Рішення

від 08.09.2008 по справі 13/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/113

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.08                                                                                 Справа № 13/113

За позовом приватного підприємства  “Дом - ЕКС”, м. Запоріжжя

до товариства з обмеженою відповідальністю “Антанта”, м. Луганськ

про стягнення  9424 грн. 77 коп.

Суддя Яресько Б.В.

Секретар судового засідання

Чорна І.М.

За участю:

Від позивачапредставник не прибув;

Від відповідача представник не прибув.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача боргу у сумі 8488 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань у сумі 851 грн. 87 коп. та  3% річних у сумі 83 грн. 94 коп.

Від позивача до суду надійшла телеграма від 07.09.2008 р. № 1833, якою позивач позов підтримує. Зазначеною телеграмою позивач просить суд справу розглянути без участі його представника.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 01.01.2008 р. був укладений договір б/н, відповідно до умов якого позивач зобов'язався  доставити відповідачу товар (або партію товару), а відповідач прийняти та провести оплату за доставлений товар в термін 30 календарних днів.

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар за накладними від 29.01.2008 р. №РН-0000031 на суму 5510 грн. 40 коп., від 12.02.2008 р. на суму 6478 грн. 56 коп. на загальну суму –11988 грн. 96 коп.

Відповідач зазначений товар прийняв, здійснив часткову сплату в сумі 3 500 грн.

Решту суми (8 488 грн. 96 коп.) відповідач станом на момент звернення позивача до суду із позов не сплатив.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором в сумі 8 488 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань у сумі 851 грн. 87 коп. та  3% річних у сумі 83 грн. 94 коп., обґрунтовуючи свої вимоги умовами Договору та положенням ст. 625 Цивільного кодексу України.  

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів сплати боргу не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши докази наявні в матеріалах справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання за Договором.  

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача по справі, а саме державне мито у сумі –102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.  

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Антанта”, м. Луганськ, вул. Братів Махових, б 2, ідентифікаційний код 32474091 на користь приватного підприємства  “Дом - ЕКС”, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, б. 5, ідентифікаційний код 32518264  борг у сумі 8488 грн. 96 коп., інфляційних нарахувань у сумі 851 грн. 87 коп. та  3% річних у сумі 83 грн. 94 коп. Наказ видати.  

У судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частина рішення

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

12.09.2008 року