Ухвала

від 02.02.2010 по справі 2а-804/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 р. Справа № 71707/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Довгополова О.М.

Суддів Пліша М.А. , Стародуба О.П.

при секретарі судового засідання Вітер І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом про зобов'язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни за період 2007-2008 років у сумі 2605,00 грн. відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вимоги обґрунтовані тим, що виплата у розмірі, встановленому зазначеним законом, їй не здійснювалася.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 01 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано відповідача нарахувати позивачеві як дитині війни надбавку до пенсії за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум. В решті частини позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі покликаючись на відсутність механізму реалізації статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить постанову скасувати, відмовивши в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції у задоволенні позову, починаючи з дня ухвалення цього Рішення Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому колегія суддів погоджується із судом першої інстанції у задоволенні позову, починаючи з дня ухвалення цього Рішення Конституційним Судом України, тобто з 22.05.2008 року.

Водночас відмова у задоволенні позову за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року в межах цих років є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, а тому його дії є правомірними.

Суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо виплати допомоги за 2006 рік оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік, а його положення не визнавались неконституційними.

Колегія суддів вважає за необхідне уточнити рішення суду першої інстанції, а саме: зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не надбавку до пенсії.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача щодо відсутності механізму реалізації статті 6 Закону № 2195, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону та спрямовані на порушення прав позивача.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Яворівського районного суду Львівської області від 01 червня 2009 року у справі № 2-а-804/09 - без змін, уточнивши її, а саме: зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довгополов О.М.

Судді Пліш М.А. , Стародуб О.П.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2010 року.