5020-2/237
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"09" вересня 2008 р. справа № 5020-2/237
За позовом закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой”
(99011, м. Севастополь, вул. М.Музики, 78-а)
до відповідача приватного підприємства „Саол”
(99053, м. Севастополь, вул. Генерала Острякова, 144, кв.34)
про стягнення 3345,27 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача –Сперкач А.М., довіреність б/н від 08.07.2008;
відповідача –не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Закрите акціонерне товариство „Севастопольстрой” (далі –ЗАТ „Севастопольстрой”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до приватного підприємства „Саол” (далі –ПП „Саол”) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна у розмірі 3345,27 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 05.08.2008, 09.09.2008 не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, за адресою, вказаною у позовній заяві та договорі оренди нежитлового приміщення.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю відзиву відповідача на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
15 червня 2006 року між Будівельним управлінням №43 закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” (орендодавець) та приватним підприємством „Саол” (орендар) укладено договір оренди (далі –Договір), відповідно до умов якого орендодавець здає, а орендатор приймає в орендне володіння для здійснення своєї діяльності (видавництво газети „Зеркало”) нежитлове приміщення загальною площею 29,7 кв. м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Музики, 20-А (пункти 1.1 Договору).
Згідно пункту 6.1 Договір діє з моменту його підписання сторонами з 01.04.2006 строком на дев'ять місяців.
Відповідно до пунктів 3.1 -3.4 Договору орендатор сплачує орендодавцю щомісячно, до 5 числа поточного місяця орендну плату у грошовій формі у розмірі 700,00 грн. з урахуванням ПДВ, з моменту підписання акту приймання –здачі приміщення.
Орендар оплачує вартість комунальних послуг та спожитої електроенергії на підставі виставлених рахунків у відповідності з цінами та тарифами на вказані види послуг на території України.
Зміни та доповнення, що вносяться до Договору розглядаються сторонами у 10-денний строк та оформлюються додатковими угодами (пункт 5.3 Договору).
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься у частині четвертій статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
На підставі вищевказаних норм законів Договір оренди був продовжений на дев'ять місяців.
Орендодавець на виконання вимог Договору, на підставі складених актів здавання-приймання робіт (надання послуг) щомісячно виставляв орендарю рахунки на сплату орендної плати та комунальних послуг (арк.с. 10-50).
У порушення умов договору відповідачем зобов`язання по оплаті орендної плати та комунальних послуг належним чином не виконувалися, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 3240,62 грн.
31.07.2007 між сторонами була підписана угода про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 15.06.2006 (арк.с. 57).
Відповідно до пункту 3 Угоди орендар визнав та взяв на себе зобов'язання сплатити орендодавцю суму заборгованості по орендній платі у розмірі 3240,62 грн., згідно наданого Акту звірки взаємних розрахунків –до 31.03.2008.
Листом на ім'я генерального директора позивача відповідач підтвердив наявність станом на 25.01.2008 заборгованості приватного підприємства „Саол” перед закритим акціонерним підприємством „Севастопольстрой” у сумі 3240,62 грн. (арк.с.59).
Крім цього, 31.01.2008 сторонами був складений та підписаний акт звірки взаємних розрахунків, згідно з яким відповідач визнав заборгованість перед позивачем у сумі 3240,62 грн.
В рахунок погашення заборгованості 29.02.2008 відповідачем була здійснена часткова оплата боргу у сумі 1000, 00 грн. (арк.с.56).
Докази оплати відповідачем залишку заборгованості у сумі 2240,62 грн. відсутні.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 2240,62 грн. на день прийняття рішення відсутні.
Позивач у позові просить стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі у сумі 3100,62 грн. з посиланням на те, що у процесі підготовки документів була виявлена бухгалтерська помилка зарахування оплати від 13.06.2007 в рахунок орендної плати від приватного підприємства „Саол” у розмірі 860,00 грн., яка фактично була здійснена суб'єктом підприємницької діяльності Коберник Р.В. В підтвердження цього факту позивач надав копію платіжного доручення №379 від 13.06.2007 (арк.с.61).
Однак суд не приймає як належний доказ наявності у відповідача спірної заборгованості у зв'язку зі здійсненням позивачем бухгалтерської помилки, тому як сума заборгованості (3240,62 грн.) без врахування спірної суми була встановлена та визнана сторонами в угоді від 31.07.2007 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення та в акті звірки взаємних розрахунків від 31.01.2008. Крім цього, відсутні докази, що саме ця спірна сума була врахована позивачем в рахунок оплати відповідачем заборгованості по орендній платі при складанні та підписанні вищевказаних документів.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства „Саол” суми заборгованості по орендній платі у розмірі 3100,62 грн. суд визнає частково у сумі 2240,62 грн., яка є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з приватного підприємства „Саол” пеню у сумі 244,65 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання, який складає 180 днів.
Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України, пункту 4.2.1 Договору у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Згідно пунктів 4.1-4.2 Договору за порушення зобов'язань та спричинення збитків сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством Україною.
За порушення строків платежів, вказаних у пункті 3.2 Договору орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Пунктом 3 Угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 15.06.2006 сторони визначили граничний строк погашення відповідачем заборгованості –до 31.03.2008.
Позивач звернувся з позовом про стягнення суми заборгованості –11.07.2008.
Таким чином період прострочення грошового зобов'язання визнаної господарським судом суми заборгованості по орендній платі (2240,62 грн.) складає 101 день.
У зв'язку з викладеним нарахована позивачем сума пені у розмірі 244,65 грн. підлягає стягненню частково у сумі 141,39 грн.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємства „Саол” (99053, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 144, кв.34, код у ЄДРПОУ 31552990, р/р 26004031980001 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 384588) на користь закритого акціонерного товариства „Севастопольстрой” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 11, код у ЄДРПОУ 01271342) заборгованість у сумі 2382,01 грн. (дві тисячі триста вісімдесят дві грн. 01 коп.); витрати по сплаті державного мита у сумі 72,63 грн. (сімдесят дві грн. 63 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 84,00 грн. (вісімдесят чотири грн. 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 15.09.2008.
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2008 |
Оприлюднено | 13.10.2008 |
Номер документу | 2111137 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні