Ухвала

від 06.12.2011 по справі 2а/2570/1046/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1046/2011 Г оловуючий у 1-й інстанції: Жтн як Л.О.

Суддя-доповідач: Беспал ов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у скла ді колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б, Губсько ї О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Че рнігові на постанову Чернігі вського окружного адміністр ативного суду від 07 квітня 2011 р оку по справі за адміністрат ивним позовом Суб"єкта підпр иємницької діяльності - фізи чної особи ОСОБА_3 до Держ авної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання неч инним податкового повідомле ння-рішення від 23.12.2010 № 0003331720/2,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року позива ч звернувся до суду з позовом про визнання нечинним подат кового повідомлення-рішення від 23.12.2010 № 0003331720/2.

Постановою Чернігівського окружного адміністративног о суду від 07 квітня 2011 року позо вні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інста нції та ухвалити нове рішенн я, посилаючись на порушення н орм матеріального та процесу ального права.

Сторони, будучи належним чи ном повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгл яду справи, в судове засіданн я не з' явилися. Про причини с воєї неявки суд не повідомил и.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирі шення апеляційної скарги, а о собиста участь сторін в судо вому засіданні - не обов' яз кова, колегія суддів у відпов ідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи з а відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фікс ування судового засідання за допомогою звукозаписувальн ого технічного засобу не зді йснювалося.

Заслухавши суддю - доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави, обговоривши доводи апе ляційної скарги, колегія суд дів вважає, що апеляційна ска рга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає за лишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при ви несенні оскаржуваної постан ови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтова ними та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду пе ршої інстанції колегія судді в погоджується, виходячи з на ступного.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове пові домлення-рішення не ґрунтуєт ься на законі, оскільки позив ач зареєстрований в установл еному порядку як фізична осо ба - підприємець і є платник ом податку на додану вартіст ь. При цьому для здійснення пі дприємницької діяльності у 2 009 році він купував різні това ри в ПП "Міміно" та ТОВ ВКФ "Селя нин", які також є платниками по датку на додану вартість, що н а думку позивача підтверджує ться виданими ними, в статусі продавця оригіналами податк ових накладних. Так, факти при дбання товарів за готівкові кошти підтверджуються платі жними дорученнями та квитанц іями до прибуткового касовог о ордеру.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

ФОП ОСОБА_3, як фізична о соба - підприємець зареєстро вано 20.09.2005р. виконавчим комітет ом Чернігівської міської рад и, внесено до Єдиного державн ого реєстру підприємств та о рганізацій України і взято н а облік до ДПІ у м. Чернігові я к платник податку на додану в артість 14.10.2005р.

На підставі Акту Державної податкової інспекції у м. Чер нігові від 03.08.2010 № 1015/17-219/НОМЕР_1 "Про результати документаль ної планової виїзної перевір ки питань дотримання вимог п одаткового, валютного та інш ого законодавства" ФОП ОСО БА_3 за період з 01.07.2007 по 30.06.2010», бу ло винесено податкове повідо млення-рішення від 23.12.2010 № 0003331720/2, я ким визначено суму податково го зобов' язання з податку н а додану вартість (ПДВ) у сумі 108 486,00 грн., (у т. ч. за основним пла тежем - 72 324,00 грн., за штрафними санкціями - 36 162,00 грн.), за поруш ення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп . 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону Укра їни від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про подато к на додану вартість»та пп. 17.1. 3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.1 2.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами».

З матеріалів справи вбачає ться, що зазначене податкове повідомлення-рішення було о скаржено в апеляційному поря дку до ДПІ у м. Чернігові, Держ авної податкової адміністра ції в Чернігівської області, Державної податкової адміні страції України, рішеннями я ких (від 11.10.2010 № 13882/М/25-008, від 14.12.2010 № 335/М /25-020, від 21.02.2011 № 1754/М/23-0315) скарги ФОП ОСОБА_3 були залишені без за доволення, а спірні податков і повідомлення-рішення - без з мін.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_3 в періоді, що перевірявся мав взаємовідносини з ТОВ ВКФ «С елянин», код ЄДРПОУ 20586723, на зага льну суму 425 885,90 грн., в т.ч. ПДВ - 7 0 980,98 грн., а саме: товариством в т равні - грудні 2008 року та квітні - жовтні 2009 року виписано подат кові накладні, які ФОП ОСОБ А_3 включено до складу подат кового кредиту декларацій з ПДВ у відповідних податкових періодах.

На виконання розпорядженн я Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р «Про заходи щодо удосконалення системи адмін істрування ПДВ»та з метою ре алізації положення наказу ДП А України від 17.03.2008 № 159 «Про внес ення змін до податкової звіт ності з ПДВ»наказом ДПА Укра їни від 18.04.2008 № 266 затверджено Пр имірний порядок взаємодії ор ганів ДПС при опрацюванні ро зшифровок податкових зобов'я зань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів . У разі виявлення за результа ти автоматизованого співста влення розшифровок податков их зобов'язань та податковог о кредиту з розрізі контраге нтів, незалежно від відсутно сті чи наявності арифметични х або методологічних помилок у поданій платником податко вої звітності з ПДВ, операцій 2-ї категорії проводиться док ументальна невиїзна перевір ка.

Відповідно до зазначеного наказу, податкову звітність з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_3 віднесено до друг ої категорії запису внаслідо к завищення платником податк ового кредиту з ПДВ на загаль ну суму 57 427 грн.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що по розрахунков ому рахунку ФОП ОСОБА_3 № НОМЕР_2, відкритому 08.11.2005р. в Ф ілії «ЦРУ»АТ «Б «Фінанси та к редит»м. Києва, перерахуванн я коштів в період з травня 2008 р оку по червень 2009 року за проду кцію, відвантажену ТОВ ВКФ «С елянин» для ФОП ОСОБА_3 ві дсутнє.

Щодо контрагента ПП «Мімін о», код ЄДРПОУ 24730074 зазначено, що в період, який перевірявся ФО П ОСОБА_3 по взаємовіднос инах із ним зависив податков ий кредит з ПДВ на загальну су му 14 896 грн., а саме: підприємств ом в січні - квітні 2008 року випи сано податкові накладні, які ФОП ОСОБА_3 включені до ск ладу податкового кредиту дек ларацій з ПДВ у відповідних п одаткових періодах.

Згідно з базою даних автома тизованого співставлення по даткового кредиту та податко вих зобов'язань за березень 200 8 року, за квітень 2008 року та над аних ФОП ОСОБА_3 на переві рку документів, ДПІ прийшла д о висновку, що позивачем зави щено податковий кредит у бер езні 2008 року на 9 345 грн., у квітні 2008 року на 5 551 грн. ДПІ дійшла ви сновку, що ФОП ОСОБА_3 пору шено вимоги Закону України « Про податок на додану вартіс ть».

Судом першої інстанції вра ховано, що п.п. 7.4.1 ст. 7 ЗУ від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон Укра їни «Про податок на додану ва ртість»), станом на момент вин икнення спірних правовіднос ин - визначено поняття подат кового кредиту звітного пері оду, а пп. 7.2.1 ст. 7 Закону встанов лено обов' язок платника под атку надати покупцю податков у накладну із визначенням об ов' язкових даних, зазначени х окремими рядками. Відповід но складання податкової накл адної передбачено пп. 7.2.3 ст. 7 з азначеного Закону. При цьому пп. 7.3.1 та пп. 7.4.4 ст. 7 ЗУ «Про подат ок на додану вартість»визнач ено подію, згідно якої встано влюється дата виникнення под аткових зобов' язань та зазн ачено підстави включення до складу податкового кредиту.

Також судом першої інстанц ії зазначено, що пп. 7.7.1 ст. 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість», як порушену (на думку ДПІ) позивачем норму , якою визначено позитивне та від'ємне значення суми подат ку, що підлягає сплаті (перера хуванню) до бюджету або бюдже тному відшкодуванню.

Податкова накладна є перви нним звітним документом, а зг ідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фін ансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є пер винні документи, які фіксуют ь факти здійснення господарс ьких операцій. Первинний док умент - це документ, який місти ть відомості про господарськ у операцію та підтверджує її здійснення. А безпосередньо дата отримання податкової н акладної, засвідчує факт при дбання платником податку тов арів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість»передбачено, що не підлягають включенню до с кладу податкового кредиту су ми сплаченого (нарахованого) податку у зв' язку з придбан ням товарів (послуг), не підтве рджені податковими накладни ми чи митними деклараціями.

При цьому пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закон у України «Про податок на дод ану вартість»визначено яку і нформацію необхідно зазнача ти окремими рядками платнику податків при наданні покупц ю податкової накладної. Згід но із пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість»податкова накладна с кладається у момент виникнен ня податкових зобов' язань п родавця у двох примірниках. О ригінал податкової накладно ї надаються покупцю, копія за лишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Сукупний аналіз вищезазна чених норм Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише післ я одержання податкової накла дної, оскільки це єдиний доку мент первинного бухгалтерсь кого та податкового обліку, щ о містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податк ових деклараціях з ПДВ.

Нарахування податкового к редиту здійснюється лише на підставі податкової накладн ої, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для на рахування податкового креди ту за умови її відповідності вимогам законодавства.

В суді першої інстанції вст ановлено, що для здійснення п ідприємницької діяльності у 2009 році ФОП ОСОБА_3 купува в товари в ПП «Міміно»та ТОВ В КФ «Селянин», які також є плат никами податку на додану вар тість, та підтверджується ви даними ними, в статусі продав ця, оригіналами податкових н акладних. Так, факти придбанн я товарів у ПП «Міміно»за гот івкові кошти підтверджуютьс я платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткового касового ордеру.

Крім того, дати перерахуван ня сум по податкових накладн их ТОВ ВКФ «Селянин» вказані в виписках проводок банку та підтверджуються платіжними дорученнями. Копії фінансов их документів досліджені в с удовому засіданні та долучен і до матеріалів справи, як так і, що підтверджують оплату то вару.

Колегія суддів приходить д о висновку, що платник податк у правомірно в податкових де клараціях включив до складу податкового кредиту ПДВ пода ткові накладні з ПП «Міміно» на суму ПДВ - 14 896 грн., а саме до декларацій з податку на дода ну вартість за березень та кв ітень 2008 року та операції з ТОВ ВКФ «Селянин»на суму ПДВ - 57 427 грн. до декларацій з податку на додану вартість за травен ь - грудень 2008 року, квітень - чер вень та жовтень 2009 року, відпов ідно, згідно п. 4.4 та п. 4.5 наказу Д ержавної податкової адмініс трації України від 30.05.1997 № 166 Про затвердження форми податков ої декларації та порядку її з аповнення і подання, (зареєст ровано в Міністерстві юстиці ї України 09.07.1997 за № 250/2054).

Колегія суддів визнає дії п озивача такими, що відповіда ють п. 3.4 Порядку № 166, який встан овлює обов' язок платника по датку самостійно обчислюват и суму податкового зобов'яза ння, яку зазначає в деклараці ї. Дані, наведені в декларації , мають відповідати даним бух галтерського та податкового обліку платника, достовірні сть даних підтверджується: п ідписом платника, якщо платн ик - фізична особа, в інших вип адках (особа, яка визначена як платник податку на додану ва ртість, крім фізичних осіб) - п ідписами відповідальних пос адових осіб (керівника, голов ного бухгалтера) та печаткою , а в разі подання декларації в електронній формі - електрон ним підписом осіб (які підпис ують декларацію), зареєстров аним у порядку, визначеному з аконодавством.

Крім того, надання податков ому органу належним чином вс іх оформлених документів, пе редбачених законодавством п ро податки та збори, є підстав ою для формування податковог о кредиту, оскільки податков им органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, н еповні, недостовірні та (або) с уперечливі, є наслідком укла дення нікчемних правочинів а бо відомості ґрунтуються на інших документах, недійсніст ь даних в яких установлена су дом.

Позивачем суми ПДВ були вкл ючені до складу податкового кредиту у тому звітному пері оді, в якому були отримані под аткові накладні, оскільки зд ійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господар ської операції від складання первинних документів, які пе редбачені законодавством пр о бухгалтерський облік, а від так суд встановив, що платник податку - позивач надав нал ежні підтверджуючі первинні документи, які свідчать про з дійснення господарської опе рації і визнав право отриман ня податкового кредиту згідн о податкових декларацій за б ерезень, квітень, травень - гру день 2008 року, квітень - червень та жовтень 2009 року. Порушення позивачем пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 З акону України «Про податок н а додану вартість»відсутні.

Наявність у покупця належн о оформлених документів, які відповідно до Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»необхідні для віднесен ня певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих про давцями податкових накладни х, не є безумовною підставою д ля відшкодування ПДВ, якщо по датковий орган доведе, що від омості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку незді йснення самих операцій.

Тобто, до складу податковог о кредиту звітного періоду в ідносяться суми податку, спл ачені в ціні товару при їх при дбанні. При цьому для вказано го віднесення відповідних су м податків, сплачених в ціні т овару, до податкового кредит у платника податку, який прид бав зазначений товар, Законо м України «Про податок на дод ану вартість»не передбачено умов про сплату цих сум до бюд жету. Статтею 7 зазначеного За кону передбачено лише обов' язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на ми тну територію України докуме нтом, що посвідчує право на от римання податкового кредиту вважається вантажна митна д екларація, яка підтверджує с плату податку на додану варт ість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов' язання по спла ті податку до бюджету, то це тя гне відповідальність та нега тивні наслідки саме щодо ціє ї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлен ня платника податку права на формування податкового кред иту у разі, якщо останній вико нав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документаль ні підтвердження розміру сво го податкового кредиту, що ві дповідає вимогам Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість».

Колегія суддів визнає, що по зивачу видані належно оформл ені податкові накладні ТОВ В КФ «Селянин»та ПП «Міміно», щ о знаходилось в Єдиному держ авному реєстрі та було зареє стровано платником ПДВ. З ура хуванням досліджених господ арських операцій, факт здійс нення яких ніхто не спростув ав, застосування бази даних а втоматизованого співставле ння податкового кредиту та п одаткових зобов'язань не дав ало відповідачу підстав для висновку про заниження позив ачем сум податкового кредиту .

ФОП ОСОБА_3 податковий к редит сформовано з урахуванн ям положень Закону України « Про податок на додану вартіс ть».

За наведених обставин, наяв ність у покупця належно офор млених документів, які відпо відно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення пев них сум до податкового креди ту, зокрема виданих продавце м податкових накладних, є пра вомірною підставою формуван ня податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Згідно п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеля ційної скарги на постанову с уду першої інстанції суд апе ляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України перед бачено, що суд апеляційної ін станції залишає апеляційну с каргу без задоволення, а пост анову або ухвалу суду - без змі н, якщо визнає, що суд першої і нстанції правильно встанови в обставини справи та ухвали в судове рішення з додержанн ям норм матеріального і проц есуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довес ти ті обставини, на яких ґрунт ується її вимоги та заперече ння.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Чернігі вського окружного адміністр ативного суду від 07 квітня 2011 р оку відповідає нормам матері ального та процесуального пр ава, доводи апеляційної скар ги не спростовують висновки суду першої інстанції, викла дені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстав и для її скасування та постан овлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Че рнігівського окружного адмі ністративного суду від 07 квіт ня 2011 року по справі за адмініс тративним позовом Суб"єкта п ідприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до Державної податкової інспек ції у м. Чернігові про визнанн я нечинним податкового повід омлення-рішення від 23.12.2010 № 0003331720/2 - залишити без задоволення , а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена до Ви щого адміністративного суду України в порядок і строки, ви значені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Суддя О.А.Губська

(Повний текст ухвали с кладено 12.12.2011р.)