Постанова

від 23.12.2011 по справі 1-95/11

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа № 1-95/11

                                                                П О С Т А Н О В А

                                                         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          23 грудня 2011 року                                                                                м. Кузнецовськ

       Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Бірук Н.С.

за участю :          прокурора                                                  Поліщука О.В.                                              

захисника підсудного –адвоката                                        ОСОБА_1

потерпілих, цивільних позивачів                                             ОСОБА_2, ОСОБА_3,

     ОСОБА_4, ОСОБА_5,

     ОСОБА_6

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_7, який народився 25 –го грудня 1980 року в селі Полиці Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, неодруженого, невійськовозобов»язаного, ІНФОРМАЦІЯ_1,  приватного підприємця, не судимого, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_2,  

          у вчиненні злочинів, передбачених ст.219, ч.2 ст. 366, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК України,

                                                                    в с т а н о в и в:

21.12.2011 року в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 та його захисник –адвокат ОСОБА_1 підтримали клопотання підсудного ОСОБА_7 про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК, у зв»язку зі зміною обстановки на підставі ст.7 КПК та ст.48 КК. Також захисник підсудного заявив клопотання про виділення матеріалів про обвинувачення підсудного ОСОБА_7 за ст.219, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК в окреме провадження та повернення кримінальної справи в цій частині обвинувачення на додаткове розслідування, мотивуючи це тим, що під час судового слідства встановлена причетність до вчинення злочинів, передбачених ст.219, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК, потерпілої ОСОБА_3.

Присутній під час судового засідання прокурор залишив вирішення заявлених клопотань на розгляд суду.

            Присутні в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання підсудного про закриття справи та клопотання захисника про повернення справи на додаткове розслідування.

           Суд, заслухавши учасників процесу, оцінивши у сукупності досліджені докази по справі та керуючись законом, прийшов до наступного висновку.

Постановою прокурора, який брав участь у розгляді справи 15.11.2011 року,  обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК, змінене на обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК. Цією ж постановою прокурор відмовився від пред’явленого підсудному ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.219, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК (Том 6, а.с.283-286).

У відповідності із ст.277 КПК, прокурор вправі винести постанову про зміну обвинувачення підсудному, зокрема, про  застосування кримінального  закону,  який  передбачає  відповідальність за менш тяжкий злочин чи про  зменшення  обсягу  обвинувачення,  прийшовши до переконання,  що пред'явлене особі обвинувачення потрібно змінити. Разом з тим, присутні в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 заявили про те, що будуть підтримувати обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у раніше пред»явленому обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст.282 КПК, суд своєю ухвалою (постановою) закриває справу, якщо прокурор відмовився підтримувати державне обвинувачення, а потерпілий не бажає скористатися правом, передбаченим ч.2 ст.267 цього Кодексу. Згідно із ч.2 ст.267 та частинами 4 і 5 ст.277 КПК, потерпілий вправі вимагати судового розгляду справи, у разі відмови прокурора від обвинувачення. У випадку, якщо потерпілий чи його представник підтримують обвинувачення у раніше пред»явленому обсязі, після винесення прокурором постанови про застосування кримінального закону, який передбачає відповідальність за менш тяжкий злочин, чи про зменшення обсягу обвинувачення, суд зобов»язаний продовжити розгляду справи в раніше пред»явленому обсязі обвинувачення на підставі ст. 275 КПК. Аналогічна правова позиція викладена у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві»від 2.07.2004 року №13. Так, Верховний Суд роз»яснив, що  у разі відмови прокурора від обвинувачення (зміни обвинувачення) підсудного, думка потерпілого є пріоритетною для суду: при незгоді з прокурором потерпілий бере на себе функцію обвинувачення і розгляд справи продовжується.

Отже суд виходить із того, що станом на 21.12.2011 року підсудний ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Обвинувачення підсудного у вчиненні вказаного злочину підтримує прокурор. Потерпілих по обвинуваченню підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК, немає. Підсудний ОСОБА_7 також обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.219, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК України. Обвинувачення підсудного у вчиненні вказаних злочинів підтримують потерпілі –ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8. За постановами слідчого від 01.02.2011 року,  09.02.2011 року та 08.02.2011 року відповідно (Том 5, а с. 18, 36 та 53) вказані особи визнані потерпілими по кримінальній справі, порушеній відносно ОСОБА_7, як засновника та власника Приватного підприємства «ОСОБА_9 Буд»(код ЄДРПОУ 35491853, Рівненська область, м. Кузнецовськ, мікрорайон ОСОБА_5АДРЕСА_1), за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.219 та ч.2 ст.366 КК. Кримінальна справа відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.219 та ч.2 ст.366 КК, порушена за постановою слідчого від 01.02.2011 року (Том 1, а.с.1-2). Оскільки у зв»язку з діями підсудного ОСОБА_7 як засновника та власника Приватного підприємства «ОСОБА_9 Буд»(далі у постанові – ПП «Західелітбуд»або ПП) по доведенню до банкрутства зазначеного підприємства, потерпілі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_2  визнані  кредиторами у справі про банкрутство ПП «Західелітбуд»і цим особам, як кредиторам підприємства, були завдані збитки у зв»язку невиплатою заробітної плати на загальну суму 135500 гривень. 30.03.2011 року слідчим винесена постанова про порушення відносно ОСОБА_7, як засновника та власника ПП, кримінальної справи за обвинуваченням у вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК (Том 1, а.с.10-11). Вказані кримінальні справи об»єднані в одне провадження постановою слідчого від 18.04.2011 року (Том 1, а.с.16).

Допитаний під час судового слідства підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ст.219, ч.2 ст.366, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК, не визнав, також не визнав цивільні позови. Після зміни прокурором обвинувачення з ч.2 ст.366 на ч.1 ст.366 КК, підсудний ОСОБА_7 був допитаний повторно і повністю визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК.

          Вирішуючи заявлені захисником та підсудним клопотання суд виходив з наступного.

1.   Обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст.219 КК України, тобто в умисному, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчиненні громадянином —засновником (учасником) або службовою особою суб’єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб’єкта господарської діяльності, що завдало матеріальної шкоди кредиторам ПП «Західелітбуд»на суму 263071 гривня 15 коп., обґрунтовується наступним.

          Підсудний ОСОБА_7 являючись засновником та єдиним власником ПП «Західелітбуд»(код ЄДРПОУ 35491853, Рівненська область, м. Кузнецовськ, мікрорайон ОСОБА_12АДРЕСА_1), діючи умисно, з корисливих мотивів, будучи особисто заінтересованим, отримуючи в період з липня 2008 року по червень 2009 року на розрахунковий рахунок підприємства грошові кошти в сумі 253656 гривень 60 коп. і маючи можливість розрахуватися по заборгованості з кредиторами, отримані грошові кошти на погашення заборгованості не направив, а використав їх на особисті потреби, що призвело до стійкої фінансової неспроможності ПП «Західелітбуд»та завдало великої матеріальної шкоди особам, які визнані кредиторами у справі про банкрутство цього ПП на загальну суму 263071 гривня 15 коп.

          Разом з тим, в матеріалах справи відсутні заяви до Господарського суду Рівненської області про визнання кредиторами у справі про банкрутство ПП «Західелітбуд»щодо стягнення заборгованості із заробітної плати потерпілих по справі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_2. Згідно показань вказаних осіб, вони  не подавали до Господарського суду заяв у справу про банкрутство ПП у зв»язку з наявною заборгованістю по зарплаті. Згідно з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.11.2010 року по справі №9/31 (Том 6, а.с.185-186), кредиторами у справі про банкрутство ПП «Західелітбуд»є   Кузнецовська ОДПІ на суму 170814 грн. 71 коп., ВВД ФСС від НВВ та ПЗ на суму 314 грн. 81 коп., РОФ ФСС з ТВП на суму 281 грн. 98 коп, УПФ в м.Кузнецовську на суму 337 грн. 78 коп.. Всього, згідно із ухвалою Господарського суду від 17.11.2010 року по справі №9/31  сума непогашених кредиторських вимог до ПП «Західелітбуд»становить 171749 гривень 71 коп., а не 263071 гривня 15 коп., як вказано в обвинувальному висновку.

        03.06.2008 року між ПП «Західелітбуд»та ВАТ «СКФ Україна»,  правонаступником якого є ПАТ «СКФ Україна»(м.Луцьк, вул..Боженко, 34, код ЄДРПОУ 05745160) був укладений договір підряду №1/06-2008 (далі у постанові - договір підряду). Згідно умов якого ПП зобов»язується виконати обумовлені цим договором та кошторисною документацією будівельно-монтажні роботи, а  ВАТ «СКФ Україна»(далі у постанові - ВАТ) зобов»язується прийняти та оплатити виконані роботи. Договір підряду, податкові накладні, проектно-кошторісна документація, акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Том 4, а.с.38-41, 58-241), приєднані до справи як речові докази, згідно з постановою слідчого від 11.03.11 (Том 4, а.с.247). Ремонтно –будівельні роботи по договору підряду були виконані ПП в повному обсязі та прийняті ВАТ. Вказані обставини підтверджуються актами приймання виконаних робіт (Том 4, а.с. 66-71,77-80,85-88,94-96, 101-103,106-109, 113-115, 118-120, 123-125, 129-132, 137-140, 144-147, 151-153, 157-159, 161-164, 169-172, 177-180, 184-189,196-199,204-207, 213-215, 219-221, 225-227) та показаннями допитаних під час судового слідства свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Виконані ПП по договору підряду роботи оплачені ВАТ шляхом перерахування грошових коштів платіжними дорученнями №№: 4066, 4064,4065,4068, 4067,4724,6073,6458, 6459, 6460,6461, 6462 за липень-грудень 2008 року на суму 183214 гривень 20 коп. (Том 4, а.с. 42-53) та платіжними дорученнями №№: 358,359,2485,2642 за лютий-червень 2009 року на суму 70442 гривні 40 коп. на банківський рахунок ПП «Західелітбуд»№ 26006183415300 у відділенні №481 АТ «Укрсиббанк»м.Луцьк (Том 4, а.с.54-57). Всього за 2008-2009 роки на суму 253656 гривень 60 коп.  Підсудний ОСОБА_7, під час судового слідства дав показання, що він за допомогою банківської картки отримував грошові кошти з банківського рахунку ПП «Західелітбуд», отримані грошові кошти витрачав на закупівлю будівельних матеріалів.  Також підсудний показав, що чекова книжка підприємства була у нього, проте грошові кошти за чеках в банку могла отримувати потерпіла ОСОБА_3.  Потерпіла ОСОБА_3 щодо цих обставин дала наступні показання. По чеках в банку вона отримувала кошти лише коли відкривала рахунок в банку в м.Луцьк тобто в травні 2008 року, проте всі отримані кошти потерпіла ОСОБА_3 відразу віддала підсудному ОСОБА_7.

          Проте, достовірність зазначених показань підсудного та потерпілої ОСОБА_3 підлягають перевірці. Оскільки між ПП «Західелітбуд»в особі директора цього підприємства ОСОБА_3 та АКІБ «Укрсиббанк», в особі Волинського управління ЗРД АКІБ «Укрсиббанк»м.Луцьк (правонаступником якого є АТ «Укрсиббанк») укладені договори банківського рахунку № 1834153 від 19.05.2008 (далі –Договір банківського рахунку) та № 1834153 від 19.05.2008  про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки (корпоративної) (далі –Договір карткового рахунку). Вказані договори знаходяться в матеріалах справи (Том 1, а.с.164-167 та а.с.162-163 відповідно). Згідно Договору банківського рахунку ПП відкритий банківський рахунок № 26006183415300, згідно Договору карткового рахунку ПП відкритий картковий рахунок №26051183415300 у відділенні №481 АТ «Укрсиббанк»м.Луцьк. Грошові кошти за виконані ПП по договору підряду роботи ВАТ перераховувало з липня 2008 по червень 2009 платіжними дорученнями (Том 4, а.с.42-57) виключно на банківський рахунок ПП в АТ «Укрсиббанк»№ 26006183415300. У відповідності із довідкою АТ «Укрсиббанк»руху коштів по картковому рахунку №26051183415300 ПП «Західелітбуд»в період з 01.01.2008 по 01.11.2010 не було (Том 1, а.с.145).

         В свою чергу, договірні умови обслуговування банківського рахунку № 26006183415300 передбачають можливість отримання грошових коштів в касі банку на підставі касової заявки, про можливість отримання готівки з цього рахунку через платіжний термінал за допомогою банківської картки в Договорі банківського рахунку не йдеться. Для отримання грошових коштів з рахунку ПП «Західелітбуд»№26006183415300 в банку була видана чекова книжка (Том 3, а.с.126-143). Використані чеки на отримання готівки, знаходяться в матеріалах справи (Том 6, а.с.45-53). Згідно із висновком експерта НДЕКЦ при УМВСУ в Рівненській області від 30.03.2011 року №153 за результатами судово-почеркознавчої експертизи (Том 6, а.с.7-23) підписи в графах: «підписи»з лицьової та зворотньої сторони, в графах «зазначену в цьому грошовому чеку суму одержав. Підпис» зі зворотної сторони грошових чеків ЛГ №: 0463255, 0463251, 0463253, 0463254, 0463258 та  0463257 –виконані ОСОБА_3. Згідно із вказаними грошовими чеками (Том 6, а.с.45-50) грошові кошти у відділенні №481 АТ «Укрсиббанк»з банківського рахунку ПП «Західелітбуд»№ 26006183415300 на суму 181420 гривень в період з липня по листопад 2008 року отримані ОСОБА_3 (НОМЕР_1, виданий Кузнецовським МВ УМВС в Рівненській області 16.07.2005 року). У відповідності із випискою з банківського рахунку № 26006183415300 ПП «Західелітбуд»у відділенні №481 АТ «Укрсиббанк» в період з липня 2008 по червень 2009 року  на вказаний рахунок надходили кошти виключно від ВАТ на загальну суму 253656 гривень 60 коп. (Том 1, а.с.184-195; Том, 5 а.с.168-179). При цьому дати та номери платіжних доручень про перерахування коштів повністю співпадають з датами оплати та номерами платіжних доручень ВАТ за виконані ПП роботи (Том 4, а.с. 42-57). З цієї ж виписки вбачається, що грошові кошти з банківського рахунку ПП «Західелітбуд»№ 26006183415300 у відділенні №481 АТ «Укрсиббанк» отримані за чековою книжкою через ОСОБА_3: 22.07.08 на суму 38800 гривень, 31.07.08 - 29030 гривень, 28.08.08-68902 гривні, 28.11.08-19788 гривень, 12.12.08- 18380 гривень, 05.02.09 –20965 гривень, 15.06.09 - 30096 гривень. Всього - 225961 гривня.

             Разом з тим, як вбачається з виписки з рахунку ПП в АТ «Укрсиббанк» (Том 1, а.с.184-195; Том, 5 а.с.168-179), грошових коштів на банківському рахунку № 26006183415300 в травні 2008 року не було.

            На думку суду, органом досудового слідства вказаним обставинам та доказам не дано належної правової оцінки, що свідчить про однобічність та неповноту досудового слідства. Так, під час досудового слідства працівники відділення №481 АТ «Укрсиббанк»відносно особи, яка фактично отримувала грошові кошти з липня 2008 по червень 2009 за чеками ПП «Західелітбуд»в касі банку та стосовно інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допитані не були. Хоча п. 3.1.11 та п.3.3.6 Договору банківського рахунку передбачено, що банк має право вимагати від Клієнта надання документів і відомостей, необхідних для з»ясування його особи. У випадку ненадання Клієнтом необхідних документів або відомостей, або навмисного надання неправдивих відомостей про себе, відмовити Клієнту в його обслуговуванні за цим договором. Банк зобов»язаний приймати та видавати готівкові кошти відповідно до законодавства України, внутрішнього трудового розпорядку та умов договору. Постанова судді, винесена в порядку ст. 315-1 КПК, щодо уточнення вказаних обставин, органом, який проводив досудове слідство, не виконана.

           Отже, суд приходить до висновку, що допущені неповнота та неправильність досудового слідства в частині обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст.219 КК, унеможливлює подальший розгляд справи судом і не може бути усунута під час судового засідання. У зв»язку з тим, що органом досудового слідства не були допитані працівники відділення №481 АТ «Укрсиббанк»м.Луцьк відносно обставин, що необхідні для правильного вирішення справи. А також, через наявність підстав вважати, що діяння, яке інкримінується підсудному ОСОБА_7, могло бути вчинене у співучасті з іншими особами.  

          Тому суд вважає, що органу досудового слідства під час додаткового розслідування справи в цій частині обвинувачення, необхідно допитати працівників відділення №481 АТ «Укрсиббанк»м.Луцьк, які видавали грошові кошти з рахунку ПП «Західелітбуд», з липня 2008 по червень 2009, відносно того хто, коли та у який спосіб (по чеках чи через платіжний термінал, тощо) отримував грошові кошти з банківського рахунку № 26006183415300 в АТ «Укрсиббанк». А також пред»явити працівникам АТ «Укрсиббанк»для впізнання осіб, які могли отримувати грошові кошти з рахунку ПП в касі банку по чеках у 2008-2009 роках.

2. Обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК, обґрунтовується наступним. Підсудний в період з червня по грудень 2008 року являючись службовою особою ПП «Західелітбуд»не оформив у передбачений законом спосіб трудові книжки та трудові угоди з працівниками ПП «Західелітбуд»: ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11,  ОСОБА_5,  ОСОБА_12,  ОСОБА_8,  ОСОБА_16,  ОСОБА_17,  ОСОБА_6,  ОСОБА_13,  ОСОБА_6. Тим самим підсудний порушив вимоги ст.21, п.6 ст.24, ст.24-1 КЗпП України  і Наказу Міністерства праці та соціальної політики України N 260 від 08.06.2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю» (далі-Наказ №260).

       Проте, під час досудового слідства не надано належної оцінки наступним  обставинам. Згідно із наказом про прийом на роботу в ПП «Західелітбуд»№01-К від 16.05.2008 року ОСОБА_3 з 16.05.2008 року прийнята на посаду директора ПП (Том 5, а.с.151), даних про звільнення потерпілої ОСОБА_3 із займаної посади директора ПП «Західелітбуд»в судовому засіданні не здобуто. Трудовий договір оформлений між ОСОБА_3 та власником юридичної особи - ПП «Західелітбуд»з дотриманням вимог ст.21, ч.3 ст.24 КЗпП, що підтверджується наказом №01-К від 16.05.2008 року. Те, що згідно із матеріалами справи, потерпіла ОСОБА_3 будучи директором ПП «Західелітбуд», тобто уповноваженою власником службовою особою цього підприємства, належним чином –у відповідності з вимогами пунктів 1 і 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 08.06.2001 р. N 259/34/5, не оформила власну трудову книжку. А також, у відповідності до ст.ст.21 та 24 КЗпП, трудові угоди з потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11,  ОСОБА_5,  ОСОБА_12,  ОСОБА_8,  ОСОБА_16,  ОСОБА_17,  ОСОБА_6,  ОСОБА_13,  ОСОБА_6 та трудові книжки цих працівників, вказує лише на те, що повноваження на укладення трудових угод з працівниками ПП мала також потерпіла ОСОБА_3, як директор ПП «Західелітбуд», а не тільки власник цього підприємства –підсудний ОСОБА_7.

           Також, суд вважає, що орган слідства помилково посилається на порушення підсудним ОСОБА_7, як службовою особою ПП, ст.24-1 КЗпП України та Наказу № 260, оскільки вказані вимоги трудового законодавства стосуються оформлення та реєстрації у Державній службі зайнятості трудових договорів, що укладаються між працівником та  фізичною особою, що використовує найману працю, а не трудових договорів між працівником та юридичною особою (зокрема з приватним підприємством).

       Висуваючи підсудному ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172  КК, органами досудового слідства не дано правової оцінки наступним обставинам. Так, потерпіла ОСОБА_3, як директор підприємства, знала або повинна була знати, що у ПП працює без укладеного трудового договору її чоловік –потерпілий ОСОБА_4, а також інші особи, відносно яких підприємство подавало звітність. Відповідно до протоколів виїмки від 22.02.11, проведеної в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ (Том 3, а.с.221), у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Кузнецовську (Том 4, а.с. 7) та протоколу виїмки від 14.03.2011 року, проведеної у Володимирецькому відділенні  Рівненської виконавчої дирекції  Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Том 4, а.с.26) вилучені та долучені до справи наступні документи:

-          розрахунки суми страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті ПП «Західелітбуд» за найманих працівників за період червень-вересень 2008 року та додатки до цих розрахунків (Том 3, а.с.222-239), згідно з якими у вказаних місяцях підприємство нараховувало заробітну плату найманим працівникам та внески по загальннообов»язковому державному пенсійному страхуванню на суми нарахованої найманим працівникам заробітної плати;

-  розрахункові відомості ПП «Західелітбуд»про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів ФССНВН та ПЗ України за 1 півріччя, 9 місяців та рік 2008 року (Том 4, а.с.13-16), згідно з якими підприємством нараховані страхові внески на суми заробітної плати найманих працівників за 2008 рік в розмірі 301, 83 грн..  За 1 півріччя - шість працівників, нарахована заробітна плата 5125 гривень, за 2008 рік за 7 працівників, нарахована заробітна 12471, 93 грн., заборгованість з виплати заробітної плати –10680,24 грн.;

           - звіти ПП  «Західелітбуд»про нараховані внески, перерахування та витрати, пов»язані з загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2008, 9 місяців 2008, рік 2008 року (Том 4, а.с.28-31), згідно з якими у ПП «Західелітбуд»на 1 півріччя 2008 року рахувалось 7 працівників, нарахована заробітна плата становить 5125 гривень, нараховано страхових внесків -115,01 грн., за 9 місяців 2008 року –4 працівники, зарплата- 12472 грн., страхові внески -281 грн. 98 коп., за 2008 рік –кількість працівників не вказана, заборгованість зі сплати страхових внесків-281,98 грн.. На вказаних документах у графі керівник (директор) вказане прізвище ОСОБА_3.

           Сукупність перелічених обставин та досліджених під час судового слідства доказів, дає суду підстави вважати, що допущені однобічність та неповнота досудового слідства в частині обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК, перешкоджає подальшому розгляду справи в суді та не може бути усунута під час судового розгляду.  Через встановлену під час судового засідання необхідність вирішення питання про можливу причетність до інкримінованого підсудному ОСОБА_7 діяння інших осіб, зокрема потерпілої ОСОБА_3. Можлива причетність останньої до злочину, відповідальність у вчиненні якого інкримінується лише підсудному, під час досудового слідства не досліджувалась.

          Тому органу досудового слідства при проведенні додаткового розслідування справи в цій частині обвинувачення, необхідно встановити достовірність даних, що містяться: у розрахунках сум страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті ПП «Західелітбуд»за найманих працівників за період червень-вересень 2008 року, у розрахункових відомостях ПП «Західелітбуд»про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів ФССНВН та ПЗ України за 1 півріччя, 9 місяців та рік 2008 року, у звітах ПП  «Західелітбуд»про нараховані внески, перерахування та витрати, пов»язані з загальнообов»язковим державним соціальним страхуванням у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2008, 9 місяців 2008, рік 2008 року. Також необхідно допитати працівників відповідних органів ПФУ, Фонду ССНВН та ПЗ, Фонду СС з ТВП, які приймали звітність від ПП «Західелітбуд»за вказаний період, відносно конкретних осіб, які здавали зазначені звіти і розрахунки. А також щодо того, з яких підстав працівниками відповідних фондів приймались до розгляду деякі із зазначених звітних документів без підписів головного бухгалтера та директора ПП.   

3.   Обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочину,  передбаченого ч.2 ст.175 КК України –безпідставна невиплата заробітної плати громадянам більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, обґрунтовується наступним.

     Підсудний ОСОБА_7 будучи засновником та власником ПП в порушення ч.7 ст. 43 Конституції України, ст.21, ст.24, ст.24-1 Кодексу законів про працю України та Наказу Міністерства праці та соціальної політики України  «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою», не уклавши в законному порядку трудових угод з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_17,  ОСОБА_8 та ОСОБА_13, безпідставно не виплатив вказаним працівникам підприємства з травня по грудень 2008 року, заробітну плату в сумі 135 500  гривень,  використавши призначені для виплати заробітної плати грошові кошти на власні потреби.

        Підсудний ОСОБА_7 під час судового засідання дав показання про те, що він фактично виконував обов»язки керівника ПП, проте юридично керівником підприємства не являвся.    

        На думку суду, під час досудового слідства не враховані наступні обставини. По-перше, суб’єкт злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.175 КК, спеціальний –керівник підприємства, установи або організації, чи громадянин –приватний підприємець або особа, яка фактично виконує обов»язки керівника на законних підставах. Проте, згідно із наказом про прийом на роботу в ПП «Західелітбуд»№01-К від 16.05.2008 року ОСОБА_3 з 16.05.2008 року прийнята на посаду директора ПП (Том 5, а.с.151), даних про звільнення потерпілої ОСОБА_3 із займаної посади в справі немає.

         По-друге, згідно із висновком експерта НДЕКЦ при УМВСУ в Рівненській області від 30.03.2011 року №153 за результатами судово-почеркознавчої експертизи (Том 6, а.с.7-23) підписи в графах: «підписи»з лицьової та зворотньої сторони, в графах «зазначену в цьому грошовому чеку суму одержав. Підпис»зі зворотної сторони грошових чеків ЛГ №: 0463255, 0463251, 0463253, 0463254, 0463258 та  0463257 –виконані ОСОБА_3. Як вказано у грошових чеках (Том 6, а.с.45-50) грошові кошти у відділенні №481 АТ «Укрсиббанк»з банківського рахунку ПП «Західелітбуд»№ 26006183415300 на суму 181420 гривень в період з липня по листопад 2008 року отримані ОСОБА_3 (НОМЕР_1, виданий Кузнецовським МВ УМВС в Рівненській області 16.07.2005 року).

          По- третє, відсутність  письмових трудових договорів (наказів про прийом на роботу тощо) або письмових цивільно-правових угод (договорів на виконання певних робіт), що укладені між підприємством, установою, організацією чи громадянином –приватним підприємцем та фізичною особою. В свою чергу, як під час досудового слідства так і в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали, що мали з підсудним ОСОБА_7, як з фізичною особою, усні домовленості про виконання ремонтно- будівельних робіт за певну винагороду в місті Луцьк на ВАТ «СКФ Україна»в липні –грудні 2008 року. ОСОБА_9 про прийом на роботу в ПП «Західелітбуд»вказані особи не подавали. Потерпілі ОСОБА_6,  ОСОБА_8 та ОСОБА_6 допитані під час досудового слідства та в судовому засіданні дали показання, що вони з підсудним не знайомі і мали домовленість про виконання певної роботи у 2008 році в місті Луцьк на ВАТ «СКФ Україна»з потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_13.

         Під час судового слідства підсудний ОСОБА_7 не визнав того, що отримані з рахунку ПП в банку грошові кошти потерпіла ОСОБА_3 віддала йому. В судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_3 визнала, що отримувала грошові кошти з рахунку ПП в банку. Проте заперечила той факт, що вона залишила ці кошти собі, заявивши, що отримані в банку кошти віддала підсудному. Разом з тим, органом досудового слідства не перевірено, хто конкретно отримував грошові кошти в касі банку з банківського рахунку ПП № 26006183415300  у відділенні №481 АТ «Укрсиббанк»м.Луцьк в період з липня по грудень 2008 року. Постанова судді, винесена в порядку ст. 315-1 КПК, щодо уточнення вказаних обставин, органом, який проводив досудове слідство, не виконана.

        Сукупність перелічених обставин та досліджених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави вважати, що допущені неповнота та неправильність досудового слідства в частині пред»явленого підсудному ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.175 КК, робить неможливим подальший розгляд справи судом та не може бути усунута під час судового розгляду.

         Тому під час проведення додаткового розслідування справи в частині обвинувачення підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.175 КК, органу досудового слідства необхідно на підставі наявних у справі доказів дати правову оцінку як діям підсудного, так і діям інших осіб, зокрема потерпілої ОСОБА_3.  

4. Органом досудового слідства підсудний ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України  -   внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Так, на думку обвинувачення  підсудний  ОСОБА_7, який є засновником ПП «Західелітбуд»та на підставі Статуту ПП «Західелітбуд»виконуючи обов»язки директора цього ПП, будучи від по ві да ль ним за ведення бухгалтерського обліку, відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій,  за достовірність,  по в но ту і своє ча с ність на ра ху ван ня і спла ту пла те жів до бю дже ту та дер жа в них ці льо вих фо н дів, за організацію бухгалтерського обліку та фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, забезпечення контролю за відображенням фінансово-господарської діяльності підприємства та за повноту і достовірність інформації відображеної у звітних документах, з метою доведення підприємства до банкрутства, умисно  вніс до офіційних документів –податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, березень 2009 року та декларацій з податку на прибуток підприємства за 2008 рік  і 1 квартал 2009 року (Том 6, а.с. 24-44)  завідомо неправдиві відомості. А а саме - провівши господарські операції на суму 253656 грн. 60 коп., звітність підписував та подавав з нулями до Кузнецовської ОДПІ.

          Підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні цього злочину визнав та просив справу в цій частині обвинувачення закрити. Захисник підсудного просив виділити провадження по кримінальній справі про обвинувачення підсудного за ч.1 ст.366 КК, а решту провадження по кримінальній справі про обвинуваченню підсудного ОСОБА_7 направити на додаткове розслідування.

            На думку суду, виділення обвинувачення підсудного по ч.1 ст.366 КК та обвинувачення підсудного у вчиненні злочинів, передбачених ст.219, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК, в окреме провадження призведе до неможливості правильного і об»єктивного вирішення справи. Тому необхідно направити все провадження по кримінальній справі про обвинувачення підсудного ОСОБА_7 на додаткове розслідування. Підставою для такого висновку є наступне.

           Обвинувачення підсудного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК та у вчиненні злочину, передбаченого ст.219 КК, взаємопов»язані.  Так, згідно матеріалів справи підсудний ОСОБА_7 діючи умисно, з метою доведення ПП «Західелітбуд»до банкрутства, склав, підписав та подав до Кузнецовської ОДПІ  вказані вище податкові декларації за 2008-2009 роки (Том 6, а.с. 24-44) від ПП «Західелітбуд». При цьому не вказавши суми коштів, отриманих ПП за виконання робіт по договору підряду з ВАТ. Тим самим підсудний занизив податкові зобов»язання ПП «Західелітбуд»з податку на прибуток і з податку на додану вартість за 2008 рік та за шість місяців 2008 року відповідно. Тобто, на думку органу досудового слідства, підсудний ОСОБА_7 вніс до офіційних документів завідомо неправдиві дані. Перевіркою ПП «Західелітбуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.01.2008 по 14.01.2009, що проведена Кузнецовською ОДПІ, встановлено наступне. Підприємство занизило податок на додану вартість за період з 26.06.08 по 31.12.08 на суму 34073 гривні 90 коп. та податок на прибуток з 17.01.08 по 01.12.08 на суму 42593 гривні 76 коп. (Том 5, а.с.80-98). За результатами перевірки вказана недоїмка та штрафні санкції були донараховані органом податкової служби та винесені податкові повідомлення –рішення від 09.02.2009 року про сплату ПП «Західелітбуд»донарахованих податків та штрафних санкцій. Всього на суму 105117 гривень 25 коп. (Том 5, а.с.99-102). Вказані суми податків та штрафних санкцій до бюджету не сплачені. На думку органу досудового слідства, внесення до податкових декларацій завідомо неправдивих даних, вчинене підсудним ОСОБА_7С саме з метою доведення підприємства до банкрутства.

          Після порушення справи про банкрутство ПП «Західелітбуд»Господарським судом Рівненської області, Кузнецовська ОДПІ була визнана кредитором ПП з грошовою вимогою 170814 гривень 71 коп. по несплаченим податковим зобов»язанням та штрафним санкціям. Проте через відсутність у боржника – ПП «Західелітбуд»майна, вказана заборгованість перед бюджетом не погашена (Том 6, а.с.185-186). У зв»язку із внесенням у податкові декларації завідомо неправдивих відомостей і як наслідок несплати ПП як під час здійснення господарської діяльності, так і під час ліквідації підприємства, зокрема податкових зобов»язань перед бюджетом на суму 170814 гривень 71 коп., підсудному  ОСОБА_7 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.219 КК.

        У відповідності із роз»ясненнями, що наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема, не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; тощо.

            Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді. Повернення справи на додаткове розслідування через наявність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб допускається за умови, що окремий розгляд справи щодо останніх неможливий і що надійшло відповідне клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Питання про наявність таких підстав вирішується з урахуванням доказів, що є у справі, інших конкретних її обставин.

           Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим.

          Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

          Враховуючи викладені вище факти та обставини, керуючись положеннями ст.281 КПК України та роз»ясненнями Пленуму Верховного Суду України з питань повернення кримінальних справ на додаткове розслідування, суд прийшов до висновку про необхідність повернення всього провадження по кримінальній справі про обвинувачення підсудного ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.219, ч.2 ст.366, ч.1 ст.172, ч.2 ст.175 КК України,  на додаткове розслідування. У зв»язку з тим, що під час досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального та кримінального закону, а також такі неправильність і неповнота досудового слідства, без усунення яких справа не може бути розглянута в судовому засіданні і усунення яких під час судового засідання не виявилось можливим.  

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 275, 276, 281 КПК України, суд -

                                                      п о с т а н о в и в:

          Повернути кримінальну справу № 1-95/11 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.219, ч.2 ст.366, ч.1 ст.172 та ч.2 ст.175 КК України,  на додаткове розслідування.  

         На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.   

Головуючий