Ухвала

від 10.11.2011 по справі 2а-3639/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 р. Справа № 32246/10

Колегія суддів Львів ського апеляційного адмініс тративного суду в складі:

головуючого судді Старунс ького Д.М.,

суддів Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку пись мового провадження в місті Л ьвові апеляційну скаргу упра вління Пенсійного фонду Укра їни в м. Ужгороді Закарпатськ ої області на постанову Ужго родського міськрайонного су ду Закарпатської області від 10 липня 2009 року у справі за позо вом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м . Ужгороді Закарпатської обл асті про зобов'язання нараху вати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 24.03.2009 року звернулас я в суд з адміністративним по зовом в якому просить зобов' язати відповідача нарахуват и та виплатити підвищення до пенсії дитині війни з 01.01.2006 рок у по 31.12.2007 року.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпа тської області від 10 липня 2009 р оку позов задоволено частков о. Визнано дії неправомірним и, зобов' язано відповідача нарахувати та виплатити пози вачу підвищення до пенсії ди тині війни в розмірі 30 відсотк ів мінімальної пенсії за вік ом встановленому ст.6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. В решті позов у відмовлено.

Не погодившись з таким ріше нням суду першої інстанції в ідповідач оскаржив його в ап еляційному порядку. В апеляц ійній скарзі просить постано ву суду першої інстанції ска сувати і прийняти нове рішен ня, яким відмовити в задоволе нні позовних вимог повністю. Вимоги за апеляційною скарг ою обґрунтовує тим, що судом п ершої інстанції були недоста тньо досліджені докази та об ставини справи, рішення пост ановлено з порушенням норм м атеріального права. Зазначає , що незважаючи на рішення Кон ституційного Суду України ві д 09.07.2007 року №6-рп/2007, зміни до Зако ну України «Про Державний бю джет України на 2007 рік» у видат кову частину не були внесені , тому кошти на виплату даних п ідвищень до пенсії в 2007 році бу ли відсутні; не прийнято жодн ого нормативного акту на вик онання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено на закон одавчому рівні за рахунок як их коштів і джерел, в якому пор ядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Також при за стосуванні мінімального роз міру пенсії, судом першої інс танції неправильно застосов ано положення ст.28 Закону Укра їни «Про загальнообов' язко ве державне пенсійне страхув ання».

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і міс це апеляційного розгляду бул и повідомлені належним чином , тому колегія суддів, у відпов ідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС Україн и, вважає за можливе розгляда ти справу в порядку письмово го провадження.

Заслухавши суддю-доповіда ча, дослідивши наявні в справ і матеріали та доводи апеляц ійної скарги у їх сукупності , на основі наявних у справі до казів, колегія суддів приход ить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задо вольнити, а постанову суду пе ршої інстанції скасувати з т аких підстав.

Судом першої інстанції вст ановлено, що позивач громадя нин України має статус дитин и війни та, як вбачається з мат еріалів справи, підвищення д о пенсії дитині війни виплач увалось не у відповідності з вимогами ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Дитина війни - особа, яка є гр омадянином України та якій н а час закінчення (2 вересня 1945 р оку) Другої світової війни бу ло менше 18 років.

Згідно ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії аб о щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціал ьна допомога, що виплачуєтьс я замість пенсії, підвищують ся на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Колегією суддів встановле но, що п.17 ст.77 Закону України «П ро Державний бюджет України на 2006 рік» з метою приведення о кремих норм законів у відпов ідність із цим Законом було з упинено на 2006 рік дію ст.6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни».

Однак Законом України від 19 січня 2006 року «Про внесення зм ін до Закону України «Про вне сення змін до Закону України «Про Державний бюджет Украї ни на 2006 рік» п.17 ст.77 виключено т а ст.110 (викладеною цим Законом у новій редакції) установлен о, що пільги дітям війни, перед бачені абз.7 ст.5 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 ро ці поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначен ому Кабінетом Міністрів Укра їни за погодженням із Коміте том Верховної Ради України з питань бюджету.

Цей Закон був опублікова ний 22 березня 2006 року і набрав ч инності 2 квітня 2006 року. Тобто, з 2 квітня 2006 року ст.6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» знову почала ді яти. Але підвищення пенсії аб о щомісячного довічного грош ового утримання чи державної соціальної допомоги, що випл ачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсі ї за віком, як визначив законо давець, могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: п оетапно, за результатами вик онання бюджету в першому пів річчі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом В ерховної Ради України з пита нь бюджету.

Кабінетом Міністрів Украї ни протягом 2006 року рішення на виконання вимог ст.110 Закону У країни «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не приймали ся.

З огляду на те, що встановле ні законодавством умови підв ищення до пенсії або щомісяч ного довічного грошового утр имання чи державної соціальн ої допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни у 2006 році не настали, колегія суд дів, прийшла до висновку, що в задоволенні позову за цей рі к відмовлено правомірно.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп /2007 положення п.12 ст.71 та ст.111 Зако ну України «Про Державний бю джет України на 2007 рік» якими б уло зупинено дію ст.6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік, визнано неконституційними та такими , що втрачають чинність з дня у хвалення Конституційним Суд ом України цього Рішення.

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх положення, щ о визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухв алення Конституційним Судом України рішення про їх некон ституційність.

Згідно п.п.5, 6 резолютивної ча стини вищенаведених рішень, вони мають преюдиціальне зна чення для судів загальної юр исдикції при розгляді ними п озовів у зв'язку з правовідно синами, які виникли внаслідо к дії положень статей зазнач ених законів, що визнані неко нституційними та є обов'язко вими до виконання на територ ії України, остаточними і не м ожуть бути оскаржені.

Таким чином нарахування та виплата підвищення до пенсі ї в розмірі 30 відсотків мініма льної пенсії за віком відпов ідно до ст.6 «Про соціальний за хист дітей війни», повинно пр оводитись в 2007 році з 9 липня.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС Укр аїни пропущення строку зверн ення до адміністративного су ду є підставою для відмови у з адоволенні адміністративно го позову за умови, якщо на цьо му наполягає одна із сторін (в редакції до 07.07.2010 року).

Посилання відповідача на п ропущення позивачем річного строку звернення до адмініс тративного суду за захистом прав, свобод та інтересів осо би /а.с.9/, колегія суддів вважає обґрунтованим, оскільки, згі дно ч.1 ст.99 КАС України (в редак ції до 07.07.2010 року), адміністрати вний позов може бути подано в межах строку звернення до ад міністративного суду, встано вленого КАС України або інши ми законами.

Таким чином в задоволенні п озовних вимог щодо виплати п ідвищення до пенсії за періо ди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включн о слід відмовити у зв' язку з пропуском строку звернення до суду позивачем на чому нап олягав відповідач.

Відносно заперечень відпо відача щодо неправильного за стосування положень ст.28 Зако ну України «Про загальнообов ' язкове державне пенсійне с трахування», колегія суддів, зазначає, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мініма льний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі пр ожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатніст ь, визначеного законом.

Положення ч.3 ст.28 вищевказан ого Закону «Мінімальний розм ір пенсії за віком, встановле ний абзацом першим частини п ершої цієї статті, застосову ється виключно для визначенн я розмірів пенсій, призначен их згідно з цим Законом» не є п ерешкодою для застосування м інімального розміру пенсії з а віком до обрахування допла т пов' язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чи нним законодавством не встан овлено іншого крім передбаче ного ч.1 цієї статті мінімальн ого розміру пенсії за віком.

Також, колегія суддів, вважа є за потрібне наголосити, що п окликання відповідача на те, що фінансове забезпечення д ержавних соціальних гаранті й, передбачених Законом Укра їни «Про соціальний захист д ітей війни», здійснюється за рахунок коштів Державного б юджету України, тому виплата підвищення до пенсії у збіль шених розмірах буде можливою тільки після виділення відп овідних коштів з Державного бюджету України є безпідстав ними, оскільки відсутність б юджетних асигнувань для задо волення вимог позивача до ув аги взяти не можна, так як неви конання чи неналежне виконан ня законів про виплати через відсутність бюджетних кошті в не є підставою для виправда ння недоплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Зако ну України «Про соціальний з ахист дітей війни».

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів приходить до в исновку, що судом першої інст анції порушено норми матеріа льного права, що призвело до н еправильного вирішення спра ви, висновки суду першої інст анції не відповідають обстав инам справи.

Відповідно до п.1 ст.202 КАС Укр аїни підставою для скасуванн я постанови суду першої інст анції та ухвалення нового рі шення є неповне з' ясування судом обставин, що мають знач ення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198 п.3, 202 п .1, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністрати вного судочинства України, к олегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управлі ння Пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської о бласті задовольнити.

Постанову Ужгородського м іськрайонного суду Закарпат ської області від 10 липня 2009 ро ку у справі №2а-3639/09 скасувати та прийняти нову постанову, яко ю в задоволенні адміністрати вного позову ОСОБА_1 відмо вити.

Постанова набирає законно ї сили через п'ять днів після н аправлення її копій особам, я кі беруть участь у справі.

На постанову може бути пода но касаційну скаргу безпосер едньо до Вищого адміністрати вного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М. Старун ський

Судді В .М. Багрій

В.В. Ніколін