Рішення

від 12.01.2012 по справі 7/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.12р. Справа № 7/10

За позовом Дніпропетр овського транспортного прок урора в інтересах держави в о собі Державного підприємств а "Придніпровська залізниця" , (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Дніпроп етровське підприємство залі зничного транспорту", (м. Дніп ропетровськ)

про стягнення 1 303,92 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Прокурор: н е з'явився

від позивача: О СОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 643 від 10.01.12р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 28 від 30.09.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Дніпропетровський тра нспортний прокурор в інтерес ах держави в особі Державног о підприємства "Придніпровсь ка залізниця" (далі-позивач) зв ернувся до господарського су ду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське підприємс тво залізничного транспорту " (далі-відповідач) про стягнен ня плати за користування ваг онами у сумі 1 303, 92 грн.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідачем не опл ачені транспортні послуги за час користування вагонами у загальному розмірі 1 303, 92 грн.

11.01.2001р. від відповідача надій шов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не визнає п озовні вимоги, тому що в берез ні 1999р. на станції Павлоград-П П ридніпровської залізниці ві дповідач вантажні роботи не проводив, вагонів на свою адр есу не отримував, а подавав ва гони які прибули на адресу ін ших вантажоотримувачів, відп овідно із чого вагонами залі зниці не користувався.

15.12.11р. до господарського суду надійшло заперечення № ДПО-260 від 15.12.11р., в якому позивач запе речує на відзив відповідача виходячи з наступного.

У своєму відзиві на позовну заяву від 11.01.2001 року № 153, відпові дач посилається на те що він н е проводив на під'їзній колії , яка йому належить, навантажу вальні розвантажувальних ро біт, такі роботи проводили др угі підприємства. При цьому п осилається на ст. 137 Статуту за лізниць України, що позови по винні пред'явлені вантажовід правникам, вантажоодержувач ам і пасажирам, а відповідач н е тим не іншим не є. Таке тверд ження відповідача є безпідст авним та не вірним тому, що від повідно до ст.73 Статуту залізн иць України, затвердженого п остановою Кабінету Міністрі в України від 06.04.1998 року № 457 - поря док обслуговування контраге нтів-підприємств, що мають у м ежах залізничної під'їзної к олії іншого підприємства скл ади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлю ється договорами, що укладаю ться без участі залізниці, бе зпосередньо між контрагента ми і підприємством, якому нал ежить залізнична під'їзна ко лія. Відповідальність перед залізницею за користування в агонами контрагентом, збереж ення вантажів та вагонів нес е підприємство, якому належи ть залізнична під'їзна колія .

Спірні вагони знаходились в користуванні відповідача в березні 1999року, за що залізни цею на підставі відомостей п одачі та прибирання вагонів № 16, № 17 була нарахована плата з а користування вагонами у ро змірі 1 303,92 грн. (з ПДВ). Правильні сть нарахування плати за к ористування вагонами підтве рджується тим, що всі відомос ті подачі та прибирання ваго нів підписані відповідачем б ез жодних зауважень. Тому тве рдження відповідача про те, щ о він не повинен сплачувати п лату за користування вагонам и так, як на його під'їзній кол ії проводили навантажувальн і розвантажувальні роботи др угі підприємства є безпідста вними.

Прокурор у судове засіданн я не з'явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Статтею 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що сторони зоб ов'язані добросовісно корист уватися належними їм процес уальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охор онюваних законом інтересів д ругої сторони, вживати заход ів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження в сіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достат німи матеріали справи для сл ухання справи у відповідно д о ст. 75 Господарського процесу ального кодексу України за н аявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали спра ви, вислухавши доводи предст авників позивача та відповід ача, оцінивши докази в їх суку пності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 1999 року на ст. Пав лоград-2 ДП "Придніпровська за лізниця" відповідач проводив вантажні роботи, про прибутт я вагонів йому було повідомл ено, що підтверджується випи скою з книги повідомлень. Час користування вагонами відпо відачем підтверджується від омостями № 16 та № 17 подачі і при бирання вагонів.

За час користування вагона ми відповідачу нарахована пл ата за користування вагонами відповідно до ст. 119 Статуту за лізниць України в сумі 1 303,92 грн .

Таким чином, у відповідача у творилась заборгованість пе ред позивачем у сумі 1 303,92 грн.

Оскільки відповідач забор гованість за час користуванн я вагонами не оплатив, то пози вач 19.04.1999 року направив відпові дачу претензію № 15/445 з вимогою в місячний строк з моменту от римання претензії оплатити в казану суму у розмірі 1 303,92 грн.

Вказані вимоги позивача бу ли залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

На момент розгляду справи відповідач доказів погашенн я суми заборгованості у розм ірі 1 303,92 грн. не надав, доводи по зивача, наведені в обґрунтув ання позову, не спростував.

З огляду на вищевикладене , позовні вимоги є обґрунтова ними та підлягають задоволен ню.

Приймаючи рішення господа рський суд виходить із насту пного.

Законом України "Про заліз ничний транспорт", статтею 3, в изначається, що законодавств о про залізничний транспорт загального користування скл адається з Закону України "Пр о транспорт", Закону України "П ро залізничний транспорт", Ст атуту залізниць України (Ста тут) та інших актів законодав ства України. Нормативні док ументи, що визначають порядо к і умови перевезень, користу вання засобами залізничного транспорту загального корис тування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних ос іб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК Укра їни умови перевезення вантаж ів окремими видами транспорт у, а також відповідальність с уб'єктів господарювання за ц ими перевезеннями встановлю ються транспортними кодекса ми, транспортними статутами та іншими нормативно-правови ми актами.

Статут залізниць України, я кий затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, визначає обов 'язки, права і відповідальніс ть залізниць, а також підприє мств, які користуються заліз ничним транспортом (ст.2 Стату ту).

Згідно ст. 119 Статуту залізни ць України за користування в агонами і контейнерами заліз ниці, вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власни ками під'їзних колій вносить ся плата. Порядок внесення пл ати за користування вагонами встановлюється Правилами. З азначена плата вноситься так ож за час затримки вагонів на станціях призначення і на пі дходах до них в очікуванні по давання їх під вивантаження з причин, що залежать від вант ажоодержувача, власника під' їзної колії, порту, підприємс тва.

До введення відповідних но рмативно-правових актів пере дбачених Статутом залізниць України, Міністерством тран спорту України відповідно до своїх повноважень, визначен их Положенням про Міністерст во транспорту, та керуючись с таттею 5 Статуту залізниць Ук раїни був виданий наказ № 174 ві д 08.05.1998 року «Про порядок тимчас ової дії окремих нормативно- правових актів»зареєстрова ний в Міністерстві юстиції У країни 26.05.1998 року за № 346/2786.

Відповідно до п. 2 Наказу Мін істерства транспорту Україн и № 174 від 08.05.1998 року до розробки П равил перевезення вантажів у разі застосування ст. 119 Стату ту та інших пунктів, у яких є п осилання на ст. 119, тимчасово ке руватися відповідними п.п. 48, 49, 50, 51, 52. 53 «Тарифного керівництва № 1», прийнятому на 5-му засідан ні Ради від 20.11.1992 року.

Так як станом на спірний пер іод не були прийняті ставки п лати, то плата за користуванн я вагонами у відповідності д о наказу № 174 нараховувалась з а ставками Тарифного керівни цтва № 1,

Відповідно до п. 49 «Тарифног о керівництва № 1»за затримку понад встановлених строків вагонів, поданих під наванта ження, вивантаження або пере вантаження засобами вантажо одержувача, вантажовідправн ика (простій вагонів), з вантаж оодержувача або вантажовідп равника стягується штраф за кожну годину простою, вказан их у таблицях № 17-20.

Згідно ст. 62 Статуту залізни ць України встановлено, що ві дправка, видача вагонів можу ть бути затримані до внесенн я платежів. За час затримки ві дправник, одержувач, експеди тор сплачують за користуванн я вагонами (контейнерами) зал ізниці плату, передбачену ст аттею 119 Статуту залізниць Укр аїни.

У своєму відзиві на позовну заяву від 11.01.01 року № 153, відповід ач посилається на те що він не проводив на під'їзній колії, я ка йому належить, навантажув ально розвантажувальних роб іт, такі роботи проводили дру гі підприємства. При цьому по силається на ст. 137 Статуту зал ізниць України, що позови пов инні пред'явлені вантажовідп равникам, вантажоодержувача м і пасажирам, а відповідач не тим не іншим не є.

Відповідно до ст. 73 Статуту з алізниць України, затверджен ого постановою Кабінету Міні стрів України від 06.04.1998 року № 457, - порядок обслуговування кон трагентів-підприємств, що ма ють у межах залізничної під'ї зної колії іншого підприємст ва склади або залізничні кол ії, які до неї примикають, вста новлюється договорами, що ук ладаються без участі залізни ці, безпосередньо між контра гентами і підприємством, яко му належить залізнична під'ї зна колія. Відповідальність перед залізницею за користув ання вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, я кому належить залізнична під 'їзна колія.

У листі Кабінету Міністрів України від 02.01.2001 року до голов и Вищого господарського суду України говориться: - розглян уто Ваше звернення щодо необ хідності тлумачення вжитого у статтях Статуту залізниць України поняття "користуван ня вагонами" у зв'язку із спроб ами окремих суб'єктів господ арювання ухилитися під матер іальної відповідальності за використання вантажного рух омого складу залізниць. Заяв и зазначених суб'єктів госпо дарської діяльності - власни ків під'їзних колій, які експл уатують вагони, забезпечуючи транспортне обслуговування контрагентів (вантажовідпра вників, вантажоодержувачів), і водночас стверджують, що во ни не повинні вносити плату з а користування вагонами, оск ільки нібито фактично не кор истуються вагонами для власн их господарських потреб, є бе зпідставними. Для цих суб'єкт ів, які взяли на себе функції п риймання вагонів від залізни ці, подачі їх під навантаженн я (розвантаження) вантажовід правникам (вантажоодержувач ам) та повернення залізниці н авантажених або порожніх ваг онів, операції з вагонами є го сподарською діяльністю і дже релом доходів. У цьому випадк у саме зазначені суб'єкти вис тупають перед залізницею як користувачі вагонів.

Як встановлено матеріалам и справи, спірні вагони знахо дились в користуванні відпов ідача в березні 1999року, за що за лізницею на підставі відомос тей подачі та прибирання ваг онів №№ 16, 17 була нарахована пла та за користування вагонами у розмірі 1 303,92 грн. Правильні сть нарахування плати за кор истування вагонами підтверд жується тим, що всі відомості подачі та прибирання вагоні в підписані відповідачем без жодних зауважень.

Тому твердження відповіда ча про те, що він не повинен сп лачувати плату за користуван ня вагонами так, як на його під 'їзній колії проводили наван тажувально розвантажувальн і роботи другі підприємства є безпідставними.

Статтею 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень.

Викладене є підставою для з адоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по спр аві слід покласти на відпові дача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у п овному обсязі.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Дні пропетровське підприємство залізничного транспорту" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будів ельників, 45Д; р/р 2600130130033 Ленінське відділення ПІБ м. Дніпропетр овська, МФО 305329, ЗКПО - 01236526) на кори сть Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49 038, м. Дніпропетровськ, п р. Карла Маркса, 108; р/р 2600830130306 у РУ П ІБ України м. Дніп ропетровська, МФО 305437, ЗКПО 01073828) - 1 303 (одна тисяча триста три) грн . 92 коп. основного боргу.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Дні пропетровське підприємство залізничного транспорту" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будів ельників, 45Д; р/р 2600130130033 Ленінське відділення ПІБ м. Дніпропетр овська, МФО 305329, ЗКПО - 01236526) на кори сть Державного бюджету Украї ни в особі відділення Держка значейства у Жовтневому райо ні м. Дніпропетровська (49027, м. Дн іпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31219206700005 в В ідділенні банку УДКУ у Дніпр опетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 2 2030001) - 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. в итрат на державне мито.

Видати наказ після набранн я судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення де сятиденного строку з дня йог о підписання і може бути оска рженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеля ційного господарського суду .

Суддя І.Ю. Дубінін