Ухвала

від 08.11.2011 по справі 7-5-14/314

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 р. Справа № 29689/10/9104

Львівський апеля ційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сап іги В.П.,

суддів: Он ишкевича т. В., Попка Я.С.

з участю секретаря су дових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкри тому судовому засіданні в м. Л ьвові апеляційну скаргу прив атного підприємця ОСОБА_3 на постанову Господарськог о суду Закарпатської області від 25.06.2010 року у справі за позов ом приватного підприємця О СОБА_3 до Ужгородської міжр айонної державна податкової інспекції про скасування по даткових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

08.05.2003 року ПП ОСОБА_3 зверн увся в суд з адміністративни м позовом до Ужгородської МД ПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2003 ро ку: №140/26-0-2137302214/1511, яким позивачу виз начено суму податкового зобо в'язання з податку на додану в артість у сумі 87881,85 грн., у т.ч. 68936 г рн. основного платежу та 17335,15 гр н. штрафних (фінансових) санкц ій; №138/26-0-2137302214/1512, яким позивачу виз начено суму податкового зобо в'язання з податку на додану в артість у сумі 850 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №139/26-0-2137302214/15 13, яким позивачу визначено сум у податкового зобов'язання з прибуткового податку з гром адян у сумі 40725,36 грн.; №137/26-0-2137302214/1514, як им позивачу визначено суму п одаткового зобов'язання з пр ибуткового податку з громадя н у сумі 170 грн. штрафних (фінанс ових) санкцій.

Позовні вимоги обгрунтова ні тим, що відповідачем невір но визначено суми податкових зобов'язань і на підставі них прийняті спірні податкові п овідомлення-рішення, оскільк и відповідачем не враховано витрати, здійснені ним за уго дами між суб'єктами підприєм ницької діяльності та є доку ментально підтвердженні, що призвело до відповідного дон арахування сум податкових зо бов'язань по податку на додан у вартість та податку на приб уток, а також зменшення бюдже тного відшкодування по подат ку на додану вартість, які є бе зпідставні.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 25.06.2010 року в задоволенні поз овних вимог відмовлено з тих підстав, що доводи позивача н е спростовують висновків под аткового органу.

Не погодившись з постаново ю суду її оскаржив ПП ОСОБА _3, який просить скасувати д ану постанову та направити с праву на новий розгляд.

При цьому апелянт обґрунто вує та мотивує свої вимоги ан алогічно обґрунтуванням зап еречень на позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши повноту вста новлення обставин справи, пр авильність їх юридичної оцін ки, обговоривши доводи апеля ційної скарги, дослідивши ма теріали справи, колегія судд ів дійшла висновку, що в задов оленні апеляційної скарги не обхідно відмовити з наступни х мотивів.

Даючи правову оцінку спірн им правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні об ставини справи та норми чинн ого законодавства.

ПП ОСОБА_3 зареєстрован ий платником податку на дода ну вартість у ДПІ в Ужгородсь кому районі 22.10.1997 року, що вказу є на те, що є платником прибутк ового податку з громадян.

Працівниками ДПІ у м. Ужгоро ді проведено перевірку позив ача з питань дотримання вимо г податкового законодавства за період з третього квартал у 1999 року по другий квартал 2002 ро ку. Результати перевірки офо рмлені актом №36/Д/2676-09 від 26.09.2002 рок у до якого внесено зміни акто м №37/Д/26-0 від 07.10.2002 року та актом №003 /Д/26-0/2137302214 від 20.02.2003 року.

За результатами акта перев ірки за №003/Д/26-0/2137302214 від 20.02.2003 ро ку ПП Кременчук донараховано податкове зобов'язання на за гальну суму 117818,36 грн., у т.ч. 77093 грн . податку на додану вартість т а 40725,36 грн. прибуткового податк у з громадян; зменшено бюджет не відшкодування по податку на додану вартість на 8470 грн.; в становлено неподання деклар ацій - по податку на додану вар тість з ІІ-го кв. 2001 року - ІІ-й кв . 2002 року та про доходи одержані від підприємницької діяльно сті за 2001 рік.

На підставі акту перевірки ДПІ в Ужгородському районі 11. 03.21003 року винесено податкові п овідомлення-рішення: №140/26-0-2137302214/1 511, яким позивачу визначено су му податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 87881,85 грн., у т.ч. 68936 грн. основ ного платежу та 17335,15 грн. штрафн их (фінансових) санкцій; №138/26-0-21373 02214/1512, яким позивачу визначено с уму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 850 грн. штрафних (фінансо вих) санкцій; №139/26-0-2137302214/1513, яким поз ивачу визначено суму податко вого зобов'язання з прибутко вого податку з громадян у сум і 40725,36 грн.; №137/26-0-2137302214/1514, яким позива чу визначено суму податковог о зобов'язання з прибутковог о податку з громадян у сумі 170 г рн. штрафних (фінансових) санк цій.

Висновок податкового орга ну про донарахування сум под аткового зобов'язання по под атку на додану вартість та по датку на прибуток, зменшення позивачу суми бюджетного ві дшкодування зроблений на під ставі первинних банківських документів, накладних на реа лізацію та придбання товарів , податкових накладних, книги обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг), книги обліку доходів і витрат. Пере віркою встановлено, що з квіт ня 2001 року книга обліку придба ння товарів (робіт, послуг) не зареєстрована та не скріплен а печаткою ДПІ в Ужгородсько му районі.

При перевірці нарахування позивачем податкового зобов 'язання по податку на додану в артість за III квартал 1999 року - II к вартал 2002 року встановлено не відповідність податкових зо бов'язань, наведених в деклар аціях з податку на додану вар тість даним первинних докуме нтів та встановлено наступне : позивачем в деклараціях, под аних за ІІІ квартал 1999 року - І к вартал 2001 року неправильно ви значено та вказано суму пода ткового зобов'язання, зокрем а, не включено до податкових з обов'язань суми податку на до дану вартість по отриманих а вансах від покупців, тобто по першій події, в результаті чо го занижено суму податкового зобов'язання; позивачем за пе ріод II квартал 2001 року - II кварта л 2002 року декларації до ДПІ в Уж городському районі не подава лися; за період III квартал 1999 рок у - II квартал 2002 року позивачем в наслідок встановлених поруш ень занижено податкове зобов 'язання по податку на додану в артість на суму 112365 грн.

При перевірці нарахування позивачем сум податкового к редиту по податку на додану в артість за період III квартал 1999 року - II квартал 2002 року, перевір кою встановлено наступне. Пр отягом 2001-2002 p.p. позивач отримав п иломатеріали від TOB „Каракурт " на загальну суму 15275 грн., в т.ч. П ДВ 2545,83 грн. Вказана сума ПДВ вкл ючена позивачем до податково го кредиту, однак перевіркою встановлено, що вказана сума є не підтвердженою. ТОВ Дарак урт" та ПП „Торнадо" в державно му реєстрі не значаться, їх ко ди №23973882 та №30216538 зазначено не вір но. У зв'язку з чим, ПП ОСОБА_3 у II кварталі 2001 року зменшено податковий кредит на суму 500 г рн. у II кварталі 2001 року - на суму 1413,33 грн. та у II кварталі 2002 року - н а суму 632,5 грн.

Також ПП ОСОБА_3 включен о до податкового кредиту под атку на додану вартість в сум і 3637 грн. по накладних оформлен им неналежним чином, а саме, вк азані у наступних податкових накладних індивідуальний по датковий номер та номер свід оцтва (платника податку) - прод авець не відповідають дійсно сті - №123 від 29.08.1999р. на загальну су му 10680 грн., в т.ч. ПДВ - 1780 грн. (TOB „Сін та", м. Миколаїв); №137 від 01.10.1999 року на загальну суму 5200 грн., в т.ч. П ДВ - 866,67 грн. (TOB „Сінта", м. Миколаїв ); №137 від 29.10.1999 року на загальну су му 2940 грн., в т.ч. ПДВ - 490 грн. (TOB „Сі нта", м. Миколаїв); №138 від 06.11.1999 рок у на загальну суму 3000 грн., в т.ч. ПДВ - 500 грн. (TOB „Сінта", м. Миколаїв ). Згідно листа ДПІ в м. Миколаї в від 09.09.02 №9710/7/26-404/255 ТзОВ „Сінта" (ко д 24791420) рахується на обліку в ДПІ м. Миколаїв з 20.10.1997р. Має ознаки ф іктивності. За юридичною адр есою не знаходиться. З момент у реєстрації по теперішній ч ас не звітує.

В порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Зако ну України „Про податок на до дану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 ро ку позивач включив до податк ового кредиту ПДВ без відпов ідних податкових накладних н а загальну суму 14931 грн..

Податковий кредит за періо д, коли звітність по податку н а додану вартість до ДПІ в Ужг ородському районі позивачем не подавалася, тобто за II квар тал 2001 року - І квартал 2002 року ви значений перевіркою на основ і податкових накладних, дода тково представлених позивач ем і складає 46568 грн.

Тому колегія суддів погодж ується з висновком суду перш ої інстанції, що матеріалами справи підтверджуються дово ди відповідача щодо безпідст авності включення позивачем до податкового кредиту сум п одатку за податковими наклад ними, виписаними особами, які за наслідками зустрічних пе ревірок не є платниками пода тку на додану вартість.

Постановою Ужгородського міськрайоного суду в Закарпа тській області від 15.09.2008 року у справі №9ам-9/08 кримінальну спр аву про обвинувачення ОСОБ А_3 за ст. 212 ч. 2 КК України закри то на підставі ст. 1 п. „ж"» ст.6 За кону України „Про амністію" в ід 19.04.2007 року щодо ухилення обви нуваченого від сплати податк у на додану вартість на загал ьну суму 77093 грн.

Зважаючи на наведене, суд пе ршої інстанції обгрунтовано відхилив доводи позивача що до безпідставності нарахува ння відповідачем сум податко вого зобов'язання з податку н а додану вартість, зменшення податкового кредиту з подат ку на додану вартість та змен шення суми бюджетного відшко дування.

Також перевіркою встановл ено, що ПП ОСОБА_3 з ІІ-го кв арталу 2001 року не веде книгу об ліку доходів і витрат та непо дає до ДПІ в Ужгородському ра йоні декларація про доходи, о держані від підприємницької діяльності за 2001 рік. Перевірк ою також було встановлено, що дані занесені до поданих дек ларацій заносилися підприєм цем шляхом вибору певної кіл ькості операцій із загальної кількості всіх операцій без залишення відміток у тому чи іншому вигляді, які саме опер ації включено до декларації. Тому, розподіл операцій з мет ою визначення розміру валови х доходів та валових витрат з дійснювався на підставі пред ставлених для перевірки перв инних документів із одночасн им співставленням з даним на явного податкового обліку.

Тому суд обґрунтовано вказ ав, що податковим органом пра вомірно донараховано ПП ОС ОБА_3 прибутковий податок в сумі 36983,4 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на яких ґру нтуються її вимоги та запере чення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебі чному, повному та об'єктивном у дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову.

Аналізуючи чинне законода вство та обставини справи ко легія суддів приходить до ви сновку, що суд першої інстанц ії підставно відмовив у задо воленні позовних вимог, оскі льки відповідач як суб'єкт вл адних повноважень надав суду достатні та беззаперечні до кази в обгрунтування обстави н, на яких ґрунтуються його за перечення, та довів правомір ність прийнятих рішень.

Відповідно до ст.159 КАС Украї ни, судове рішення повинно бу ти законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм мат еріального права при дотрима нні норм процесуального прав а. Обґрунтованим є рішення, ух валене судом на підставі пов но і всебічно з'ясованих обст авин в адміністративній спра ві, підтверджених тими доказ ами, які були досліджені в суд овому засіданні.

В зв' язку з цим, колегія су ддів апеляційного суду вважа є, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всеб ічно, повно та об' єктивно вс тановив обставини справи, до слідив та оцінив всі докази, я кі містяться в матеріалах сп рави.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи н е викликають сумнівів щодо п равильності висновків суду п ершої інстанції та застосува ння норм матеріального і про цесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС Укр аїни, суд апеляційної інстан ції залишає апеляційну скарг у без задоволення, а постанов у суду - без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції прав ильно встановив обставини сп рави та ухвалив судове рішен ня з додержанням норм матері ального і процесуального пра ва.

Зважаючи на те, що Господарс ький суд Закарпатської облас ті правильно встановив обста вини справи та ухвалив судов е рішення з додержанням норм матеріального та процесуаль ного права, апеляційну скарг у належить залишити без задо волення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 с т. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС Украї ни, суд апеляційної інстанці ї

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приват ного підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 25.06.2010 року у справі №2а-7-5-14/314 - без змін.

Ухвала набирає законної з м оменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адм іністративного суду України протягом двадцяти днів шлях ом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касац ійної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В.Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлен о 11.11.2011р.