Рішення

від 12.01.2012 по справі 29/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/245

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.01.12 р.                                                                                 Справа № 29/245                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент”, м.Амвросіївка, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат”, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 216 335,07грн., інфляційних витрат у розмірі 21 663,51грн., 3% річних у сумі 8 481,52грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

         Товариство з обмеженою відповідальністю „Промцемент”, м.Амвросіївка, Донецька область (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат”, м.Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 216 335,07грн., інфляційних витрат у розмірі 21 663,51грн., 3% річних у сумі 8 481,52грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем  зобов'язань за договором поставки товару №04 від 01.02.2010р., щодо оплати за поставлений товар.

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент”, договору поставки товару №04 від 01.02.2010р., специфікацій до договору, заявок на відвантаження цементу, довіреності на отримання матеріальний цінностей, видаткових накладних, квитанцій про приймання вантажу, актів здачі-прийняття (надання послуг), товарно-транспортних накладних, виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар, договору про відступлення права вимоги №30/06-01 від 30.06.2010р., актів звіряння взаємних розрахунків, договору №11 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, додаткових угод до договору на перевезення вантажу  автомобільним транспортом.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 232  Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 625, 651, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 57, 67 Господарського процесуального кодексу України.

22.11.2011 року  Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом директора та головного бухгалтера від 16.11.2011р. №662, яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промцемент” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат” укладений договір поставки №04 від 01 лютого 2010 року. Інші правовідносини з постачання товарів, опосередкованих іншими договорами відсутні. Також надано належним чином засвідчені копії наступних документів: податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Заявою від 21.11.2011р. №663 Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог заявивши до стягнення лише суму боргу у розмірі 216 335,07грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 21.11.2011р. №663, оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог.  Суд приймає вказане зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх - небудь  охоронюваних законом інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 12.01.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 21.11.2011р. №663 про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 12.01.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання від 12.01.2012р. у якому просить розглянути справу без участі представника Відповідача.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промцемент”  (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат” (Покупець) було укладено договір поставки товару №04, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити цемент різних марок (ДСТУ Б В2.7-46-96), іменоване в подальшому товар, за цінами та у кількості, вказаним у затверджених сторонами специфікаціях, які оформлюються у вигляді додатків та є невід'ємною частиною даного Договору.  

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо умов та порядку розрахунків:

- оплата за поставлений товар здійснюється Покупцем шляхом 100% передоплати товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника, якщо інший порядок оплати не узгоджений у додатках до Договору. В платіжному доручення, в графі „призначення платежу”, Покупець обов'язково зазначає номер договору та додатку, за яким здійснює оплату.

Між сторонами було підписано додаток (специфікацію) №1 від 12.03.2010р., №02 від 13.03.2010р., №3 від 24.03.2010р., №4 від 01.04.2010р., №5 від 01.04.2010р.,  №6 від 01.05.2010р., №7 від 28.05.2010р., де встановили  період поставки, ціну, та строк оплати – відстрочення платежу протягом 7 календарних днів.

Відповідачем було направлено Позивачу заявки на відвантаження цементу в період з березня по червень 2010 року.

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка на загальну суму 1 871 681,84грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані з боку обох сторін без зауважень, та у яких міститься посилання на договір №04 від 01.02.2010р.

Відповідачем товар отриманий на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №829а від 12.03.2010р.

Факт поставки також підтверджується податковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Крім того Позивачем було надано послуги Відповідачу по поставці товару автомобільним транспортом на загальну суму 100 404,18грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Послуги були надані на підставі договору №11 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 05.01.2010р., який укладено між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донгермес”, та договору №1 про надання транспортних послуг автомобільним транспортом від 22.03.2010р. який укладено між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Комерційна фірма Лінкор”.

Згідно п.2.3 договору поставки товару №04 від 01.02.2010р. визначено, що Відповідач оплачує Позивачу вартість перевезення товару.

Відповідачем за поставлений товар на надані послуги була здійснена лише часткова оплата у розмірі 1 087 663,72грн.

30 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Промцемент” (Первісний кредитор)  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Промцемент” (Новий Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат” (Боржник) було укладено договір про відступлення права вимоги №30-06-01, відповідно п.1.1 якого Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги грошового зобов'язання у розмірі 668 087,23грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч вісімдесят сім грн. 23 коп.), що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу №04 від 01 лютого 2010 року (Основний договір), укладений між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДБЗ „Фрегат” (Боржник).

Згідно п.1.2 договору за вказаним договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором.

Відтак, у зв'язку з викладеним, у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 216 335,07грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №429 від 28.07.2011р., лист №584 від 14.09.2011р. з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 216 335,07грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.  

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повнову обсязі, враховуючи наступне:    

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 1 871 681,84грн., надано послуги на суму 100 404,18грн., Відповідачем була здійснена часткова оплата у розмірі  1 087 663,72грн. Та у зв'язку із підписанням договору про відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем зменшилась на 668 087,23грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору – суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 216 335,07грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 216 335,07грн. до матеріалів  справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент”, м.Амвросіївка, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат”, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 216 335,07грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат” (83060, м.Донецьк, вул.Шахтарів Донбасу, 1, ЄДРПОУ 33257513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент” (87302, м.Амвросіївка, вул.Заводська, б.1, ЄДРПОУ 33320134, р/р 260080517002735 у ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496) заборгованість у розмірі 216 335,07грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецький бетонний завод „Фрегат” (83060, м.Донецьк, вул.Шахтарів Донбасу, 1, ЄДРПОУ 33257513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Промцемент” (87302, м.Амвросіївка, вул.Заводська, б.1, ЄДРПОУ 33320134, р/р 260080517002735 у ДРУ „Приватбанк”, МФО 335496) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 2 163,35грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 207,16грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 12.01.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                                                               Риженко Т.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.12р.