Постанова

від 31.05.2011 по справі 2а-1754/11/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІ СТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року м. Київ 2а-1754/11/1070

12.27

Київський окружний ад міністративний суд у складі головуючого - судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленк о О.О., за участю представників

позивача: - Іванов М.В., Шапаре нко В.С.,

відповідача: - Кошинська Д.С., Забу дько О.В.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні адмініс тративну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «СП В.М.С.»

до Тетіївської міжрайонної д ержавної податкової інспекц ії Київської області (Ставищ енське відділення)

про про визнання протиправни ми та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з о бмеженою відповідальністю « СП В.М.С.», звернувся до суду з а дміністративним позовом до Т етіївської міжрайонної держ авної податкової інспекції К иївської області (Ставищенсь ке відділення) про визнання п ротиправними та скасування п одаткових повідомлень-рішен ь.

В обґрунтування позовних в имог позивач зазначив, що под аткове повідомлення-рішення № 0000052310 та № 0000042310 від 21.03.2011 ро ку прийняті з порушенням нор м матеріального права, є таки ми що суперечить нормам чинн ого законодавства України та підлягають скасуванню.

На підтвердження зазначен их в акті перевірки від 09.03.2011 ро ку № 76/23/21567930 висновків про нікчем ність угод позивача з ТОВ «Ме гаполісбудлюкс», судом були витребувані від відповідача - Тетіївської міжрайонної д ержавної податкової інспекц ії Київської області (Ставищ енське відділення) наступні документи:

довідку з Єдиного державно го реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців т а з ЄДРПОУ щодо контрагента п озивача ТОВ «Мегаполісбудлю кс»;

довідки щодо статусу ТОВ «М егаполісбудлюкс»як платник а ПДВ;

копії податкових декларац ій позивача з ПДВ за перевіря ємий період;

документи на підтвердженн я висновків акту перевірки в ід 09.03.2011 року № 76/23/21567930 року про нікчемність уг од позивача із ТОВ «Мегаполі сбудлюкс».

роздруківку результатів а втоматизованого співставле ння податкових зобов' язань і податкового кредиту позив ача в розрізі контрагента.

Позивача було зобов' язан о надати суду:

договір від 18.04.2009 року без ном ера, укладений між ТОВ «СП В.М. С.»з ТОВ «Мегаполісбудлюкс»;

товарно-транспортні накл адні, дорожні листи, документ и на зберігання товару;

видаткові накладні, податк ові накладні на придбання то варно-матеріальних цінносте й відповідно до договору від 18.04.2009 року;

реєстр отриманих та видани х податкових накладних за 2009 р ік;

акти приймання-передачі ві дповідно до договору від 18.04.2009 р оку;

платіжні доручення, по яким проводились розрахунки між ТОВ «СП В.М.С.»та ТОВ «Мегаполі сбудлюкс»;

векселі, по яким проводилис ь розрахунки;

витяг з головної книги за 2009 рік, де відображені операції ТОВ «СП В.М.С.»з ТОВ «Мегаполі сбудлюкс»;

витяг із журналів-ордерів т а відомості по рахунку № 6852 «Ро зрахунки з іншими кредиторам и»за квітень, травень, червен ь, липень 2009 року бухгалтерськ ими проводками;

інші документи на підтверд ження здійснення господарсь ких операцій між ТОВ «СП В.М.С. »та ТОВ «Мегаполісбудлюкс».

У судове засідання з' яви лися представники позивача т а представники відповідача.

Представники позивача поз овні вимоги підтримали в пов ному обсязі, просили суд позо в задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, викладених в письмо вих запереченнях на адмініст ративний позов, просили суд в ідмовити в задоволенні позов них вимог.

Розглянувши надані предст авниками сторін документи, з аслухавши їх пояснення, судо м встановлено наступне.

Товариства з обмеженою від повідальністю «СП В.М.С.»є юри дичною особою, зареєстровано ю Солом' янською районною у місті Києві державною адміні страцією 31.01.2006 року, місцезнахо дження: 09400, Київська область, С тавищанський район, селище м іського типу Ставище, вулиця Радянська, будинок 9, ідентифі каційний код 21567930.

Тетіївською міжрайонною д ержавною податковою інспекц ією Київської області (Стави щенське відділення) на підст аві постанови Головного слід чого управління МВС України про призначення невиїзної до кументальної перевірки від 0 3.03.2010 року, службового посвідче ння серії УКО № 085032, виданого 08.02.2 011 року Тетіївською МДПІ, згід но із пунктом 75.1 статті 75, підпу нкту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пунк ту 79.2 статті 79 Податкового коде ксу України, відповідно до на казу Тетіївської МДПІ про пр оведення перевірки від 17.02.2011 ро ку № 55, проведено документальн у невиїзну перевірку ТОВ «СП В.М.С.», код ЄДРПОУ 21567930, з питань перевірки щодо підтвердженн я взаємовідносин з платником податків ТОВ «Мегаполісбудл юкс», код ЄДРПОУ 36134993, за період з 01.04.2009 року по 01.08.2009 року.

За результатами перевірки працівниками податкового ор гану складений акт № 76/23/21567930 від 09.03.2011 року.

Перевіркою встановлені та в акті зафіксовані наступні порушення податкового закон одавства:

1. Пункт 5.1, підпункт 5.2.1 пу нкту 5.2, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 ста тті 5 Закону України від 28.12.1994 ро ку № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змі нами та доповненнями).

2. Підпункт 7.4.1, 7.4.5 пункту 7 .4 статті 7 Закону України від 03. 04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями).

На підставі акту документа льної невиїзної перевірки ТО В «СП В.М.С.», код ЄДРПОУ 21567930, з пи тань перевірки щодо підтверд ження взаємовідносин з платн иком податків ТОВ «Мегаполіс будлюкс», код ЄДРПОУ 36134993, за пер іод з 01.04.2009 року по 01.08.2009 року № 76/23/215679 30 від 09.03.2011 року винесені податк ові повідомлення-рішення № 0000052310 та № 000004231 0 від 21.03.2011 року.

Згідно вищевказаних подат кових повідомлень-рішень, по зивачу донарахували податко ві зобов' язання з ПДВ у сумі 362053, 00 гривень та штрафні санкці ї у сумі 90513, 25 гривень; з податку на прибуток у сумі 452566, 00 гривен ь та штрафні санкції у сумі 131141 , 50 гривень.

Відповідач в своїх запереч еннях на адміністративний по зов вимоги позивача вважає н еобґрунтованими та безпідст авними, посилаючись на насту пне.

У результаті порушення кон трагентом ТОВ «Мегаполісбуд люкс»своїх податкових зобов ' язань, приписів господарсь кого та цивільного законодав ства (моральних засад), догово ру поставки від 18.04.2009 року без н омера, укладеного з ТОВ «СП В.М .С.»на реалізацію ТМЦ на адрес у останнього, має протиправн ий характер. А такий правочин , внаслідок якого неправомір но віднесено до складу валов их витрат вартість товарно-м атеріальних цінностей та до податкового кредиту суми ПДВ , сплачені у ціні товару, по су ті спрямовані на незаконне з аволодіння майном держави, п ротирічить інтересам держав и і суспільства, вважається т аким, що порушує публічний по рядок, а отже, згідно з частино ю другою статті 228 Цивільного кодексу України, є нікчемним .

В запереченнях на адмініст ративний позов відповідач за значив, що при розгляді справ и слід врахувати, що на надісл аний запит від 19.03.2010 року № 400/7/23-2-03 д о ДПІ у Голосіївському район і міста Києва щодо проведенн я перевірки з питань підтвер дження взаємовідносин ТОВ «С П В.М.С.»з контрагентом ТОВ «Ме гаполісбудлюкс»та дотриман ня податкового законодавств а при обчисленні та сплаті ПД В отримано відповідь від 25.03.2010 р оку за № 4953/7/23-8010, про неможливіст ь проведення перевірки у зв' язку з ліквідацією платника (стан платника: припинено, але не знято з обліку, КОР не пуст і, переплата по комунальному податку - 180 гривень 00 копійок ). Тому, не має можливості пере вірити чи податковий кредит ТОВ «СП В.М.С.»підтверджуєтьс я податковим зобов' язанням платника податку ТОВ «Мегап олісбудлюкс». Свідоцтво плат ника податку ТОВ «Мегаполісб удлюкс»анульоване 23.02.2010 року.

Відповідач посилається на те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Мегапо лісбудлюкс»щодо надання ост аннім послуг - є нікчемними, та відповідно, у позивача не вин икає права на податковий кре дит з ПДВ на підставі податко вих накладних, виписаних на в иконання таких угод.

Також, відповідач вказує, що на ТОВ «Мегаполісбудлюкс»ві дсутні трудові ресурси, скла дські приміщення, виробничі потужності для здійснення бу дь-якого виду діяльності, вба чається здійснення операцій , які не мають реального товар ного характеру.

Позивач, в свою чергу, нагол ошує на тому, що посилання від повідача на нікчемність угод між ним та ТОВ «Мегаполісбуд люкс»- є безпідставними та та кими, що не ґрунтуються на нор мах чинного законодавства, о скільки сторони в повному об сязі та належним чином викон али зобов' язання за договор ом, що підтверджується: актам и виконаних робіт; відповідн ими платіжними дорученнями, щодо фактичної оплати надани х послуг; податковими наклад ними та реєстром податкових накладних, в якому відображе ні всі видані податкові накл адні по взаємовідносинах в р амках зазначеного договору. Та крім того, на момент здійсн ення господарських операцій з ТОВ «Мегаполісбудлюкс», ос таннє не було визнано банкру том, знаходилось в єдиному де ржавному реєстрі юридичних о сіб та фізичних осіб-підприє мців, та було зареєстровано п латником податку на додану в артість. А також на момент зді йснення правовідносин між по зивачем та контрагентом, не б уло вироку суду щодо посадов их осіб ТОВ «Мегаполісбудлюк с», оскільки такий вирок був в инесений Шевченківським рай онним судом міста Києва тіль ки 26.01.2011 року, тобто не в період з дійснення правовідносин.

Зі змісту акту № 76/23/21567930 від 09.03.2011 року встановлено, що договір поставки від 18.04.2009 року без ном ера (далі - договір), а також і нші первинні документи на йо го виконання (додатки, видатк ові накладні, податкові накл адні) були укладені з боку ТОВ «Мегаполісбудлюкс»не уповн оваженою особою, а саме ТОВ «М егаполісбудлюкс»було зареє строване без згоди та відома його засновника ОСОБА_5

У зв' язку з цим, Тетіївська МДПІ відповідно до частини п ершої та другої статті 203, част ини третьої статті 206 Цивільно го кодексу України, вважає до говір та вказані первинні до кументи нікчемними, які в сил у статті 216 Цивільного кодексу України, не створюють юридич них наслідків, крім тих, що пов ' язані з їх недійсністю.

Водночас, позивач вказує, що службовими особами є особи, я кі постійно чи тимчасово зді йснюють функції представник ів влади, а також обіймають по стійно чи тимчасово на підпр иємствах, в установах чи орга нізаціях незалежно від форми власності посади, пов' язан і з виконанням організаційно -розпорядчих чи адміністрати вно-господарських обов' язк ів або виконують такі обов' язки за спеціальними повнова женнями.

Саме як службова особа - д иректор ТОВ «Мегаполісбудлю кс»- ОСОБА_5 26.01.2011 року, був засуджений Шевченківським р айонним судом міста Києва за вчинення злочину, передбаче ного частиною другою статті 367 Кримінального кодексу Укра їни.

У зв' язку з цим, посилання податкової на те, що ОСОБА_5 нібито не мав відношення до д іяльності ТОВ «Мегаполісбуд люкс»є безпідставними, ґрунт уються тільки на протоколі д опиту ОСОБА_5 як свідка (пр отокол допиту від 20.11.2009 року).

Так, ТОВ «СП В.М.С.»та ТОВ «Мегаполісбудлюкс»на момен т виникнення правовідносин м іж ними, тобто з 01.04.2009 року по 01. 08.2009 року були зареєстровані платниками податку на додан у вартість. Податковий орган не надав доказів того, що на м омент укладання угод установ чі документи ТОВ «Мегаполісб удлюкс»були визнані недійсн ими, чи було анульоване свідо цтво платника ПДВ. Також не на дано доказів визнання догово рів недійсними.

Таким чином, позивач вважає правомірним включенн я до складу податкового кред иту суми ПДВ за господарськи ми операціями з ТОВ «Мегапол ісбудлюкс»на загальну суму 3 62053 гривень в тому числі за квіт ень 2009 року в сумі 102223 гривень, за травень в сумі 53522 гривень, за ч ервень 2009 року в сумі 66050 гривень , за липень 2009 року на суму 140258 гри вень, оскільки крім іншого, за значені суми, були включені Т ОВ «Мегаполісбудлюкс»до под аткових декларацій з податку на додану вартість за квітен ь - липень 2009 року, що прийняті ДПІ у Голосіївському районі міста Києва і містяться у мат еріалах справи.

Також, позивач зазначає пр о правомірність включення ва лових витрат у декларації з п одатку на прибуток у сумі 1810266 г ривень, а отже перевіряючи по милково прийшли до висновку про заниження податку на при буток у сумі 45256 гривень.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши мат еріали справи та заслухавши пояснення представників сто рін, суд, застосовуючи нормат ивно-правові акти чинні у пер евіряє мий період, дійшов до н аступних висновків.

Згідно з пунктом 3 статті 10 За кону України «Про державну п одаткову службу»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповнен нями), державні податкові інс пекції в районах, містах без р айонного поділу, районах у мі стах, міжрайонні та об' єдна ні державні податкові інспек ції виконують такі функції: к онтролюють своєчасність под ання платниками податків бух галтерських звітів і балансі в, податкових декларацій, роз рахунків та інших документів , пов'язаних з обчисленням под атків, інших платежів, а також перевіряють достовірність ц их документів щодо правильно сті визначення об'єктів опод аткування і обчислення подат ків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції Украї ни встановлено, що кожен зобо в' язаний сплачувати податк и та збори в порядку і розміра х, встановлених законом.

В силу пункту 1.3 статті 1 Зако н України «Про податок на дод ану вартість»- платник подат ку - особа, яка згідно з цим Зак оном зобов' язана здійснюва ти утримання та внесення до б юджету податку, що сплачуєть ся покупцем, або особа, яка імп ортує товари на митну терито рію України. А відповідно до п ідпунктів 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 ц ього Закону право на нарахув ання податку та складання по даткових накладних надаєтьс я виключно особам, зареєстро ваним як платники податку у п орядку, передбаченому статті 9 цього Закону. При цьому згід но пункту 9.3 статті 9 зазначено го Закону визначено, що особи , які підпадають під визначен ня пункту 2.3 статті 2 цього Зако ну, зобов' язані зареєструва тися як платник податку у под атковому органі за їх місцез находженням (місцем проживан ня).

Відповідно до підпункту 7.4.5 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»не дозволяється включе ння до податкового кредиту б удь-яких витрат по сплаті под атку, що не підтверджені пода тковими накладними чи митним и деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийман ня робіт (послуг) чи банківськ им документом, який засвідчу є перерахування коштів в опл ату вартості таких робіт (пос луг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статт і 7 Закону України «Про подато к на додану вартість» право с кладання податкових накладн их надано виключно особам, за реєстрованим як платники под атку на додану вартість в пор ядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до пункту 6. 2. Порядку заповнення податко вої накладної, затвердженої наказом Державної податково ї адміністрації України 30.05.1997 р оку № 165 та зареєстрованого в М іністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкова нак ладна дає право покупцю, заре єстрованому як платник подат ку, на включення до податково го кредиту витрат по сплаті п одатку на додану вартість. Зг ідно з абзац 1 пункту 5 цього По рядку зазначається, що подат кова накладна вважається нед ійсною у разі її заповнення о собою, яка не зареєстрована я к платник податку в податков ому органі і якій не присвоєн о індивідуальний податковий номер платника податку на до дану вартість.

Відповідно до статті 1 Закон у України «Про бухгалтерськи й облік та фінансову звітніс ть в Україні»№ 996 від 16.07.1999 року п ервинний документ - документ , який містить відомості про г осподарську діяльність та пі дтверджує її здійснення, а зг ідно із статтею 9 цього ж Закон у забороняється приймати до виконання первинні документ и по господарським операціям , що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підста вою для бухгалтерського облі ку господарських операцій є первинні документи, які пови нні бути складені під час зді йснення господарської опера ції, а якщо це неможливо - безп осередньо після її закінченн я, а також повинні мати обов'яз кові реквізити: назву докуме нта (форми); дату і місце склад ання; назву підприємства, від імені якого складено докуме нт; зміст та обсяг господарсь кої операції і правильність її оформлення; особистий під пис або інші дані, що дають змо гу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні го сподарської операції.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пунк ту 7.5. статті 7 Закону, датою вин икнення права платника подат ку на податковий кредит вваж ається дата здійснення першо ї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку в оплату товарів (р обіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг);

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованог о) податку у зв' язку з придба нням товарів (послуг), не підтв ерджені податковими накладн ими чи митними деклараціями (іншими подібними документам и згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5. пункту 7.4. с татті 7 Закону). А податкова на кладна відповідно до підпунк ту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону с кладається у момент виникнен ня податкових зобов' язань п родавця у двох примірниках. О ригінал податкової накладно ї надається покупцю, копія за лишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підс тави зробити висновок, що суб ' єкт господарювання може ро зраховувати на податковий кр едит, якщо в нього є в наявност і податкові накладні та вони виписані особами, які у встан овленому порядку зареєстров ані як платники податку.

Щодо посилання відповідач а на нікчемність правочинів, то слід зауважити наступне.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, якщо його недійсні сть встановлена законом. Виз нання такого правочину недій сним судом не вимагається. Ос новною підставою вважати пра вочин нікчемним є його недій сність, встановлена законом. Саме законом, а не актом подат кової перевірки, які б факти у цьому акті не були відображе ні. Довести нікчемність прав очину можна одним єдиним спо собом: навести норму закону, в якій чітко сказано, що правоч ин є нікчемним. Наприклад, від повідно до статті 220 Цивільног о кодексу України у разі недо держання сторонами вимоги за кону про нотаріальне посвідч ення договору такий договір є нікчемним.

Про нікчемність умови госп одарського зобов' язання йд еться у статті 207 Господарсько го кодексу України, на яку так ож посилається відповідач.

Крім того, з приводу можлив ості застосування статті 207 Го сподарського кодексу Україн и, Вищий господарський суд Ук раїни у пункту 21 Інформаційно го листа від 07.04.2008 pоку № 01-8/211 «Про д еякі питання практики застос ування норм Цивільного та Го сподарського кодексів Украї ни»відзначив: «Таким чином, с таття 207 Господарського кодек су України не містить особли востей регулювання господар ських відносин, а містить заг альні правила про недійсніст ь господарських зобов' язан ь, які суперечать Цивільному кодексу України як за термін ологією, так і за змістом. Тому стаття 207 Господарського коде ксу України відповідно до аб зацу першого частини другої статті 4 Цивільного кодексу У країни, абзацу другого части ни першої статті 4 Господарсь кого кодексу України України застосовуватись не може».

Отже, відповідно до статті 2 04 Цивільного кодексу України (презумпція правомірності) з гідно якої правочин є правом ірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законо м або якщо він не визнаний суд ом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ « Мегаполісбудлюкс»був уклад ений договір поставки товарі в від 18.04.2009 року б/н, згідно якого , ТОВ «Мегаполісбудлюкс»вист упає продавцем товару, а ТОВ «СП В.М.С.»покупцем.

Належне та повне виконання зобов' язань за даним догов ором (товарність операцій) пі дтверджується зокрема відпо відними податковими накладн ими (вилучені протоколом виї мки від 29.04.2010 року) та реєстром п одаткових накладних, в якому відображені всі видані пода ткові накладні по взаємовідн осинах в рамках зазначеного договору, що також не запереч ується представником відпов ідача.

Крім того, як встановлено су дом, на момент здійснення гос подарських операцій позивач а з ТОВ «Мегаполісбудлюкс», о станнє не було визнано банкр утом, знаходилось в єдиному д ержавному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підпри ємців, та було зареєстровано платником податку на додану вартість, проти чого також не заперечував представник від повідача.

Згідно статтею 18 Закону Укр аїни «Про державну реєстраці ю юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо від омості, які підлягають внесе нню до Єдиного державного ре єстру, було внесено до нього, т о вони вважаються достовірни ми і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідни х змін. Якщо відомості, які під лягають внесенню до цього ре єстру, є недостовірними і бул и внесені до нього, то третя ос оба може посилатися на них як на достовірні, за винятком ви падків, коли вона знала або мо гла знати про те, що такі відом ості є недостовірними.

Також, податковим органом н е було надано суду доказів то го, що на момент укладення заз наченого договору, установчі документи ТОВ «Мегаполісбуд люкс» були визнані недійсним и, чи було анульоване свідоцт во платника податку на додан у вартість.

Щодо належного визначення ТОВ «Мегаполісбудлюкс»відп овідних податкових зобов' я зань з податку на додану варт ість в розрізі правовідносин з ТОВ «СП В.М.С.», як вже було за значено, що в матеріалах спра ви є податкові декларації ТО В «Мегаполісбудлюкс»з подат ку на додану вартість з квітн я по липень 2009 року, в яких оста ннім визначені до сплати сум и ПДВ по контрагенту ТОВ «СП В .М.С.».

Як видно з копій зазначених податкових декларацій, вони є прийнятими Державною пода тковою інспекцією у Голосіїв ському районі міста Києва.

Отже, з аналізу акту перевір ки, та наданих представником відповідача пояснень, вбача ється, що підставою для встан овлення порушення позивачем підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та прийн яття оскаржуваного повідомл ення-рішення, на яку посилаєт ься відповідач, є вирок Шевче нківського районного суду м. Києва від 26.01.2011 року, яким засно вника ТОВ «Мегаполісбудлюкс »ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбачен ого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу Украї ни.

Зважаючи на це, відповідач з азначає про нікчемність укла деної угоди між позивачем та ТОВ «Мегаполісбудлюкс», та н еможливість виникнення, як п одаткових зобов' язань, так і податкового кредиту з пода тку на додану вартість.

Інших підстав щодо неправо мірного включення позивачем до податкового кредиту відп овідних сум, фактично сплаче них ТОВ «Мегаполісбудлюкс», за договором, відповідачем н адано не було.

Крім того, як вбачається з м атеріалів справи, та не запер ечувалось представником від повідача, на момент здійснен ня правовідносин між позивач ем та контрагентом, не було ви року суду щодо посадових осі б ТОВ «Мегаполісбудлюкс», ос кільки такий вирок був винес ений Шевченківським районни м судом м. Києва тільки 26.01.2011 рок у, тобто не в період здійсненн я господарських правовіднос ин.

Посилання на протокол доп иту ОСОБА_5 як свідка (прот окол допиту від 20.11.2009 року), тако ж не вважається доказом нікч емності зазначених правочин ів.

Щодо завищення, як на думк у відповідача, валових витра т у декларації з податку на пр ибуток, слід відмітити насту пне.

Відповідно до пункту 5.1 стат ті 5 Закону України від 28.12.1994 рок у № 334/94-ВР «Про оподаткування п рибутку підприємств», валові витрати виробництва та обіг у (далі - валові витрати) - сум а будь-яких витрат платника п одатку у грошовій, матеріаль ній або нематеріальній форм ах, здійснюваних як компенса ція вартості товарів (робіт, п ослуг), які придбаваються (ви готовляються) таким платнико м податку для їх подальшого в икористання у власній господ арській діяльності.

Відповідно до підпункту 5. 2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону Укра їни від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оп одаткування прибутку підпри ємств»до складу валових витр ат включаються суми будь-яки х витрат, сплачених (нарахова них) протягом звітного періо ду у зв'язку з підготовкою, орг анізацією, веденням виробниц тва, продажем продукції (робі т, послуг) і охороною праці, у т ому числі витрати з придбанн я електричної енергії (включ аючи реактивну), з урахування м обмежень, установлених пун ктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12. 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткува ння прибутку підприємств»не належать до складу валових в итрат будь-які витрати, не під тверджені відповідними розр ахунковими, платіжними та ін шими документами, обов' язко вість ведення і зберігання я ких передбачена правилами ве дення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 5.4.4 пун кту 5.4. статті 5 Закону України в ід 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподат кування прибутку підприємст в», до валових витрат включаю ться витрати платника податк у на проведення передпродажн их та рекламних заходів стос овно товарів (робіт, послуг), щ о продаються (надаються) таки ми платниками податку.

Витрати на організацію при йомів, презентацій і свят, при дбання і розповсюдження под арунків, включаючи безоплатн у роздачу зразків товарів аб о безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламним и цілями, але не більше двох ві дсотків від оподаткованого п рибутку платника податку за попередній звітний (податков ий) рік.

Таким чином, у разі, якщо пл атник податку здійснив певні витрати на придбання товарі в (робіт, послуг) для їх подаль шого використання у власній господарській діяльності і ц і витрати підтверджуються ві дповідними розрахунковими, п латіжними та іншими документ ами, він має право віднести та кі витрати до складу валових витрат для зменшення свого в алового доходу в цілях опода ткування податком на прибуто к.

Податковим органом не дов едено належними та достатнім и доказами фактів безпідстав ного чи неправомірного форму вання позивачем валових витр ат та податкового кредиту, то му не було підстав для не врах ування податкових накладних при формуванні позивачем по даткового кредиту.

Щодо зазначення відповіда чем у своїх запереченнях на т е, що позивач перерахував ТОВ «Мегаполібудлюкс»грошові к ошти у сумі 1622319, 49 гривень, однак за частину товару було розра ховано простими векселями у сумі 550000 гривень, а отже, оскіль ки ТОВ «Мегаполісбудлюкс»ви знано банкрутом, це дає підст аву вважати, що кошти перерах овувалися та оформлялися док ументи без мети реального на стання правових наслідків, с лід відмітити наступне.

Виникнення у платника пода тків права на податковий кре дит у зв' язку з придбання м товарів чи послуг за опе раціями з використанням век селів, регулюється відповід ними нормами, зокрема пункта ми 7.4-7.6 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість».

Наведене стосується також і дати виникнення права плат ника податку на податковий кредит у разі вексельних р озрахунків під час придбанн я товарів (послуг).

Оскільки видані чи отриман і платником податку вексел і не змінюють сум його пода ткового кредиту, такий подат ковий кредит визначається в загальному порядку за норм ою підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ста тті 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість», тобто за датою здійснення пе ршої з подій: або датою списа ння коштів у рахунок оплат и придбаного товару (послуг), а бо дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг.

Таким чином, платник подат ку, який видав або передав з а індосаментом вексель для к омпенсації вартості придбан их товарів чи послуг, отримує право на включення до складу податкового кредиту суми по датку на додану вартість, нар ахованої на вартість отриман их товарів чи послуг.

При цьому слід ураховуват и те, що для визначення підс тав виникнення права платник а податку на податковий кред ит вирішальне значення має саме рух товарів та послуг, а не рух векселів, які обслуго вують відповідні операції. Ф акт придбання товарів чи пос луг із дотриманням вимог пу нкту 7.4 статті 7 Закон Україн и «Про податок на додану варт ість» є достатньою підставо ю для виникнення права плат ника податків на податковий кредит із податку на додану в артість навіть у тому разі, я кщо розрахунки за товар взаг алі ще не здійснені.

При цьому податковим зако нодавством України встано влено єдиний випадок, що обґ рунтовує підставність включ ення до складу податкового к редиту суми сплаченого (на рахованого) податку. Підпун ктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закон у України «Про податок на дод ану вартість»передбачено, щ о не підлягають включенню до складу податкового кре диту суми сплаченого зарах ованого податку у зв' язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим и накладними чи митними де клараціями (іншими подібними документами відповідно до статті 7.2.6 цього Закону).

Дата отримання податкової накладної за придбані товар иством товари є датою вини кнення права у позивача на податковий кредит.

У зв' язку з вищенаведеним , посилання відповідача на те , що по вказаним векселям ніко ли не буде здійснена оплата н е є підставою вважати, що у поз ивача не виникло право на под атковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до статті 19 Кон ституції України, органи дер жавної влади та органи місце вого самоврядування, їх поса дові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Статтею 11 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністр ативних судах здійснюється н а засадах змагальності сторі н та свободи в наданні ними су ду своїх доказів і у доведенн і перед судом їх переконливо сті.

Згідно зі статтею 71 цього Ко дексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та зап еречення, крім розгляду спра в про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб' є кту владних повноважень.

В адміністративних справа х про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Суб' єкт владних повнова жень повинен надати суду всі наявні у нього документи та м атеріали, які можуть бути вик ористані як докази у справі.

Відповідач не надав суду об ґрунтованих доказів та підст ав, якими керувався під час ви несення спірного рішення.

Виходячи з вищевикладеног о, суд дійшов висновку, що відп овідачем всупереч нормам под аткового законодавства прий няті оскаржувані позивачем п одаткові повідомлення-рішен ня № 0000052310 та № 0000042310 від 21.03.201 1 року, тому вони вважаються пр отиправними та підлягають ск асуванню.

Згідно з частиною першою с татті 94 Кодексу адміністрати вного судочинства України, я кщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є су б' єктом владних повноважен ь, суд присуджує всі здійснен і нею документально підтверд жені судові витрати з Держав ного бюджету України (або від повідного місцевого бюджету , якщо іншою стороною був орга н місцевого самоврядування , його посадова чи службова ос оба).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністрати вний позов задовольнити.

2. Визнати протиправ ними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тетіїв ської міжрайонної державної податкової інспекції Київсь кої області (Ставищенське ві дділення) № 0000052310 та № 0000042310 від 21.03.2011 року.

3. Стягнути з Державног о бюджету України на користь Товариства з обмеженою відп овідальністю «СП В.М.С.»здійс нені ним судові витрати в сум і 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає закон ної сили в порядку, встановле ному статтею 254 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .

Апеляційна скарга на поста нову суду подається до Київс ького апеляційного адмініст ративного суду через Київськ ий окружний адміністративни й суд.

Згідно з частиною другою ст аті 186 Кодексу адміністративн ого судочинства України апел яційна скарга на постанову с уду першої інстанції подаєть ся протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі засто сування судом частини третьо ї статті 160 цього Кодексу, а так ож прийняття постанови у пис ьмовому провадженні апеляці йна скарга подається протяго м десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постано ви виготовлено та підписано 03 червня 2011 року.