2006 року № 1766 з атверджений Порядок деклару вання митної вартості товарі в, які переміщуються через ми тний кордон України та подан ня відомостей для її підтвер дження, яким визначено, що виз начення митної вартості - сук упність дій, які вчиняються д екларантом та/або митним орг аном з метою визначення варт ості товарів відповідно до п оложень Митного кодексу Укра їни та інших нормативно-прав ових актів.

Згідно п. 7 зазначеного Поря дку, для підтвердження заявл ених відомостей про митну ва ртість товарів декларант зоб ов'язаний подати: зовнішньое кономічний договір (контракт ) і додатки до нього; рахунок-ф актуру (інвойс) або рахунок-пр оформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок спла чено), а також інші платіжні та /або бухгалтерські документи , що підтверджують вартість т овару та містять реквізити, н еобхідні для ідентифікації в везеного товару; рішення мит ного органу про визначення м итної вартості раніше ввезен их ідентичних та/або подібни х (аналогічних) товарів, якщо в оно прийнято за одним догово ром (контрактом); пакувальні л исти; копію ліцензії на ввезе ння (вивезення) товарів, імпор т (експорт) яких підлягає ліце нзуванню.

При цьому, в рамках положень п. 11 Порядку №1766, для підтвердже ння митної вартості товарів на вимогу митного органу дек ларант зобов'язаний подати д одаткові документи.

Згідно п. 4 Положення про ван тажну митну декларацію, затв ердженого Постановою КМУ від 09.06.1997 року № 574, митний орган не приймає ВМД для оформлення, я кщо вона подається без повно го пакету документів, в тому ч ислі ненадання додаткових до кументів.

Таким чином, митна вартіст ь визначається декларантом н а підставі ціни угоди, тобто ц іни, яка фактично оплачена аб о підлягає оплаті за товар на момент перетину митного кор дону України.

Виходячи із змісту зазнач ених вище норм, позивачем бул и надані Київській регіо нальної митниці для митного оформлення всі необхідні док ументи, в яких була визначена митна вартість на підставі ц іни угоди, оскільки остання п ровела митне оформлення това ру по визначених вище ВМД, та і нших (додаткових) документів митний орган не вимагав.

Отже, у разі відсутності да них, що підтверджують правил ьність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґ рунтованих сумнівів у достов ірності поданих декларантом відомостей митний орган на п ідставі частини 2 статті 265 Мит ного кодексу України, може са мостійно визначити митну вар тість товарів, що декларують ся, послідовно застосовуючи методи визначення митної вар тості, встановлені Митним ко дексом України, на підставі н аявних у нього відомостей, у т ому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з кориг уванням, що здійснюється згі дно з цим Кодексом.

В даному випадку, Київсь кою регіональною митницею в повній мірі були використа ні надані їй частиною 2 статті 265 Митного кодексу України по вноваження щодо самостійног о визначення митної вартості товару.

Так, із аналізу граф 42 «Ціна товару»та 45 «Коригування»ВМ Д № 1000000005/8/216927 від 17.09.2008 року, № 1000000005/8/218048 в ід 13.10.2008 року, № 1000000005/8/724831 від 29.10.2008 року , № 1000000005/2009/1485 від 23.02.2009 року, № 1000000005/2009/2258 в ід 12.03.2005 року, вбачається, що в ко жному випадку Київською регіональною митницею прийм ались Рішення про визначення митної вартості товарів.

Оскільки Рішення про визна чення митної вартості товарі в є обов'язковими для суб'єкта зовнішньоекономічної діяль ності при заповненні ВМД, то з моменту винесення цих рішен ь, позивач декларував ці това ри саме за погодженими посад овими особами Київської регіональної митниці цінами .

Отже ціни на товар, заявлени й позивачем до митного оформ лення, були особисто перевір ені Київською регіональ ною митницею та скориговані у відповідності до бази ціно вої інформації.

Крім цього, прийняті Киї вською регіональною митни цею рішення про визначення м итної вартості товарів за ва нтажними митними декларація ми № 1000000005/8/216927 від 17.09.2008 року, № 1000000005/8/218048 від 13.10.2008 року, № 1000000005/8/724831 від 29.10.2008 ро ку, № 1000000005/2009/1485 від 23.02.2009 року, № 1000000005/2009/2 258 від 12.03.2009 р., являються актами і ндивідуальної дії, що породж ують ряд обов'язків для позив ача та у відповідності до ст. 2 65 Митного кодексу України мог ли бути оскаржені ним до суду .

Проте, позивачем вказані р ішення про визначення митної вартості не оскаржувались, т а не були скасовані митним ор ганом, а отже вимоги чинного з аконодавства, що діяло на мом ент розмитнення товару, були виконані позивачем, що також не було заперечено представ ником відповідача.

Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу для підтвердження правомірност і проведення повторної перев ірки митних декларацій за пе ріод з 19.04.2006 року по 12.03.2009 року.

На думку суду, визначена по зивачем митна вартість товар у у зазначених вище ВМД, була п огоджена з контролюючим орга ном.

А отже посилання відповіда ча, як на підставу винесення о скаржуваних повідомлень-ріш ень № 394 та № 395 від 12.10.2011 року, саме н а порушення позивачем абз. 10 с т. 267 Митного кодексу України, з гідно якого використані декл арантом відомості повинні бу ти об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуват ися документально - є безпідс тавними, що не можуть породжу вати відповідних правових на слідків.

Також, виходячи із наведени х норм митного та податковог о законодавства, позивачем н е порушувались Закон України від 05.04.2001 р. № 2371-111 «Про митний тари ф України»та п. 4.3 статті 4 Закон у України «Про ПДВ»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, оскільки позивач діяв у повній відповідності до вим ог цих законодавчих актів.

Відповідно до статті 17 Зако ну України від 05.02.1992 р. №2 097-ХІІ «Пр о Єдиний митний тариф», мито н араховується митним органом України відповідно до полож ень цього Закону і ставок Єди ного митного тарифу України, чинними на день подання митн ої декларації, і сплачується як у валюті України, так і іно земній валюті.

Таким чином, в силу статті 17 З акону України від 05.02.1992 р. № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф», митний орган є відповідальн им за правильністю нарахуван ня сум податкових зобов'язан ь з ввізного мита.

Відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 З акону України «Про порядок п огашення зобов'язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фонд ами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, який діяв на час оформлення ВМД, якщ о згідно з нормами цього пунк ту сума податкового зобов'яз ання розраховується контрол юючим органом, то платник под атків не несе відповідальніс ть за своєчасність, достовір ність та повноту нарахування такої суми, проте несе відпов ідальність за своєчасне і по вне погашення нарахованого п одаткового зобов'язання та м ає право на оскарження цієї с уми в установленому цим Зако ном порядку.

Як було зазначено вище, згі дно із статтею 78 Митного кодек су України, митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом ми тних процедур, тобто заверше ння операцій, пов'язаних із зд ійсненням митного контролю з а переміщенням товарів і тра нспортних засобів через митн ий кордон України, митного оф ормлення цих товарів і транс портних засобів, а також із сп равлянням передбачених зако ном податків і зборів (пункт 19 статті 1 Митного кодексу Укра їни).

Втім, з моменту розмитнення товару - човни моторні, жодних скарг з приводу визначення м итної вартості з боку ТОВ «Ма рін Трейдінг», як у порядку ад міністративного оскарження , так і в судовому порядку не п одавалось.

Так, за вищевказаними ВМД бу ло здійснено митний контроль , який включає в себе згідно п. 21 Наказу Державної митної слу жби України № 314 від 20.04.2005 р., пе ревірку правильності нараху вання податків і зборів (обов 'язкових платежів) за ВМД та за стосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства .

Тобто, посадовими особами митного органу здійснено пе ревірку факту та повноти і пр авильності нарахування та сп лати митних зборів і податкі в, про що зазначено у кожній ВМ Д відповідним штампом «сплач ено»та особистим підписом ос оби, яка здійснила перевірку повноти і правильності нара хування та сплати митних збо рів і податків.

Щодо правомірності донара хування відповідачем податк ових зобов'язань на підставі п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодек су України, суд також зазнача є, що на час митного оформленн я спірних товарів, були чинни ми норми Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та Закону У країни «Про порядок погашенн я зобов'язань платників пода тків перед бюджетами та держ авними цільовими фондами», № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а тому засто суванню підлягали саме ці но рмативні акти.

Натомість положення Подат кового кодексу України, що на брав чинності з 01.01.2011 року зворо тної дії в часі не мають, а том у посилання відповідача на й ого право визначати платнику податків суму грошових зобо в'язань після закінчення про цедури митного оформлення та випуску товарів на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 ст. 54 та а бз. 2 підпункту 123.1 статті 123 Пода ткового кодексу України супе речать загальним принципам ч инного законодавства.

Крім того, як на правову під ставу проведення перевірки в ідповідач посилається на ст. 69 Митного кодексу України, як ою передбачено проведення ми тного контролю після закінче ння процедури митного оформл ення та випуску товарів.

Відповідно до ст. 69 Митного к одексу України, незалежно ві д закінчення операцій митног о контролю, оформлення та про пуску товарів і транспортних засобів митний контроль за н ими може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати , що мають місце порушення зак онодавства України чи міжнар одного договору України, укл аденого в установленому зако ном порядку, контроль за вико нанням яких покладено законо м на митні органи.

Такий контроль здійснюєть ся на підставі письмового ро зпорядження керівника митно го органу або особи, яка його з аміщує.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 стат ті 54 Податкового кодексу Укра їни, на який посилався відпов ідач, в обґрунтування правом ірності визначення позивачу податкового зобов' язання, передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостій но визначити суму грошових з обов'язань, зменшення (збільш ення) суми бюджетного відшко дування та/або зменшення (збі льшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування подат ком на прибуток або від'ємног о значення суми податку на до дану вартість платника подат ків, передбачених цим Кодекс ом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результ атів діяльності платника под атків свідчать про заниження або завищення суми його пода ткових зобов'язань, суми бюдж етного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта о податкування податком на при буток або від'ємного значенн я суми податку на додану варт ість платника податків, заяв лених у податкових (митних) де клараціях, уточнюючих розрах унках.

Таким чином, визначена відп овідачем норма закону (п.п. 54.3.2 п . 54.3 ст. 54 Податкового кодексу Ук раїни), стосується обов' язк у контролюючого органу самос тійного визначення суми грош ових зобов'язань саме плат нику податків, яким самостій но обчислена сума податковог о та/або грошового зобов'язан ня та/або пені, яка зазначена у податковій (митній) декларац ії або уточнюючому розрахунк у, в разі встановлення переві ркою результатів діяльності платника податків фактів за ниження або завищення суми й ого податкових зобов'язань, с уми бюджетного відшкодуванн я та/або від'ємного значення о б'єкта оподаткування податко м на прибуток або від'ємного з начення суми податку на дода ну вартість платника податкі в, заявлених у податкових (мит них) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Однак, як вбачається з наяв них матеріалів справи та бул о зазначено вище, зважаючи на те, що митним органом було зді йснено перевірку факту повно ти нарахування та правильнос ті сплати позивачем митних з борів і податків, за прийняти ми митним же органом рішення ми про визначення митної вар тості товарів, що не були оска ржені позивачем, а були ним ви конанні, відповідач не міг за стосовувати положення п.п. 54.3. 2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, оскільки ними врегу льовано правовідносини іншо го періоду після набрання чи нності Податковим кодексом У країни, а правовідносини, що є предметом даного спору, могл и би регулюватися саме п.п. 54.3.2 п . 54.3 ст. 54 Податкового кодексу Ук раїни, який передбачає обов' язок контролюючого органу са мостійного визначення суми г рошових зобов'язань, якщо рез ультати митного контролю, от римані після закінчення проц едури митного оформлення та випуску товарів, свідчать пр о заниження або завищення по даткових зобов'язань, визнач ених платником податків у ми тних деклараціях.

Вказане свідчить, що відпов ідачем застосовано не вірну норму закону, оскільки вказа на норма не була чинною на мом ент зазначених правовідноси н.

Також, як видно з Акту перев ірки, як на підставу проведен ня такої документальної неви їзної перевірки, відповідач посилається на лист Київсь кої транспортної прокурат ури від 29.06.2011 р. № 49-2921.

Постановою Кабінету Мініс трів України від 02.02.2011 року № 71 «П ро затвердження Порядку пров едення митними органами неви їзних документальних переві рок», чітко визначені підста ви проведення митним органом невиїзних документальних пе ревірок, а саме:

- виявлення ознак, що свідча ть про можливе порушення под аткового законодавства за ре зультатами аналізу електрон них копій митних декларацій, інформації, що стосується то варів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб 'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників та ких товарів, з Інтернету, наук ової літератури, висновків а кредитованих відповідно до з аконодавства експертів тощо ;

- надходження від уповноваж ених органів іноземних держа в документально підтверджен ої інформації про непідтверд ження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлен ня яких завершено, недостові рність відомостей, що в них мі стяться, а також запитів стос овно надання інформації про зовнішньоекономічні операц ії, які здійснювалися за учас тю суб'єктів зовнішньоеконом ічної діяльності - резиденті в України.

Однак, відповідач провів пе ревірку позивача за минулий період, посилаючись як на під ставу, на лист Київської т ранспортної прокуратури.

Доказів наявності підстав , визначених постановою Кабі нету Міністрів України від 02.0 2.2011 року № 71 «Про затвердження П орядку проведення митними ор ганами невиїзних документал ьних перевірок»щодо проведе ння невиїзної документально ї перевірки позивача, відп овідачем до матеріалів справ и надано не було.

Крім того, з матеріалів спр ави вбачається, що 16.09.2011 р. Київською регіональною митницею було проведено нев иїзну документальну перевір ку позивача за період з 19.04.200 6 року по 12.03.2009 року, проте як п .102.1 ст.102 Податкового кодексу Ук раїни передбачено, що контро люючий орган, крім випадків, в изначених пунктом 102.2 цієї ста тті, має право самостійно виз начити суму грошових зобов'я зань платника податків у вип адках, визначених цим Кодекс ом, не пізніше закінчення 1 095 дня, що настає за останні м днем граничного строку под ання податкової декларації т а/або граничного строку спла ти грошових зобов'язань, нара хованих контролюючим органо м, а якщо така податкова декла рація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного с троку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов 'язань, платник податків вваж ається вільним від такого гр ошового зобов'язання, а спір с тосовно такої декларації та/ або податкового повідомленн я не підлягає розгляду в адмі ністративному або судовому п орядку.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було порушено вимоги п.102.1 ст.102 Податкового ко дексу України, що встановлює строки давності для періоду , за який може бути проведена п еревірка (в межах 1095 днів), та са мостійного визначення контр олюючим органом суми грошови х зобов' язань платника пода тків.

А відтак, на момент проведен ня фактично повторної переві рки вантажно-митних декларац ій позивача за період з 19.04.2006 ро ку по 12.03.2009 року, у митного орган у не було жодних, передбачени х законодавством, підстав дл я проведення такої перевірки , та крім того відповідачем не надано допустимих доказів щ одо підстав виникнення сумні ву правильності нарахування та справляння позивачем мит них платежів.

З наведеного вбачається, що Київська регіональна ми тниця, як суб' єкт владних по вноважень, проводячи невиїзн у документальну перевірку по зивача, діяла поза межами сво їх повноважень, та у спосіб, що не передбачений чинним зако нодавством України.

Зважаючи на викладене, суд п риходить до висновку, що у спі рних повідомленнях-рішеннях форми «Р»Київської регі ональної митниці № 394 та № 395 від 12 жовтня 2011 року, відповідачем невірно визначено правові п ідстави їх прийняття, так крі м того, висновки, викладені в А кті перевірки, на підставі як их були прийняті оскаржувані повідомлення-рішення, ґрунт уються на припущеннях та нед опустимих доказах, оскільки належних доказів, що би підтв ерджували правомірність зро блених висновків (зокрема іс нування договірних відносин між позивачем та будь-якими ю ридичними або фізичними особ ами Федеративної республіки Німеччина та/або Королівств а Нідерланди з приводу придб ання моторних човнів), відпов ідачем до матеріалів справи також надано не було. Таким чи ном, висновки Акта перевірки були зроблені відповідачем внаслідок аналізу документі в (матеріалів) господарської діяльності позивача, наявні сть яких взагалі є сумнівною , оскільки таких документів, н а які посилається відповідач в Акті перевірки, ним до матер іалів справи надано не було.

Відповідно до вимог ст. 19 Кон ституції України, органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Згідно ст. 86 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на їх безпосередньому, всеб ічному, повному та об' єктив ному дослідженні. Ніякі дока зи не мають для суду наперед в становленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, до стовірність кожного доказу о кремо, а також достатність і в заємний зв'язок доказів у їх с укупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адм іністративного судочинства України у справах щодо оскар ження рішень, дій чи бездіяль ності суб' єктів владних пов новажень адміністративні су ди перевіряють, чи прийняті (в чинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України;

2) з використанням повноваже ння з метою, з якою це повноваж ення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урах уванням усіх обставин, що маю ть значення для прийняття рі шення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджен о);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рі вності перед законом, запобі гаючи несправедливій дискри мінації;

8) пропорційно, зокрема з дот риманням необхідного баланс у між будь-якими несприятлив ими наслідками для прав, своб од та інтересів особи і цілям и, на досягнення яких спрямов ане це рішення (дія);

9) з урахуванням права особ и на участь у процесі прийнят тя рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС Укр аїни суд при вирішенні справ и керується принципом законн ості, відповідно до якого орг ани державної влади, органи м ісцевого самоврядування, їхн і посадові і службові особи з обов' язані діяти лише на пі дставі, в межах повноважень т а у спосіб, що передбачені Кон ституцією та законами Україн и.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Коде ксу адміністративного судоч инства України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на яких ґрунтуються її вим оги та заперечення, крім випа дків, встановлених статтею 72 ц ього Кодексу. В адміністрати вних справах про протиправні сть рішень, дій чи бездіяльно сті суб' єкта владних повнов ажень обов' язок щодо доказу вання правомірності свого рі шення, дії чи бездіяльності п окладається на відповідача, якщо він заперечує проти адм іністративного позову.

Відповідач, як суб' єкт вла дних повноважень, не довів су ду правомірності прийнятих н им податкових повідомлень-рі шень від 12.10.2011 р. № 394 та № 395.

Натоміть позивач надав суд у обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимим и доказами, наявними в матері алах справи, щодо протиправн ості прийняття Київською регіональною митницею пода ткових повідомлень-рішень ві д 12.10.2011 р. № 394 та № 395.

Таким чином, суд приходить д о висновку про наявність під став для задоволення позовни х вимог.

Позивач не заявляв позовну вимогу щодо відшкодування й ому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не ви рішував питання, в порядку ст . 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витра т.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.с т. 2, 86, 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружн ий адміністративний суд м. Ки єва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовол ьнити.

2. Визнати протиправни ми та скасувати податкові по відомлення-рішення Київсь кої регіональної митниці в ід 12.10.2011 р. № 394 та № 395.

Строк і порядок н абрання судовим рішенням зак онної сили встановлені у ста тті 254 Кодексу адміністративн ого судочинства України, якщ о інше не встановлено цим Код ексом.

Постанова може бути оскар жена до суду апеляційної інс танції за правилами, встанов леними ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянсь ка

Дата складання та підпи сання в повному обсязі поста нови 12.12.2011 р.