Рішення

від 04.01.2012 по справі 5020-1601/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1601/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2012 року справа № 5020-1601/2011

За позовом колективного багатопрофільного підприємства "Кварц" (96107, Автономна Республіка Крим, м. Джанкой, вул. Джанкойська, 9)

до відповідача - публічного акціонерного товариства "Мусон" (99053, м. Севастополь,               вул. Вакуленчука, 29)

про розірвання договору та відшкодування збитків

представники сторін не з'явились

                                                                                                    Суддя Плієва Н.Г.

Суть спору:

Колективне багатопрофільне підприємство "Кварц" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до публічного акціонерного товариства "Мусон" про розірвання договору від 25.06.2011 про спільну діяльність та стягнення 1761956,66 грн.

Ухвалою суду від  07.10.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до  розгляду в судовому засіданні на 24.10.2011.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Позивачем до початку розгляду справи по суті неодноразово уточнювались позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.11.2011 заяву колективного багатотопрофільного підприємства «Кварц»про уточнення позовних вимог та додані до неї документи  повернено позивачу.

06.12.2011 позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України  було надано заяву від 22.11.2011 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить розірвати договір від 25.06.2004 про спільну діяльність та стягнути з відповідача на його користь 164319,45 грн.  Зазначена заява була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 06.12.2011 в порядку положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк розгляду справи на 15 днів –до 21.12.2011 та відкладено розгляд справи на 20.12.2011.

Ухвалою суду від 20.12.2011 строк розгляду справи продовжено на 15 днів –до 05.01.2012 та у судовому засіданні оголошено перерву до 04.01.2012.

Представники сторін після перерви у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 20.12.2011 представники позивача підтримали позовні вимоги, уточнені заявою від 22.11.2011 з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача надала відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечувала. На думку відповідача спірний договір вже розірвано в 2008 році.

Враховуючи, що матеріали справи достатньо характеризують правовідносини сторін суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності не з'явившихся представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2004 між відкритим акціонерним товариством «Мусон»(перейменовано у публічне акціонерне товариство «Мусон») і колективним багатопрофільним підприємством «Кварц»(далі –КБП «Кварц») було укладено договір про сумісну діяльність, предметом якого є будівництво житлового будинку корпус 88 в 5 мікрорайоні Камишової бухти та розподіл квартир.

Форму участі сторін у досягненні мети сторони узгодили у розділі 2 вказаного договору згідно з яким ВАТ «Мусон»повинно було передати позивачу земельну ділянку під будівництво, орієнтованою площею 0,4 га, видану Севастопольською міською Радою по договору № 190 від 08.04.1991, проектно-кошторисну документацію на будинок і некомплектний баштовий кран, що знаходиться на будівельному майданчику разом з підкрановими путями (п. 2.1 Договору).  При цьому передача баштового крану повинна була відбутися в строк до 01.08.2004 (п. 2.5.).

До зобов'язань відповідача віднесено оформлення державного акту на час будівництва, а  до зобов'язань позивача –оплата робіт за це оформлення (п. 2.3.)

Відповідно до пункту 2.4. Договору позивач забезпечує підготовку та отримання дозволу в ДАБК на початок будівництва за рахунок  коштів відповідача.

Виконання всіх будівельно-монтажних робіт, благоустрій, зовнішніх інженерних мереж і здача будинку в експлуатацію повинна бути здійснена позивачем не пізніше 31.12.2005.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору. Крім того, позивач зазначає, що в межах договірних зобов'язань ним спільно з відповідачем  було укладено трибічний договір з ЗАТ «КримНДОпроект»на розробку проектно-кошторисної документації по об'єкту «8 черга 5 мікрорайону Камишової бухти. Корпус 88»на суму 55 783,00 грн, а також за узгодження проекту з різними організаціями ним здійснено ряд платежів всього на загальну суму 73 454,56 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на його користь понесені витрати з урахуванням індексу інфляції в загальному розмірі 164 319,45 грн.

07.11.2008 КБП «Кварц»надіслало на адресу  ПАТ «Мусон»лист за вих. № 34 в якому повідомило про розірвання договору про сумісну діяльність від 25.06.2004 у зв'язку з невиконанням відповідачем пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 і 2.5 цього договору з вимогою в строк до 01.12.2008 відшкодувати прямі витрати, пов'язані з виконанням договору в сумі               120453,93 грн (т.1 а.с. 21).

На вказане звернення відповідачем 14.11.2008 на адресу позивача було надіслано відповідь за вих. № 11074-248 з якої вбачається, що ВАТ «Мусон»погоджується з розірванням договору, але на підставі пункту другого ч. 2 статті 652 Цивільного Кодексу України  - у зв'язку зі зміною обставин, які сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися. Щодо відшкодування збитків відповідач зазначив, що з урахуванням відсутності вини ВАТ «Мусон»у розірванні договору збитки відшкодуванню не підлягають.

На думку відповідача, оскільки позивачем не були надані заперечення щодо розірвання договору із запропонованих ВАТ «Мусон»підстав, договір вважається розірваним 14.11.2008 саме за цими підставами.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.

Згідно з частинами 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.      

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З листування сторін щодо розірвання договору вбачається, що сторони не досягли згоди стосовно умов розірвання договору,  а тому доводи відповідача, що спірний договір є розірваним судом до уваги не беруться.     

Частиною другою статті 651 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд дійшов висновку, що відповідачем взяти на себе зобов'язання за договором виконані не були з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону  України "Про планування і забудову територій" (в редакції, чинній на час укладення сторонами спірного договору) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).

З аналізу вказаної статті випливає, що для будівництва житлового будинку, поперед всього, необхідно отримати у власність чи у користування земельну ділянку.    

Як свідчать матеріали справи та не спростовувалось представником відповідача у судовому засіданні, ВАТ «Мусон»у встановленому законом порядку право на земельну ділянку набуто не було, отже взяти на себе зобов'язання за договором про спільну діяльність від 25.06.2004 щодо отримання держаного акту на земельну ділянку та, передачі земельної ділянки позивачу відповідачем виконані не були.

Відповідно, відповідачем не було отримано і дозвіл на будівництво об'єкта.

Щодо зобов'язання ВАТ «Мусон»за договором передати позивачу баштовий кран суд також дійшов висновку, що воно не було виконане відповідачем з огляду на таке.

Згідно з положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Відповідно до статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, щодо передачі баштового крану КБП «Кварц». Доводи відповідача, що передача баштового крану відповідачу підтверджується листом Гагарінської районної державної адміністрації не приймаються  судом в якості належного доказу на підтвердження передачі баштового крану, оскільки   згідно з вимогами Наказу Міністерства статистики України № 352  від 29.12.1995 "Про затвердження типових форм первинного обліку" передача основних засобів окремих об'єктів іншому підприємству оформлюється актом приймання-передачі основних засобів  (форма ОЗ-1).

З урахуванням наведено суд дійшов висновку, що відповідачем порушені істотні  умови договору про спільну діяльність, внаслідок чого позивач фактично був позбавлений можливості розпочати, здійснювати і звершити будівництво, тобто здійснити дії, на які він розраховував при укладанні договору.  

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині розірвання договору з підстав  невиконання відповідачем взяти на себе зобов'язань цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.   

Стосовно позовних вимог про стягнення збитків суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що в разі порушення зобов'язань однією зі сторін, інша сторона вправі розірвати договір і вимагати від винної сторони відшкодування збитків.  

Відповідно до частини другої статті 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

В обґрунтування вимог про відшкодування збитків у зв'язку з невиконанням                 ВАТ «Мусон»своїх зобов'язань за договором позивачем надані платіжні доручення, якими позивач підтверджує понесені ним витрати.

Так, на рахунок ЗАТ «КримНДОпроект»позивачем сплачено за проектно-кошторисну документацію 55783,00 грн:

-          платіжним дорученням № 365 від 10.08.2004 –5000,00 грн (т. 1 а.с 23);

-          платіжним дорученням № 375 від 17.08.2004 –5000,00 грн. (т. 1 а.с. 25);

-          платіжним дорученням № 35 від 25.08.2004 –6735,00грн (т.1 а.с. 26);

-          платіжним дорученням № 53 від 20.09.2004 –5000,00 грн (т. 1 а.с. 27);

-          платіжним дорученням № 286 від 01.07.2005 –2000,00 грн (т. 1. а.с. 39);

-          платіжним дорученням № 398 від 26.08.205 –16000,00 грн (т.1а.с.  41);

-          платіжним дорученням № 54 ВІД 02.09.2005 –16048,00 грн (т. 1. а.с. 42)

Судом встановлено, що вказані платежі були здійснені позивачем в межах дії трибічного договору від 22.07.2004 між ВАТ «Мусон», ЗАТ «КримНДОпроект»і КБП «Кварц»щодо розробки проектно-кошторисної документації  «8 черга 5 мікрорайону Камишової бухти корпус 88»стадія –Робочий проект»відповідно до умов якого КБП «Кварц»є платником (т.1 а.с. 64-66).

Згідно з умовами вказаного договору  КБП «Кварц»було добровільно взято на себе зобов'язання щодо сплати за виготовлену проектну продукцію у розмірі 55783,00 грн, цей договір у встановленому законом порядку недійсним визнано не було, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі  55783,00 грн –за проектно-кошторисну документацію відсутні. До того, ж з платіжних доручень не вбачається, що оплата здійснювалась КБП «Кварц»на виконання договору з ВАТ «Мусон»про спільну діяльність.

Також позивачем було здійснено оплату за геодезичні роботи на рахунок приватного підприємства «СевГео-партія»у розмірі  8022,00:

-          платіжним дорученням № 368 від 13.08.2004 –4320,00 грн (т.1. а.с 24)

-          платіжним дорученням  № 234 від 07.06.2005 –3702,00 грн (т. 1 а.с. 38)

Вказані платежі здійснені позивачем в межах договору № 122/04 від 03.08.2004, укладеного між ПП «Севастопольська ГЕО-Партія»і ВАТ «Мусон»платником за яким також є  КБП «Кварц»(т.1 а.с.68), а тому не можуть бути визнані судом збитками, понесеними за договором від 25.06.2004, з урахуванням іншої підстави сплати зазначених коштів.

Крім того, позивачем в обґрунтування витрат за договором надані платіжні доручення

-  № 2 від 07.04.2005 про сплату 92,00 грн. на користь ДП МОУ«102 ПЕМ»(т. 1. а.с. 28);

- № 3 від 07.04.2005 про сплату 1651,36 грн. на користь ВАТ «Севастопольенерго»                   (т. 1 а.с.29);

-  № 4 від 07.04.2005 про сплату 128,02 грн на користь ДКП «Севміськсвітло»(т.1 а.с. 30);

-  №  5 від 07.04.2005 про сплату 94,40 грн на користь ВАТ «Севастопольгаз»(т. 1 а.с. 31);

-  № 6, 7, 8 , 9 про сплату 84,30 грн на рахунок ВДАІ УМВС України в м. Севастополі –всього на 337,20 грн (т. 1 а.с. 32-35);

-  № 131 від 26.04.2005 про сплату 78,00 грн на рахунок ДКП «Севміськводоканал»                   (т. 1 а.с. 36);

-  № 132 від 26.04.2005 про сплату 104,00 грн на рахунок ДКП «Севміськводоканал»                  (т. 1 а.с. 37);

-  №  337 від 28.07.2005 про сплату 8665,00 грн на рахунок Севастопольської міської служби інвест. Експерт (т. 1 а.с. 40).

Проаналізувавши зазначені платіжні доручення суд дійшов висновку, що позивачем не доведено причинний зв'язок між здійсненими платежами та договором про спільну діяльність від 25.06.2004, який є предметом спору, з вказаних платіжних доручень не випливає їх безпосередній зв'язок з виконанням зазначеного договору, отже надані позивачем  платіжні доручення не можуть бути підтвердженням збитків, які нібито поніс позивач на виконання договору.

Крім того, судом береться до уваги, що за договором про спільну діяльність від 25.06.2004 у відповідача відсутній обов'язок щодо здійснення будь-яких витрат за розробку технічної документації та отримання узгоджень контролюючих органів, а тому ці витрати не можуть бути визнані судом збитками, понесеними позивачем за спірним договором.

Суд вважає, що рішення про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Однак, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення збитків не відповідають фактичним обставинам справи, позивачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності своєї позиції, а тому вимоги вимог щодо стягнення суми витрат з урахуванням інфляції з відповідача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір про спільну діяльність від 25.06.2004, укладений між відкритим акціонерним товариством "Мусон" (99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, ідентифікаційний код 14314707) і Колективним багатопрофільним підприємством "Кварц" (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Джанкойська, 9, ідентифікаційний код 13781619).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Мусон" (99053, м. Севастополь,                  вул. Вакуленчука, 29, ідентифікаційний код 14314707) на користь Колективного багатопрофільного підприємства "Кварц" (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Джанкойська, 9, ідентифікаційний код 13781619) витрати зі сплати судового збору у розмірі 85, 00 грн (вісімдесят п'ять гривень 00 копійок)  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118, 00 грн (сто вісімнадцять гривень 00 копійок).  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                              підпис                     Н.Г. Плієва

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 10.01.2012