Постанова

від 19.08.2008 по справі 4/3-пд-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/3-пд-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 серпня 2008 р.                                                                                    № 4/3-пд-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю., –головуючого

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргуТОВ " Єврофокс"

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду  від 22.05.2008

у справі господарського суду№ 4/3-пд-08 Херсонської області

за  позовом  ТОВ " Єврофокс"

до

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  - 11. СТОВ " Цареводар"2. ТОВ " Викол-Експо"АКБ " Промінвестбанк" в особі філії відділення " промінвестбанку" у м. Херсоні, Управління Пенсійного фонду України у комсомольському районі м. Херсона, Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області  

провизнання аукціону таким, що не відбувся та визнання договору недійсним.

за участю представників сторін:

від ТОВ " Єврофокс" – Мітрофанова Т.К.

від СТОВ "Цареводар" –Виборнов М.М.

від ТОВ " Вікол-Експо" –Виборнов М.М., Никитенко В.А.

                                              В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.01.2008 у справі № 4/3-пд-08 ( суддя Ємленінова З.І.)   позовні вимоги задоволені.    Визнані такими, що не відбулися, проведені СТОВ “Цареводар” прилюдні торги від 31.05.2007 р. з продажу комплексу центральний тік, що знаходиться на території Правдинської сільської ради Білозерського району Херсонської області, комплекс будівель № 2, до складу якого входять літери А, А1, Б. Б1, В. Г. Д №№ 1-5, 1-УП. Визнаний недійсним основний договір купівлі –продажу ВЕР 7505, укладений 26.06.2007 р. між СТОВ “Цареводар” та ТОВ “Вікол-Експо”. Зобов'язано ТОВ “Вікол-Експо” повернути СТОВ “Цареводар” комплекс центральний тік, що знаходиться на території Правдинської сільської ради Білозерського району Херсонської області, комплекс будівель № 2, до складу якого входять літери А, А1, Б. Б1, В, Г, Д №№ 1-5, 1-УП. Зобов'язано СТОВ “Цареводар” повернути  ТОВ “Вікол-Експо” 216.000,00 грн. З СТОВ “Цареводар” на користь ТОВ “Єврофокс” стягнуто 170,00 грн. –витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22 травня 2008 року у справі № 4/3-пд-08 ( Колегія суддів:  О.М. Яценко, Л.П. Кагітіна, В.М. Хуторной) рішення господарського суду Херсонської області від 25.01.2008 у справі № 4/3-ПД-08 скасовано і прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції,  ТОВ " Єврофокс"  звернулось до Вищого господарського  суду України з касаційною скаргою, згідно якої  просило скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.05.2008 та залишити в силі рішення господарського суду  Херсонської області від 25.01.2008.

Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм ч.1,3 ст. 30 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст.ст.15,16,17 Закону України " Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)".

Колегія суддів Вищого господарського суду України,  переглянувши в касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом  апеляційної інстанції  норм матеріального і процесуального права  вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

У грудні 2007 року ТОВ " Єврофокс" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до СТОВ " Цареводар" та  ТОВ " Викол –Експо"  про визнання аукціону від 31.05.2007  таким, що не відбувся, та про  визнання договору купівлі-продажу від 26.06.2007  недійсним на підставі ст. 30 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.207,208 ГК України, ст.ст.215,236 ЦК України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 червня 2007 року між СТОВ "Цареводар" , в особі арбітражного керуючого Пасека Т.В., та ТОВ “ВИКОЛ-ЭКСПО”  укладено основний договір купівлі-продажу ВЕР 7505, який посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області 26.06.2007 року та зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 26.06.2007 року за №2179759.

Постановою господарського суду Херсонської області від 01 березня 2007 року по справі № 12/133 - Б - 06 СТОВ “Цареводар” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пасеку Тетяну Вікторівну.

Судом першої інстанції в рішенні встановлено, що комітетом кредиторів відповідача -1  прийнято рішення від 15.03.2007   про продаж майна банкрута  та визначено протоколом № 2 порядок його продажу, на зборах кредиторів було прийнято рішення про створення  конкурсної комісії з числа членів комітету кредиторів та продаж майна банкрута на відкритих торгах за ринковими цінами з урахуванням незалежної оцінки.

Судом апеляційної інстанції в постанові  встановлено, що     як пояснив у судовому засіданні ліквідатор СТОВ “Цареводар”, після неодноразових публікацій у засобах масової інформації про продаж майна банкрута відповідно до рішення комітету кредиторів на відкритих торгах (протокол № 2 зборів комітету кредиторів від 15.03.2007 року) до ліквідатора не надійшло жодної пропозиції щодо придбання комплексу Центральний тік на запропонованих умовах, у зв'язку із чим комітет кредиторів визначив інший порядок продажу зазначеного майна, визнавши за доцільне реалізувати його шляхом укладення договору купівлі-продажу (протокол № 5 зборів комітету кредиторів від 11.06.2007 року).

Як  вбачається з  матеріалів  справи, а саме наданого  ліквідатором протоколу прилюдних торгів від 31.05.2007 року, які позивач просить визнати такими, що не відбулись, -  торги не відбулись, оскільки жодна з сторін не виявила бажання придбати майно, виставлене на торги, за цінами зазначеними в оголошенні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що     ТОВ “Єврофокс” та ТОВ “Викол-Експо” звернулись  з  Заявами - пропозиціями на ім'я комітету кредиторів СТОВ „Цареводар", згідно яких ТОВ “Єврофокс” бажав заплатити за об'єкт - 163 000,00 грн., ТОВ “Викол-Експо” запропонував суму 180 000,00 грн..

11.06.2007 року комітет кредиторів вирішив продати комплекс центрального току ТОВ “Викол-Експо”, що зафіксовано Протоколом №5.

Заяву - пропозицію на ім'я комітету кредиторів СТОВ “Цареводар” від імені ТОВ “Єврофокс” було підписано представником за дорученням Рибалко С. А.

13.06.2007 року до арбітражного керуючого надійшла заява від ТОВ “Єврофокс”, в якій директор ТОВ “Єврофокс”Абаімова Т.І просила призупинити оформлення документів, пов'язаних з реалізацією об'єкта, так як вона знаходилась за територією України на період проведення торгів, а в торгах приймав участь бухгалтер підприємства, яка не була наділена повноваженнями у відсутності директора називати кінцеву вартість купівлі об'єкта. В зв'язку із цим директор ТОВ “Єврофокс” просила провести додаткові торги .

Суд апеляційної інстанції в постанові дійшов висновку стосовно того, що заяву - пропозицію на придбання комплексу центральний тік від позивача не можна вважати належним доказом наявності   альтернативної пропозиції,   щодо  придбання даного майна, оскільки заява - пропозиція підписана від імені ТОВ „Єврофокс" особою, яка не була уповноважена на такий правочин від імені ТОВ „Єврофокс", про що свідчить заява від 13.06.2007 року від директора ТОВ „Єврофокс" .

Представник позивача не була уповноважена подавати заяву-пропозицію комітету кредиторів та зазначати ціну, за якою ТОВ „Єврофокс" бажало придбати майно. Таким чином, станом на 11.06.2007 року,  - на момент розгляду  комітетом кредиторів питання  реалізації комплексу центральний тік, дійсною була тільки одна пропозиція   - від ТОВ “Викол-Експо”.

Запорізький апеляційний господарський суд, в даному випадку дійшов в постанові  правомірного висновку стосовно того, що встановлення факту визнання торгів такими що не відбулися є елементом фактичних обставин справи та обгрунтованості позовних вимог , така вимога не  призводить відповідно до вимог ст. 16 ЦК України,   до поновлення  порушених прав.

На запит апеляційної інстанції ліквідатор СТОВ “Цареводар” надав копію протоколу прилюдних торгів від 31.05.2007 року, з якого вбачається, що прилюдні торги 31.05.2007 року фактично не відбулись. Учасники торгів виявили бажання придбати виставлене на продаж майно за іншою ціною, ніж зазначена в оголошенні про проведення прилюдних трогів. Також, конкурсна комісія запропонувала учасникам торгів, які претендують на придбання центрального току надати письмові пропозиції для розгляду комітетом кредиторів СТОВ “Цареводар”.

Постанова суду апеляційної інстанції від 22 травня 2008  мотивована тим, що   комітет кредиторів СТОВ „Цареводар", керуючись ч.1 ст. 30 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", встановив інший порядок продажу майна банкрута, що підтверджується  протоколом № 5 від 11.06.2007 року, в якому комітет кредиторів вирішив продати комплекс центральний тік ТОВ „ВИКОЛ-ЕКСПО", надавши дозвіл ліквідатору на укладання з ТОВ „ВИКОЛ-ЕКСПО" спірного договору та змінив порядок продажу майна банкрута. Зміна порядку продажу мана банкрута обумовлена тим, що раніше призначені торги не відбулися.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку  про те, що згідно із ст.ст. 173, 179 ГК України договір купівлі-продажу від 26.06.2007 року, укладений між СТОВ “Цареводар”і ТОВ “Вікол-Експо”є господарським договором, на підставі якого між продавцем і покупцем виникли господарські зобов'язання. Відповідно до ст. 207 ГК України господарське зобов'язання може бути визнане судом недійсним повністю або у частині тільки з зазначених у ній підстав і тільки на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку  про те що позивач не надав доказів, які б підтверджували, що на момент вчинення спірного правочину сторонами не було дотримано загальних вимог, дотримання яких є необхідним для чинності правочину.

Позивач не довів обґрунтованість заявлених вимог про визнання спірного договору недійсним, на підставі статті 203 та ст. 215 ЦК України, не вказав якому закону спірний договір суперечить, тобто не виконав вимог ст. 33 ГПК України.

В постанові суду другої інстанції  від  22 .05.2008  встановлено,  що підставою для укладення спірного договору від 26.06.2007 року є   саме протокол  комітету кредиторів від 11.06.2007 , а не результати прилюдних торгів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  відповідно до вимог  ч. 1 ст. 30 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута .

В даному випадку суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку стосовно того, що комітет кредиторів  СТОВ " Цареводар" , керуючись вказаною нормою спеціального Закону, встановив інший порядок продажу майна банкрута, в зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ " Єврофокс" відсутні.  

  Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ " Єврофокс" залишити без задоволення. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.05.2008 у справі № 4/3-пд-08 залишити без змін.     

Головуючий                                                                      І.Ю. Панова

Судді                                                                                           О. Заріцька

                                                                                                    Л.В. Продаєвич