Постанова

від 26.03.2012 по справі 4/420

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2012 р. Справа № 4/420

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євсікова О.О.,

суддів Акулової Н.В.,

Алєєвої І.В.,

розглянувши

касаційну скаргу Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

на постанову Київського апеляційного г осподарського суду від 11.01.2012 р.

(головуючий суддя: Корсаков а Г.В., судді: Сулім В.В., Тарасен ко К.В.)

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. (суддя Борисен ко І.І.)

у справі № 4/420 Господарського суду мі ста Києва

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Ласка Лізинг ",

до Фірми "Т.М.М."- Товариства з о бмеженою відповідальністю

про стягнення 315.306,26 грн.,

за участю представників

позивача не з'явились;

відповідача не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ласка Ліз инг” звернулось до Господарс ького суду міста Києва з позо вом до Фірми “Т.М.М.”- товарист ва з обмеженою відповідальні стю про стягнення 281.722,24 грн. осн овного боргу, 15.224,87 грн. неустойк и, 13.529,70 грн. інфляційного збільш ення боргу, 4.596,47 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 01.11.2011 р. у сп раві № 4/420, залишеним без змін п остановою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 11.01.2012р., позов задоволено.

Не погоджуючись з даними су довими рішеннями, скаржник з вернувся до Вищого господарс ького суду України з касацій ною скаргою, в якій просить рі шення місцевого суду та пост анову апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове р ішення, яким у позові відмови ти повністю.

Вимоги та доводи касаційно ї скарги мотивовані тим, що ап еляційним господарським суд ом було неповно з' ясовано о бставини, які мають значення для справи, а також невірно за стосовано норми матеріально го і процесуального права.

Скаржник в касаційній скар зі стверджує, що в укладеному між сторонами договорі фіна нсового лізингу відсутня так а істотна умова як ціна догов ору, а тому такий договір є неу кладеним, оскільки п. п. 7.1, 7.2, 7.4 до говору в частині прив'язки до курсу долара США порушують в имоги ст. 524 Цивільного кодекс у України та ст. 198 Господарськ ого кодексу України, згідно з якими грошове зобов'язання м ає бути виражено у грошовій о диниці України - гривні, внасл ідок чого у відповідача відс утні будь-які зобов'язання що до сплати лізингових платежі в. Крім того скаржник вказує н а те, що позивач передав відпо відачу автомобілі МАЗ згідно з видатковою накладною з умо вою попередньої оплати, а том у заявлений предмет позову, н а думку скаржника, не відпові дає обставинам справи.

Також скаржник стверджує, щ о розрахунок позовних вимог є неправильним, оскільки, якщ о вважати договір укладеним, то розмір щомісячних лізинг ових платежів розраховуєтьс я з урахуванням курсу НБУ для долара США станом на 15.03.2007 р., про що зазначено в п. 7.1.1 Договору.

Усіх учасників судового пр оцесу відповідно до статті 111- 4 ГПК України належним чином п овідомлено про час і місце ро згляду касаційної скарги. В с удове засідання 26.03.2012 . представ ники сторін не з' явились. Бе ручи до уваги суть спору та ма теріали справи, а також встан овлені ст. 111-8 ГПК України строк и розгляду касаційних скарг, колегія суддів визнала за мо жливе розглянути справу за в ідсутності представників ст орін.

Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційних скарг, пе ревіривши юридичну оцінку об ставин справи та повноту їх в становлення, дослідивши прав ильність застосування госпо дарським судом апеляційної і нстанції норм матеріального та процесуального права, вва жає, що касаційна скарга не пі длягає задоволенню з наступн их підстав.

Вирішуючи спір по суті заяв лених вимог, місцевий та апел яційний господарські суди вс тановили наступне.

Між Товариством з обмежено ю відповідальністю “Ласка Лі зинг” (Лізингодавець) та Фірм ою “Т.М.М.”- Товариство з обмеж еною відповідальністю (Лізин гоодержувач) 15.03.2007 р. укладено Д оговір фінансового лізингу № 690/03/2007 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору лізинг одавець зобов' язується при дбати у свою власність транс портний засіб (надалі - майно) у відповідності із встановле ною лізингоодержувачем Спец ифікацією продавця: (тип: Вант ажний автомобіль, Марка, моде ль: МАЗ-630305-220 (2 одиниці) рік випус ку: 2007 р.) та передати його без на дання послуг по керуванню та технічної експлуатації лізи нгоодержувачу у якості предм ету лізингу у тимчасове воло діння та користування за пла ту, а лізингоодержувач зобов ' язується прийняти його на умовах договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору т ранспортний засіб придбаєть ся позивачем у продавця для п одальшого передання його в л ізинг.

Згідно п. 3.1 Договору передач а позивачем майна, а також нео бхідних приналежностей та до кументів, які є невід' ємною частиною майна, і прийняття й ого відповідачем на правах в олодіння та користування зді йснюється шляхом підписання Акта здачі-приймання майна.

За видатковими накладними № РН-0000260 від 29.06.2007 р. та № РН-0000261 від 0 4.07.2007 р. позивач передав, а відпо відач через ОСОБА_1., який д іяв на підставі довіреності серії ЯНУ № 409523 від 27.06.2007 р., одержа в МАЗ 630305-220 з КВП (дві одиниці).

Отже, позивач виконав взяті на себе за Договором зобов' язання в частині придбання п редмету лізингу і передачі й ого в лізинг відповідачу.

Відповідно до п. 2.3. Договору вартість предмету лізингу ст ановить суму, еквівалентну 112. 526,00 умовним одиницям, в тому чи слі ПДВ у розмірі 20 % - 18.754,33 “у.о.”, в изначену в гривнях України, і складається із суми авансу, в несеного відповідно до п. 7.4 До говору, загальної суми плате жів в погашення вартості пре дмету лізингу, зазначеної в “ Графі 4” Графіка внесення пла тежів по “Курсу 1” та викупної вартості, зазначеної в додат ку № 1 до договору по “Курсу 1”.

Під умовною одиницею, яку ст орони визначили як валюту до говору згідно з п. 7.1. Договору р озуміється сума, яка виражен а у гривнях України та дорівн ює одному долару США по курсу згідно з п. 7.1.1 Договору.

Пунктом 7.1.1. Договору визначе ні такі поняття:

“Курс 1”- курс, встановлений НБУ для одного долара США ста ном на 15.03.2007 р.;

“Курс 2” - курс, встановлений НБУ для одного долара США на д ату, визначену для проведенн я чергового лізингового плат ежу згідно графіку внесення платежів.

Відповідно до п. 7.1.2 Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривн ях, розраховується як добуто к суми лізингового платежу в ідображеної в “у.о.” згідно “Г рафи 3” Додатку № 1 на відповід ну дату проведення платежу т а “Курсу2”. При цьому в погашен ня вартості майна відноситьс я сума, відображена в гривнях та розрахована як добуток ві дповідної суми в “у. о.”, зазна ченої в “Графі 4”додатка № 1 та “Курсу 1”.

Загальна вартість лізинго вих платежів, що підлягають д о сплати Лізингоодержувачем Лізингодавцю, становить 157.237,80 “ у. о.”, в тому числі ПДВ в розмір і 20 % від суми, що відноситься в погашення вартості майна, - 18.4 21,00 “у. о.” (п. 7.3 Договору).

Згідно з п. 5.2 Договору строк фінансового лізингу складає ться з періодів, які вказані в графі 1 Додатку № 1 до Договору .

Відповідно до п. 7.5 Договору л ізингові платежі нараховуют ься за кожний період строку ф інансового лізингу. Розмір л ізингового платежу за кожний період строку фінансового л ізингу зазначений в додатку № 1 до договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплат и лізингових платежів вказан ий у Графіку внесення платеж ів (п. 7.6 Договору).

Відповідно до п. 7.7 Договору в ідповідач - Лізингоодержувач зобов'язаний вносити всі гро шові суми в рахунок оплати лі зингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графі ку внесення платежів, незале жно від виставлення або одер жання рахунків Лізингодавця , а також, незалежно від фактич ного користування майном, в т ому числі, в період технічног о обслуговування, ремонту, вт рати майна, протягом строку ф інансового лізингу або до мо менту дострокового припинен ня Договору.

Сторонами було укладено до даток № 1 до договору - "Графік в несення платежів".

Між сторонами 30.07.2009 р. було укл адено додаткову угоду № 690/03/2007/R д о договору фінансового лізин гу № 690/03/2007 від 15.03.2007 р., якою було вне сено зміни до Графіку внесен ня платежів.

Відповідно до Графіку внес ення платежів (з урахуванням змін редакції графіку додат ковою угодою) сума лізингови х платежів щомісяця складає 2.228,98 у. о. (з 25.06.2010 р. по 24.07.2011 р.), сума пла тежу в погашення суми заборг ованості складає 701,69 у. о.

Згідно з п. 1 додаткової угод и № 690/03/2007/R платіж в погашення сум и заборгованості, що підляга є сплаті в гривнях, розрахову ється, як добуток платежу в по гашення суми заборгованості , вираженої в умовних одиниця х, згідно графи 7 додатку №1 до д оговору на відповідну дату з дійснення лізингового плате жу та “Курсу 2”.

Відповідно до ст. 629 ЦК Україн и договір є обов'язковим для в иконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов'язання має викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, о дностороння відмова від зобо в'язання або одностороння зм іна його умов не допускаєтьс я, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Статтею 762 ЦК України передб ачено, що за користування май ном з наймача справляється п лата, розмір якої встановлює ться договором найму.

Відповідач свої договірні зобов' язання в частині спл ати поточних лізингових плат ежів виконував неналежним чи ном, внаслідок чого за 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50 періоди строку фінан сового лізингу (за 40 та 41 період и проведена часткова оплата в сумі 25.457,06 грн.) у відповідача п еред позивачем утворилася за боргованість на загальну сум у 281.722,24 грн.

Судова колегія погоджуєть ся з висновками місцевого та апеляційного судів, що позов ні вимоги в частині стягненн я з відповідача основного бо ргу за Договором у сумі 281.722,24 гр н. є обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Виходячи зі ст. 231 ГК України, п. 9.5 Договору, ст. 625 ЦК України, місцевий та апеляційний госп одарські суди дійшли висновк у, що крім суми основної забор гованості з відповідача під лягають стягненню 15.224,87 грн. пен і, 13.529,70 грн. збитків від інфляці ї, 4.596,47 грн. 3 % річних, оскільки вк азані суми нараховані правом ірно та їх розрахунок є прави льним.

Будь-яких методологічних п омилок у визначенні суми як о сновного зобов' язання, так і у визначенні інших сум, що є предметом позову, відповідач не навів.

Доводи касаційної скарги з водиться до посилань на нечи нність договору фінансового лізингу з огляду на встановл ення в договорі грошової оди ниці в іноземній валюті, що, на думку відповідача, звільняє його від будь-яких зобов' яз ань за цим договором взагалі . Втім, такі доводи відповідач а спростовані судами поперед ніх інстанцій, оскільки як ці на в договорі визначена у гри внях (п. 2.3 договору), так і розра хунки між сторонами договору підлягають здійсненню у гри внях (п. 7 договору). Отже, умови договору не суперечать закон одавству України.

Колегія суддів відхиляє вк азані доводи скаржника та по годжується з висновками госп одарських судів попередніх і нстанцій, також виходячи з на ступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 З акону України "Про фінансови й лізинг" відносини, що виника ють у зв'язку з договором фіна нсового лізингу, регулюються положеннями Цивільного коде ксу України про лізинг, найм (о ренду), купівлю-продаж, постав ку з урахуванням особливосте й, що встановлюються цим Зако ном.

Відповідно до ст. 806 Цивільно го кодексу України за догово ром лізингу одна сторона (ліз ингодавець) передає або зобо в'язується передати другій с тороні (лізингоодержувачеві ) у користування майно, що нале жить лізингодавцю на праві в ласності і було набуте ним бе з попередньої домовленості і з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у пр одавця (постачальника) відпо відно до встановлених лізинг оодержувачем специфікацій т а умов (непрямий лізинг), на пе вний строк і за встановлену п лату (лізингові платежі).

За приписами ст. ст. 1, 11, 16 Закон у України "Про фінансовий ліз инг" фінансовим лізингом є ви д цивільно-правових відносин , що виникають з договору фіна нсового лізингу. За договоро м фінансового лізингу лізинг одавець зобов' язується наб ути у власність річ у продавц я (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодер жувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визнач ений строк не менше одного ро ку за встановлену плату (лізи нгові платежі). Лізингоодерж увач зобов' язаний своєчасн о сплачувати лізингові плате жі. Сплата лізингових платеж ів здійснюється в порядку, вс тановленому договором. Лізин гові платежі можуть включати : суму, яка відшкодовує частин у вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізинг одавцю за отримане у лізинг м айно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати ліз ингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням догов ору лізингу.

Відповідно до ст. 762 Цивільно го кодексу України за корист ування майном з наймача спра вляється плата, розмір якої в становлюється договором най му.

Ціна в договорі встановлює ться за домовленістю сторін (п. 1 ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 524 Цивільног о кодексу України зобов'язан ня має бути виражене у грошов ій одиниці України - гривні, хоча сторони можуть визначи ти грошовий еквівалент зобов 'язання також в іноземній вал юті.

Грошове зобов'язання має бу ти виконане у гривнях, але якщ о у зобов'язанні визначено гр ошовий еквівалент в іноземні й валюті, сума, що підлягає спл аті у гривнях, визначається з а офіційним курсом відповідн ої валюти на день платежу, якщ о інший порядок її визначенн я не встановлений договором або законом чи іншим нормати вно-правовим актом (п. п. 1, 2 ст. 533 Ц ивільного кодексу України).

Отже, чинне законодавство У країни забороняє застосуван ня іноземної валюти лише як з асобу платежу в розрахунках між резидентами, проте не міс тить приписів щодо заборони на визначення грошового екві валенту зобов'язання в інозе мній валюті, що поряд із засто суванням індексації суми зоб ов'язання дає можливість уча сникам цивільного обороту ун икнути впливу інфляційних пр оцесів на суму їхніх грошови х зобов'язань.

Щодо посилань скаржника на п. “г” ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систе му валютного регулювання та валютного контролю" то слід з азначити, що стаття 5 вказаног о Декрету регулює видачу Нац іональним банком України інд ивідуальних та генеральних л іцензій, які підпадають під р ежим ліцензування згідно з ц им декретом. Зокрема, частино ю 4, на яку посилається скаржни к, встановлено, що індивідуал ьні ліцензії видаються резид ентам і нерезидентам на здій снення разової валютної опер ації на період, необхідний дл я здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії пот ребують операції, зокрема, ви користання іноземної валюти на території України як засо бу платежу або як застави (п. “ г”).

Як встановлено судами попе редніх інстанцій, всі розрах унки за спірним договором зд ійснювались сторонами у грив ні, а тому посилання скаржник а на вказаний пункт Декрету є безпідставними.

За висновком колегії судді в, доводи скаржника про те, що розмір щомісячних лізингови х платежів має розраховувати сь з урахуванням курсу НБУ дл я долара США станом на 15.03.2008 р., то бто Курсу 1 згідно п. 7.1.1 Договор у (курс, встановлений НБУ для о дного долару США на дату, визн ачену для проведення лізинго вого платежу згідно з додатк у № 1 до договору), є помилковим и і суперечать змісту п. 7.1.2 Дог овору, в якому сторони узгоди ли, що для визначення розміру чергового лізингового плате жу в гривнях використовуєтьс я Курс 2 - курс одного долара СШ А на відповідну дату проведе ння платежу, а також правилам ст. 533 ЦК України, згідно з якою якщо у зобов'язанні визначен о грошовий еквівалент в іноз емній валюті, сума, що підляга є сплаті у гривнях, визначаєт ься за офіційним курсом відп овідної валюти на день плате жу.

Посилання скаржника на те, щ о між сторонами існують взає мовідносини купівлі-продажу автомобілі МАЗ з умовою попе редньої оплати, а тому заявле ний предмет спору не відпові дає обставинам справи, визна но судами попередній інстанц ій такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. С каржник у касаційній скарзі не наводить конкретних пункт ів Договору, якими б було пере дбачено попередню оплату.

З огляду на встановлені міс цевим та апеляційним судами обставини справи, позовні ви моги є обґрунтованими та пра вомірно задоволені судами по передній інстанцій.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК Укра їни у касаційній інстанції с карга розглядається за прави лами розгляду справи у суді п ершої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язани х із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України к асаційна інстанція не має пр ава встановлювати або вважат и доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні а бо постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішу вати питання про достовірніс ть того чи іншого доказу, про п еревагу одних доказів над ін шими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Висновки господарських су дів попередніх інстанцій ґру нтуються на доказах, наведен их в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають по ложенням чинного законодавс тва.

Зважаючи на обмеженість пр оцесуальних дій касаційної і нстанції, пов'язаних із встан овленням обставин справи та їх доказуванням, колегія суд дів відхиляє всі інші доводи скаржника, які фактично звод яться до переоцінки доказів та необхідності додаткового встановлення обставин справ и.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК Укра їни касаційна інстанція за р езультатами розгляду касаці йної скарги має право, зокрем а, залишити рішення першої ін станції або постанову апеляц ійної інстанції без змін, а ск аргу без задоволення.

З огляду на викладене, підст ав для зміни або скасування п остановлених у справі судов их рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Г осподарського процесуально го кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фірми "Т.М.М."- Товариства з обмеженою відповідальністю залишити б ез задоволення, а рішення Гос подарського суду міста Києва від 01.11.2011 р. та постанову Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 11.01.2012 р. у справі № 4/420 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

судді Н.В. Акулова

І.В. Алєєва