Ухвала

від 12.12.2011 по справі 2а-1640/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2011 р. Справа № 49270/11

Львівський апеляцій ний адміністративний суд у с кладі:

головуючого судді Онишкев ича Т.В.,

суддів Сапіги В. П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судовог о засідання Патле віч Н.М.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Інкордіа Україна» на пос танову Львівського окружног о адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі за йог о позовом до державної подат кової інспекції у Залізнично му районі м. Львова про визнан ня протиправними та скасуван ня податкових повідомлень-рі шень ,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальніст ю «Інкордія Україна» (надалі - ТОВ «Інкордіа Україна») зв ернулося до суду з адміністр ативним позовом, у якому прос ило визнати недійсними та ск асувати податкові повідомле ння-рішення державної податк ової інспекції у Залізничном у районі м. Львова (надалі - Д ПІ у Залізничному р-ні) за № 0000 932302/0/12570 від 19.05.2010 року; № 0000932302/1/20551 від 04.08. 2010 року, № 0000932302/4/28494 від 20.10.2010 ро ку, № 0000932302/2/36485 від 21.12.2010 року, якими п ідприємству було визначено п одаткове зобов' язання з под атку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 501170 грн., з яких 334113,00 грн. за основним платежем та 167057 грн. за штрафними (фінанс овими) санкціями.

Постановою Львівського ок ружного адміністративного с уду від 28 квітня 2011 року у справ і № 2а-1640/11/1370 у задоволенні позову було відмовлено.

У поданій апеляційній скар зі позивач ТОВ «Інкордіа Укр аїна» просить скасувати вказ ане судове рішення та прийня ти нову постанову про задово лення його позову. Вимоги за а пеляційною скаргою обґрунто вує тим, що суд першої інстанц ії неправомірно застосував п оложення пп. «г» п. 10.1 статті 10 та п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про по даток на додану вартість», ві дносячи послуги, що надаютьс я апелянтом до об'єктів опода ткування ПДВ.

На переконання апелянта, вк азані норми стосуються опера цій з імпорту послуг, а у даном у випадку між ТОВ «Інкордіа У країна» та фірмою «Літіум аф арскомунікейшн АВ» існують о перації з експорту послуг з У країни, а отже послуги з перед ачі виключних майнових прав нерезиденту не є об'єктом опо даткування ПДВ.

Висновки суду про те, що авт орські права підлягають обов 'язковій державні реєстрації , як і договори про передачу ма йнових прав автора, а також пр о те, що такі права виникають л ише після їх державної реєст рації, на думку апелянта, супе речать приписам ст.ст. 422, 433, 436 Цив ільного кодексу України (дал і - ЦК України) та ч. 2 статті 11 З акону України «Про авторське право і суміжні права».

На переконання апелянта, дл я виникнення та здійснення а вторського права не вимагаєт ься реєстрація права на твір чи будь-яке інше спеціальне й ого оформлення, а також викон ання будь-яких інших формаль ностей. Реєстрація може здій снюватись на вимогу суб'єкта авторського права, але вона н е має правовстановлюючого ха рактеру.

Окрім того, з огляду на прип иси ч. 1 ст. 1114 ЦК України та п. 5 ст. 11 Закону України «Про авторсь ке право і суміжні права» апе лянт вважає, що законом не пер едбачено і обов'язкової реєс трації договорів з розпорядж ення авторськими правами.

При цьому апелянт наголошу є на тому, що державна реєстра ція договорів про розпорядже ння майновими правами інтеле ктуальної власності є обов'я зковою лише щодо тих об'єктів інтелектуальної власності, права на які згідно із законо м виникають після державної реєстрації, зокрема: винаход и, корисні моделі, промислові зразки (ст. 462 ЦК України), сорти рослин та породи тварин (ст. 487 ЦК України), компонування інт егральної мікросхеми (ст. 472 ЦК України) та торговельні марк и (ст. 494 ЦК України).

Висновок суду про те, що між ТОВ «Інкордіа Україна» та фі рмою «Літіум афарскомунікей шн АВ» існують відносини з на дання послуг по створенню ко мп'ютерних програм, на переко нання апелянта, не відповіда є обставинам справи.

Одночасно апелянт звертає увагу апеляційного суду на п ерекладення судом першої інс танції на нього обов' язку д оказування у порушення припи сів ч. 2 ст. 71 КАС України.

Представник ДПІ у Залізнич ному р-ні у ході апеляційного розгляду вимоги, викладені у апеляційній скарзі, запереч ив. Вважає оскаржуване судов е рішення законним та просит ь залишити його без змін.

Представник апелянта ТОВ « Інкордіа Україна» на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду с прави відповідно до ч. 4 ст. 196 КА С України.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави та доводи апеляційної с карги у їх сукупності, апеляц ійний суд приходить до перек онання, що подана скарга підл ягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Інкорді а Україна», суд першої інстан ції виходив із того, що ТОВ «Ін кордіа Україна» на замовленн я нерезидента України фірми «Літіум афарскомунікейшин А В» було передано виключні ма йнові права інтелектуальної власності у відповідності д о укладеного між ними догово ру № 01/11-08 від 20.11.2008 року.

З огляду на приписи п. 3 ч. І ст . 8 Закону України «Про авторсь ке право та суміжні права», п. 5 ст. 11 Закону України «Про авто рське право та суміжні права », ч. 2 ст. 1114 ЦК України авторські права на предмет договору пі длягали державній реєстраці ї.

Позивачем не надано суду до казів здійснення державної р еєстрації авторських прав, а отже у нього відсутні авторс ькі права на комп'ютерні прог рами, виключні майнові права на які передані згідно догов ору № 01/11 -08 від 20.11.2008 року.

Тому суд вважав, що операції з надання послуг по створенн ю комп'ютерних програм та баз даних, що мало місце у спірних правовідносинах, не слід роз глядати як операції з переда ння чи надання авторських пр ав, а місцем поставки таких оп ерацій визначається саме мит на територія України з насту пним оподаткуванням даних оп ерацій податком на додану ва ртість за ставкою 20 %, виходячи з приписів п. 3.1. ст. 3, пп. 4.3 п. 4 ст. 4, п п. «г» п. 10.1 ст. 10 Закону України « Про податок на додану вартіс ть»

Такі висновки суду першої і нстанції, на переконання апе ляційного суду, не відповіда ють вимогам матеріального пр ава та дійсним обставинам сп рави.

Як безспірно встановлено с удом першої інстанції, ДПІ у З алізничному р-ні було провед ено перевірку ТОВ «Інкордіа Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютног о та іншого законодавства Ук раїни за період з 10.04.2008 року по 30. 09.2009 року, результати якої офор млено актом від 18.03.2010 року № 689/23- 2/35 855016.

На підставі висновків вказ аного акту перевірки від 18.03.2010 р оку ДПІ у Залізничному р-ні пр ийнято податкові повідомлен ня- рішення № 0000932302/0/12570 від 19.05.2010 року ; №0000932302/1/20551 від 04.08.2010 року, № 0000932302/4/28494 від 20.10.2010 року, № 0000932302/2/36485 від 21.12.2010 року.

Оспорювані податкові пові домлення-рішення відповідач а контролюючий орган обґрунт овує відсутністю у позивача авторських прав на комп'ютер ні програми, виключні майнов і права на які передані згідн о договору від 20.11.2008 року № 01/11-08 «Д оговір про передання виключн их майнових прав інтелектуал ьної власності» нерезиденту України фірмі «Літіум афарс комунікейшин АВ», а отже пору шення ТОВ «Інкордіа Україна» вимог п. 6.5 ст. 6, пп. 7.6.5 п.7.6. ст. 7 Закон у України «Про податок на дод ану вартість» та заниження п одаткового зобов'язання з ПД В у розмірі 334113 грн.

Разом із тим, відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь» (далі - Закон) об'єктом опо даткування є операції платни ків податку з поставки товар ів та послуг, місце поставки я ких знаходиться на митній те риторії України, у тому числі операції з:

передачі права власності н а об'єкт застави позичальник у (кредитору) для погашення за боргованості заставодавця;

передачі об'єкта фінансово го лізингу в розпорядження л ізингоотримувача;

поставки послуг з міжнарод них перевезень пасажирів, ба гажу та вантажів автомобільн им транспортом, а також міжна родних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізк у від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) н а митній території України д о пункту їх митного оформлен ня, а також від пункту їх митно го оформлення до пункту приз начення (доставки) на митній т ериторії України;

поставки послуг з міжнарод них перевезень пасажирів, ба гажу та вантажів (крім міжнар одних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автом обільного) на відрізку від пу нкту їх відправлення (прийня ття для перевезення) на митні й території України до пункт у проведення прикордонного к онтролю з їх випуску за межі д ержавного кордону України, а також від пункту прикордонн ого контролю з їх впуску у меж і державного кордону України до пункту їх призначення (дос тавки) на митній території Ук раїни;

в інших випадках, визначени х цим Законом.

За правилами пп. «д» п. 6.5. ст. 6 ц ього Закону місцем поставки послуг вважається місце реєс трації покупця або його пост ійного представництва, а за в ідсутності такого місця реєс трації - місце постійної адре си або постійного проживання , в разі якщо покупці, яким над аються нижченаведені послуг и, проживають за межами митно ї території України, надають послуги з:

передання чи надання автор ських прав, патентів, ліцензі й, а також суміжних прав, у том у числі торгових марок;

надання рекламних послуг т а інших послуг з просування т оварів (послуг) на ринку (промо втерства);

надання послуг консультан тами, інженерами, адвокатами , бухгалтерами, аудиторами, ак туаріями та інших аналогічни х послуг, а також з обробки дан их та надання інформації, у то му числі з використанням ком п'ютерних систем;

надання обов'язку утримува тися від проведення окремих видів діяльності частково аб о повністю;

надання послуг фізичними о собами, які перебувають у від носинах трудового найму з по стачальником, на користь інш ої особи;

надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується н адання покупцю послуг, перер ахованих у цьому підпункті;

надання в оренду рухомого м айна (у тому числі банківськи х сейфів).

Як встановлено у ході прове деної перевірки, позивачем б уло укладено договір про пер едання виключних майнових пр ав інтелектуальної власност і №01/11-08 від 20.11.2008 з фірмою «Літіум афарскомунікейшн АВ», зареє строваної за законами Королі вства Швеції, яка є нерезиден том України.

Відповідно до приписів п. 4.3. ст. 4 Закону, на яку покликався суд першої інстанції при від мові у задоволенні позову, дл я товарів, які імпортуються н а митну територію України пл атниками податку, базою опод аткування є договірна (контр актна) вартість таких товарі в, але не менша митної вартост і, зазначеної у ввізній митні й декларації з урахуванням в итрат на транспортування, на вантаження, розвантаження, п еревантаження та страхуванн я до пункту перетину митного кордону України, сплати брок ерських, агентських, комісій них та інших видів винагород , пов'язаних з імпортом таких т оварів, плати за використанн я об'єктів інтелектуальної в ласності, що належать до таки х товарів, акцизних зборів, вв ізного мита, а також інших под атків, зборів (обов'язкових пл атежів), за винятком податку н а додану вартість, що включаю ться у ціну товарів (робіт, пос луг) згідно з законами Україн и з питань оподаткування. Виз начена вартість перераховує ться в українські гривні за в алютним (обмінним) курсом Нац іонального банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому то вар (товарна партія) вперше пі дпадає під режим митного кон тролю відповідно до митного законодавства.

Для послуг, які поставляють ся нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткуванн я є договірна (контрактна) вар тість таких робіт (послуг) з ур ахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за ви нятком податку на додану вар тість, що включаються у ціну п оставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена ва ртість перераховується в укр аїнські гривні за валютним (о бмінним) курсом Національног о банку України, що діяв на кін ець операційного дня, що пере дує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отри мання послуг.

Приписами пп. «г» п. 10.1 ст. 10 Зак ону визначено, що особами, від повідальними за нарахування , утримання та сплату (перерах ування) податку до бюджету, є при наданні послуг нерезиден том - його постійне представн ицтво, а при відсутності тако го - особа, яка отримує такі по слуги, якщо місце надання так их послуг знаходиться на мит ній території України;

З огляду на викладене апеля ційний суд погоджується із д оводами апелянта про те, що вк азані правові норми не стосу ється виконання умов договор у від 20.11.2008 року № 01/11-08 між позивач ем та його контрагентом фірм ою «Літіум афарскомунікейши н АВ», яка є нерезидентом.

Відповідно до приписів ст. 11 Закону України «Про авторсь ке право та суміжні права», як а регламентує питання виникн ення і здійснення авторськог о права первинним суб'єктом, я кому належить авторське прав о, є автор твору (ч. 1 ст. 11 Закону) .

Згідно із ч. 2 ст. 11 вказаного З акону авторське право на тві р виникає внаслідок факту йо го створення. Для виникнення і здійснення авторського пр ава не вимагається реєстраці я твору чи будь-яке інше спеці альне його оформлення, а тако ж виконання будь-яких інших ф ормальностей.

Приписами ч. 5 ст. 11 цього ж Зак ону передбачено, що суб'єкт ав торського права для засвідче ння авторства (авторського п рава) на оприлюднений чи не оп рилюднений твір, факту і дати опублікування твору чи дого ворів, які стосуються права а втора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авто рського права може зареєстру вати своє авторське право у в ідповідних державних реєстр ах.

Статтею 421 ЦК України передб ачено, що суб'єктами права інт електуальної власності є: тв орець (творці) об'єкта права ін телектуальної власності (авт ор, виконавець, винахідник то що) та інші особи, яким належат ь особисті немайнові та (або) м айнові права інтелектуально ї власності відповідно до ць ого Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ст. 422 ЦК Украї ни право інтелектуальної вла сності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим К одексом, іншим законом чи дог овором.

Згідно із положеннями ст. 433 ЦК України об'єктами авторсь кого права є твори, а саме:

1) літературні та художні тв ори;

2) комп'ютерні програми;

3) компіляції даних (бази дан их), якщо вони за добором або у порядкуванням їх складових ч астин є результатом інтелект уальної діяльності;

4) інші твори.

Твори є об'єктами авторсько го права без виконання будь-я ких формальностей щодо них т а незалежно від їх завершено сті, призначення, цінності то що, а також способу чи форми їх вираження (ч. 2 ст. 433 ЦК України).

При цьому апеляційний суд з вертає увагу на те, що законом передбачено певні види прав ами інтелектуальної власнос ті, що підлягають державній р еєстрації, зокрема: винаходи , корисні моделі, промислові з разки (ст. 462 ЦК України), сорти р ослин та породи тварин (ст. 487 ЦК України), компонування інтег ральної мікросхеми (ст. 472 ЦК Ук раїни), торговельні марки (ст. 494 ЦК України).

Відтак апеляційний суд пог оджується із думкою апелянта про те, що для виникнення та з дійснення авторського права на комп'ютерні програми та (аб о) бази даних (компіляції баз д аних) не вимагається реєстра ція права на твір чи будь-яке і нше спеціальне його оформлен ня, а також виконання будь-яки х інших формальностей. Реєст рація може здійснюватись на вимогу суб'єкта авторського права, але вона не має правовс тановлюючого характеру.

За правилами ч. 2 ст. 1114 ЦК Укра їни факт передання виключних майнових прав інтелектуальн ої власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого з акону є чинними після їх держ авної реєстрації, підлягає д ержавній реєстрації.

Таким чином, оскільки для в иникнення та здійснення авто рського права на комп'ютерні програми та (або) бази даних (к омпіляції баз даних) не вимаг ається державної реєстрації , то відповідно державній реє страції не підлягає і переда ння виключних майнових прав такої інтелектуальної власн ості.

При цьому апеляційний суд з вертає увагу на те, що ні у ход і проведення перевірки ТОВ « Інкордіа Україна» контролюю чим органом, ні у ході судовог о розгляду даної справи не бу ло надано належних доказів н а підтвердження висновку від повідача про те, що між позива чем і фірмою «Літіум афарско мунікейшн АВ» існують віднос ини з надання послуг по створ енню комп'ютерних програм., а п оложення наявних у матеріала х справи копії договору про п ередання виключних майнових прав інтелектуальної власно сті №01/11-08 від 20.11.2008 укладеного між ТОВ «Інкордіа Україна» та фі рмою «Літіум афарскомунікей шн АВ», та актів приймання-пе редачі виключних майнових пр ав свідчать про передачу поз ивачем фірмі «Літіум афарско мунікейшн АВ» виключних майн ових права на зазначені у них комп'ютерні програми та (або ) бази даних (компіляції баз да них).

З огляду на викладене апеля ційний суд приходить до пере конання про те, що оскаржуван і позивачем податкові повідо млення-рішення ДПІ у Залізни чному р-ні є необгрунтованим и, а відтак їх слід визнати про типравними і скасувати.

Таким чином, оскільки при в ирішенні даного публічно-пра вового спору судом першої ін станції було допущено поруше ння норм матеріального права , а мотиви, з яких виходив суд п ід час ухвалення свого рішен ня, не відповідають фактични м обставинам справи, оскаржу вана постанова підлягає скас уванню з прийняттям нової пр о задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 2 54 КАС України апеляційний суд ,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Інкордіа Україна» задо вольнити.

Скасувати постанову Львів ського окружного адміністра тивного суду від 28 квітня 2011 ро ку у справі № 2а-1640/11/1370 та прийнят и нову, якою позов задовольни ти.

Визнати протиправними і ск асувати податкові повідомле ння-рішення державної податк ової інспекції у Залізничном у районі м. Львова № 0000932302/0/12570 від 19 травня 2010 року; №0000932302/1/20551 від 04 сер пня 2010 року, № 0000932302/4/28494 від 20 жовтня 2010 року, № 0000932302/2/36485 від 21 грудня 2010 ро ку про визначення ТОВ «Інкор діа Україна» податкового зоб ов' язання з податку на дода ну вартість у розмірі 501170 (п' я тсот одна тисяча сто сімдеся т) грн.

При судити з Державного бюд жету України на користь ТОВ « Інкордіа Україна» 5 (п' ять) гр н. 10 коп. сплаченого судового з бору.

Постанова набирає законно ї сили з моменту її проголоше ння та може бути оскаржена до Вищого адміністративного су ду України протягом двадцяти днів шляхом подання касацій ної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 13 грудня 2011 року.

Головуючий суддя Т.В . Онишкевич

Судді В.П. Сапіга

Я.С. Попко