Постанова

від 22.12.2011 по справі б8/181-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ПОСТАНОВА

про визнання боржника банкрутом

"22" грудня 2011 р.                                                                  Справа № Б8/181-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В.,  розглянувши справу

за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код юридичної особи: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б (надалі за текстом: «Кредитор»/ «Заявник»),

до боржника, - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1

про банкрутство, -

за участю представників учасників судового провадження:

від Заявника: заступник начальника відділу по роботі з проблемними  кредитами корпоративного бізнесу Управління по роботі з проблемними кредитами юридичних осіб Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль»ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 17 лютого 2011 року № 23/11/09Н;

від Боржника: не з'явився;

арбітражний керуючий: ОСОБА_3., який діє на підставі ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2 виданої 06 березня 2007 року, -

В С Т А Н О В И В:

до господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код юридичної особи: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б (надалі за текстом: «Кредитор»/ «Заявник») із заявою №С11-120-1/09/7378 від 17 листопада 2011 року про порушення справи про банкрутство боржника –фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 з підстав, передбачених ст. ст. 1, 3-1, 6, 7, 11, 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з підстав, передбачених ст. ст. 1, 2, 4-1, 12 Господарського-процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 листопада 2011 року порушено провадження у справі №Б8/181-11; призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 16 грудня 2011 року; зобов'язано учасників провадження надати низку документарних доказів у справі; зобов'язано Боржника провести аудит за останні 24 календарних місяці його господарської діяльності та надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом також «Закон про банкрутство»); накладено арешт на майно Боржника, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням боржником підприємницької діяльності. Доказом належного повідомлення про судове засідання є відбиток печатки канцелярії Господарського суду Київської області від 12 грудня 2011 року №1212 та повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119): Р 01032 3208496 4, направлене фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1.; № Р 01032 3208497 2 та Р 01032 3208498 0, направлені Заявнику за різними адресами.

З метою підготовки справи до розгляду судом направлено запити: Комунальному підприємству Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»стосовно наявності чи відсутності зареєстрованого за Боржником на праві власності нерухомого майна; Інспекції державного технічного нагляду Білоцерківського району щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; управлінню Держкомзему у м. Біла Церква Київської області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; державному нотаріусу Білоцерківської міської державної нотаріальної контори з проханням надати витяг з Єдиного Державного реєстру правочинів на Боржника; до Білоцерківського  МРЕВ ДАІ  при ГУ МВС України у Київській області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності транспортних засобів (в тому числі автомобілів, автобусів, інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів); Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; Київській обласній філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України  з проханням надати розширений витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на Боржника.

16 грудня 2011 року в судове засідання Заявник з'явився, Боржник не з'явився, про причини неявки суду не повідомив; суд заслухав пояснення представника Заявника. Представник Заявника хоча в судове засідання з'явився проте вимоги суду в повному обсязі не виконав. Боржник жодних вимог ухвали суду від 22 листопада 2011 року не виконав. На підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22 грудня 2011 року, повторно зобов'язано Заявника та Боржника виконати вимоги ухвали суду у цій справі від 22 листопада 2011 року. Доказом належного повідомлення про призначене судове засідання є відбиток печатки канцелярії Господарського суду Київської області за №1245 та повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119): Р 01032 32055500 6, направлене фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 № Р 01032 3205552 2 та Р 01032 3205551 4, направлені Заявнику за різними адресами.

20 грудня 2011 року через загальний відділ (канцелярію) господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого  Мисенка  Я.В. № 420 від 19 грудня 2011 року про участь у справі про банкрутство до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_3

22 грудня 2011 року в судове засідання з'явились Заявник, арбітражний керуючий ОСОБА_3.; Боржник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, жодних вимог суду викладених в ухвалах суду від 22 листопада 2011 року та від 16 грудня 2011 року, не виконав, відзиву, жодних витребуваних судом документів суду не надав. Представник Заявника в судовому засіданні надав: заяву № С11-120-1-2/476 від 22 грудня 2011 року про призначення ліквідатора у справі № Б8/181-11 про банкрутство боржника ФОП ОСОБА_1., в якій просить призначити  арбітражного керуючого Гусара І.О. ліквідатором Боржика; довідку № С11-120-1-2/464 від 16 грудня 2011 року; надав на виконання вимог суду низку документальних доказів у справі, в тому числі:  копії Висновку з незалежної оцінки майна станом на 20 жовтня 2011 року, звіту з незалежної оцінки майна № 8173 від 20 жовтня 2011 року, копію постанови про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності –суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 30 травня 2011 року; копію наказу господарського суду Київської області від 15 березня 2011 року у справі № 20/172-10; постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 25386364 від 24 березня 2011 року; копії технічної документації на  нежилу будівлю, розташовану за адресою: м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, буд. 359; копії ліцензії Державного комітету України по земельних ресурсах серії АВ № 305396 на товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», сертифікату Фонду державного майна України, Українського товариства оцінювачів та Міжнародного центру приватизації, інвестицій і менеджменту № 1495 від 25 грудня 1999 року на ОСОБА_2.; сертифікату № 9665/10 Фонду державного майна України суб'єкта оціночної діяльності від 11 червня 2010 року, видане товариству з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України від 14 липня 2005 року № 3677, видане ОСОБА_2, кваліфікаційного свідоцтва оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок Державного комітету України із земельних ресурсів, Національного аграрного університету серії АК № 00740 від 29 вересня 2008 року, видане ОСОБА_2, посвідчення Фонду державного майна України, Української комерційної школи  - про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 3613-ПК, видане ОСОБА_2 від 23 жовтня 2008 року; копію заяви представника Заявника до Начальника МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ про видачу довідки про хід виконавчого провадження від 16 грудня 2011 року з оригіналом відмітки при надходження 16 грудня 2011 року; копію кадрового наказу Заявника від 02 вересня 2009 року про переведення № 2621-к та інші докази.

Присутній в судовому засіданні (22 грудня 2011 року) арбітражний керуючий ОСОБА_3.  надав  заяву № 12/814 від 22 грудня 2011 року у справі господарського суду Київської області № Б8/181-11 про банкрутство ФОП ОСОБА_1., в якій просить призначити його ліквідатором Боржника, повідомляє про свою відповідність встановленим законодавчім вимогам до арбітражного керуючого, до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2, виданої 06 березня 2007 року.

В судовому засіданні Заявник надав свої пояснення з приводу заявлених ним вимог, вказує на наявність у Боржника нерухомого майна, посилаючись на договір іпотеки № 010/96-03/835 від  04 вересня 2008 року наявного в матеріалах справи, укладений між Заявником та Боржником, яке (майно) потребує управління на час проведення провадження у справі, в зв'язку з чим просить суд призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Гусара І.О.; останній в судовому засіданні підтвердив свою згоду на таке призначення  та свою відповідність встановленим законодавчим вимогам до ліквідатора у справі про банкрутство.

В ході підготовки справи до розгляду судом направлено низку запитів до відповідних органів з метою встановлення майна Боржника. Станом на поточну дату жодна відповідь на вказані судові запити щодо встановлення майна Боржника до суду не надійшла.

Відповідно до п. 12 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у справі.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Детально, всебічно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

Статтею 41 розділу VI «Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності»Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Регулювання застосування процедури банкрутства про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності –громадянина належить до зазначеного розділу VI вказаного Закону. Частиною 3 ст. 5 зазначеного Закону також визначено, що провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 1 ст. 47 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, правила, передбачені цією статтею (ст. 47 «Загальні положення про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина»), застосовуються до відносин, пов'язаних з визнанням громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності (далі - громадянина-підприємця) банкрутом.

Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Статтею 53 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди; якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і в зазначений строк не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Судом встановлено, що від Боржника жодних заяв  до суду не надходило.

Керуючись ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено, що відповідно до наявних матеріалів справи, відсутні підстави  для припинення провадженні у цій справі про банкрутство.

Відповідно до п. п. 8.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, підготовче засідання відповідно до частини 1 статті 11 Закону має бути проведено не пізніше, ніж на тридцятий день від дати прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.  Господарським судам слід враховувати, що продовження цього строку за ініціативою сторін чи суду Законом не передбачено, тому відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні або оголошувати перерву суди мають в межах встановленого Законом тридцятиденного строку.

Відповідно до п. 4, абз. 2 п. п. 7 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника; у разі звернення до суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки його неплатоспроможності.

Заслухавши представників учасників провадження, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про банкрутство Боржника і введення ліквідаційної процедури на підставі наступного.

Боржник –фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 зареєстрований 22 листопада  2005 року, факт перебування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11894761 станом на 29 листопада 2011 року, є суб'єктом підприємницької діяльності та є суб'єктом банкрутства.

Відповідно до заяви Заявника, Заявник просить визнати його кредитором Боржника та визнати його безспірні грошові вимоги в сумі 1 975 568,11 грн. Детально дослідивши обставини справи у їх сукупності судом встановлено наступне.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктами 1-3 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; судові накази.

Відповідно до долучених до заяви Заявника про порушення справи про банкрутство документів, безспірність заборгованості Боржника перед Заявником підтверджено наказом господарського суду Київської області про примусове виконання рішення від 15 березня 2011 року у справі №20/172-10, що виданий на виконання рішення господарського суду Київської області по справі № 20/172-10 від 04 лютого 2011 року, яким стягнуто з Боржника на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»243 822,44 доларів США основного боргу (що за курсом НБУ станом на день винесення рішення становить 1 936 852,32 грн.); 2 246,89 доларів США  відсотків (що за курсом НБУ станом на день винесення рішення становить 17 848,62 грн.); 135,13 доларів США пені  (що за курсом НБУ станом на день винесення рішення становить 1073,43 грн.); а також 19 557,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказане рішення набрало законної сили 21 лютого 2011 року відповідно до Наказу господарського суду Київської області від 15 березня 2011 року по справі № 20/172-10. 24 березня 2011 року відкрито виконавче провадження ВП №25386364 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції з виконання вказаного судового наказу (п. 2 якого встановлено семиденний термін для добровільного погашення боргу), копія наказу долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, станом на поточну дату курс гривні до долару США за даними Національного Банку України становить 7,9893 грн. за 1 долар США. Відповідно станом на поточну дату стягнутих 243 822,44 доларів США основного боргу за курсом НБУ станом на день винесення постанови становить 1 947 970,62 грн.; 2 246,89 доларів США відсотків за курсом НБУ станом на день винесення постанови становить 17 951,08 грн.; 135,13 доларів США пені за курсом НБУ станом на день винесення постанови становить 1 079,59 грн.; 19 557,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, термін, з якого має обчислюватися мінімальний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.

Відповідно до ч. 2 п. 27, п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

Прострочення Боржником виконання своїх зобов'язань перед Заявником підтверджено: постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №25386364 Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 24 березня 2011 року, якою постановлено відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Київської області від 15 березня  2011 року №20/172-10 про стягнення з Боржника на користь Заявника боргу в сумі  1 975 568,11 грн. Станом на дату звернення Заявника до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Боржника, сплило більш ніж три місяці з дати відкриття виконавчого провадження, проте судове рішення не виконано. Отже,  з моменту порушення виконавчого провадження минуло більше ніж три місяці.

Боржником не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині вимог останнього заявлених у даному судовому провадженні; жодних заперечень, пояснень, спростувань фактів, на які посилається Заявник у своїй заяві як на підставу заявлених вимог Боржником суду не надано.

Станом на дату звернення до суду мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»2857-VI від 23 грудня 2010 року, становить з 01 жовтня 2011 року по 30 листопада 2011 року  –985 гривень. Розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати станом на 17 листопада 2011 року становить 295 500,00 грн.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про безспірність вимог Заявника у розмірі визначеному зазначеним судовим наказом, а заявлена Заявником вимога щодо визнання його кредитором Боржника у сумі 1 975 568,11 грн. підлягає задоволенню.

Поряд з цим судом встановлено наступне. Відповідно до матеріалів справи вимоги Заявника  по кредитному договору № 010/96-03/834 від 04 вересня 2008 року, на підставі невиконання якого зазначеним вище судовим рішенням стягнуто з Боржника заборгованість у встановленому судом розмірі, -  забезпечено  іпотекою, що підтверджено  договором іпотеки № 010/96-03/835 від 04 вересня 2008 року. Станом на дату укладення  договору іпотеки (04 вересня 2008 року), сторонами заставну вартість предмету іпотеки було визначено  в сумі 1 361 149,00 грн. 20 жовтня 2011 року за результатами проведення незалежності оцінку предмету іпотеки на підставі Звіту з незалежної оцінки майна нежитлової будівлі (літера В), загальною площею 467,50 кв.м., що розташована за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, буд. 359 № 8174 від 20 жовтня 2011 року та Висновку незалежної оцінки майна, оцінювач Антонов В.О., встановлено, що станом на 20 листопада 2011 року ринкова вартість предмету іпотеки є 540 310,00 грн. без ПДВ. На підставі матеріалів справи судом встановлено, що проведення оцінки було здійснено на підставі постанови головного державного виконавця державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції «Про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності- суб‘єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні»від 30 травня 2011 року при примусовому виконанні наказу № 20/172-10, виданого 15 березня 2011 року господарським судом Київської області про стягнення з Боржника на користь Заявник боргу в сумі 1 975 568,11 грн. за рахунок заставленого майна. Відповідність суб'єкта оціночної діяльності, якою проведено оцінку вказаного нерухомого майна ОСОБА_2 встановленим вимогам щодо наявності права провадження даного виду діяльності підтверджено копіями: ліцензії Державного комітету України по земельних ресурсах серії АВ № 305396 на товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», сертифікату Фонду державного майна України, Українського товариства оцінювачів та Міжнародного центру приватизації, інвестицій і менеджменту № 1495 від 25 грудня 1999 року на ОСОБА_2.; сертифікату № 9665/10 Фонду державного майна України суб'єкта оціночної діяльності від 11 червня 2010 року, видане товариству з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів Фонду державного майна України від 14 липня 2005 року № 3677, видане ОСОБА_2, кваліфікаційного свідоцтва оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок Державного комітету України із земельних ресурсів, Національного аграрного університету серії АК № 00740 від 29 вересня 2008 року, видане ОСОБА_2, посвідченням Фонду державного майна України, Української комерційної школи  - про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 3613-ПК, виданого ОСОБА_2 від 23 жовтня 2008 року.

Таким чином, на підставі  вищенаведеного, зокрема Висновку незалежно оцінки майна станом на 20 жовтня 2011 року оцінювача ОСОБА_2. товариства з обмеженою відповідальністю «Українське експертна група», станом на дату надходження заяви про порушення справи про банкрутство Боржника встановлено, що предмету застави - іпотеки за договором іпотеки № 010/96-03/835 від 04 вересня 2008 року, яким забезпечені вимоги Заявника недостатньо для задоволення вимог Заявника в повному обсязі, а достатньо лише  для часткового задоволення в частині ринкової вартості предмету іпотеки, в зв'язку з чим, заява Заявника підлягає розгляду і останній має право на звернення до суду з метою стягнення грошової заборгованості з Боржника в межах та порядку процедур, передбачених Законом про банкрутство, що підтверджено документально.

Боржником не надано жодних доказів, відомостей, пояснень, які б спростовували чи заперечували обставини та факти на які посилається Заявник як на підставу заявлених ним вимог та права на звернення до суду з заявленими вимогами.

Досліджуючи питання неплатоспроможності Боржника, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

З метою підготовки цієї справи до розгляду та встановлення неплатоспроможності або платоспроможності Боржника, судом було вжито низку заходів, зокрема, направлено запити: Комунальному підприємству Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»стосовно наявності чи відсутності зареєстрованого за Боржником на праві власності нерухомого майна; Інспекції державного технічного нагляду Білоцерківського району щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів; управлінню Держкомзему у м. Біла Церква Київської області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; державному нотаріусу Білоцерківської міської державної нотаріальної контори з проханням надати витяг з Єдиного Державного реєстру правочинів на Боржника;  до Білоцерківського  МРЕВ ДАІ  при ГУ МВС України у Київській області щодо наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності транспортних засобів (в тому числі автомобілів, автобусів, інших самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів, причепів, напівпричепів, мотоколясок та інших прирівняних до них транспортних засобів); Головному управлінню Держкомзему у Київській області стосовно наявності чи відсутності зареєстрованих за Боржником на праві власності або на праві користування земельних ділянок; Київській обласній філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України  з проханням надати розширений витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на Боржника. Станом на поточну дату жодної відповіді до суду не надійшло.

Як вже встановлено судом, предмет іпотеки, що перебуває у власності Боржника за результатами проведеної незалежної оцінки за ринковою вартістю було оцінено в 540 310,00 грн. без ПДВ., що є недостатньою сумою коштів для погашення безспірних грошових вимог Заявника у цій справі. Відповідно до Довідки № С11-0000-119/12/1169 від 11 листопада 2011 року Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», обороти по рахунку  Боржника за період з 01 січня 2011 року по 11 листопада 2011 року становлять 0,01 грн. по кредитові та 0,00 грн. по дебітові; залишок по рахунку у грн. станом на 11 листопада 2011 року становить 43,90 грн., по рахунку у  дол. США –0,00 грн., - відповідно до довідки № С11-0000-119/12/1168 від 11 листопада 2011 року Заявника.

Жодних інших доказів наявності у Боржника майна жодним з учасників провадження суду не надано, Боржником вимог суду не виконано та не надано жодних відомостей про належне йому майно на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п. п 3.3. - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть уважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи. У ході проведення аналізу заповнюється таблиця 27 "Показники для виявлення ознак дій з приховування банкрутства".

Детально дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що по-перше, Боржник не виконує більш ніж протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредитором, що перевищує розмір 300 мінімальних заробітних плат; по-друге, дійшов висновку про наявність низки з перелічених ознак, які вказують на стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, зокрема наявність боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних Боржником та підтверджених виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної особи боржника, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї особи.

Суд бере до уваги положення й п.п. 4.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, згідно якого за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Таким чином, на підставі вищенаведених досліджених ознак, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норми абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким визначено поняття неплатоспроможності для цілей вказаного закону, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, Боржник на момент подачі Заяви про порушення справи про банкрутство та на момент винесення даної постанови є неплатоспроможним відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з п. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Як вже було встановлено судом, підстави для  застосування ч. 2 ст. 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, жодних заяв від Боржника про відкладення розгляду справи для проведення розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди не надходили до суду.

В ході провадження у цій справі до суду найшли наступні заяви про призначення ліквідатором Боржника.

20 грудня 2011 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Мисенка Я.В. № 420 від 19грудня 2011 року про участь у справі про банкрутство до якої долучено копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_3

В судовому засіданні (22 грудня 2011 року) Заявником  подано клопотання № С11-120-1-2/476 від 22 грудня 2011 року про призначення ліквідатора у справі № Б8/181-11 про банкрутство боржника ФОП ОСОБА_1., в якому просить призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Гусара І.О. Також в судовому засіданні присутній арбітражний керуючий ОСОБА_3., який подав заяву № 12/814 від 22 грудня 2011 року в якій просить суд призначити його ліквідатором Боржника по справі господарського суд у Київської області № Б8/181-11 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. В судовому засіданні присутні учасники судового провадження надали свої пояснення по справі, Заявник наголошуючи на наявності нерухомого майна Боржника, просив суд призначити ліквідатора Боржника та яким просить призначити арбітражного керуючого Гусара І.О.

Розглянувши подані господарському суду Київської області заяви щодо призначення ліквідатора у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Як зазначено, відповідно до ч. 2 п. 7 ст. 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.

Законодавство в сфері банкрутства фізичних осіб-підприємців не містить прямого та однозначного переліку суб'єктів з правом подачі кандидатур на призначення ліквідатора боржника, та виходячи з особливостей процедури банкрутства фізичної особи-підприємця на даній стадії провадження існування комітету кредиторів боржника не передбачено, в зв'язку з чим, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 1 п. п. 3.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, визначено, що сторонами у справах про банкрутство є кредитори і боржник (після прийняття господарським судом постанови в порядку, передбаченому статтею 22 Закону, боржник набуває статусу банкрута).

Частиною 2 п. п. 11.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” роз'яснено, що згідно з частиною 1 статті 24 Закону у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд зазначає про відкриття ліквідаційної процедури, призначає ліквідатора. При призначенні ліквідатора суду слід враховувати ті ж обставини, що й при призначенні розпорядника майна.

Частиною 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

В ч. 4 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. При цьому, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Положеннями ч. 1-3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

В своїй заяві № 420 від 19 грудня 2011 року арбітражний керуючий Мисенко  Я.В. повідомляє суд про те, що ліцензія на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), серія НОМЕР_3 від 01 липня 2008 року; він згоден на призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) у справі №Б8/181-11 про банкрутство ФОП ОСОБА_1.; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; також повідомляє суд також про те, що протягом трудової діяльності в якості арбітражного керуючого був (та являється) розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором 9 підприємств. До вказаної заяви додано належним чином засвідчену копію ліцензії серії НОМЕР_3, виданої 01 липня 2008 року. Інших документів, доказів підтвердження відповідності своєї кандидатури встановленим вимогам до арбітражного керуючого, суду не надано. Детально дослідивши документи, надані арбітражним керуючим Мисенком Я.В., в тому числі заяву № 420 від 19 грудня 2011 року, судом встановлено, що він може бути призначений ліквідатором у справі про банкрутство.

Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. по справі господарського суду Київської області № Б8/181-11 про банкрутство ФОП ОСОБА_1. № 12/814 від 22 грудня 2011 року, судом встановлено, що у вказаній заяві арбітражний керуючий ОСОБА_3. просить призначити його ліквідатором у справі господарського суду Київської області №Б8/181-11 про банкрутство ФОП ОСОБА_1.; у вказаній заяві ОСОБА_3. додатково повідомляє суд про те, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 307316 видану Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України 06 березня 2007 року та просить призначити його ліквідатором у цій справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.; повідомляє суд про те, що він  не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не здійснював раніше управління боржником, не має судимостей за вчинення корисливих злочинів, що повністю відповідає вимогам ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо кандидатури розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора. До своєї заяви ОСОБА_3. додав інформаційну довідку, відповідно до якої, він належно та з позитивними результатами виконує обов'язки арбітражного керуючого у справах про банкрутство, у тому числі великих підприємств з великим технологічним циклом виробництва, і мало місце завершення справ з відновленням платоспроможності боржника, що має значний досвід у професійній діяльності, належні технічні та організаційні можливості для виконання обов'язків арбітражного керуючого; в інформаційній довідці викладено перелік з 42 підприємств на яких у відповідності до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” він виконував та виконує повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, що розглядались господарськими судами. До вказаної заяви ОСОБА_3. додано засвідчену копію ліцензії серії НОМЕР_2 виданої 06 березня 2007 року. Дослідивши заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. та долучені до неї докази, судом встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого Гусара І.О. відповідає встановленим законодавчим вимогам до арбітражного керуючого та він може бути призначений ліквідатором у справі про банкрутство.

Суд бере до уваги те, що Кредитор / Заявник у справі просить призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Гусара І.О. про що подав відповідну заяву  № С11-120-1-2/476 від 22 грудня 2011 року.

Як зазначено, п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Зважаючи на конкуренцію кандидатур на призначення ліквідатора Боржника у справі, керуючись вищевказаними правовими нормами виходячи з наявних матеріалів справи, судом проведено дослідження доказів наданих кандидатурами арбітражних керуючих у відповідності до вимог п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15.

Так, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Мисенка Я.В., видана 01 липня 2008 року, Гусара І.О., –06 березня 2007 року; на підтвердження досвіду роботи арбітражним керуючим Мисенком Я.В. у своїй заяві вказано на те, що він має досвід роботи арбітражним керуючим на підтвердження чого надано перелік, що складається з 9 справ про банкрутство, в яких він виконував/виконує повноваження арбітражного керуючого, інших доказів на підтвердження своєї кандидатури до суду не надходило; арбітражним керуючим Гусаром І.О. у своїй заяві вказано на те, що він має досвід роботи арбітражним керуючим на підтвердження чого долучено перелік, що складається з 42 справ про банкрутство, в яких він виконував / виконує повноваження арбітражного керуючого. Перевіривши інформацію стосовно покладення на арбітражного керуючого Мисенка Я.В., обов'язків арбітражного керуючого у справах на які він посилається, судом встановлено відповідність вказаних відомостей, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень: зокрема, відповідно до ухвали господарського суду Київської області у справі №Б18/304-07 від 06 липня 2010 року, арбітражного керуючого Мисенка Я.В. призначено розпорядником майна у справі (http://reyestr.court.gov.ua/Review/10322255); ухвалою господарського суду Київської області у справі №Б14/157-07/13-09 від 30 листопада 2009 року зазначеного арбітражного керуючого призначено ліквідатором у справі (http://reyestr.court.gov.ua/Review/8540640); ухвалою господарського суду Київської області у справі №17/14б-06/11 від 20 січня 2011 року призначено ліквідатором у справі (http://reyestr.court.gov.ua/Review/13592516); ухвалою господарського суду Київської області у справі №122/14б-06 від 20 січня 2011 року призначено ліквідатором у справі (http://reyestr.court.gov.ua/Review/13592515). Перевіривши інформацію стосовно покладення на арбітражного керуючого Гусара І.О. обов'язків арбітражного керуючого у справах на які він посилається,  судом встановлено відповідність вказаних відомостей, що підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень: зокрема відповідно до ухвали господарського суду м. Києва у справі № 49/77-б від 08 листопада 2010 року, його призначено розпорядником майна боржника у справі  (http://reyestr.court.gov.ua/Review/12244676); ухвалою від 16 липня 2009 року у справі №60/14б-02/13-08/2/3 було призначено керуючим санацією ВАТ «Росава»; у справі  №5020-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082-4/188 він виконував обов'язки розпорядника майна боржника (ТОВ «Система фіш») (http://reyestr.court.gov.ua/Review/14758903); у справі № 46/122-б ухвалою господарського суду м. Києва від 04 липня 2011 року його призначено розпорядником майна боржника (ТОВ «Пульсар») та ін.; поряд з цим, суд звертає увагу й на вказівку на наявність належних технічних та організаційних можливостей забезпечення виконання обов'язків арбітражного керуючого Гусара І.О.

Таким чином, кількість проваджень в яких арбітражний керуючий Гусар О.І. призначався арбітражним керуючим, є більшим за підтверджений досвід, кількість проваджень Мисенка Я.В., ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих Гусару І.О. видана на рік раніше ліцензії  Мисенка Я.В. На підставі вищевикладеного, зважаючи на підтверджений арбітражним керуючим Гусаром І.О. більший досвід роботи арбітражним керуючим за підтверджений арбітражним керуючим Мисенком Я.В. досвід роботи, беручи до уваги заяву Заявника у справі, який просить призначити ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Гусара І.О, а також беручи до уваги посилання Гусара І.О. на наявність у нього організаційно-технічних можливостей забезпечення виконання обов'язків арбітражного керуючого на підставі вимог п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, суд дійшов висновку про доцільність призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Гусара І.О., який має встановлені вище переваги та відхилення кандидатури арбітражного керуючого Мисенка Я.В. За таких обставин, із врахуванням положень ч. 4 ст. 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд вирішив призначити Гусара І.О.  ліквідатором Банкрута у справі Б8/181-11.

Частинами 10, 12 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника; оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею; оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що при порушенні провадження в даній справі було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В силу мораторію припиняється дія будь-яких заходів, спрямованих на забезпечення виконання грошових зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а тому суд звільняє активи Боржника з податкової застави.

Керуючись ст. ст. 1, 3?, 11, 13, 22, 40, 47, 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 33-36, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 51, 53 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого Господарського Суду України господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»№ 0-5/1193 від 04 червня 2004 року, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Визнати безспірні грошові вимоги Кредитора - Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код юридичної особи: 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», ідентифікаційний код юридичної особи: 23494105, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б в сумі 1 975 568,11 (один мільйон дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім грн. 11 коп.) грн. (яка відповідно до наказу господарського суду Київської області у справі № 20/172-10 від 15 березня 2011 року станом на 04 лютого 2011 року складалась: 243 822,44 доларів США основного боргу (що за курсом НБУ станом на день винесення рішення становило 1 936 852,32 грн.); 2 246,89 доларів США відсотків (що за курсом НБУ станом на день винесення рішення становило 17 848,62 грн.); 135,13 доларів США пені (що за курсом НБУ станом на день винесення рішення становило 1073,43 грн.); 19 557,74 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу);

2.          Визнати фізичну особу–підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 банкрутом.

3.          Відмовити в задоволенні заяви № 420 від 19 грудня 2011 року арбітражного керуючого Мисенка Я.В.;

4.          Відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2 видана 06 березня 2007 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4; місце проживання: АДРЕСА_2 адреса для листування: АДРЕСА_3.

Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»№ С11-120-1-2/476 від 22 грудня 2011 року про призначення ліквідатора;

Задовольнити Заяву арбітражного керуючого Гусара І.О. № 12/814 від 22 грудня 2011 року;

5.          Зобов'язати Кредитора –Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати до господарському суду. Строк пред'явлення вимог кредиторів становить  один місяць та 25 днів з дати публікації оголошення.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про ліквідатора із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

6.          Протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора фізичній особі-підприємцю Харкавенку Олександру Вікторовичу, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, передати ліквідатору Гусару І.О. всю бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Ліквідаторові протягом 15 днів з моменту винесення цієї постанови прийняти бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки,  штампи, матеріальні та інші цінності.

До завершення строку ліквідаційної процедури забезпечити виконання дій та заходів, передбачених ст. ст. 25-32, 47, 48, 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з урахуванням особливостей передбачених ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності –громадянина.

Продаж майна банкрута здійснюється ліквідатором банкрута.

Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі внести на депозитний рахунок Білоцерківської районної державної нотаріальної контори (09100 м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 4) або приватного нотаріуса.

7.          Зобов'язати Банкрута - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, забезпечити виконання ліквідатором вимог законодавства, передати ліквідаторові матеріали, відомості, документи щодо фінансово-господарської діяльності Банкрута .

8.          Припинити повноваження ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 як фізичної особи-підприємця.

9.          Встановити строк пред'явлення кредиторами своїх вимог до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1 –один місяць і двадцять п'ять днів;

10.          За рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, копію цієї постанови про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури направити всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог.

11.          Встановити оплату послуг ліквідатора Банкрута за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень в розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка здійснюється за рахунок ініціюючого Кредитора.

12.          Звільнити з податкової застави активи платника податків –банкрута - ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.

13.          Після завершення усіх розрахунків з кредиторами до 12 червня 2012 року ліквідатору Банкрута подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

14.          Призначити наступне судове засідання для розгляду звіту ліквідатора Банкрута та ліквідаційного балансу Банкрута на 19 червня 2012 року на 10 год. 30 хв. Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201.

15.          Постанову надіслати: ліквідатору Банкрута арбітражному керуючому Гусару І.О. (на дві адреси: АДРЕСА_2 АДРЕСА_3; міському відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (09112, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 32-а); державному реєстратору Білоцерківської районної державної адміністрації (09117,  м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 38/12); державному нотаріусу Білоцерківської міської державної нотаріальної контори (09100, м. Біла Церква, вул. Банкова, буд. 5);

Копію постанови надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, каб. 2); ОСОБА_1 (АДРЕСА_1),  Кредитору (на дві адреси: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9; 01601, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 7-7б), Білоцерківській об'єднаній державній податковій інспекції (09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12), управлінню Пенсійного Фонду України у м. Білій Церкві (09117, м. Біла Церква, бульвар 50 річчя Перемоги, буд. 10); Білоцерківській міській дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 94); арбітражному керуючому Мисенку Я.В.

Дата набрання чинності постановою –22 грудня 2011 року.

Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання –до 22 грудня  2012 року.

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.