Рішення

від 28.07.2008 по справі 10/18пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/18пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.08                                                                                 Справа № 10/18пд

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛисБрок ВС”, м. Лисичанськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський Краситель”,

м. Рубіжне Луганської області

про визнання частково недійсним договору поручительства та стягнення 182238 грн. 58 коп.

Суддя  Мінська Т.М.

в присутності  представників  сторін:

від позивача - Жидких О.В., довіреність № б/н від 12.05.08.;

від відповідача –представник не прибув.

           Суть спору:  позивачем заявлені вимоги:

- про визнання недійсними підпунктів 5.2., 5.3., 5.5 розділу 5 договору –доручення № 11-03/04 від 11.03.2004р., укладеного  між  ТОВ “ЛисБрок ВС” та ТОВ “Рубіжанський Краситель”;

- стягнути з відповідача вартість неоплачених послуг по митному оформленню у розмірі 182238 грн. 58 коп.  

          Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві від 20.06.2008р. № 621/217Ю.

           Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши  представника   позивача,   суд                   

в с т а н о в и в:

11.03.04 р. між позивачем і відповідачем був укладений договір-доручення № 11-03/04 про надання позивачем послуг відповідачу (надалі - Договір) з приводу митного оформлення вантажів які належать відповідачу і пересікають митний кордон України.

Пунктом  5.2. Договору,  передбачено,  що  в  разі неможливості  самостійного врегулювання  сторонами спору,  спір, який виникає між сторонами по Договору, підлягає передачі  на розгляд та остаточне вирішення  в Міжнародний  комерційний  арбітражний  суд  при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України).

Згідно п. 5.3. Договору сторони згодні  з тим,  що в  процесі  розгляду і вирішення  спору  буде застосовуватись  Регламент  МКАС при ТППУ.  Арбітражний суд  складається  з  трьох  арбітрів,  громадянство  арбітрів  не має значення.  Місце проведення  засідання  Арбітражного  суду  м. Київ.  Мова  арбітражного розгляду  російська.  

Відповідно до 5.5. Договору  рішення МКАС при ТППУ є остаточним і обов'язковим  для  обох сторін.      

Позивач  просить  визнати  недійсними  вищевказані  пункти Договору,  оскільки  вони  суперечать діючому  законодавству.  

Також  позивач просить стягнути заборгованість за вказаним Договором в сумі  182238 грн. 58 коп.

Відповідач  стосовно  визнання недійсними  вищевказаних   пунктів  Договору,  зазначає,  що при укладенні договору  добросовісно  помилявся,  вважаючи,  що  спори за  Договором  можуть бути передані  на  розгляд  МКАС при ТПП України.

Щодо  стягнення  заборгованості  за вказаним Договором  в  сумі  182238 грн. 58 коп.,  то  відповідач  зазначає, що  згідно ст. 80 ГПК України  в  разі  припинення провадження  у  справі  звернення  до  господарського  суду  із спору між тими ж сторонами,  по тому ж предмету  і  з тих же підстав  не  дозволяється.   Позивач  вже  звертався  до господарського  суду  із спору між тими ж сторонами,  по тому ж предмету  і  з тих же підстав   (справа  №  5/387),  ухвала  про припинення провадження  у  справі  від 09.08.2007р.

          Дослідивши обставини  справи  суд  визнав позовні  вимоги  частково  обґрунтованим з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 3  ст. 1 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж" від 24.02.1994 р.  до   міжнародного комерційного арбітражу  можуть  за  угодою сторін  передаватися:

          спори з договірних та інших  цивільно-правових  відносин,  що виникають при  здійсненні  зовнішньоторговельних  та  інших  видів міжнародних  економічних зв'язків,  якщо  комерційне  підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також  спори підприємств з  іноземними  інвестиціями  і  міжнародних об'єднань та організацій,  створених  на  території  України,  між собою, спори між їх учасниками, а  так  само  їх  спори  з  іншими суб'єктами права України.

           Договір-доручення № 11-03/04   укладений  українськими суб'єктами  підприємницької діяльності -  резидентами  України  без іноземних інвестицій,  відтак  МКАС при ТПП України  не  має  права  розглядати  спори,   які  виникають   між сторонами по Договору - дорученню   № 11-03/04.  

           Відповідно до ст. 55,124 Конституції України захист  прав  здійснюється  судами,  юрисдикція  яких  розповсюджується  на  всі  правовідносини,  що виникають у державі.  

Таким чином, підпункти  5.2., 5.3., 5.5 розділу 5 договору –доручення № 11-03/04 від 11.03.2004р., укладений між  ТОВ “ЛисБрок ВС” та ТОВ “Рубіжанський Краситель” суперечать діючому законодавству.  

           Згідно п. 1 ст. 203 ЦК України  зміст правочину  не може суперечити  цьому  Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства.  П. 1 ст. 215 ЦК України  передбачено, що недодержання  в  момент  вчинення  правочину  стороною  (сторонами)  вимог, які  встановлені  частинами 1-3,  5, 6  ст. 203 ЦК України  є  підставою  недійсності  правочину.  

Статтею 217  ЦК України встановлено,  що недійсність окремої частини  правочину  не має наслідком  недійсності  інших його частин і  правочину  в цілому,  якщо можна  припустити,  що  правочин був би вчинений  і без  включення  до нього недійсної частини.  Можна  не  лише припустити,  а  і  достовірно  вважати,  що  Договір-доручення № 11-03/04  був  би  вчинений  і  без    підпунктів   5.2., 5.3., 5.5 розділу 5 договору.  

З огляду на вищевикладене,  позовна  вимога    про визнання недійсними підпунктів 5.2., 5.3., 5.5 розділу 5 договору –доручення № 11-03/04 від 11.03.2004р., укладений між  ТОВ “ЛисБрок ВС” та ТОВ “Рубіжанський Краситель”  підлягає  задоволенню.    

Щодо  вимоги про стягнення  заборгованості  за вказаним Договором  в  сумі  182238 грн. 58 коп.,  то  позивач  вже  звертався  до господарського  суду  із спору між тими ж сторонами,  по тому ж предмету  і  з тих же підстав   (справа  №  5/387),  ухвала  про припинення провадження  у  справі  від 09.08.2007р.  Ухвала  у  справі  № 5/387  ґрунтувалася  на  тому, що  Договором  - доручення № 11-03/04  передбачена  передача  спору  на  розгляд    МКАС при ТПП України, якій  є  третейським судом.   Але  визнання недійсним  даним  рішенням,  яке  на  даний  час  не набрало законної сили,  не дає  підстав  для  вирішення  вимоги   про стягнення  заборгованості  за вказаним Договором  по  суті.  Провадження  у  справі  за  вказаною вимогою підлягає  припиненню  згідно п. 2 ст. 80 ГПК України.  

Згідно  ст.  49   ГПК  України  державне  мито,  сплачене  за  майновою  вимогою  в  сумі  1822  грн.  39 коп.  покладається на  позивача.   

Витрати  по сплаті  державного  мита  по  немайновій  вимозі  в  сумі   85 грн.  суд  вважає необхідним покласти  на  сторони  в  рівних частинах,  оскільки  спір  з  цього  приводу  виник  з  вини  обох  сторін.  Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.  покладаються на сторони  в  рівних частинах.            

Відповідно  до  ст. 85  ГПК  України  за  згодою  позивача  в судовому  засіданні  оголошено вступну і резолютивну  частини рішення.

На  підставі  викладеного  і,  керуючись  ст. ст.  44, 49, 80 п. 2,  82, 84, 85   ГПК  України,   суд         

                                                в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити  частково.

2.   Визнати  недійсними підпунктів 5.2., 5.3., 5.5 розділу 5 договору –доручення № 11-03/04 від 11.03.2004р., укладеного  між  ТОВ “ЛисБрок ВС” та ТОВ “Рубіжанський Краситель”.

3.  В  частині  стягнення  заборгованості   в  сумі  182238 грн. 58 коп. провадження  у  справі  припинити.   

            4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубіжанський Краситель”, м. Рубіжне Луганської області,  пр. Хіміків,  2,  код ЄДРПОУ  32803997  на  користь   Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛисБрокВС”,  м. Лисичанськ,  вул. Карла Маркса,  146, код ЄДРПОУ   25365292  витрати по  сплаті  державного мита  в сумі  42 грн. 50 коп.,   витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  59 грн., видати наказ після  набрання  рішенням  законної  сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його  підписання відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.   

 Рішення  підписано  04.08.2008 р.

Суддя                                                                                     Т.М.Мінська