Ухвала

від 06.12.2011 по справі 5020-2/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/237

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

06 грудня 2011 року справа № 5020-2/237

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” про роз'яснення рішення суду від 01.06.2009 по справі № 5020-2/237

за позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження”

                              (99002, м.Севастополь, вул.Приморська, 8, кв. 35,42)

                              (99040, м.Севастополь, вул.Коломійца, 5, оф.3)

до:                              Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної              

                       Республіки  Крим (98403, м.Бахчисарай, вул.Сімферопольська, 3)

про                    визнання договору зберігання недійсним.

суддя  Шевчук Н.Г.

За участю представників:

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання договору зберігання №19/24-03 від 23.08.2007 недійсним.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01.06.2009 позовна заява задоволена в повному обсязі, визнано недійсним договір зберігання №19/24-03 від 23.08.2007, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” та Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, з моменту його укладення.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” звернулось до господарського суду міста Севастополя із заявою про роз'яснення рішення суду по справі №5020-2/237 щодо дійсності акту №19/24-03 від 23.08.2007 приймання-передачі лому чорного металу та акту №19/24-03 від 23.08.2007 про опис та попередню оцінку майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна власністю держави, складених на виконання договору зберігання №19/24-03 від 23.08.2007.

          Відповідно до статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Про роз'яснення рішення, ухвали виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

          З аналізу зазначеної статті вбачається, що роз'яснення рішення, ухвали це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

          Роз'яснюючи ухвалу суд не вправі змінювати зміст рішення, тобто не має права змінювати відомостей, викладених в рішенні.

          Отже, роз'яснення рішення - це викладення  рішення у більш ясній і зрозумілій формі.

          Заявник просить роз'яснити рішення в частині щодо дійсності актів №19/24-03 від 23.08.2007.

          Судом встановлено, що на виконання договору зберігання №19/24-03 від 23.08.2007, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” та Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, сторонами було складено акт приймання-передачі лому чорного металу №19/24-03 від 23.08.2007 та акт №19/24-03 від 23.08.2007 про опис та попередню оцінку майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна власністю держави.

          Рішенням суду від 01.06.2009 визнано недійсним договір зберігання №19/24-03 від 23.08.2007 з моменту його укладення у зв'язку з недоведеністю взагалі існування предмету зберігання за спірним договором на момент його укладення та тим, що він укладений в порушення діючого законодавства.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, зазначені акти про приймання-передачу лому чорного металу №19/24-03 від 23.08.2007 та про опис та попередню оцінку майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна власністю держави, №19/24-03 від 23.08.2007 є недійсними.

Керуючись статтями, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України,  суд 

УХВАЛИВ:

          1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Техцентр Відродження” про роз'яснення рішення суду по справі № 5020-2/237 задовольнити

2. Роз'яснити заявнику, що у зв'язку з визнання господарським судом договору зберігання №19/24-03 від 23.08.2007 недійсним з моменту його укладення акти про приймання-передачу лому чорного металу №19/24-03 від 23.08.2007 та про опис та попередню оцінку майна, прийнятого на облік до рішення відповідного органу про визнання майна власністю держави, № 19/24-03 від 23.08.2007 також є недійсними.

Суддя                                                                                                                          Н.Г.Шевчук