Постанова

від 10.09.2008 по справі 25/158-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/158-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 вересня 2008 р.                                                                                    № 25/158-08  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Подоляк О.А.

суддів :Барицької Т.Л.,Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод"

на  постановувід 28.05.2008 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у  справі№ 25/158-08

за  позовомПП "З-Д"(надалі –Підприємство)

доЗакритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод"(надалі –Товариство)

прозаборону рекламувати товар та зобов'язання демонтувати рекламний засіб

за участю представників:

від позивача-  Лелеко Ю.О.

від відповідача-  Дубінський М.І.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008 р. (суддя Чередко А.Є.) на підставі ст. ст. 61, 64, 65 ГПК України позовну заяву Підприємства про заборону рекламувати товар та зобов'язання демонтувати рекламний засіб прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та зобов'язано учасників судового процесу виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008 р. (суддя Чередко А.Є.) на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України забезпечено позов Підприємства шляхом заборони Товариству використовувати рекламу у вигляді шести букв "ОЛЕЙНА", яка розташована на його будівлі, а також шляхом відключення рекламного засобу від електромережі та покриття його будь-якими засобами, спроможними це зробити таким чином, щоб вказаний знак не був доступний для огляду з будь-якої сторони.  

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 р. (судді: Головко В.Г., Стрелець Т.Г., Логвиненко А.О.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2008 р. про забезпечення позову залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову щодо заборони Товариству використовувати рекламу у вигляді шести букв "ОЛЕЙНА", яка розташована на його будівлі, шляхом відключення рекламного засобу від електромережі та покриття його будь-якими засобами, спроможними це зробити таким чином, щоб вказаний знак не був доступний для огляду з будь-якої сторони. Заява обґрунтована тим, що відстрочення вжиття заходів забезпечення позову може завдати непоправної шкоди правам інтелектуальної власності позивача, оскільки вказана торгова марка, реклама якої знаходиться на майні відповідача,  дедалі більше буде асоціюватись у споживачів з Товариством. Також, позивач посилався на те, що дану торгову марку відповідач зможе визнати загальновідомою, висуваючи в якості аргументу тривале рекламування знаку, і це унеможливить подальше виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема:

-          забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

-          забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможній такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (а також і немайнові права), можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Виносячи ухвалу про вжиття заходів до забезпечення позову через заборону відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору, місцевий господарський суд прийнявши до уваги обґрунтованість доводів позивача правильно застосував ст. 66 ГПК України та підставно обрав заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням ст. 67 ГПК України. Як наслідок, ухвала місцевого господарського суду відповідає нормам процесуального права, є законною та обґрунтованою, з чим і погодився суд апеляційної інстанції.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Дніпропетровський олійноекстракційний завод" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2008 р. у справі № 25/158-08 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      О. Подоляк

С у д д і                                                                                           Т. Барицька

                                                                                                        Н. Губенко