Рішення

від 16.01.2012 по справі 51/453

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/453

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/453

16.01.12

За позовом Бориспільського районного споживчого товариства

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-Віконні Технології"    

про стягнення 7 925,64 грн.

Суддя  Пригунова А.Б.  

Представники:

від позивача: Кармаза І.С.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення боргу по відшкодуванню комунальних послуг та плати за землю в сумі 7 925,54 грн. за договором № б/н від 01.04.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.12.2011 р. за участю представників учасників судового процесу, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представників відповідача та невиконанням сторонами вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача.

У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судові засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Конверти, що направлялися судом, на зазначену в позовній заяві та у витязі ЄДРПОУ юридичну адресу відповідача, були повернуті до Господарського суду міста Києва з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 16.01.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2009 року між Бориспільським районним споживчим товариством (сторона-1) та ТОВ «Інтергруп-Віконні технології»(сторона-2) укладено договір № б/н про відшкодування (компенсацію) орендної плати за землю та відшкодування закінчених витрат комунальних послуг (далі –договір).

Розділом 1 договору сторони погодили предмет договору, відповідно до якого сторона-1 (яка уклала договір оренди землі по провул. Дімітрова, 2д в м. Бориспіль з Бориспільською міською радою Київської області та відповідні договори про отримання комунальних послуг з відповідними організаціями-постачальниками) надає стороні-2: рахунки на відшкодування (компенсацію) орендної плати за землю, на якій розташоване майно, що орендується стороною-2 склад живсировини загальною площею 573,6 кв.м, за адресою: м. Бориспіль, провул. Дімітрова, 2-д; рахунки на пропорційне відшкодування закінчених витрат комунальних послуг (енерго-, водо-, теплопостачання), якими користується сторона-2 у вищевказаних приміщеннях по провул. Дімітрова, 2 д в м. Бориспіль, а сторона-2 зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі здійснювати сплату відшкодування (компенсації) орендної плати за землю та відшкодування закінчених витрат комунальних послуг.

Згідно з п. 2.1 договору позивач надає відповідачу рахунки, вказані в п. 1.1 даного договору. При цьому, сторона-2 зобов'язана отримати в бухгалтерії сторони-1 рахунки, вказані в п. 1.1 даного договору, та оплатити їх (п.п. 2.2, 2.3 договору). Форма оплати рахунків –безготівкова (п. 3.1 договору). Оплата по рахунках, вказаних в п. 1.1 даного договору проводиться шляхом перерахування коштів стороною-2 на рахунок сторони-1 протягом 2-х банківських днів з дня виставлення платежу.

Матеріалами справи підтверджено, що виставлені позивачем було рахунки на компенсацію орендної плати за землю та відшкодування закінчених витрат комунальних послуг за період з липня 2009 р. по квітень 2011 року в повному обсязі відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ТОВ «Інтергруп-Віконні технології»рахується заборгованість в сумі 7 925,64 грн. Доказів перерахування зазначених грошових коштів на рахунок позивача відповідачем станом на момент вирішення спору до суду не надано.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили, що останній діє з 01 квітня 2009 року до 01 квітня 2010 року, але в будь-якому випадку до моменту, поки майно, що орендується стороною-2, знаходиться у строни-2.

01.04.2010 р. між сторонами підписано додаткову угоду до договору про відшкодування (компенсацію) орендної плати за землю та відшкодування закінчених витрат комунальних послуг від 01.04.2009 р., пунктом 1 якої визначили, що зазначений договір (по складу живсировини загальною площею 573,6 кв.м, за адресою: м. Бориспіль, провул. Дімітрова, 2-д) вважається пролонгованим до 31.12.2010 р.

За актом прийняття-передачі майна з суборенди від 16.05.2011 р. відповідач повернув Бориспільській споживспілці з суборенди (оренди) майно за адресою: м. Бориспіль, провул. Дімітрова, 2-д.

В свою чергу, пунктом 5.2 договору сторони погодили, якщо сторона-2 продовжує користуватись майном після закінчення терміну дії цього договору або після його припинення, сторона-2 зобов'язана здійснювати оплату рахунків, вказаних в п. 1.1 даного договору в порядку та в строки, передбачені цим договором.

Таким чином, вищевикладені умови договору вказують на зобов'язання ТОВ «Інтергруп-Віконні технології»зі здійснення компенсації орендної плати за землю та відшкодування закінчених витрат комунальних послуг в повному обсязі за період користування орендованим майном.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № б/н про відшкодування (компенсацію) орендної плати за землю та відшкодування закінчених витрат комунальних послуг від 01.04.2009 р. щодо компенсації орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг за оренду складу живсировини загальною площею 573,6 кв.м, за адресою: м. Бориспіль, провул. Дімітрова,           2-д.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно  до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з компенсації орендної плати за землю та відшкодування комунальних послуг за оренду складу живсировини загальною площею 573,6 кв.м, за адресою: м. Бориспіль, провул. Дімітрова, 2-д в сумі 7 925,64 грн. за договором № б/н від 01.04.2009 р. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 7 925,64 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду) покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись  ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд  міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Бориспільського районного споживчого товариства задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергруп-Віконні Технології" (02175, м. Київ, вул. Ілліча, б. 20, кв. 8, код 33343979) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, б. 83, код 30497604) 7 925 (сім тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 64 коп. заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг та плати за землю, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 19.01.2012 р.