Рішення

від 04.01.2012 по справі 49/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/119

04.01.12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2012 року

Справа № 49/119

За позовом   Приватного підприємства  «Клініка доктора Василевича»

До                  Приватного підприємства «Будмайстер –М»

Про                стягнення 64 480,00 грн.

За зустрічним позовом:  Приватного підприємства «Будмайстер - М»

До Приватного підприємства «Клініка доктора Василевича»

Про  зобов'язання  відповідача  підписати  та  надати  акти  приймання  виконаних

підрядних робіт за договором № 14/09/09 від 14.09.2009 та стягнути з відповідача

15 177,97 грн.

                                                                                                        Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Василевич В.С. –(паспорт НОМЕР_1 від 20.01.1997р.)

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з'явилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 64 480,00 грн. заборгованості, що виникла у зв'язку з порушенням умов Договору № 14/09/09 від 14.09.2009р., з яких 52 650,00 грн. –збитків, 11 830,00 грн. –пені, крім того 644,80 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 було порушено провадження у справі № 49/119 та призначено розгляд справи на 17.11.2010.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 17.11.2010, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 розгляд справи було призначено на 01.12.2010.

26.11.2010 представник позивача подав доповнення до позовної заяви № 27 від 24.11.2010 та документи на виконання вимог ухвали суду.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 01.12.2010, не відбулося.

01.12.2010 представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 розгляд справи було призначено на 20.12.2010.

15.12.2010 представник позивача через канцелярію подав доповнення (зміни) до позовної заяви № 29 від 14.12.2010, відповідно до яких просив стягнути з відповідача 52 650,00 грн. –основного боргу, 102 476,43 грн. –збитків, 26,25 грн. –пені, 20 000,00 грн. –оплата послуг адвоката, крім того просив судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 10.01.2011.

24.12.2010 через канцелярію суду представник позивача подав уточнення до позовних вимог, відповідно до яких 52 650,00 грн. –основного боргу, 102 476,43 грн. –збитків, 5 411,40 грн. –пені, 5 832,09 грн. –інфляційних витрат, 1 622,76 грн. –3% річних, 7 159,75 грн. –витрат на послуги адвоката, крім того просив стягнути з відповідача судові витрати.

У судовому засіданні 10.01.2011 оголошувалася перерва до 17.01.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 прийнято зустрічну позовну заяву для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 розгляд справи відкладався на 31.01.2011 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

17.01.2011 представник позивача через канцелярію подав пояснення по справі, відповідно до яких просив задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача 52 650,00 грн. –основного боргу, 102 476,43 грн. –збитків, 5 411,40 грн. –пені, 5 832,09 грн. –інфляційних витрат, 1 622,76 грн. –3% річних, 7 159,75 грн. –витрат на послуги адвоката, крім того просив стягнути з відповідача судові витрати.

25.01.2011 позивач через канцелярію суду подав уточнення до позовних вимог № 10 від 24.01.2011 відповідно до яких просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову, шляхом накладення арешту в межах заявленої суми про відшкодування збитків і пені на суму 175 152,43 грн.

25.01.2011 позивач через канцелярію суду подав відзив на зустрічний позов, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні зустрічного позову.

У судовому засіданні 02.02.2011 оголошувалася перерва до 07.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 було відмовлені позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту в межах заявленої суми про відшкодування збитків і пені на суму 175 152,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 задоволено клопотання позивача від 17.01.2011 та від 25.01.2011 щодо витребування у відповідача додаткових документів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 задоволено клопотання позивача про призначення до участі в судовому процесі посадових осіб відповідача: директора ОСОБА_1 та головного бухгалтера ОСОБА_2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011  було відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про притягнення відповідача до відповідальності  за прояв неповаги до суду № 18 від 07.02.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 було відмовлено позивачу у задоволенні   клопотання від 25.01.2011  про призначення до участі судовому процесі судового експерта.

У судовому засіданні 07.02.2011 оголошувалася перерва до 14.02.2011.

14.02.2011 представник позивача через канцелярію суду подав уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, а саме у розмірі 9 582,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 задоволено клопотання позивача про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу № 20 від 08.02.2011.

14.03.2011 справа № 49/119 була знята зі складу призначених до слухання у зв'язку з технічними неполадками у системі діловодства, спричинене відсутністю електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 розгляд справи було призначено на 28.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 розгляд справи відкладався на 04.04.2011 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 розгляд справи відкладався на 13.04.2011 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 13.04.2011, не відбулося.

У судовому засіданні 18.04.2011 оголошувалася перерва до 21.04.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011 призначено будівельно –технічну судову експертизу та зупинено провадження у справі №49/119.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 провадження у справі №49/119 поновлено, розгляд справи призначено на 31.10.2011.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 31.10.2011 справу №49/119, передано судді Пасько М.В.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2011 суддя Пасько М.В. прийняв справу №49/119 до свого провадження та призначив її розгляд на 21.11.2011.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 справу №49/119, передано судді Митрохіній А.В.  

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 21.11.2011 справу №49/119, передано судді Копитовій О.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 суддя Копитова О.С. прийняла справу №49/119 до свого провадження та призначив її розгляд на 07.12.2011.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.11.2011, у зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, справу №49/119 було передано в її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 суддею Митрохіною А.В. було прийнято справу №49/119 до свого провадження та відкладено розгляд справи на 28.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 28.12.2011 розгляд справи відкладався на 04.01.2012 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судове засідання 04.01.2012 з'явився, повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 04.01.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, уважно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

14 вересня 2009 року між Приватним підприємством «Клініка доктора Василевича»(далі –Замовник) та Приватним підприємством «Будмайстер-М»(далі –Виконавець) було укладено Договір №14/09/09 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1)  Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по «Благоустрою прибудинкової території «Клініки доктора Василевича», яка розташована за адресою:м Київ, вул. Шовкуненка, 3»в установлені строки, відповідно до проектної документації (зі змінами), встановленого технологічного процесу та державних будівельних норм, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх згідно даного Договору.

Пунктом 1.2. Договору сторони погодили, що роботи по благоустрою включають наступні види робіт:

1)  роботи по демонтажу:

-          демонтаж поребриків бетонних;

-          частковий демонтаж асфальтного покриття;

2)  роботи по облаштуванню підпірної стінки:

-          улаштування підпірної стінки;

-          облицювання природним каменем-піщаником, або ж за бажанням Замовника   керамічною плиткою (при умові незначної різниці в ціні);

3) роботи по улаштуванню ФЕМ: улаштування ущільненого вібротрамбівкою піщаного шару; улаштування ущільненого вібротрамбівкою щебеневого шару; улаштування основи з піскоцементної суміші; улаштування покриття з ФЕМ, типу «Бруківка»200* 100*60;

4) роботи по улаштуванню поребрика: установлення бетонних бордюрів на бетонну основу;

улаштування місць для посадки зелених насаджень (2-3 туї) з облаштуванням по периметру клінкерною цеглою;

улаштування існуючого місця (зеленого дерева) по периметру клінкерною цеглою; нарощення каналізаційного отвору до необхідної висоти з заміною накриття.

          Розділом 2 Договору передбачено термін виконання робіт, а саме: Виконавець зобов'язується розпочати виконання робіт 15.09.2009 та завершити до 08.10.2009. Термін виконання робіт продовжується до 30.10.2009 в разі погіршення погодних умов та з інших причин, що можуть вплинути на своєчасне виконання робіт (ст. 2.1 –2.2 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного Кодексу України зазначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Крім того, Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ч. 2 ст. 854 ЦКУ).

Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість робіт, що визначається за договірною ціною і становить, з вартістю матеріалів 65 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником за наступною схемою:

30% від загальної суми виконання робіт - перед початком виконання робіт для закупівлі матеріалів та проведення організаційних заходів початку виконання робіт;

30% від загальної суми виконання робіт - після виконання 50% запланованих

заходів;

40% від загальної суми виконання робіт - після завершення всіх запланованих заходів.

Однак, як зазначає Позивач у доповненнях (змінах) до позовної заяви (а. с. 7 т. 2) Позивачем (на прохання Виконавця) було здійснено Відповідачу попередню оплату у розмірі 81% від загальної вартості будівельних робіт, що складає 52 650,00 грн. та підтверджується платіжними дорученнями (копії яких містяться в матеріалах справи).

          Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 884 Цивільного кодексу України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

В обґрунтовування своїх позовних вимог Позивач зазначав про те, що Відповідачем в порушення умов Договору не були здійснені усі передбачені умовами Договору роботи, частина необхідних матеріалів була закуплена самим Позивачем, а виявлені у роботі Відповідача недоліки останній не усунув.

Враховуючи те, що Відповідачем роботи не виконувалися між Приватним підприємством «Клініка доктора Василевича»(далі –Довіритель) та ОСОБА_3 (далі Повірений) 17.09.2009 було укладено Договір доручення (далі –Договір –2), відповідно до умов якого Довіритель доручає, а Повірений зобов'язується за власні кошти, які Довіритель в подальшому відшкодовує, від імені Довірителя оплатити послуги ПП «Будмайтер – М»згідно Договору на загальну суму 33 150,00 грн. (п. 1.1 Договору -2).

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного Кодексу України, Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

          Відповідно до п. 5.1.2 Договору встановлено, що Виконавець зобов'язаний, використовувати для улаштування плитку тротуарну та поребрики бетонні виробництва заводу ЗБК ім.С. Ковальської. Закупівлю інших матеріалів погоджувати з Замовником.

У поясненнях №19 від 08.02.2011 (а.с 30 т. 3) по справі Позивач (за первісним позовом) зазначив, що на виконання умов Договору -2 ним було здійснено закупівлю будівельні матеріали та оплата нанятих працівників –будівельників для переробки неважно виконаних Відповідачем (за первісним позовом) робіт, зазначене підтверджується поясненнями цих же працівників та квитанціями, видатковими накладними копії яких містяться в матеріалах справи.

          За твердженням Позивача, ним додатково було витрачено для «Благоустрою прибудинкової території «Клініки доктора Василевича»грошові кошти у розмірі 102 476,43 грн., з яких на:

  - на придбання будівельних матеріалі, у сумі 35 316,47 грн.;

-           на закупівлю  господарчого  інвентарю  для  будівництва та благоустрою, в сумі 1 411,09 грн.;

-          на найм незаплановані робочої сили (будівельників), в сумі 21 645,00 грн.;

-          на оплату праці своїх працівників, в сумі 17 300,00 грн.;

-          за електроенергію, потрачену на будівництво, в сумі 1 944,33 грн.;

-          за використану холодну воду на потребу будівництва, в сумі 184,00 грн.;

-          на закупівлю додаткових будівельних матеріалів, в сумі 80,19 грн.;

-          на закупівлю додаткового господарчого інвентарю, в сумі 95,35 грн.;

-          на закупівлю гранітних накривок, в сумі 24 500,00 грн.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав квитанції, товарні чеки та видаткові накладні (копії яких містяться в матеріалах справи).

Відповідач у відзиві (а.с. 150 т. 1) повністю заперечує дану обставину вказуючи на те, що надані докази стосуються виконання додаткових робіт, та ніяким чином не зачіпають спірний Договір.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається  на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 1 статті 839 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ч. 1 ст. 839 ЦКУ).

Крім того, Підрядник зобов'язаний своєчасно попередити Замовника: про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 847 ЦКУ).

У матеріалах справи відсутні від Відповідача будь –які листи, претензії обставин, передбачених статтями 839, 847 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 849 Цивільного Кодексу України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Умовами Договору (п. 5.1.4) сторони погодили, що Виконавець зобов'язаний надавати Замовнику можливість здійснювати контроль за обсягом та якістю виконуваних робіт.

Виконавець зобов'язаний виконати всі роботи, визначені цим Договором в повному обсязі та у встановлені строки і передати об'єкт Замовнику. Зазначені роботи повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил (п.п. 5.1.2. та 5.1.3 Договору)

Так, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст.852 ЦКУ).

На підтвердження того, що Відповідач (за первісним позовом) належним чином не виконував роботи Позивачем (за первісним позовом) було надано акти обстеження від 23.09.2009 та від 30.09.2009 (копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.31, 32 т. 3).

20.11.2009 року листом №20 (а.с. 47 т. 1) Позивач повідомив Відповідача про відповідальність за порушення строків здачі об'єкту та допущених порушень при  виконанні робіт для «Благоустрою прибудинкової території «Клініки доктора Василевича».

Листом –претензією №324 від 08.12.2009 (а.с. 48 т. 1) Позивач повідомив Відповідача про порушення, які були здійсненні останнім під час виконання зобов'язання за Договором, роботи які у порушення вимог Договору Відповідач не здійснив, крім того було повідомлено про надлишково сплачених грошових коштів у розмірі 19 500,00 грн.

Крім того, листом Територіального управління державного комітету з промислової безпеки охорони правці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києві №04/455 від 03.02.2011 повідомлено Позивача (за первісним позовом) про результати проведеної перевірки та виявленні порушень нормативно –правових актів з охорони праці, які зазначені у акті перевірки №85 від 25.01.2011 (а.с. 36 т. 3).

Відповідач повністю заперечував проти доводів Позивача, у зустрічній позовній заяві говорячи про те, що відповідно до довідки про вартість виконаних робіт Відповідачем (за первісним позовом) ним було виконано роботи, передбачені умовами Договору, на загальну суму 65 000,00 грн. Однак, Позивач (за первісним позовом) взяті на себе зобов'язання виконав частково, оплативши лише 52 650,00 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, на зазначене твердження Позивач (за первісним позовом) вказав про те, що товарні чеки, надані Відповідачем (за первісним позовом), як доказ по придбанню будівельних матеріалі та господарського інвентарю, не можуть вважатися такими, адже їх дата не співпадає з періодом виконання договірних робіт.

Крім того, деякі матеріали, що були придбані Виконавцем не були передбачені умовами Договору, а докази (шляхові листи), які в підтверджували факт доставки Відповідачем (за первісним позовом) будівельних матеріалів взагалі відсутні.

Пунктом 5.2.1 Договору, Замовник (Позивача за первісним позовом) зобов'язаний прийняти від Виконавця (Відповідача за первісним позовом) виконані роботи за актом виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту одержання повідомлення Виконавця про готовність об'єкту і провести розрахунки в порядку передбаченому цим Договором.

У матеріалах відсутнє повідомлення Виконавця про готовність об'єкту. Як це передбачено умовами Договору, натомість 10.11.2010 Відповідачем листом №59 було направлено на адресу Позивача акт прийняття виконаних робіт за листопад 2010р. на кошторис на додаткові роботи на загальну суму 25 374,00 грн. На зазначений лист 13.11.2010 був отриманий лист -  відмова у підписанні акту №1 за листопад 2010 про прийняття виконаних підрядних робіт (а.с. 141 т. 1).

21.11.2009 листом Відповідач (за первісним позовом) №76 (а.с.96 т. 2) запропоновано Позивачу зустрітися та обговорити усі проблемні питання, крім того, було повідомлено про усунення усіх недоліків у проведенні благоустрою території за власний рахунок, що виникли під час виконання Договору

Крім того Виконавцем (Відповідачем за первісним позовом) 21.11.2009 супровідним листом без номеру та дати було направлено Замовнику (Позивачу за первісним позовом) акт виконаних робіт, додаткову угоду та аналіз вартості виконання робіт по м. Києву, які були отримані останнім 23.11.2009, що підтверджується повідомленням про вручення.

Проте, зі слів Відповідача, Замовник (Позивач за первісним позовом) не підписав та не повернув надіслані акти виконаних робіт.

          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку»від 05.03.2009 №270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється  між сторонами виходячи з того, хто посилається  на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Доказів щодо направлення поданого до суду листа Відповідачем (за первісним позовом) не надано, а тому підстави вважати про його дійсно направлення відсутні також відсутні докази стосовно усунення порушень Відповідачем.

Відповідно до ч. ст. 858 Цивільного Кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Станом на дату подання позовної заяви Відповідач не усунув недоліки, не повернув попередньо сплачену йому грошову суму, а тому Позивачем було також заявлено про стягнення з Відповідача 102 476,43 грн. збитків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача (за первісним позовом) підлягають  задоволенню, зустрічні вимоги відповідача (за первісним позовом) задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладаючи Договір підряду, замовник розраховував на те, що підрядник, як спеціалізована організація, виконає замовлені роботи з дотриманням усіх діючих будівельних норм, правил та стандартів щодо об'єкту будівництва, та отримає результат якісно виконаних замовлених робіт, про що і зазначено у Договорі підряду.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами Договору (п. 2.1) були передбачені термін виконання робіт, а саме до 08.10.2009, крім того сторонами було погоджено, що цей термін міг бути продовжений до 30.10.2009, відповідно до обставин зазначених у п. 2.2 Договору.

Однак, як зазначив сам Відповідач (за первісним позовом), акти виконаних робіт, за якими повинна була проводитися повна оплата були направлені лише 21.11.2009, що є грубим порушенням умов спірного Договору.

Крім того, направлені ці акти були лише після листа Позивача (за первісним позовом) №20 від 20.11.2009 у якому було попереджено Відповідача про відповідальність та порушення взятих на себе зобов'язань стосовно усунення порушень допущених при виконанні робіт та строків виконання умов Договору.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини (ч. 1 ст. 883 ЦКУ).

Доказів стосовно усунення виявлених Позивачем (за первісним позовом) недоліків (дефектів) Відповідач не надав, крім того останнім не було доведено, що ці порушення сталися не з його вини, як це передбачено законодавством України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, зокрема, безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Крім того, п. 4 ст. 853 Цивільного Кодексу України передбачено, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2011 було призначено по справі судову експертизу, витрати якої покладено на відповідача, проте, останнім експертиза оплачена не була, у зв'язку з чим ухвала Господарського суду м. Києва від 21.04.2011 була повернена без виконання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, завдання майнової (матеріальної шкоди) є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи неналежне виконання умов Договору Позивач просив також стягнути з Відповідача збитки у розмірі 121 180,60 грн.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб.

Тобто, порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За загальним правилом збитки –це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов'язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах тощо.

Так, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України та 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) відповідача, шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду

Судом встановлено причинний зв'язок між діями відповідача (неналежна якість проведених  робіт) та утворенням дефектів на об'єкті, що призвело до непридатності використання результатів проведених робіт, чим доводиться вина відповідача.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 411,40 грн. –пені, 5 832,09 грн. – інфляційних витрат, 1 622,76 грн. –3% річних.

Оскільки відповідач не сплатив суму основного боргу є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 5 832,09 грн. та 3% річних у розмірі 1 622,76 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, відповідно до розрахунків позивача та за вказаний ним період.

Відповідно до п. 5.1.8 Договору, за прострочення терміну виконання робіт Виконавець зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі порушення Замовником умов пункту 4.2 цього Договору, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення платежу, за кожен день затримки, за весь час прострочення.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що  розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

Враховуючи те, що граничним терміном завершення робіт (розділ 2 Договору) вважається 30.10.2009, нарахування пені здійснюється з наступного дня.

Враховуючи Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та офіційний розмір подвійної облікової ставки України вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 582,30 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 9 477,00 грн., за розрахунком суду, за вказаний позивачем період.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі  20 000,00 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України суми,  які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на  обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

В пункті 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи».

Абзацем 3 пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права», за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

На підставі укладеного договору щодо надання юридичних послуг №б/н від 30.11.2010 позивач здійснив оплату, за надання юридичної допомоги при вирішенні спору між Приватним підприємством  «Клініка доктора Василевича»до Приватного підприємства «Будмайстер –М», у розмірі  20 000,00 грн. Факт виконання робіт, підтверджується прибутковими касовими ордерами та квитанціями до прибуткових касових ордерів № 89 від 01.12.2010, №95 від 06.12.2010, №101 від 09.12.2010, №99 від 08.12.2010.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи ціну позову, вартість оплати відповідних адвокатських послуг в регіоні,  не значну складність справи, суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката, заявлені позивачем, підлягають зменшенню з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, а саме у розмірі 5 000,00 грн.

Отже, з наданих позивачем доказів, що знаходяться в матеріалах справи, вбачається, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 5 000,00 грн. -  витрати на послуги адвокат.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь –якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді покладаються господарським судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Будмайстер –М»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2-А, п/р 26004010043845 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32915831) на користь Приватного підприємства  «Клініка доктора Василевича»(03049, м. Київ, вул. Шовкуненко, 3, квартал 603, п/р 26005119062 в АБ «Експрес Банк», МФО 322959, код ЄДРПОУ 32657111) 190 762,45 грн. заборгованості за договором, з яких: 52 650,00 грн. –основного боргу, 121 180,60 грн. –збитків, 9 477,00 грн. –пені, 5 832,09 грн. –інфляційних витрат, 1 622,76 грн. –3% річних, крім того 1 907,62 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 5 000,00 грн. –витрат на послуги адвоката,.

3.          В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4.          В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                  А. В. Митрохіна

                                                                                                               Дата підписання рішення 10.01.2012