Ухвала

від 09.12.2011 по справі 2а-804/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 р. Справа № 138228/11/9104

Львівський апеляцій ний адміністративний суд у с кладі колегії:

головуючого судді: Гуляка В .В.

суддів: Коваля Р. Й, Святецького В.В.,

розглянувши в порядку пись мового провадження у м. Львов і апеляційну скаргу управлін ня Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівнен ської області на постанову Р івненського районного суду Р івненської області від 03 груд ня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенс ійного фонду України в Рівне нському районі Рівненської о бласті про зобов' язання про вести нарахування та виплату підвищення до пенсії дитині війни,-

встановив:

У лютому 2009 року позивач звер нувся в суд з позовом до відпо відача, в якому просив визнат и дії відповідача неправомір ними; зобов' язати відповіда ча нарахувати як дитині війн и щомісячну соціальну допомо гу в розмірі 30% мінімальної пе нсії за віком стягнути з відп овідача таку допомогу з січн я 2006 р. по грудень 2008 р. в сумі 3891,90 гр н.

Позивач свої позовні вимог и мотивував тим, що відповідн о до статті 1 Закону України «П ро соціальний захист дітей в ійни» він є дитиною війни. Згі дно з статтею 6 цього закону йо му повинна виплачуватись щом ісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така виплачув алась не в повному розмірі.

Оскаржуваною постановою а дміністративний позов задов олено частково. Визнано прот иправними дії відповідача що до не нарахування та невипла ти позивачу щомісячної соціа льної державної допомоги до пенсії щомісячної соціально ї допомоги у розмірі 30% мініма льної пенсії за віком, передб аченої ст.6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05. 2008 р. п о 31.12.2008 р. Зобов' язано відповід ача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсі ї у розмірі 30% мінімальної пен сії за віком відповідно до ст .6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни» за пе ріоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05. 2008 р. по 31.12.2008 р. У задоволенні решти п озовних вимог відмовлено.

Постанову суду оскаржив ві дповідач. Вважає, що постанов а прийнята з неповним з' ясу ванням обставин справи та з п орушенням норм матеріальног о і процесуального права та п ідлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній ск арзі.

Апелянт як на обґрунтуванн я апеляційних вимог посилаєт ься на те, що судом першої інст анції не враховано посилання відповідача на те, що законод авством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової в еличини для підвищення пенсі ї згідно ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», а стаття 28 Закону Укра їни «Про загальнообов' язко ве державне пенсійне страхув ання» від 09.07.2003 року №1058 передбач ає, що мінімальний розмір пен сії за віком за наявності дос татнього страхового стажу вс тановлюється в розмірі прожи ткового мінімуму для осіб, як і втратили працездатність, в изначеного законом. Проте в ч астині 3 статті 28 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встан овлюється на рівні прожитков ого мінімуму застосовується виключно для визначення роз мірів пенсії, призначених зг ідно Закону України «Про заг альнообов' язкове державне пенсійне страхування». Крім того звертає увагу суддів, що Пенсійний фонд не є розпоряд ником державних коштів. Прос ить оскаржувану постанову ск асувати та винести нову пост анову, якою в задоволенні поз овних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши матеріали сп рави, суд апеляційної інстан ції приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити частково, з н аступних підстав.

Судом встановлено та підтв ерджено матеріалами справи, що позивач, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», має с татус дитини війни і перебув ає на відповідному обліку у в ідповідача.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чин ності з 01 січня 2006 року, дітям ві йни пенсії або щомісячне дов ічне грошове утримання чи де ржавна соціальна допомога, я ка виплачується замість пенс ії, підвищуються на 30 відсоткі в мінімальної пенсії за віко м.

Колегія суддів погоджуєть ся із висновком суду першої і нстанції щодо позовних вимог в частині права позивача як д итини війни на отримання під вищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , відповідно до ст. 6 Закону Укр аїни «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням с т. 28 Закону України «Про загал ьнообов' язкове державне пе нсійне страхування», виходя чи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 8, 22 Конст итуції України, в Україні виз нається і діє принцип верхов енства права. Конституція Ук раїни має найвищу юридичну с илу, а норми Конституції Укра їни є нормами прямої дії. Прав а і свободи людини і громадян ина гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятт і нових законів або внесенні змін до чинних законів не доп ускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобо д.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Консти туції України, громадяни маю ть право на соціальний захис т, що включає право на забезпе чення їх у разі повної, частко вої або тимчасової втрати пр ацездатності, втрати годувал ьника, безробіття з незалежн их від них обставин, а також у старості та інших випадках, п ередбачених законом.

Згідно ст. 3 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні г арантії дітям війни, встанов лені цим Законом, не можуть бу ти обмежені або скасовані ін шими нормативно-правовими ак тами.

Відповідно до ст. 19 Конститу ції України, органи державно ї влади та органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Відповідно до ст.ст. 6, 8 КАС Ук раїни, кожній особі гарантує ться право на звернення до су ду за захистом прав, свобод та інтересів. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Зверненн я до адміністративного суду безпосередньо на підставі Ко нституції України гарантуєт ься.

Судом правильно відмовлен о у задоволенні позовних вим ог за 2006 рік, оскільки положенн ями Закону України «Про Держ авний бюджет України на 2006 рік » на поточний рік було зупине но дію статті 6 Закону № 2195.

Частиною 2 статті 152 Конститу ції України встановлено, що з акони, інші правові акти або ї х окремі положення, що визнан і неконституційними, втрачаю ть чинність з дня ухвалення К онституційним Судом України рішення про їх неконституці йність.

Оскільки Рішенням Констит уційного Суду України від 09.07.20 07 року № 6-рп/2007 визнано такими, щ о не відповідають Конституці ї України (є неконституційни ми) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2007 рік», як им зупинено на 2007 рік дію статт і 6 Закону № 2195, з урахуванням ст атті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 віднов лено.

Однак колегія суддів не мож е погодитись з висновком суд у першої інстанції, щодо не за стосування строку звернення до адміністративного суду з а захистом прав, свобод та інт ересів особи, оскільки дане п ідвищення до пенсії як дитин і війни, виплачувалося позив ачу періодично, а від так пози вач повинен був дізнаватися про факт недоплати йому дано го підвищення, кожного місяц я при отриманні пенсії.

Відповідно до частини 2 стат ті 99 КАС України (в редакції, чи нній на час виникнення спірн их правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанц ії) для звернення до адмініст ративного суду за захистом п рав, свобод та інтересів особ и встановлюється річний стро к, який, якщо не встановлено ін ше, обчислюється з дня, коли ос оба дізналася або повинна бу ла дізнатися про порушення с воїх прав, свобод чи інтересі в. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу (в редакції, чи нній на час виникнення спірн их правовідносин та розгляду справи в суді першої інстанц ії) пропущення строку зверне ння до адміністративного суд у є підставою для відмови у за доволенні адміністративног о позову за умови, якщо на цьом у наполягає одна із сторін. Як що суд визнає причину пропущ ення строку звернення до суд у поважною, адміністративна справа розглядається і виріш ується в порядку, встановлен ому цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбача ється, що позивач звернувся д о суду першої інстанції 17.02.2009 р. Враховуючи пропущення позив ачем річного строку зверненн я до адміністративного суду без поважних причин, наполяг ання відповідача на відмові у позові на цій підставі, суд а пеляційної інстанції приход ить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за період із 09.07.2007 року по 31.12.2007 рок у.

Недотримання судом першої інстанції вищевказаних вимо г закону призвели до неправи льного вирішення справи за в ідповідними позовними вимог ами.

Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VІ від 28 грудня 2007 року, який н абрав чинності з 01 січня 2008 рок у, зокрема пунктом 41 розділу І І цього Закону, внесено зміни до Закону України «Про соціа льний захист дітей війни» та статтю 6 цього Закону викладе но в такій редакції : «дітям ві йни (крім тих на яких поширюєт ься дія Закону України «Про с татус ветеранів війни, гаран тії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного до вічного грошового утримання чи державної соціальної доп омоги, що виплачується заміс ть пенсії, виплачується підв ищення у розмірі надбавки, вс тановленої для учасників вій ни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищен ня до пенсії або щомісячного довічного грошового утриман ня чи державної соціальної д опомоги, яка виплачується за мість пенсії, відповідно до ц ього Закону та Закону Україн и «Про статус ветеранів війн и, гарантії їх соціального за хисту» таке підвищення прова диться за їх вибором згідно з одним із законів.

Однак, згідно з рішенням Кон ституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року (справ а щодо предмета та змісту зак ону про Державний бюджет Укр аїни), визнано такими, що не ві дповідають Конституції Укра їни і є неконституційними ви щевказані зміни щодо розміру підвищень до пенсії дітям ві йни.

Таким чином, після прийнятт я Конституційним Судом Украї ни рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, поновили свою дію поло ження статті 6 Закону України «Про соціальний захист діте й війни» у редакції цього Зак ону від 18 листопада 2004 року, тоб то з 22 травня 2008 року відновлен о право дітей війни на підвищ ення пенсії на 30 відсотків мін імальної пенсії за віком.

Вищевказане рішення Конст итуційного суду України від 22 травня 2008 року є обов' язкови м до виконання на території У країни і має преюдиціальне з начення для судів загальної юрисдикції при розгляді позо вів у зв' язку з правовіднос инами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет Украї ни на 2008 рік та про внесення змі н до деяких законодавчих акт ів України», визнаних неконс титуційними. Положення Закон у України «Про Державний бюд жет України на 2008 рік та про вне сення змін до деяких законод авчих актів України», які виз нані неконституційними, втра тили чинність з дня ухваленн я Конституційним судом Украї ни рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року , і відповідно поновили свою д ію положення ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни», які діяли до прийн яття неконституційних норм З акону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України».

Після Рішення Конституцій ного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-р п/2008 дія ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» не обмежувалась.

Отже, позивач як дитина війн и, мав право на отримання підв ищення до пенсії починаючи і з 22 травня 2008 року у розмірі 30 % мі німальної пенсії за віком, ві дповідно до відновленої дії редакції ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за п еріод із 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.

Колегія суддів вважає, що за розглядуваний період позива чу підвищення до пенсії як ди тині війни здійснювались неп равомірно у розмірах визначе них постановою Кабінету Міні стрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального з ахисту окремих категорій гро мадян», оскільки відновлені дією із 22 травня 2008 року норми с т. 6 Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни» маю ть вищу юридичну силу ніж нор ми вищевказаної постанови КМ України, і відповідно до ч.4 ст .9 КАС України підлягають до за стосування.

При цьому суд апеляційної і нстанції вважає за необхідне зазначити, що нарахування та виплата підвищення до пенсі ї як дитині війни має проводи тись з врахуванням положень ст. 28 Закону України «Про зага льнообов' язкове державне п енсійне страхування».

Так, статтею 28 Закону Україн и «Про загальнообов' язкове державне пенсійне страхуван ня» хоча і передбачено, що мін імальний розмір пенсії за ві ком встановлений аб.1 ч.1 цієї с татті застосовується виключ но для визначення розмірів п енсій, призначених згідно з ц им Законом, однак, чинним зако нодавством України розмір мі німальної пенсії за віком ви значається лише за цими прав илами ст. 28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей роз мір або встановлював інший р озмір, немає. Відсутність інш ого мінімального розміру пен сії за віком не може бути підс тавою для відмови в реалізац ії позивачем конституційних прав і гарантій на підвищенн я до пенсії, виходячи з розмір у мінімальної пенсії за віко м, як це встановлено ст. 6 Закон у України «Про соціальний за хист дітей війни».

Відповідно до ст.9 ч.7 КАС Укра їни, у разі відсутності закон у, що регулює відповідні прав овідносини, суд застосовує з акон, що регулює подібні прав овідносини (аналогія закону) , а за відсутності такого зако ну суд виходить із конституц ійних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Враховуючи вищенаведене, в ихідним критерієм обчисленн я розміру підвищення до пенс ії дітям війни є розмір мінім альної пенсії за віком, визна чений ст. 28 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне пенсійне страхування».

Суд апеляційної інстанції вважає безпідставним поклик ання апелянта на те, що фінанс ування виплат, пов' язаних і з застосуванням Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» проводиться із де ржавного бюджету і Положення м «Про Пенсійний фонд Україн и» визначено вичерпний перел ік використання бюджетних ко штів, які здійснюються виклю чно за призначенням, виходяч и з наступного.

Відповідно до Указу Презид ента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» № 384/2011 від 06 квітня 2011 року та пост анови Кабінету Міністрів Укр аїни «Про затвердження Полож ення про Пенсійний фонд Укра їни» № 1261 від 24 жовтня 2007 року, при значення та перерахунок розм іру пенсії належить до компе тенції органів Пенсійного фо нду України.

Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного ф онду України в районах, міста х і районах у містах, затвердж еного постановою правління П енсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 та зареєстрова ного в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 р. за № 209/14900, о дним із основних завдань упр авління є забезпечення своєч асного і в повному обсязі фін ансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інш их виплат, які згідно із закон одавством здійснюються за ра хунок коштів Фонду та інших д жерел, визначених законодавс твом.

Позовна вимога про зобов' язання відповідача стягнути конкретні суми спірних випл ат задоволенню не підлягає, о скільки відповідно до ст. 6 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни" позивач ма є право на отримання підвище ння до пенсії у розмірі 30 % міні мальної пенсії за віком, а том у захист такого порушеного п рава полягає у зобов' язанні відповідача вчинити кореспо ндуючі цьому праву дії.

Крім того, суд першої інстан ції дійшов помилкового висно вку про те, що спірна виплата є щомісячною державною соціал ьною допомогою, а не підвищен ням пенсії, як про це зазначен о у статті 6 Закону № 2195.

Враховуючи вищенаведене, к олегія суддів вважає, що пост анова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм м атеріального та процесуальн ого права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуван ню, з прийняття нової постано ви про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд апеляційн ої інстанції -

постановив:

Апеляційну скаргу управлі ння Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівне нської області задоволити ча стково.

Постанову Рівненського ра йонного суду Рівненської обл асті від 03 грудня 2009 року у спра ві №2а-804/09/1716 скасувати та прийня ти нову постанову, якою позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рівненському райо ні Рівненської області щодо не нарахування і невиплати п ідвищення до пенсії як дитин і війни ОСОБА_2 розмірі 30 % м інімальної пенсії за віком, в ідповідно до ст. 6 Закону Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» за період із 22.05.2008 ро ку по 31.12.2008 року включно.

Зобов' язати управління П енсійного фонду України в Рі вненському районі Рівненськ ої області провести нарахува ння та виплату підвищення до пенсії як дитині війни ОСО БА_2 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно д о статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей вій ни» з врахуванням частини 1 ст атті 28 Закону України «Про заг альнообов' язкове державне пенсійне страхування» за пе ріод із 22.05.2008 року по 31.12.2008 року вкл ючно, та з врахуванням виплач ених сум за цей період.

У задоволенні решти позовн их вимог ОСОБА_2 - відмов ити.

Постанова набирає законно ї сили через п'ять днів після н аправлення її копії особам, я кі беруть участь у справі.

На постанову протягом двад цяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути п одана касаційна скарга безпо середньо до Вищого адміністр ативного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький