Постанова

від 14.12.2011 по справі 2а-484/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2а-484/10/0770

рядок статзвіту - 2.11.1

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ А ДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року 15 год. 05 хв. м. У жгород

Закарпатський окружни й адміністративний суд у скл аді:

судді - Іванчулинця Д.В.,

за участю секретаря судово го засідання - Корчинської В. А.,

за участю сторін та осіб, як і беруть участь у справі:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 25.01 .2010 року);

представника відповіда ча - ДПІ у м. Ужгороді Закарпа тської області - ОСОБА_2 ( довіреність №8718/10/10 від 02.11.2011 року )

розглянувши у відкритом у судовому засіданні адмініс тративну справу за позовом П риватного підприємства "Аксе т-2005" до Державної податкової і нспекції у м. Ужгороді Закарп атської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - ріш ень, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністар тивного судочинства України 14 грудня 2011 року було проголош ено вступну та резолютивну ч астини постанови. Повний тек ст постанови виготовлено та підписано протягом 19 грудня 2011 року.

Позивач - юридична ос оба Приватне підприємство “ Аксет - 2005” звернулося до Закарпатського окружного ад міністративного суду з позов ною заявою до суб' єкта влад них повноважень Державної по даткової інспекції у м. Ужгор оді Закарпатської області, я кою просить: 1) прийняти адміні стративний позов до провадже ння суду; 2) визнати протиправн им та скасувати податкове по відомлення-рішення начальни ка ДПІ у м. Ужгороді № 0000272301/0 2340/23-4/340225 40/17714 від 16 липня 2009 року, яким ПП “ Аксет - 2005” зменшено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в розмірі 6843,00 гр ивень; 3) визнати протиправним та скасувати податкове пові домлення-рішення начальника ДПІ у м. Ужгороді № 0003381640/0 2487/13-2/34022540/18456 від 20 липня 2009 року, яким ПП “А ксет - 2005” зменшено суму бюд жетного відшкодування за тра вень 2009 року в розмірі 6796,00 гриве нь; 3) стягнути з відповідача н а користь позивача судові ви трати.

У судовому засіданні предс тавник позивача позовні вимо ги підтримав у повному обсяз і, просив суд задовольнити по зов яким визнати протиправни ми та скасувати податкові по відомлення-рішення від 16.07.2009 ро ку № 0000272301/0 2340/23-4/34022540/17714 щодо зменшенн я суми бюджетного відшкодува ння по ПДВ за квітень 2009 року у розмірі 6843,00 грн. а також від 20.07.2009 року № 0003381640/0 2487/13-2/34022540/18456 щодо зменше ння суми бюджетного відшкоду вання по ПДВ за травень 2009 року у розмірі 6796,00 грн.

Представник відповідача Д ПІ у м. Ужгороді Закарпатсько ї області у судовому засідан ні позов не визнала, просила с уд відмовити в задоволенні т акого, як безпідставному, обґ рунтовуючи свою позицію обст авинами, викладеними у запер еченнях на позовну заяву та у додаткових поясненнях, зокр ема пояснивши, що податковим органом правомірно зменшено позивачу суми бюджетного ві дшкодування по ПДВ за квітен ь 2009 року у розмірі 6843,00 грн. а так ож за травень 2009 року у розмірі 6796,00 грн.

Окрім того, просила врахува ти, що за результатами провед еної перевірки ПП “Аксет - 2005” 10.07.2009 року щодо директора ОСОБА_4 та головного бухг алтера ОСОБА_5 складено пр отоколи про адміністративне правопорушення за ведення п одаткового обліку з порушенн ям встановленого порядку, в р езультаті чого занижено пода ткові зобов' язання за берез ень, квітень 2009 року, відповіда льність за що передбачена ч.1 с т. 1631 КпАП України. В подальшом у таких притягнуто до адміні стративної відповідальност і.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши у судовому зас іданні пояснення представни ків сторін та оцінивши доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об'єктивно му розгляді у судовому проце сі всіх обставин справи в їх с укупності, суд приходить до н аступного висновку.

Судом встановлено, що 10 лип ня 2009 року працівниками ДПІ у м .Ужгороді Закарпатської обла сті було проведено перевірку ПП „Аксет-2005", за наслідками як ої було складено Акт №1671/23-4/ 34022540 від 10.07.2009 року про результати позапланової виїздної перев ірки ПП „Аксет-2005" код за ЄДРПОУ 34022540 з питань достовірності на рахування суми бюджетного ві дшкодування податку на додан у вартість на рахунок платни ка у банку за квітень 2009 року, я ка виникла за рахунок від'ємн ого значення з ПДВ, що деклару валось за березень 2009 року (а.с. 10-14).

За наслідками перевірки зр облено висновок про порушенн я підприємством п.4.1., п.4.3. ст.4, пп. 7.3.1. п.7.3., пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст.7 Зак ону України „Про податок на д одану вартість", внаслідок чо го таким було завищено суму П ДВ, належного до відшкодуван ня за квітень 2009 року на 6843,00 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки було прийня то податкове повідомлення-рі шення №0000272301/0 2340/23-4/34022540/17714 від 16 липня 2009 року, яким зменшено суму бюд жетного відшкодування за кві тень 2009 року на суму 6843,00 грн. (а.с. 1 6), правомірність якого і є пре дметом розгляду даної адміні стративної справи.

В подальшому, за наслідкам и прийняття декларації ПП „А ксет-2005" з податку на додану вар тість за травень 2009 року ДПІ у м . Ужгороді Закарпатської обл асті було складено Акт пр о результати документальної невиїзної (камеральної) пере вірки податкової декларації №1751/15-2 від 17.07.2009 року з врахування м висновків попереднього А кту (а.с. 15).

За результатами даного Акту було прийняте податко ве повідомлення-рішення № 00033816 40/0 2487/13-2/34022540/18456 від 20 липня 2009 року щод о зменшення бюджетного відшк одування травень 2009 року на су му 6796,00 грн. (а.с. 17), правомірність якого і є предметом розгляду даної адміністративної спра ви.

ДПІ у м. Ужгороді Закарпат ської області при проведенні перевірок встановлено, що у б ерезні та квітні 2009 року ПП «Ак сет-2005» здійснювало реалізаці ю пластмасових виробів саніт арно-технічного призначення , ванн, керамічної плитки та ін ших побутових виробів для ва нних кімнат суб'єктам підпри ємницької діяльності по ціна х, що були сформоваі на основі фактурної вартості та включ ають ввізне мито, націнку.

ПП «Аксет-2005»визначило пода ткові зобов'язання з ПДВ за бе резень 2009 року в сумі 13658,00 грн., за квітень 2009 року - 15374,00 грн. виход ячи з фактурної вартості, вві зного мита та націнки. Основн ими покупцями були ОСОБА_3 , ОСОБА_6, митна вартість ре алізованого у березні товару складала 101435,00 грн., сума ПДВ спл аченого на митниці - 20287,00 грн. У квітні 2009 року основними поку пцями були ОСОБА_7 ОСОБА _8, ОСОБА_9 митна вартість товару складала 110852,00 грн., сума ПДВ сплаченого на митниці - 22170,00 грн.

Проведеною ДПІ у м. Ужгороді перевіркою визначено загаль ний обсяг поставки ПП «Аксет -2005»по операціях на митній тер иторії України, що оподатков уються за ставкою 20% за березе нь 2009 року в розмірі 101435,00 грн., за к вітень 2009 року - 110852,00 грн., подат коі зобов'язання з ПДВ за бере зень 2009 року на суму 20287,00 грн., за к вітень 2009 року на суму 22170,00 грн., в результаті чого перевіркою було зроблено висновок про з аниженн підприємством подат кового зобов'язання з ПДВ за б ерезень 2009 року на 6843,00 грн., за кв ітень 2009 року на 22170,00 грн., завище ння від'ємного значення різн иці між сумої податкового зо бов'язання та сумою податков ого кредиту з ПДВ за березень 2009 року на 6843,00 грн., за квітень 2009 р оку на 22170,00 грн., визначено від'є мне значення різниці між сум ою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного пер іоду за березень 2009 року в сумі 28,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 28,00 грн.

Враховуючи викладене пере віркою встановлено завищенн я ПП „Аксет-2005" на 6843,00 грн. суми бю джетного відшкодування ПДВ з а квітень 2009 року.

Крім того, в Акті переві рки №1751/15-2 від 17.07.2009 р. встановлено завищення ПП „Аксет-2005" на 6796,00 гр ивень суми бюджетного відшко дування ПДВ за травень 2009 року .

Матеріалами справи встан овлено, що протягом охоплюва них перевірками періодів поз ивач здійснював діяльність з імпорту товарів на митну тер иторію України, які в подальш ому реалізовувались на внутр ішньому ринку. Зокрема підпр иємство проводило реалізаці ю пластмасових виробів саніт арно- технічного призначен ня суб' єктам підприємницьк ої діяльності по цінам, що сфо рмовані на основі фактурної вартості та включають ввізне мито, націнку. При ввезенні то варів позивач належним чином сплатив до бюджету суми ПДВ, щ о були визначені відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ “Про податок на дод ану вартість”з митної вартос ті імпортованих товарів, що п ідтверджується відповідним и ВМД.

Даний факт відповідачем н е заперечується.

Заперечуючи проти позову в ідповідач зазначає, що договірна (контрактна ) вартість реалізованого поз ивачем товару на території У країни була нижча за звичайн у ціну ( митну вартість ).

Згідно пункту 1.18 статті 1 Зак ону України “Про податок на д одану вартість”звичайні цін и розуміються та застосовуют ься за правилами, визначеним и п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про о податкування прибутку підпр иємств”.

Відповідно до пункту 1.20.1 ста тті 1 Закону України “Про опод аткування прибутку підприєм ств”, якщо цим пунктом не вста новлено інше, звичайною вваж ається ціна товарів (робіт, по слуг), визначена сторонами до говору. Якщо не доведене звор отне, вважається, що така звич айна ціна відповідає рівню с праведливих ринкових цін. Та м же визначено, що справедлив а ринкова ціна - це ціна, за яко ю товари (роботи, послуги) пере даються іншому власнику за у мови, що продавець бажає пере дати такі товари (роботи, посл уги), а покупець бажає їх отрим ати за відсутності будь-яког о примусу, обидві сторони є вз аємно незалежними юридично т а фактично, володіють достат ньою інформацією про такі то вари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ід ентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, п ослуг). Ринок товарів (робіт, п ослуг) і сфера обігу товарів (р обіт, послуг), яка визначаєтьс я виходячи з можливості поку пця (продавця) реально і без зн ачних додаткових витрат прид бати (продати) товар (роботу, п ослугу) на найближчій стосов но будь-якої із сторін догово ру території. Ідентичні това ри (роботи, послуги) - це товар и (роботи, послуги), що мають од накові характерні для них ос новні ознаки. Під час визначе ння ідентичності товарів бер уться до уваги, зокрема, їх фіз ичні характеристики, які не в пливають на їх якісні характ еристики і не мають суттєвог о значення для визначення оз нак товару, якість і репутаці я на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмін ності в їх зовнішньому вигля ді можуть не враховуватися. О днорідні товари (роботи, посл уги) - це товари (роботи, послу ги), які не є ідентичними, мают ь подібні характеристики і с кладаються зі схожих компоне нтів, що дозволяє їм виконува ти однакові функції та (або) бу ти взаємозамінними. Під час в изначення однорідності това рів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, ная вність товарного знака, репу тація на ринку, країна походж ення та виробник.

За пунктом 1.20.2 статті 1 цього ж Закону України, для визначе ння звичайної ціни товару (ро біт, послуг) використовуєтьс я інформація про укладені на момент продажу такого товар у (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідн ими) товарами (роботами, послу гами) у співставних умовах . Зокрема, враховуються т акі умови договорів, як кільк ість (обсяг) товарів (наприкла д, обсяг товарної партії), стро ки виконання зобов'язань, умо ви платежів, звичайних для та кої операції, а також інші об'є ктивні умови, що можуть вплин ути на ціну. При цьому умови до говорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорі дних) товарів (робіт, послуг) в изнаються співставними, якщо відмінність між такими умов ами суттєво не впливає на цін у, або може бути економічно об ґрунтована. При цьому врахов уються звичайні, при укладан ні угод між непов'язаними осо бами, надбавки чи знижки до ці ни. Зокрема, але не виключно, в раховуються знижки, пов'язан і з сезонними та іншими колив аннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втрат ою товарами якості або інших властивостей; закінченням (н аближенням дати закінчення) строку зберігання (придатнос ті, реалізації); збутом нелікв ідних або низько ліквідних т оварів; маркетинговою політи кою, у тому числі при просуван ні товарів (робіт, послуг) на р инки; наданням дослідних мод елей і зразків товарів з мето ю ознайомлення з ними спожив ачів. Якщо товари (роботи, посл уги), ідентичні (за їх відсутно сті - однорідні) товарам (робот ам, послугам), стосовно яких ви значається звичайна ціна, пр илюдно пропонуються до прода жу, або мають ціни, встановлен і на організованому ринку ці нних паперів, або мають біржо ву ціну (біржове котирування ), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці перш ому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

За пунктом 1.20.6 статті 1 цього ж Закону України, у разі, коли н а відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюютьс я операції з ідентичними (у ра зі їх відсутності - однорідни ми) товарами (роботами, послуг ами), або якщо неможливо визна чити їх ціну через відсутніс ть або недоступність відпові дної інформації, звичайною ц іною вважається ціна договор у.

За пунктами 1.20.8 та 1.20.10 статті 1 т ого ж Закону України, обов'язо к доведення того, що ціна дого вору не відповідає рівню зви чайної ціни у випадках, визна чених цим Законом, покладаєт ься на податковий орган у пор ядку, встановленому законом. При проведенні перевірки пл атника податку податковий ор ган має право надати запит, а п латник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договір них цін або послатися на норм и абзацу першого підпункту 1.20 .1 цього пункту. Донарахування податкових зобов'язань плат ника податку податковим орга ном внаслідок визначення зви чайних цін здійснюється за п роцедурою, встановленою зако ном для нарахування податков их зобов'язань за непрямими м етодами, а для платників пода тку, визнаних природними мон ополістами згідно із законом , - також відповідно до принцип ів регулювання цін, встановл ених таким законом. Якщо звич айна ціна не може бути визнач ена з використанням норм поп ередніх підпунктів цього пун кту, то для доказів обґрунтув ання її рівня можуть бути при йняті до уваги правила, визна чені відповідним національн им положенням (стандартом) бу хгалтерського обліку.

Також пунктом 13 Указу Прези дента України “Про деякі зах оди з дерегулювання підприєм ницької діяльності”від 23.07.98 ро ку, який було видано з метою зм еншення втручання державних органів у підприємницьку ді яльність, є визначено, що інди кативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для з астосування їх у податкових або митних цілях установлюют ься на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку Україн и, яка проводиться уповноваж еним державним органом у виз наченому ним порядку. Там же в изначено, що індикативні або звичайні ціни не можуть вста новлюватися органами викона вчої влади, які використовую ть їх для нарахування та стяг нення податків і зборів (обов 'язкових платежів) та неподат кових платежів, крім випадкі в відсутності статистичних д аних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Крім того, за Законом Україн и “Про ціни та ціноутворення ”від 03.12.90 року (зокрема, статтям и 6 і 7) в народному господ арстві застосовуються вільн і ціни і тарифи, державні фікс овані та регульовані ціни і т арифи. Вільні ціни і тарифи вс тановлюються на всі види про дукції, товарів і послуг, за ви нятком тих, по яких здійснюєт ься державне регулювання цін і тарифів. На сьогодні держав не регулювання цін запровадж ено Кабінетом Міністрів Укра їни за постановою від 25.12.96 року № 1548 “Про встановлення повнов ажень органів виконавчої вла ди та виконавчих органів міс ьких рад щодо регулювання ці н (тарифів)”, у якій відсутні б удь-яке регулювання цін на ми тну вартість.

Аналізуючи зазначені норм и суд приходить до висновку, щ о будь-яке застосування пода тковим органом “звичайних ці н”є можливим виключно у випа дках продажу товарів (робіт, п ослуг) навіть пов' язаним ос обам або придбання товарів у таких же осіб лише за наявнос ті незвичайних умов ведення господарської діяльності, що повинно бути доведено саме податковим органом нал ежним чином та за умови відсу тності належного обґрунтува ння фактичної ціни продажу а бо придбання, яка при цьому по винна не відповідати статист ичній оцінці рівня цін реалі зації таких товарів (робіт, по слуг) на внутрішньому ринку У країни.

При цьому податковий орган несе обов'язок належного дов едення самого факту того, що ф актична ціна договору не від повідає рівню звичайної ціни . Також при цьому податковий о рган має довести, що в нього є належна інформація про уклад ені на момент продажу товару (роботи, послуги) договори з і дентичними (однорідними) тов арами (роботами, послугами) у с півставних умовах, що дозвол ило б йому висунути обґрунто вані претензії до фактичної ціни договору.

В акті відповідача відсутн і будь-які докази здійснення перевірки рівня звичайних ц ін на продукцію, що реалізува лась позивачем на внутрішньо му ринку, порівнюючи її з спра ведливою ринковою ціною іден тичних ( аналогічних ) товарів у співставних умовах, що свід чить про відсутність будь-як их підстав для застосування звичайних цін.

Здійснюючи перевірку відп овідач дійшов до хибного вис новку щодо визначення звичай ної ціни товару шляхом викор истання митної вартості, оск ільки імпорт товарів і їх реа лізація на внутрішньому ринк у в Україні не можуть вважати ся співставними умовами для визначення звичайних цін.

Так, ч.1 ст. 263 МК України передб ачено можливість використан ня інформації, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон, виключно митними орг анами для митних цілей. В тому числі для визначення бази оп одаткування ПДВ при імпорті товарів.

Аналогічно визначено і п.1 .7. Інструкції про заповнення в антажної митної декларації, затвердженої наказом Держа вної митної служби України № 307 від 09.07.1997р., згідно якого митна вартість використовується в иключно в цілях митного опод аткування товарів і ведення митної статистики.

Таким чином, звичайна ціна в становлюється за правилами п .1.20 Закону України “Про оподат кування прибутку підприємст в”, залежить від умов продажу товару і відповідає справед ливій ринковій ціні в Україн і.

Наведене положення відпо відає вимогам ст.11 Закону Укра їни “Про ціни та ціноутворен ня ”, де встановлено, що при зд ійсненні експортних та імпор тних операцій застосовуютьс я контрактні ціни, що формуют ься відповідно до цін та умов світового ринку, та не супере чить п.1.20.5, п.7.4.1, п.7.4.3. Закону Україн и “Про оподаткування прибутк у підприємств ”. Таким чином, я кщо товари продані за ціною в ищою від фактурної, але нижчо ю від митної вартості, база об кладення ПДВ визначається ви ходячи з продажної вартості товару; в такому випадку ціна продажу є звичайною.

Жодним законодавчим актом України не передбачено отот ожнення поняття “звичайна ці на”, яке застосовується при в изначенні бази операцій пост авки товарів на митній терит орії України, і поняття “митн а вартість”, яке застосовуєт ься при визначенні бази опод аткування операцій з імпорту товарів на митну територію У країни.

А тому посилання відповід ача на п.4.3. ст.4 Закону України “ Про податок на додану вартіс ть”, згідно якого для товарів , які імпортуються на митну те риторію України платником по датку, базою оподаткування є договірна (контрактна) варті сть таких товарів, але не менш а митної вартості, зазначено ї у ввізній митній деклараці ї (з урахуванням витрат згідн о цього ж підпункту), не прийма ється судом до уваги, оскільк и вказана норма стосується о податкування податком на дод ану вартість при розмитненні імпортованих товарів.

Відповідачем не спростов ано доводів позивача про те, щ о він сплатив всі необхідні п ри розмитненні платежі та по датки від митної вартості то вару, а ціну, за якою реалізува в товари покупцям, формував н а підставі п.4.1. ст.4 Закону Укра їни “Про податок на додану ва ртість ”, при здійсненні госп одарської діяльності ціна ре алізації товару коливалася в ідповідно до попиту, економі чного стану ринку, маркетинг ових досліджень. Реалізація товару проводилась оптом, ал е в жодному випадку ціна това ру не була нижчою від ринково ї ціни, а отже, й від звичайної .

Крім того, донарахування п одаткових зобов'язань платни ка податку податковим органо м внаслідок визначення звича йних цін здійснюється за про цедурою, встановленою законо м для нарахування податкових зобов'язань за непрямими мет одами.

Проте, відповідно до п ункту 4.3.1 статті 4 Закону Україн и “Про порядок погашення зоб ов' язань платників податкі в перед бюджетами та державн ими цільовими фондами”, заст осування непрямих методів ви значення податкових зобов'яз ань платника податків є можл ивим виключно у випадках, якщ о контролюючий орган не може самостійно визначити суму п одаткового зобов'язання плат ника податків згідно з підпу нктом “а”підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону (тобто лише у ра зі, якщо платник податків не п одає у встановлені строки по даткову декларацію) у зв'язку з не встановленням фактично го місцезнаходження підприє мства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходжен ня фізичної особи або ухилен ням платника податків чи йог о посадових осіб від надання відомостей, передбачених за конодавством, а також якщо не можливо визначити суму подат кових зобов'язань у зв'язку з н е веденням платником податкі в податкового обліку або від сутністю визначених законод авством первинних документі в. Там же визначено, що цей мет од може застосовуватися тако ж у випадках, коли декларацію було подано, але під час докум ентальної перевірки, що пров одиться контролюючим органо м, платник податків не підтве рджує розрахунки, наведені у декларації, наявними докуме нтами обліку у порядку, перед баченому законодавством.

Також пунктом 4.3.2 статті 4 цьо го ж Закону є визначено, що якщ о підставою для застосування непрямих методів є відсутні сть окремих документів облік у, такий метод може застосову ватися виключно для визначен ня об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Там же ви значено, що якщо платник пода тків подає інші документи об ліку або інші підтвердження, достатні для визначення пок азників відсутніх документі в обліку, непрямі методи не за стосовуються.

Крім того, пунктом 4.3.3 статті 4 того ж Закону України є, зокр ема, встановлено, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими мет одами затверджується законо м і є загальною для всіх платн иків податків, а пунктом 4.3.4 тіє ї ж статті 4 є визначено застос ування непрямого методу для визначення податкових зобов 'язань платників податків у в ипадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється. На т еперішній час жодним законом України не затверджено мето дику визначення суми податко вих зобов'язань за непрямими методами.

Пунктом 4.3.5 статті 4 того ж Зак ону є визначено, що рішення пр о застосування непрямих мето дів приймається податковим о рганом за місцезнаходженням платника податків за наявно сті підстав, визначених у під пункті 4.3.1 цього пункту. Нараху вання податкових зобов'язань з використанням непрямого м етоду здійснюється виключно податковими органами. Рішен ня про сплату податкових зоб ов'язань приймається у судов ому порядку за поданням кері вника (його заступника) відпо відного податкового органу.

Як вбачається із змісту акт ів відповідача, при проведен ні перевірок позивача йому б ули надані всі необхідні док ументи ведення обліку, а тому жодних законних підстав щод о самого факту застосування непрямих методів не було.

За таких обставин суд прихо дить до переконання, що нарах ування податкових зобов' яз ань на імпортовані товари, що реалізуються по договірній ціні на території України, ви ходячи з митної вартості, є бе зпідставним, оскільки не ґру нтується на вимогах чинного законодавства.

Окрім того, заперечуючи про ти позову відповідач посилає ться на той факт, що директора “Аксет - 2005” ОСОБА_4 т а головного бухгалтера цього підприємства ОСОБА_5 було притягнуто до адміністартив ної відповідальності на підс таві протоколів про адмініст ративне правопорушення від 1 0.07.2009 року.

У відповідності до ч.4 ст. 72 Ко дексу адміністартивного суд очинства України постанова с уду у праві про адміністрати вний проступок, яка набрала з аконної сили, є обов' язково ю для адміністративного суду , що розглядає справу про прав ові наслідки дій чи бездіяль ності особи, щодо якої ухвале на постанова суду, лише в пита ннях, чи мало місце діяння та ч и вчинене воно цією особою.

Судом з метою об' єктивног о розгляду справи витребуван о з Ужгородського міськрайон ного суду матеріали адмініст ративних справ № 3-130/10 про адмін істративне правопорушення в ідносно ОСОБА_4 та № 3-141/10 від носно ОСОБА_5. Як вбачаєть ся з зазначених справ постан овою Ужгородського міськрай онного суду від 02.10.2009 року до О СОБА_4 застосовано адмініст артивне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн., в задо воленні клопотання про понов лення строку подачі апеляції на дану постанову відмовлен о постановою апеляційного су ду Закарпатської області від 08.04.2010 р. Так само постановою Ужг ородського міськрайонного с уду від 02.10.2009 року до ОСОБА_5 застосовано адміністративн е стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 грн. та в подальшо му в задоволенні клопотання про поновлення строку подачі апеляції на дану постанову в ідмовлено постановою апеляц ійного суду Закарпатської об ласті від 08.04.2010 р.

З врахуванням викладеного , суд при розгляді даної справ и не може взяти до уваги вищез азначені судові рішення.

Суд констатує, що відповідн о до ст.19 Конституції України органи державної влади та ор гани місцевого самоврядуван ня, їх посадові особи зобов' язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спос іб, що передбачений Конститу цією та законами України.

З огляду на викладені обста вини та враховуючи приписи ч .2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' єкта владних повноважень обов' я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову, суд вважає позовні в имоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-ріше нь від 16.07.2009 року № 0000272301/0 2340/23-4/34022540/17714 що до зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за квіт ень 2009 року у розмірі 6843,00 грн. а т акож від 20.07.2009 року № 0003381640/0 2487/13-2/34022540/18456 щодо зменшення суми бюджетн ого відшкодування по ПДВ за т равень 2009 року у розмірі 6796,00 грн .є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Понесені позивачем докум ентально підтверджені, у виг ляді сплати судового збору (к витанція № 59 від 15.03.2010 року) судов і витрати у розмірі 3 (три ) грн. 40 (сорок) коп. слід присудити до стягнення з Державного бюдж ету України.

Керуючись статтями 160-163 Код ексу адміністративного судо чинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Прив атного підприємства "Аксет-2005 " до Державної податкової інс пекції у м. Ужгороді Закарпат ської області про визнання п ротиправними та скасування п одаткових повідомлень - ріше нь - задовольнити повністю .

Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення - рішення начальника ДП І у м. Ужгороді № 0000272301/0 2340/23-4/34022540/17714 ві д 16 липня 2009 року, яким ПП “Акс ет - 2005” зменшено суму бюдже тного відшкодування за квіте нь 2009 року в розмірі 6843,00 гривень .

Визнати протиправним та ск асувати податкове повідомле ння-рішення начальника ДПІ у м. Ужгороді № 0003381640/0 2487/13-2/34022540/18456 від 20 л ипня 2009 року, яким ПП “Аксет - 2005” зменшено суму бюджетно го відшкодування за травень 2009 року в розмірі 6796,00 гривень.

Присудити до стягнення з Державного бюджету Україн и на користь Приватного підприємства “Аксет -2005” ( 88000, м. Ужгород, вул. Гарайди, 8/1, За карпатська область, код ЄДРП ОУ 34022540) понесені судові витрат и у розмірі 3 (три) грнивні 40 коп .

Постанова набирає законн ої сили в порядку, встановлен ому статтею 254 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни та може бути оскаржена до Львівського апеляційного ад міністративного суду через З акарпатський окружний адмін істративний суд. Копія апеля ційної скарги апеляційної ск арги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду а пеляційної інстанції. Апеляц ійна скарга на постанову суд у першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застос ування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апе ляційна скарга подається про тягом десяти днів з дня отрим ання копії постанови.

Головуючий Іванчули нець Д.В.