Рішення

від 13.01.2012 по справі 2-2038/11

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2038/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          13 січня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області  в складі:

          головуючого судді Кочко В.  К.

при секретарі –Шестопалової О.Ю.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт.Овідіополь цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року, ПАТ “Сведбанк”, звернувся до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № 1501/0508/57-007 від 22.05.2008 р., банк надав, а позичальник ОСОБА_2 прийняв та отримав кредит в сумі 99000 доларів США, зі сплатою 13,5% річних в строк до 22.05.2018 року.

На забезпечення виконання зобов"язань по кредитному договору були укладені:

- договір іпотеки №1501/0508/57-007-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 22.05.2008 року, за реєстровим №7386, відповідно до якого ОСОБА_2, передав в іпотеку нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,0627 га., що знаходиться за адресою: смт.Авангард, вул.Нижня, 12, Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, яка належить ОСОБА_2, на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №967779, виданого відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області 14.04.2008 року, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 25.01.2008 року Р№113, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852900129, кадастровий номер земельної ділянки 5123755200:02:001:0369.

- договір поруки №1501/0508/57-007-Р-1 від 22.05.2008 р, укладений з ОСОБА_3

- договір поруки №1501/0508/57-007-Р-2 від 22.05.2008 р, укладений з ОСОБА_4

Однак, взяті на себе кредитні договірні зобов'язання, по поверненню кредиту і сплаті процентів за його користування, відповідачі не виконують, у зв'язку чим, станом 27.09.2010 р., у відповідачів виникла заборгованість по кредиту перед банком, яка становить 124661,43 доларів США, що становить –985997,11 грн., з яких:

- заборгованості за кредитом –95674,88 доларів США, що становить 756730,89 грн.,      

- заборгованість за процентами –24495,19 доларів США, що становить –193742,26 грн.,

- пеня - 4491,36 доларів США, що становить –35523,96 грн.

Також, на адресу відповідача, позивачем було направлення повідомлення з вимогою про усунення порушень стосовно сплати заборгованості за кредитом, процентам, пені з попередженням у випадку невиконання умов кредитного договору за сплати заборгованості –про звернення стягнення на предмет іпотеки, які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

        З наведених підстав, позивач, посилаючись на п. 11 іпотечного договору, яким передбачено, що банк набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі не виконання іпотекодавцем основного зобов"язання повністю або частково, у тому числі якщо іпотекодавець не поверне іпотекожержателю суму кредиту, за рахунок майна, яке є предметом іпотеки за цим договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі, на п. 4.2.3 кредитного договору, а також на статті 37,38 Закону України “Про іпотеку” просив суд, звернути стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченим іпотечним договором від  22.05.2008 року, за реєстровим №7386, на земельну ділянку площею 0,0627 га., що знаходиться за адресою: смт.Авангард, вул.Нижня, 12, Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, яка належить ОСОБА_2, на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №967779, виданого відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області 14.04.2008 року, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 25.01.2008 року Р№113, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852900129, кадастровий номер земельної ділянки 5123755200:02:001:0369, та стягнути з відповідача судові витрати по справі у розмірі 1820 грн.   

       Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов.

      Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили - заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.  1048 ЦК України.

          Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання,  відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання  за кожен день прострочення виконання.

          За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

          Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

     Також, статтею 617 ЦК України передбачено –особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

     Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

        Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Статтею 12 Закону України “Про іпотеку” передбачено –у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержаталь має право вимагати дострокового виконання осиного зобов'язання, а в разі його невиконання –звернути стягнення на предмет іпотеки.

     Згідно із статтею 15 цього ж Закону, іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним Кодексом України, є чинними при їх іпотеці.

    Статтею 33 Закону України “Про іпотеку”передбачено, що у разі  невиконання  або  неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням  шляхом  звернення  стягнення  на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею  12 цього Закону.

     Відповідно до ст.ст. 37,38 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюються до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

      Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.      

     Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

      Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

    Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору № 1501/0508/57-007 від 22.05.2008 р., банк надав, а позичальник ОСОБА_2 прийняв та отримав кредит в сумі 99000 доларів США, зі сплатою 13,5% річних в строк до 22.05.2018 року.

      На забезпечення виконання зобов"язань по кредитному договору були укладені:

- договір іпотеки №1501/0508/57-007-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу від 22.05.2008 року, за реєстровим №7386, відповідно до якого ОСОБА_2, передав в іпотеку нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,0627 га., що знаходиться за адресою: смт.Авангард, вул.Нижня, 12, Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, яка належить ОСОБА_2, на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №967779, виданого відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області 14.04.2008 року, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 25.01.2008 року Р№113, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852900129, кадастровий номер земельної ділянки 5123755200:02:001:0369.

- договір поруки №1501/0508/57-007-Р-1 від 22.05.2008 р, укладений з ОСОБА_3

- договір поруки №1501/0508/57-007-Р-2 від 22.05.2008 р, укладений з ОСОБА_4

    Суд з`ясував і це було підтверджено матеріалами справи та поясненнями представника позивача, що взяті на себе кредитні зобов'язання, відповідачі не виконували, відсотки за кредитом та сам кредит, банку не повернули, уникають спілкування з представниками банку, на поштові повідомлення та виклики до банку не реагують, мирним шляхом вирішити питання щодо повернення кредиту не бажають, у зв'язку чим, станом на 27.09.2010 р., у відповідачів виникла заборгованість по кредиту перед банком, яка становить 124661,43 доларів США, що становить –985997,11 грн., з яких:

- заборгованості за кредитом –95674,88 доларів США, що становить 756730,89 грн.,      

- заборгованість за процентами –24495,19 доларів США, що становить –193742,26 грн.,

- пеня - 4491,36 доларів США, що становить –35523,96 грн., які до сьогоднішнього дня, відповідачами банку не повернуті та не сплачені, що підтверджується розрахунком заборгованості, зробленого позивачем у відповідності до норм чинного законодавства та перевіреного судом.

Порядок і строки звернення стягнення на предмет іпотеки –повністю оговорені п.12 іпотечного договору, яким передбачено, що іпотекодержатель набуває право вимоги дострокового виконання зобов'язань та звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого із своїх зобов'язань, передбачених цим договором, та/або у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань, передбачених кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або запевнень, наданих іпотекодавцем відповідно до цього договору, виявиться (стане) недійсною.

При цьому, в разі порушення зобов'язання та/або умов договору та прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель зобов'язаний надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначаються стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про його виконання протягом 30 календарних днів з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку, вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення на предмет іпотеки.     

     На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати відсотків та пені, відповідачами суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні. За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідачів всієї суми заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договорів та ст. 1050 ЦК України.

       На думку суду, позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зважаючи на умови ст.ст. 37,38 Закону України “Про іпотеку” та умови нотаріально-посвідченого іпотечного договору з іпотекодавцем ОСОБА_2 та звернення стягнення на предмет іпотеки –земельної ділянки.

     Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн.

  Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214-215, 218, 223, 224-227 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 1049, 1054 ЦК України, ст.126 ч.2 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 33, 34, 39 Закону України “Про іпотеку”, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення –задовольнити.

  Стягнути на користь публічного акціонерного товариства “Сведбанк” з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 як солідарних боржників суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 985997,11 грн., шляхом верненя стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 22.05.2008 року,  на земельну ділянку площею 0,0627 га., що знаходиться за адресою: смт.Авангард, вул.Нижня, 12, Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, яка належить ОСОБА_2, на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №967779, виданого відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області 14.04.2008 року, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області 25.01.2008 року Р№113, та зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010852900129, кадастровий номер земельної ділянки 5123755200:02:001:0369.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ “Сведбанк” (04060, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, буд.18-В, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840, к/р 32002170101) судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:

ОСОБА_5