Постанова

від 12.09.2008 по справі 53/31-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/31-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2008 р.                                                           Справа № 53/31-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Афанасьєв В.В.,  Плужник О.В.,

при секретарі Боровій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Зозуль О.Д. (дов. № НЮ-21 від 01.01.2008 р.)

відповідача -  Завади Ю.М. (дов. б/н б/д)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (с. Новоселівка, Нововодолазького району, Харківської області) (вх. № 1491 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 04.06.08 р. по справі № 53/31-08

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (м. Львів) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (м. Рівне)

до Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" (с. Новоселівка, Нововодолазького району, Харківської області)

про стягнення 45 475,00 грн., -

встановила:

У лютому 2008 року Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення штрафу за неправильно зазначену в накладній масу вантажу в сумі 45 475,00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 4 червня 2008 року по справі № 53/31-08 (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за неправильно зазначену в накладній масу вантажу в сумі 45 475, 00 грн., державне мито в сумі 454,75 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, а також порушено норми процесуального права при його прийнятті.

Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" Заваду Ю.М., який підтримав апеляційну скаргу, представника ДТГО "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" Зозуль О.Д., яка просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 11 серпня 2007 року ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" зі станції Кварцовий Південної залізниці на станцію Костопіль Львівської залізниці на адресу ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" згідно залізничних накладних № 44310012, 44310013, 44310014, 44310015, 44309996 у вагонах № 67846345, 66113812, 66239120, 63683965, 67702928 відправило пісок кварцовий ВС-050-1.

15 серпня 2007 року на станції Дарниця Південно-західної залізниці на підставі показників тензометричної ваги та акту загальної форми № 3876п від 15.08.2007 р. вагони були відчеплені для комісійного зважування на статичній вазі.

Як вбачається із матеріалів справи, 16 серпня 2007 року проведено комісійне зважування маси вантажу на 150 т. залізничних вагах клеймо 2007 р. і виявлено:

- у вагоні № 67846345 у накладній № 44310012 зафіксовано маса нетто 69 000 кг маса брутто 91 500 кг, тара 22 500 кг, в дійсності виявлено: маса нетто 73 000 кг маса брутто 95 500 кг., тара 22 500 кг, що більше проти документа та вантажопідйомності на 4 000 кг. Результати комісійного зважування зафіксовано у комерційному акті № БК 844370/30 від 16.08.2007 р.

-           у вагоні № 66113812 згідно накладної № 44310013 зафіксовано маса нетто  69000 кг, маса брутто 91 800 кг, тара 22 800 кг, в дійсності виявлено: маса нетто 72600 кг, маса брутто 95 400 кг, тара 22 800 кг, що більше проти документа та вантажопідйомності на 3 600 кг. Результати комісійного зважування зафіксовано у комерційному акті № БК 844369/29 від 16.08.2007 р.

-           у вагоні № 66239120 згідно накладної № 44310014 зафіксовано маса нетто 69000 кг, маса брутто 92 100 кг, тара 23 100 кг, в дійсності виявлено: маса нетто 75200 кг, маса брутто 98 300 кг, тара 23 100 кг, що більше проти документа та вантажопідйомності на 6 200 кг. Результати комісійного зважування зафіксовано у комерційному акті № БК 844368/28 від 16.08.2007 р.

-           у вагоні № 63683965 згідно накладної № 44310015 зафіксовано маса нетто 69000 кг, маса брутто 91 500 кг, тара 22 500 кг, в дійсності виявлено: маса нетто 73500 кг, маса брутто 96 000 кг, тара 22 500 кг, що більше проти документа та

вантажопідйомності на 4 500 кг. Результати комісійного зважування зафіксовано у комерційному акті № БК 844367/27 від 16.08.2007 р.

-           у вагоні № 67702928 згідно накладної № 44309996 зафіксовано: маса нетто 69000 кг, маса брутто 92 300 кг, тара 23 300 кг, в дійсності виявлено: маса нетто 73100 кг, маса брутто 96 400 кг, тара 23 300 кг, що більше проти документа та вантажопідйомності на 4 100 кг. Результати комісійного зважування зафіксовано у комерційному акті № БК 844371/31 від 16.08.2007 р.

Оскільки, згідно показників ваги дані вагони навантажені понад норму, що в свою чергу загрожувало безпеці руху, у відповідності до пункту 15.27. Правил технічної експлуатації залізниць України, затвердженими Міністерством транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, надлишок вантажу було  відвантажено у вагон № 67863373, на який виписано накладну досилку № 33023473 Дарниця Південно-західної залізниці - Костопіль Львівської залізниці.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 18.08.2007 р. вказаний вантаж прибув на станцію призначення – ст. Костопіль Львівська залізниця, де у відповідності до статті 52 Статуту залізниць України було проведено комісійну перевірку маси вантажу і результати внесені у Розділ Ж комерційного акту.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Відповідно до статті 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

З урахуванням зазначених норм законодавства позивачем нарахований штраф у сумі 45 475,00 грн., який на його думку підлягає стягненню з відповідача.

Оцінивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, господарський суд Харківської області визнав їх правомірними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати: безпеку перевезень; безпечні умови перевезень; запобігання аваріям і нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму. В свою чергу підприємства транспорту мають право: вимагати від відправників і одержувачів вантажів виконання вимог кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 06.04.1998 р. № 457 накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил перевезень вантажів і наданим залізниці відправником разом з вантажем.

Пунктом 1.2. Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 863/5084, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 передбачено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Із копій накладних, доданих до матеріалів справи вбачається, що навантаження проводилось засобами вантажовідправника на вагах в\п 150 тон, маса вантажу визначена відправником у кг (вимоги статті 37 Статуту залізниць України).

Згідно зі статтею 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Перелік вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі, встановлюється Правилами перевезення вантажів.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем вказано у накладних № 44310012, 44310013, 44310014, 44310015, 44309996 у графі найменування вантажу - пісок кварцовий ВС-050-1, упаковка насипом. Даний вантаж згідно з Правилами перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10.09.2001 р. за № 796/5987, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 20.08.2001 № 542 може перевозитись на відкритому рухомому складі. В той же час відомості про здатність та можливість затримання вологи у вантажі у договорі перевезення відсутні.

Відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 862/5083, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2 % норми недостачі або надлишку маси вантажів.

При проведенні комісійного зважування даного вантажу на статичній вазі, комісія встановила, що у перевізних документах невірно зазначена маса вантажу в результаті чого і було складено комерційні акти.

У пункті 3.2. Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 р. № 04-5/601 зазначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту залізниць України).

Стаття 129 Статуту залізниць України та пункт 2 Правил складання актів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 р. за № 567/6855, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 р. № 334 містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт, зокрема, якщо вона сама виявила зазначені обставини, або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач чи відправник вантажу. Форму такого акта визначено у додатку 1 до Правил складання актів.

Колегія суддів вважає, що позивачем повністю дотримано вимоги статті 129 Статуту залізниць України та Правил складання актів при складанні комерційних актів № БК 844370/30 від 16.08.2007 р., № БК 844369/29 від 16.08.2007 р., № БК 844368/28 від 16.08.2007 р., № БК 844367/27 від 16.08.2007 р., № БК 844371/31 від 16.08.2007 р. та акту загальної форми № 3876п від 15.08.2007 р., що було встановлено судом першої інстанції.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на акт № 85 від 18.08.2007 р., є безпідставними, оскільки його форма не відповідає акту загальної форми ГУ-23, зокрема складання таких актів не передбачено Правилами складання актів. Також слід зауважити, що відповідач посилається на результати власного зважування, яке проводилось в односторонньому порядку.

Щодо тверджень заявника апеляційної скарги про зміну маси вантажу внаслідок попадання у відкриті вагони опадів у вигляді дощу слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 53 Статуту залізниць України та пункту 30 Правил видачі вантажів у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знижено його вартість, залізниця за власною ініціативою чи на вимогу одержувача запрошує експертів. Якщо станція призначення ухиляється від пред'явлення вантажу до експертизи, у тому числі на письмову вимогу одержувача, останній має право оскаржити таку відмову і сам пред'явити вантаж до експертизи, повідомивши про час її проведення станцію призначення.

Як свідчать матеріали справи, вантажоодержувач прийняв вантаж у тій кількості, що зазначена у накладних разом із залишком, який прибув у вагоні № 67863373 разом із посилочною відомістю № 33023473, що підтверджується довідкою ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" № 166 від 08.02.2008 р. (а. с. 74). Звернення про проведення експертизи на кількісний вміст вологи у даному вантажі не було. Іншого не передбачено Статутом залізниць України та Правилами перевезень вантажів.

Стаття 122 Статуту залізниць України передбачає, що за неправильно  зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги ДТГО "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" у розмірі 45 475,00 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ЗАТ "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 04.06.2008 р. по справі № 53/31-08 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 4 червня 2008 року по справі № 53/31-08 залишити без змін.  

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Плужник О.В.