Постанова

від 11.01.2012 по справі 4/420

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2012 № 4/420

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Корсак ової Г.В.

суддів: Тарасенко К.В .

Суліма В.В.

при секретарі Зайцевій А.І.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 . - за довіреністю

розглянувши апеляційну ск аргу Фірми «Т.М.М.» - товариств а з обмеженою відповідальніс тю на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року

по справі № 4/420 (суддя Бо рисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Ласка Лізинг», м. Київ

до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальніст ю, м. Київ

про стягнення 315 306,26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою від повідальністю «Ласка Лізинг » звернулось до господарсько го суду міста Києва з позовом до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 281 722,24 грн. основн ого боргу, 15 224,87 грн. неустойки, 13 529,70 грн. інфляційного збільше ння боргу, 4 596,47 грн. 3% річних ( згі дно клопотання про уточнення позовних вимог від 10.10.2011р. № 1303-10/11) .

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається н а порушення відповідачем умо в договору фінансового лізин гу № 690/03/2007 від 15.03.2007р. в частині спл ати лізингових платежів в ус тановлений договором строк.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 01.11.2011р. у спр аві №4/420 позов Товариства з обм еженою відповідальністю «Ла ска Лізинг» задоволено повні стю, з відповідача на користь позивача стягнуто 281 722,24 грн. ос новного боргу, 15 224,87 грн. пені, 13 52 9,70 грн. інфляційних, 4 596,47 грн. 3% рі чних, 3 150,73 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням Фірма «Т.М.М.» - Тов ариство з обмеженою відповід альністю звернулося з апеляц ійною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарс ького суду міста Києва від 01.11.2 011р., прийняти нове рішення, яки м в задоволенні позову відмо вити.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста К иєва від 01.11.2011р. прийняте з непо вним з' ясуванням обставин, що мають значення для справи , а висновки суду першої інста нції щодо невиконання фірмою «Т.М.М. - товариство з обмежено ю відповідальністю своїх дог овірних зобов' язань не відп овідають обставинам справи і не ґрунтуються на доказах, на явних в матеріалах справи. Пр и цьому, скаржник посилаєтьс я на те, що в договорі фінансов ого лізингу № 690/03/2007 від 15.03.2007р. від сутня така істотна умова, як ц іна договору, а тому такий дог овір є неукладеним, оскільки п. п. 7.1.,7.2.,7.4. договору в частині пр ив' язки до курсу долара США порушують вимоги ст. 524 Цивіль ного кодексу України та ст. 198 Г осподарського кодексу Украї ни згідно яких грошове зобов ' язання має бути виражено у грошовій одиниці України - гривні, внаслідок чого у відп овідача відсутні будь-які зо бов' язання щодо сплати лізи нгових платежів. Крім того, ск аржник зазначає, що позивач п ередав відповідачу автомобі лі МАЗ - 630305 згідно видаткових н акладних № РН-0000260 від 29.06.2007р. та №Р Н 0000261 від 04.07.2007р. з умовою поперед ньої оплати, а тому заявлений предмет позову не відповіда є обставинам справи. Розраху нок позовних вимог, за довода ми скаржника, є неправильним , оскільки, якщо вважати догов ір укладеним, то розмір щоміс ячних лізингових платежів ро зраховується з урахуванням к урсу НБУ для долара США стано м на 15.03.2007р., про що зазначено в п. 7.1.1. договору (5,05 грн. за один дола р).

На підставі апеляційної ск арги Фірми «Т.М.М.» - товариств а з обмеженою відповідальніс тю на рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року у справі №4/420, згідно ст. 98 ГПК Ук раїни Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 25.11.2011р. порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою ві дповідальністю «Ласка Лізин г» подано відзив на апеляцій ну скаргу в якому позивач про сить в задоволенні апеляційн ої скарги відмовити, а рішенн я господарського суду міста Києва від 01.11.2011 року у справі №4/42 0 залишити без змін.

На підставі розпорядження Секретаря палати від 25.11.2011р. ро згляд справи здійснено судов ою колегією у складі: головую чий по справі суддя - Корсак ова Г.В., судді - Сулім В.В., Тар асенко К.В.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги а пеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача запе речив проти доводів апеляцій ної скарги та просив залишит и її без задоволення, а оскарж уване рішення - без змін.

Перевіривши матеріали спр ави, обговоривши доводи апел яційної скарги, заслухавши п ояснення представників стор ін, проаналізувавши на підст аві встановлених фактичних о бставин справи правильність застосування судом першої і нстанції норм законодавства , колегія суддів Київського а пеляційного господарського суду дійшла висновку, що апел яційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступн ого.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2007 року між Товарист вом з обмеженою відповідальн істю «Ласка Лізинг» (Лізинго давець) та Фірмою «Т.М.М.» - Това риство з обмеженою відповіда льністю (Лізингоодержувач) у кладено Договір фінансового лізингу № 690/03/2007 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 Договору лізинго давець зобов' язується прид бати у свою власність трансп ортний засіб (надалі - майно) у відповідності із встановлен ою лізингоодержувачем Специ фікацією продавця: (тип: Ванта жний автомобіль, Марка, модел ь: МАЗ-630305-220 (2 одиниці) рік випуск у: 2007р.) та передати його без над ання послуг по керуванню та т ехнічної експлуатації лізин гоодержувачу у якості предме ту лізингу у тимчасове волод іння та користування за плат у, а лізингоодержувач зобов' язується прийняти його на ум овах договору.

Відповідно до п.2.1. Договору т ранспортний засіб придбаєть ся позивачем у продавця для п одальшого передання його в л ізинг.

Згідно п. 3.1 Договору пе редача позивачем майна, а так ож необхідних приналежносте й та документів, які є невід' ємною частиною майна, і прийн яття його відповідачем на пр авах володіння та користуван ня здійснюється шляхом підпи сання Акта здачі-приймання м айна.

За видатковими накладними № РН-0000260 від 29.06.2007р. та № РН-0000261 від 04 .07.2007р., згідно Договору позивач передав, а відповідач через ОСОБА_3., який діяв на підста ві довіреності серії ЯНУ № 409523 від 27.06.2007р., одержав МАЗ 630305-220 з КВП (дві одиниці).

Отже, позивач виконав взяті на себе за Договором зобов' язання в частині придбання п редмету лізингу і передачі й ого в лізинг відповідачу.

Відповідно до п .2.3. Договору вартість предмет у лізингу, що передає позивач відповідачу, становить суму , еквівалентну 112526,00 умовних оди ниць, в тому числі ПДВ у розмір і 20% - 18754,33 «у.о.» визначену в гривн ях України, і складається із с уми авансу, внесеного відпов ідно до п.7.4. Договору, загально ї суми платежів в погашення в артості предмету лізингу, за значену в «Графі 4» Графіка вн есення платежів по «Курсу 1» т а викупну вартість, зазначен у в додатку № 1 до договору по « Курсу 1».

Під умовною одиницею, яку ст орони визначили як валюту до говору, згідно з п. 7.1. Договору розуміється сума, яка вираже на у гривнях України та дорів нює одному долару США по курс у згідно з п. 7.1.1 Договору.

Пунктом 7.1.1. Догов ору визначені такі поняття:

«Курс1» - курс, встановлений НБУ для одного долара США ста ном на 15.03.07 р.;

«Курс2» -курс, встановлений НБУ для одного долара США на д ату, визначену для проведенн я чергового лізингового плат ежу згідно графіку внесення платежів.

Відповідно до п . 7.1.2. Договору поточний лізинго вий платіж, який підлягає опл аті в гривнях, розраховуєтьс я як добуток суми лізинговог о платежу відображеної в «у.о .» згідно «Графи 3» Додатку № 1 н а відповідну дату проведення платежу та «Курсу2». При цьому в погашення вартості майна в ідноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як д обуток відповідної суми в «у .о.», зазначеної в «Графі 4» дод атка № 1 та «Курсу 1».

Загальна вартіс ть лізингових платежів, що пі длягають до сплати Лізингоод ержувачем Лізингодавцю стан овить 157237,80 «у.о.», в тому числі ПД В в розмірі 20% від суми, що відно ситься в погашення вартості майна - 18421,00 «у.о.» (п. 7.3. Договору).

Згідно п.5.2. Договору строк фі нансового лізингу складаєть ся з періодів, які вказані в гр афі 1 Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п . 7.5. Договору лізингові платеж і нараховуються за кожний пе ріод строку фінансового лізи нгу. Розмір лізингового плат ежу за кожний період строку ф інансового лізингу зазначен ий в додатку № 1 до договору.

Порядок та стро ки внесення грошових сум в ра хунок оплати лізингових плат ежів вказаний у Графіку внес ення платежів (п. 7.6. Договору).

Відповідно до п . 7.7. Договору відповідач - Лізин гоодержувач зобов'язаний вно сити всі грошові суми в рахун ок оплати лізингових платежі в в обсязі і в строки, встановл ені в Графіку внесення плате жів, незалежно від виставлен ня або одержання рахунків Лі зингодавця, а також, незалежн о від фактичного користуванн я майном, в тому числі, в періо д технічного обслуговування , ремонту, втрати майна, протяг ом строку фінансового лізинг у або до моменту достроковог о припинення Договору.

Сторонами було укладено додаток № 1 до догово ру - "Графік внесення платежів ".

30.07.2009р. між сторона ми було укладено додаткову у году № 690/03/2007/R до договору фінанс ового лізингу №690/03/2007 від 15.03.2007р., я кою було внесено зміни до Гра фіку внесення платежів.

Відповідно до Г рафіку внесення платежів (з у рахуванням змін редакції гра фіку додатковою угодою) сума лізингових платежів щомісяц я складає 2228,98 у.о. (з 25.06.2010р. по 24.07.2011р.) , сума платежу в погашення сум и заборгованості складає 701,69 у .о.

Згідно з п.1. додаткової угод и № 690/03/2007/R платіж в погашення сум и заборгованості, що підляга є сплаті в гривнях, розрахову ється, як добуток платежу в по гашення суми заборгованості вираженої в умовних одиниця х згідно графи 7 додатку №1 до д оговору на відповідну дату з дійснення лізингового плате жу та «Курсу 2».

Відповідно до с т. 806 ЦК України за договором лі зингу одна сторона (лізингод авець) передає або зобов'язує ться передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у кори стування майно, що належить л ізингодавцю на праві власнос ті і було набуте ним без попер едньої домовленості із лізин гоодержувачем (прямий лізинг ), або майно, спеціально придба не лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно д о встановлених лізингоодерж увачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний ст рок і за встановлену плату (лі зингові платежі).

До договору ліз ингу застосовуються загальн і положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, в становлених цим параграфом т а законом.

До відносин, пов'язаних з лі зингом, застосовуються загал ьні положення про купівлю-пр одаж та положення про догові р поставки, якщо інше не встан овлено законом.

Згідно ст. 1 Закону України « Про фінансовий лізинг», фіна нсовий лізинг - це вид цивіл ьно-правових відносин, що вин икають з договору фінансовог о лізингу. За договором фінан сового лізингу лізингодавец ь зобов' язується набути у в ласність річ у продавця (пост ачальника) відповідно до вст ановлених лізингоодержувач ем специфікацій та умов і пер едати її у користування лізи нгоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингов і платежі).

Пункт 3 частини 2 статті 11 заз наченого Закону передбачає, що лізингоодержувач зобов' язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 173 ГК Україн и господарським визнається з обов'язання, що виникає між су б'єктом господарювання та ін шим учасником (учасниками) ві дносин у сфері господарюванн я з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один су б'єкт (зобов'язана сторона, у т ому числі боржник) зобов'язан ий вчинити певну дію господа рського чи управлінсько-госп одарського характеру на кори сть іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплат ити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певн их дій, а інший суб'єкт (управн ена сторона, у тому числі кред итор) має право вимагати від з обов'язаної сторони виконанн я її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського з обов' язання, згідно ст.174 ГК У країни, є господарський дого вір.

Відповідно до ст. 629 ЦК Украї ни, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Ци вільного кодексу України якщ о у зобов'язанні встановлени й строк (термін) його виконанн я, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до с т.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язанн я має виконуватися належним чином відповідно до умов дог овору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного зако нодавства, одностороння відм ова від зобов'язання або одно стороння зміна його умов не д опускається, якщо інше не вст ановлено договором або закон ом.

Статтею 762 ЦК Укр аїни передбачено, що за корис тування майном з наймача спр авляється плата, розмір якої встановлюється договором на йму.

Згідно Графіку внесення платежів, відповіда ч повинен був провести лізин гові платежі за 38-й період - по 2 4.07.2010 року, 39-й період - по 24.08.2010 року, за 40-й період - по 24.09.2010 року, за 4 1-й період - по 24.10.2010 року, за 42-й п еріод - по 24.11.2010 року, 43-й період - по 24.12.2010 року, за 44-й період - по 24.01.2011 року, за 45-й період - по 24.02.2011 року, за 46-й період - 24.03.2011 року, 47-й п еріод - по 24.04.2011 року, за 48-й період - по 24.05.2011 року, за 49-й період - п о 24.06.2011 року, за 50-й період - по 24.07. 2011 року.

Відповідач свої договірні зобов' язання в ч астині сплати поточних лізин гових платежів виконував нен алежним чином, внаслідок чог о за 38,39,40,41,42,43,44,45,46,47,48,49,50 періоди строк у фінансового лізингу ( за 40 та 41 періоди проведена часткова оплата в сумі 25457,06 грн.), у відпов ідача перед позивачем утвори лася заборгованість на загал ьну суму 281 722,24 грн.

Думка відповідача, що розмі р щомісячних лізингових плат ежів має розраховуватись з у рахуванням курсу НБУ для дол ара США станом на 15.03.2007р., тобто К урсу 1 згідно п. 7.1.1 Договору, (кур с, встановлений НБУ для долар а США на дату, визначену для пр оведення лізингового платеж у згідно з додатку №1 до догово ру), є помилковим і суперечить змісту п. 7.1.2 Договору, в якому с торони узгодили, що для визна чення розміру чергового лізи нгового платежу в гривнях ви користовується Курс 2 - курс од ного долара США на відповідн у дату проведення платежу, а т акож правилам ст. 533 ЦК України , згідно якої, якщо у зобов'яза нні визначено грошовий еквів алент в іноземній валюті, сум а, що підлягає сплаті у гривня х, визначається за офіційним курсом відповідної валюти н а день платежу.

Факт несплати платежів за 38 ,39,40,41,42,43,44,45,46,47,48,49,50 періоди строку фін ансового лізингу на загальну суму 281 722,24 грн. відповідачем не заперечується.

При цьому, посилання відпов ідача на те, що в договорі відс утня така істотна умова, як ці на, а договір фінансового ліз ингу, відповідно, є неукладен им, оскільки п. 7.1, 7.2, 7.4 договору в частинах прив' язки до курс у долара США порушують вимог и законодавства, згідно яким грошові зобов' язання учасн иків господарських відносин повинні бути виражені і підл ягають оплаті у гривнях, до ув аги колегією суддів не прийм аються з огляду на таке.

Пунктом п. 7.1. Дого вору сторони погодили, що вал ютою договору є умовна одини ця. Під умовною одиницею розу міється сума, відображена в г ривнях та дорівнює одному до лару США по курсу згідно пунк ту 7.1.1. договору (курс, встановл ений НБУ для одного долара СШ А на дату, визначену для прове дення лізингового платежу зг ідно з додатку №1 до договору).

Відповідно до частини сьом ої статті 179 ГК України господ арські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, і ншими нормативно-правовими а ктами щодо окремих видів дог оворів.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК Укра їни договором є домовленість двох або більше сторін, спрям ована на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного Кодекс у встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу стор они є вільними в укладенні до говору, виборі контрагента т а визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Код ексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діло вого обороту, вимог розумнос ті та справедливості.

Згідно ч 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських дог оворів сторони можуть визнач ати зміст договору на основі вільного волевиявлення, кол и сторони мають право погодж увати на свій розсуд будь-які умови договору, що не супереч ать законодавству.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 632 ЦК України ц іна в договорі встановлюєтьс я за домовленістю сторін.

Статтею 192 ЦК України встано влено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до прий мання за номінальною вартіст ю на всій території України, є грошова одиниця України - гри вня. Іноземна валюта може вик ористовуватися в Україні у в ипадках і в порядку, встановл ених законом.

Згідно ст. 524 ЦК України зобов 'язання має бути виражене у гр ошовій одиниці України - грив ні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'я зання в іноземній валюті.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України ви значено, якщо у зобов'язанні в изначено грошовий еквівален т в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, ви значається за офіційним курс ом відповідної валюти на ден ь платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлен ий договором або законом чи і ншим нормативно-правовим акт ом.

Тобто, чинне законодавство України забороняє застосува ння іноземної валюти лише як засобу платежу в розрахунка х між резидентами, однак, не мі стить приписів щодо заборони на визначення в договорі гро шового еквіваленту зобов'яза ння в іноземній валюті, а тако ж на здійснення перерахунку грошового зобов' язання у ви падку зміни курсу НБУ націон альної валюти України по від ношенню до іноземної валюти.

Таким чином, сто рони, визначивши у договорі ф інансового лізингу № 690/03/2007 грош овий еквівалент зобов' язан ня в іноземній валюті, не пору шили вищевказані норми права .

Посилання відповідача на т е, що між сторонами існують вз аємовідносини купівлі-прода жу МАЗ 630305-220 (дві одиниці) з умов ою попередньої оплати, а тому заявлений предмет спору не в ідповідає обставинам справи , визнаються колегією суддів такими, що не відповідають ді йсним обставинам справи.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається в обґрунтуванн я своїх вимог та заперечень.

Позивачем належним чином д оведено порушення відповіда чем його законних прав.

Відповідач не надав суду жо дного доказу на спростування обставин, на які позивач посл ався як на підставу своїх вим ог.

За таких обставин, суд першо ї інстанції правомірно задов ольнив в повному обсязі позо вні вимоги позивача в частин і стягнення з відповідача за боргованості в розмірі 281 722,24 гр н.

Щодо вимог в час тині стягнення з відповідача за порушення виконання грош ового зобов'язання 15 224,87 грн. не устойки, 13 529,70 грн. індексу інфл яції, 4 596,47 грн. 3% річних, судова к олегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК Украї ни порушенням зобов'язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов'язання (не належне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Ц К України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зо бов'язання або не виконав йог о у строк, встановлений догов ором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст . 611 ЦК України у разі порушення зобов' язання настають прав ові наслідки, встановлені до говором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Пунктом 9.5 Договору пе редбачено, що у випадку, якщо Л ізингоодержувач у встановле ні Договором строки не здійс нює встановлені Договором пл атежі, Лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки в розмірі 0,25 % від суми простроче ного платежу за кожен день пр острочення платежу в перші п ' ять днів прострочення та 0,5 % від суми простроченого плат ежу за кожний день простроче ння платежу, починаючи з шост ого дня прострочення, а Лізин гоодержувач зобов' язаний ц ю неустойку сплатити.

Дії відповідача є пор ушенням умов Договору і вимо г закону, тому є підстави для з астосування до нього передба ченої Договором відповідаль ності.

Суд першої інстанції , з урахуванням ч. 3 ст. 549 ЦК Украї ни, згідно якої пенею є неусто йка, що обчислюється у відсот ках від суми невиконаного аб о неналежно виконаного зобов ' язання, дійшов вірного вис новку, що передбачена сторон ами у Договорі неустойка за с воєю правовою суттю є пенею.

Неустойкою (ш трафом, пенею), у відповідност і до ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов' язання. Пенею є неу стойка, що обчислюється у від сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов' язання за кожен день простро чення виконання.

Згідно зі ст. 230 ГК Украї ни штрафними санкціями визна чаються господарські санкці ї у вигляді грошової суми (неу стойка, штраф, пеня), яку учасн ик господарських відносин зо бов' язаний сплатити у разі порушення ним правил здійсне ння господарської діяльност і, невиконання або неналежно го виконання господарського зобов' язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК Укра їни передбачено, що штрафні с анкції за порушення грошових зобов' язань встановлюютьс я у відсотках, розмір яких виз начається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чу жими коштами, якщо інший розм ір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Г К України нарахування штрафн их санкцій за прострочення в иконання зобов' язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, к оли зобов' язання мало бути виконано.

Приписами ст.ст. 1, 3 З акону України «Про відповіда льність за несвоєчасне викон ання грошових зобов'язань» п ередбачено, що розмір пені об числюється від суми простроч еного платежу та не може пере вищувати подвійної обліково ї ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що наданий пози вачем розрахунок неустойки в ідповідає зазначеним вимога м закону, умовам договору і ді йсним обставинам справи, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача в цій частині в повному обсяз і в сумі 15 224,87 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь п еріод прострочення, а також т ри проценти річних від прост роченої суми, якщо інший розм ір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обст авини справи, перевіривши на даний позивачем розрахунок м айнових вимог в цій частині, к олегія суддів дійшла висновк у, що суд першої інстанції пра вомірно стягнув з відповідач а на користь позивача 13 529,70 грн. інфляційних та 4 596,47 грн. 3% річни х.

Задовольняючи п озовні вимоги, місцевий госп одарський суд, з позицією яко го погоджується судова колег ія, повно і всебічно дослідив всі суттєві обставини справ и та дійшов правильного висн овку про їх задоволення у зв' язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зоб ов' язань, що є підставою для стягнення з відповідача зая вленої суми заборгованості.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів ді йшла висновку, що рішення гос подарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. відповідає фактичн им обставинам та чинному зак онодавству. Підстав для його зміни чи скасування не вбача ється.

Керуючись ст.ст . 99, 101-105 Господарського процесуа льного кодексу України, апел яційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фі рми «Т.М.М.» - товариства з обме женою відповідальністю на рі шення господарського суду мі ста Києва від 01.11.2011 року у справ і №4/420 залишити без задоволенн я.

2.Рішення господарськ ого суду міста Києва від 01.11.2011 р оку у справі № 4/420 залишити без змін.

3.Матеріали справи № 4/420 повер нути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Тарасенко К.В.

Сулі м В.В.