Постанова

від 02.03.2011 по справі 2а-711/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року                                                                                2а-711/11/1070                                                                                                          

Київський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді –                                                                  Лапія С.М.,

при секретарі –                                                                           Сович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  справу за адміністративним позовом  ТОВ «Бєтулія» до Іванківської МДПІ Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії Іванківської МДПІ Київської області  щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість  за грудень 2010 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік  ТОВ «Бєтулія»податковою звітністю протиправними, зобов`язати визнати податкову декларацію з податку на додану вартість  за грудень 2010 року та податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік  ТОВ «Бєтулія» як податкову звітність  та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивачем 20.01.2011 року, а саме в строки, визначені законодавством, відповідачу наручно було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, однак ним неправомірно було відмовлено у прийнятті зазначено декларації, тому в цей же день позивачем було надіслано цінним листом відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, (при відправленні податкової декларації працівники поштового зв`язку звірили вкладення з описом, ніяких  пошкоджень податкової декларації не було виявлено), однак  25 січня 2011 року відповідач листом № 343/10/28-008 повідомив, що декларація не визнана як податкова звітність у зв`язку з тим, що  заповнена всупереч  правилам, зазначеним  у затвердженому порядку; звітність подана не в повному обсязі (подання додатків без основної декларації або відсутність обов`язкових додатків).

Стосовно декларації з податку на прибуток за 2010 рік, то позивачем  дана декларація  направлена відповідачу  20.01.2011 року, а листом  № 377/10/28-011 від 31.01.2011 року відповідачем повідомлено, що декларація з податку на прибуток підприємтв не прийнята як податкова звітність, оскільки не підписана відповідними посадовими особами.

Однак це не відповідає дійсності, оскільки декларація  була підписана керівником ОСОБА_1, який є як керівником, так і головним бухгалтером на підприємстві. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що був відсутній обов`язковий додаток  «Реєстр отриманих і виданих податкових накладних»до податкової декларації.

Судом встановлено, що  позивач відповідно до статті 180 Податкового кодексу України  є платником податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) місяця.

На виконання вимог пунктів 49.1, 49.3 статті 49 Податкового кодексу України позивач  подав 20.01.2011 року декларацію з податку на додану вартість особисто, однак відповідач відмовив  у прийнятті  зазначеної декларації.

Відповідно до п. 49.10 ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкового служби в прийнятті податкової декларації з будь-яких причин не визначених статтею 49 Податкового кодексу України, забороняється.

Позивач, після відмови у прийнятті податкової звітності в приміщені податкового органу, направив 20.01.2011 року на адресу податкового органу засобами поштового зв'язку заяву про неправомірні дії працівника податкового органу разом з декларацією та додатками до неї, а також електронний носій з реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідач листом  від 25.01.2011  року № 343/10/28-008 повідомив позивача, що декларація з податку на додану вартість за грудень місяць 2010 року Товариства з обмеженою відповідальність «Бстулія», яка надійшла до відповідача 25.01.2011 року, не визнана ДПІ як податкова звітність, оскільки заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку, тобто без обов'язкових додатків –реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та запропоновано надати нову податкову декларацію оформлену належним чином.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, при опрацюванні податковим органом декларації та наданої  платником дискети встановлено, що дискета не відкривається, що унеможливлює опрацювання Реєстру отриманих і виданих податкових накладних в електронному  вигляді, однак жодних доказів даного твердження суду не надав.

Відповідно до пункту 49.8. статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу україни чітко визначено обов'язкові реквізити, які повинні міститись у податковій декларації, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова  декларація; повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; місцезнаходження платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;  дата подання звіту; підписи посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку.

Крім того, пунктом 48.4 ст.48 Податкового кодексу України передбачено обов'язковий реквізит при подачі до органу податкової служби декларації з податку на додану вартість, а саме : індивідуальній і податковий номер платника податку на додану вартість; номер свідоцтва про реєстрацію платника податку па додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Таким чином, податкова звітність не вважається податковою декларацією за умови, якщо складена з порушенням норм п.48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Судом у судовому засіданні була також досліджена податкова декларація  з податку на додану вартість за грудень 2010 року позивача. В даній декларації зазначені всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством, а тому відповідачем неправомірно  не визнано податкову декларацію як податкову звітність.

Крім цього, позивачем направлено 26.01.2011 року на адресу податкового органу засобами поштового зв'язку  декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Відповідач листом  від 31.01.2011  року № 377/10/28-011 повідомив позивача про невизнання декларації з податку на прибуток підприємств як податкової звітності, оскільки дану декларацію  не підписано відповідними посадовими особами.

У відповідності до пункту 49.5 ст.49 Податкового кодексу України позивач за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації направив на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення та з описом вкладення декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, що підтверджується описом вкладення  від 26.01.2011 року та фіскальним чеком № 2118 від 26.01.2011 року.

Однак, відповідач не визнав податкову декларацію як податкову звітність з посиланням на п.1 ст.48 розділу 2 Податкового кодексу України, де зазначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Суд зазначає, що жодних посилань в п. 1 ст.48 розділу 2 Податкового кодексу України  на підпис відповідальними посадовими особами немає.

Судом у судовому засіданні була також досліджена податкова декларація  з податку на прибуток підприємств за 2010 рік позивача. В даній декларації зазначені всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством, декларація підписана керівником  ОСОБА_1, який одночасно являється  і головним бухгалтером на підприємстві, що зазначено в тій же декларації, а тому відповідачем неправомірно  не визнано податкову декларацію як податкову звітність.

       Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

        Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем в судовому засіданні не доведено правомірності своїх дій.

На підставі ст. 94 КАС України документально підтверджені судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягають поверненню з Державного бюджету України.

         Суд, заслухавши думку сторін,  дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача  підлягають задоволенню.

         На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о  с т а н о в и в :

Адміністративний  позов ТОВ «Бєтулія»до Іванківської МДПІ Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії -  задовольнити.

Визнати дії Іванківської МДПІ Київської області  щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість  за грудень 2010 року та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік  ТОВ «Бєтулія»податковою звітністю –протиправними.

Зобов`язати Іванківську МДПІ Київської області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року та декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік ТОВ «Бєтулія» як податкову звітність  та провести податкову звітність по особовому рахунку платника податків.

Стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Бєтулія» ( р/р 260060011058 в АТ «Банк «Велес»м. Київ, МФО 322799, код ЄДРПОУ 34278728) державне мито у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                    Лапій С.М.

Постанова у повному обсязі виготовлена  .