ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.01.12р. Справа № 7/14
За позовом Дніпропетр овського транспортного прок урора в інтересах держави в о собі Державного підприємств а "Придніпровська залізниця" , (м. Дніпропетровськ)
до Товариство з обмежен ою відповідальністю "Дніпроп етровське підприємство залі зничного транспорту", (м. Дніп ропетровськ)
про стягнення 15 202,08 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Прокурор: н е з'явився
від позивача: О СОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 643 від 10.01.12р.)
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № 28 від 30.09.11р.)
СУТЬ СПОРУ:
Дніпропетровський тра нспортний прокурор в інтерес ах держави в особі Державног о підприємства "Придніпровсь ка залізниця" (далі-позивач) зв ернувся до господарського су ду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровське підприємс тво залізничного транспорту " (далі-відповідач) про стягнен ня плати за користування ваг онами у сумі 15 202,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідачем не опл ачені транспортні послуги за час користування вагонами у загальному розмірі 15 202,08 грн.
18.01.2001р. до суду від відповідач а надійшов відзив на позов, в я кому відповідач з позовними вимогами позивача не згоден та просить суд відмовити в по зові виходячи з наступного.
В позовній заяві зазначено про стягнення плати за корис тування вагонами, а додані ві домості та інші документи ви кладені на штраф за простою в агонів на підставі скасовано го Статуту.
На адресу відповідача в жов тні - липні 1998р. вагони не прибу вали, а правила за користуван ня вагонами та контейнерами були видані тільки в 1999р.
Договірні відносини з залі зницею про порядок користува ння вагонами у відповідача н е існувало та не існує зараз.
Відповідач не є власником в антажу, а Статут залізниці СС СР відмінений у зв'язку з затв ердженням Статуту залізниці України.
15.12.11р. до господарського суду надійшло заперечення № ДПО-254 від 15.12.11р., в якому позивач запе речує на відзив відповідача виходячи з наступного.
У своєму відзиві на позовну заяву від 16.01.2001 року № 18, відпові дач посилається на те, що він н е проводив на під'їзній колії , яка йому належить, навантажу вальні розвантажувальних ро біт, такі роботи проводили др угі підприємства, а він не є ва нтажовідправником або ванта жоодержувачем. Таке тверджен ня відповідача є безпідставн им та не вірним. Тому, що відпо відно до ст. 73 Статуту залізни ць України, затвердженого по становою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, - поряд ок обслуговування контраген тів-підприємств, що мають у ме жах залізничної під'їзної ко лії іншого підприємства скла ди або залізничні колії, які д о неї примикають, встановлює ться договорами, що укладают ься без участі залізниці, без посередньо між контрагентам и і підприємством, якому нале жить залізнична під'їзна кол ія. Відповідальність перед з алізницею за користування ва гонами контрагентом, збереже ння вантажів та вагонів несе підприємство, якому належит ь залізнична під'їзна колія.
Також у вищевказаному відз иві відповідач посилається н а те, що договір на експлуатац ію під'їзної колії № 106 від 28.02.1995 р оку був укладений до затверд ження Статуту залізниць Укра їни та інших нормативно-прав ових документів, які передба чають користування вагонами відповідно до ст. 119 Статуту.
Твердження відповідача пр о те, що він не повинен сплачув ати плату за користування ва гонами по вищенаведеним підс тавам на думку позивача є не з аконними та безпідставними.
Прокурор у судове засіданн я не з'явився, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.
Статтею 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що сторони зоб ов'язані добросовісно корист уватися належними їм процес уальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охор онюваних законом інтересів д ругої сторони, вживати заход ів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження в сіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достат німи матеріали справи для сл ухання справи у відповідно д о ст. 75 Господарського процесу ального кодексу України за н аявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали спра ви, вислухавши доводи предст авника позивача, оцінивши до кази в їх сукупності, господа рський суд, -
ВСТАНОВИВ:
З липня по жовтень 1998 року на станціях Павлоград-2, Самар івка, Дніпродзержинськ лівоб ережний, Дніпропетровськ ван тажний ДП «Придніпровська за лізниця»відповідач проводи в вантажні роботи. Про прибут тя вагонів йому було повідом лено, що підтверджується вип искою з книги повідомлень. Ча с користування вагонами відп овідачем підтверджується ві домостями подачі і прибиранн я вагонів №№ 7, 8, 32, 33, 34, 35.
За час користування вагона ми відповідачу нарахована пл ата за користування вагонами відповідно до ст. 119 Статуту за лізниць України в сумі 15 202,08 грн .
Таким чином, у відповідача у творилась заборгованість пе ред позивачем у сумі 15 202,08 грн.
На момент розгляду справи відповідач доказів погашенн я суми заборгованості у розм ірі 1 303,92 грн. не надав, доводи по зивача, наведені в обґрунтув ання позову, не спростував.
З огляду на вищевикладене , позовні вимоги є обґрунтова ними та підлягають задоволен ню.
Приймаючи рішення господа рський суд виходить із насту пного.
Законом України "Про заліз ничний транспорт", статтею 3, в изначається, що законодавств о про залізничний транспорт загального користування скл адається з Закону України "Пр о транспорт", Закону України "П ро залізничний транспорт", Ст атуту залізниць України (Ста тут) та інших актів законодав ства України. Нормативні док ументи, що визначають порядо к і умови перевезень, користу вання засобами залізничного транспорту загального корис тування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних ос іб на території України.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК Укра їни умови перевезення вантаж ів окремими видами транспорт у, а також відповідальність с уб'єктів господарювання за ц ими перевезеннями встановлю ються транспортними кодекса ми, транспортними статутами та іншими нормативно-правови ми актами.
Статут залізниць України, я кий затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, визначає обов 'язки, права і відповідальніс ть залізниць, а також підприє мств, які користуються заліз ничним транспортом (ст.2 Стату ту).
Згідно ст. 119 Статуту залізни ць України за користування в агонами і контейнерами заліз ниці, вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власни ками під'їзних колій вносить ся плата. Порядок внесення пл ати за користування вагонами встановлюється Правилами. З азначена плата вноситься так ож за час затримки вагонів на станціях призначення і на пі дходах до них в очікуванні по давання їх під вивантаження з причин, що залежать від вант ажоодержувача, власника під' їзної колії, порту, підприємс тва.
До введення відповідних но рмативно-правових актів пере дбачених Статутом залізниць України, Міністерством тран спорту України відповідно до своїх повноважень, визначен их Положенням про Міністерст во транспорту, та керуючись с таттею 5 Статуту залізниць Ук раїни був виданий наказ № 174 ві д 08.05.1998 року «Про порядок тимчас ової дії окремих нормативно- правових актів»зареєстрова ний в Міністерстві юстиції У країни 26.05.1998 року за № 346/2786.
Відповідно до п. 2 Наказу Мін істерства транспорту Україн и № 174 від 08.05.1998 року до розробки П равил перевезення вантажів у разі застосування ст. 119 Стату ту та інших пунктів, у яких є п осилання на ст. 119, тимчасово ке руватися відповідними п.п. 48, 49, 50, 51, 52. 53 «Тарифного керівництва № 1», прийнятому на 5-му засідан ні Ради від 20.11.1992 року.
Так як станом на спірний пер іод не були прийняті ставки п лати, то плата за користуванн я вагонами у відповідності д о наказу № 174 нараховувалась з а ставками Тарифного керівни цтва № 1,
Відповідно до п. 49 «Тарифног о керівництва № 1»за затримку понад встановлених строків вагонів, поданих під наванта ження, вивантаження або пере вантаження засобами вантажо одержувача, вантажовідправн ика (простій вагонів), з вантаж оодержувача або вантажовідп равника стягується штраф за кожну годину простою, вказан их у таблицях № 17-20.
Згідно ст. 62 Статуту залізни ць України встановлено, що ві дправка, видача вагонів можу ть бути затримані до внесенн я платежів. За час затримки ві дправник, одержувач, експеди тор сплачують за користуванн я вагонами (контейнерами) зал ізниці плату, передбачену ст аттею 119 Статуту залізниць Укр аїни.
У своєму відзиві на позовну заяву від 16.01.2001 року № 18, відпові дач посилається на те що він н е проводив на під'їзній колії , яка йому належить, навантажу вально розвантажувальних ро біт, такі роботи проводили др угі підприємства, а він не є ва нтажовідправником або ванта жоодержувачем. Таке тверджен ня відповідача є безпідставн им та не вірним.
Тому, що відповідно до ст. 73 С татуту залізниць України, за твердженого постановою Кабі нету Міністрів України від 06.0 4.1998 року № 457, порядок обслуговув ання контрагентів-підприємс тв, що мають у межах залізничн ої під'їзної колії іншого під приємства склади або залізни чні колії, які до тієї примика ють, встановлюється договора ми, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо мі ж контрагентами і підприємст вом, якому належить залізнич на під'їзна колія. Відповідал ьність перед залізницею за к ористування вагонами контра гентом, збереження вант ажів та вагонів несе підприє мство, якому належить залізн ична під'їзна колія.
У листі Кабінету Міністрів України від 02.01.2001 року до голов и Вищою господарського суду України говориться: - розглян уто Ваше звернення щодо необ хідності тлумачення вжитого у статтях Статуту залізниць України поняття "користуван ня вагонами" у зв'язку із спроб ами окремих суб'єктів господ арювання ухилитися під матер іальної відповідальності за використання вантажного рух омого складу залізниць. Заяв и зазначених суб'єктів госпо дарської діяльності - власни ків під'їзних колій, які експл уатують вагони, забезпечуючи транспортне обслуговування контрагентів (вантажовідпра вників, вантажоодержувачів), і водночас стверджують, що во ни не повинні вносити плату з а користування вагонами, оск ільки нібито фактично не кор истуються вагонами для власн их господарських потреб, є бе зпідставними. Для цих суб'єкт ів, які взяли на себе функції п риймання вагонів від залізни ці, подачі їх під навантаженн я (розвантаження) вантажовід правникам (вантажоодержувач ам) та повернення залізниці н авантажених або порожніх ваг онів, операції з вагонами є го сподарською діяльністю і дже релом доходів. У цьому випадк у саме зазначені суб'єкти вис тупають перед залізницею як користувачі вагонів.
Також відповідач посилаєт ься на те, що договір на експлу атацію під'їзної колії № 106 від 28.02.1995 року був укладений до зат вердження Статуту залізниць України та інших нормативно -правових документів, які пер едбачають користування ваго нами відповідно до ст.119 Стату ту.
Як встановлено матеріалам и справи, спірні вагони знахо дились в користуванні відпов ідача з липня по жовтень 1998 рок у, за що залізницею на підстав і відомостей подачі та приби рання вагонів №№ 7, 8, 32, 33, 34, 35 була н арахована плата за користува ння вагонами у розмірі 15 202,08 грн . (з ПДВ). Правильність нарахув ання плати за користування в агонами підтверджується тим , що всі відомості подачі та пр ибирання вагонів підписані в ідповідачем без жодних заува жень.
Тому твердження відповіда ча про те, що він не повинен сп лачувати плату за користуван ня вагонами так, як на його під 'їзній колії проводили наван тажувально розвантажувальн і роботи другі підприємства є безпідставними.
Статтею 33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і за перечень.
Викладене є підставою для з адоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по спр аві слід покласти на відпові дача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити у п овному обсязі.
Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Дні пропетровське підприємство залізничного транспорту" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будів ельників, 45Д; р/р 2600130130033 Ленінське відділення ПІБ м. Дніпропетр овська, МФО 305329, ЗКПО - 01236526) на кори сть Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49 038, м. Дніпропетровськ, п р. Карла Маркса, 108; р/р 2600830130306 у РУ П ІБ України м. Дніп ропетровська, МФО 305437, ЗКПО 01073828) - 15 202 (п'ятнадцять тисяч двісті д ві) грн. 08 коп. основного боргу.
Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю "Дні пропетровське підприємство залізничного транспорту" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будів ельників, 45Д; р/р 2600130130033 Ленінське відділення ПІБ м. Дніпропетр овська, МФО 305329, ЗКПО - 01236526) на кори сть Державного бюджету Украї ни в особі відділення Держка значейства у Жовтневому райо ні м. Дніпропетровська (49027, м. Дн іпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 24246786, рахунок 31219206700005 в В ідділенні банку УДКУ у Дніпр опетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 2 2030001) - 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 02 ко п. витрат на державне мито.
Видати наказ після набранн я судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає закон ної сили після закінчення де сятиденного строку з дня йог о підписання і може бути оска рженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеля ційного господарського суду .
Суддя І.Ю. Дубінін
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2012 |
Оприлюднено | 18.01.2012 |
Номер документу | 20829104 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні