Постанова

від 26.10.2006 по справі 15/71-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/71-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

26 жовтня 2006 р.                                                                                   № 15/71-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ГоловуючогоКочерової Н.О.

суддів:Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянувкасаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю “Термінал 2001”

на постановувід 25.07.2006 Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 15/71-06 господарського суду Вінницької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “МСМ”

дотовариства з обмеженою відповідальністю “Термінал 2001”

провизнання договору купівлі-продажу від 09.08.2006р. недійсним

за участю представників сторін:

від позивача     Лавренов С.О. дов. від 01.08.2006

від відповідача Гнатюк С.М. дов. від 06.09.

В С Т А Н О В И В :

В січні 2006 року  товариство з обмеженою відповідальністю “МСМ” пред'явило в суді позов до товариства  з обмеженою відповідальністю “Термінал 2001” про визнання недійсним договору № 2/А купівлі-продажу акцій, укладеного між сторонами 09.08.2001 року.

В обґрунтування  позовних вимог зазначав, що при укладенні договору, директор ТзОВ “Термінал 2001” перевищив свої повноваження, а саме : не отримав згоди зборів учасників товариства на укладання угоди, яка перевищує 10000,00 грн. відповідно до п.8.1.6  Статуту відповідача.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.02.2006 ( суддя Курко О.П.) позов задоволено.

Визнано недійсним договір № 2/А купівлі-продажу акцій від 09.08.2001, укладений між товариством  з обмеженою відповідальністю “МСМ” та товариством з обмеженою  відповідальністю “Термінал 2001” з моменту його укладання.

Зобов'язано товариство з обмеженою  відповідальністю “Термінал 2001” передати товариству з обмеженою відповідальністю “МСМ” акції ВАТ “Завод Термінал” в кількості 115895  штук шляхом підписання акту прийому-передачі акцій та передавального  розпорядження.

Зобов'язано реєстроутримувача  ВАТ “Завод Термінал” –товариство з обмеженою відповідальністю “Вінницький  реєстраційний центр”  списати акції ВАТ “Завод “Термінал” в кількості  115895 штук з особового рахунку ТОВ “Термінал 2001” та зарахувати  акції ВАТ “Завод “Термінал” в кількості  115895 штук на особовий рахунок  ТОВ “МСМ”.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що укладаючи договір купівлі-продажу акцій, директор ТОВ “Термінал 2001” ( покупець за договором) керувався Статутом товариства.  Однак, відповідно до п.8.2.1 Статуту  відповідача, в редакції, яка діяла  на момент укладання цього договору,  виконавчим органом товариства є директор.

Згідно п.8.2.2 Статуту відповідача директор вирішує  всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. Відповідно до п.п. “л” п.8.1.6 Статуту  відповідача до виключної компетенції зборів  учасників  належить надання  згоди директору на укладання договорів ( угод), що перевищують суму 10000,00 грн. одноразово, або на  календарний квартал.

Загальна  вартість акцій, які  продавались по спірному договору, складала 144868,75 грн., що значно перевищує суму 10000,00 грн. і тому  обов'язковою умовою для директора ТОВ “Термінал 2001” було  отримання згоди  зборів на укладання такого  договору.   Даної згоди  учасники ТОВ “Термінал 2001” директору не надавали.

З посиланням на ч.1 ст. 215, п.1 ст. 216, 145 Цивільного кодексу України, Закон України “Про господарські товариства” господарським судом було задоволено позов.

Постановою  Житомирського апеляційного  господарського суду  від 25.07.2006 ( судді : Шкляр Л.Т., Гулова А.Г., Пасічник С.С.)  рішення  залишено без змін з тих же  підстав.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Термінал 2001” просить  скасувати  постанову апеляційного  господарського суду і прийняти нове рішення, яким відмовити  в позові  товариству  з обмеженою відповідальністю “МСМ”, посилаючись на порушення норм матеріального та  процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню, виходячи  з наступного.

Як встановлено  господарськими судами  і вбачається з матеріалів справи 09.08.2001 між ТОВ “Термінал 2001” ( покупець) та  ТОВ “МСМ”                        ( продавець) було  укладено договір № 2/А купівлі-продажу акцій відповідно до умов  якого позивач продав, а покупець купив 115895 штук акцій  відкритого  акціонерного товариства  “Завод “Термінал”  загальною вартістю 144868,75 грн.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України  підприємства, установи, організації, інші  юридичні особи, громадяни, які  здійснюють підприємницьку діяльність без створення  юридичної особи і в  установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають  право звертатися до господарського суду згідно з  встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених  або оспорюваних прав і  охоронюваних  законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом  заходів, спрямованих  запобіганню  правопорушенням.

Наведена норма закону  свідчить про те, що до суду вправі звернутися особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний  законом інтерес  порушено чи оспорюється. Порушення права  чи законного  інтересу, або спір щодо них  повинні існувати на момент  звернення до суду.

Як  господарський  суд,  так  і  суд  апеляційної  інстанції  в  порушення ст. 1 Господарського процесуального кодексу України не з'ясували, які права чи інтереси товариства з обмеженою  відповідальністю “МСМ” було  порушено, укладанням 09.08.2001 договору купівлі-продажу акцій між сторонами.

В порушення ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України щодо повного, всебічного встановлення обставин справи, суд належним чином не перевірив заперечення відповідача  щодо законності укладеної  угоди і відповідності її вимогам  закону, статуту та іншим  установчим документам, а також її схвалення  відповідачем.

Враховуючи, що наведене  стосується встановлення обставин справи, що відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України не віднесено до компетенції касаційної інстанції, постановлені судові рішення  підлягають скасуванню, а справа  направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді  справи суду необхідно врахувати викладене, більш ретельніше з'ясувати вимоги позивача, заперечення відповідача, всім  доказам дати оцінку у їх сукупності і в залежності від встановленого у відповідності з вимогами  закону вирішити  спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -  11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Термінал 2001” задовольнити частково.

Постанову від 25.07.2006 Житомирського апеляційного господарського суду та рішення від 08.02.2006  господарського суду Вінницької області у справі № 15/71-06 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                               Н.Кочерова

С у д д і                                                                                        В.Рибак

                                                                                                     М.Черкащенко