Ухвала

від 05.07.2011 по справі 2-а-20/2007

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" липня 2011 р. м. Київ К-21333/07

Колегія суддів Вищог о адміністративного суду Укр аїни у складі:

головуючого Гам анка О.І.

суддів Білуги С. В.

Загороднього А.Ф.

З аїки М.М.

Співака В.І.

при секретарі Сперк ач Т.В.

розглянувши в порядк у письмового провадження кас аційну скаргу Таращанського районного відділу Головного управління Міністерства вну трішніх справ України в Київ ській області на постанову Т аращанського районного суду Київської області від 07 травн я 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністратив ного суду від 10 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Таращанського районного відділу Головного управлінн я Міністерства внутрішніх сп рав України в Київській обла сті про стягнення невиплачен их коштів,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом д о Таращанського районного ві дділу Головного управління М іністерства внутрішніх спра в України в Київській област і про стягнення невиплачених коштів.

В ході розгляду справи в суд і першої інтенції позивач ут очнив позовні вимоги та прос ив суд стягнути з відповідач а на його користь 23 305,03 грн мате ріальної шкоди за недоплачен е грошове утримання з січня 200 0 року по лютий 2005 року, 9 328,89 грн ко мпенсації втрати частини гро шових доходів у зв' язку з по рушенням термінів їх виплати з січня 2000 року по лютий 2005 року , 20 911, 80 грн грошової компенсаці ї за неотримані продовольчі пайки з січня 1997 року по березе нь 2002 року, 1675 грн матеріальної д опомоги в розмірі місячного грошового утримання в період за 2000-2004 роки, а всього 55 220 грн 72 ко п.

Постановою Таращанського районного суду Київської обл асті від 07 травня 2007 року, яка за лишена без змін ухвалою Київ ського апеляційного адмініс тративного суду від 10 жовтня 2 007 року, позов задоволено. Стяг нуто з Таращанського районно го відділу Головного управлі ння Міністерства внутрішніх справ України в Київській об ласті на користь ОСОБА_4 м атеріальну шкоду в розмірі 55 220 грн 72 коп.

У касаційній скарзі відпов ідач, посилаючись на неправи льне застосування судами нор м матеріального та процесуал ьного права, просять скасува ти рішення суду першої й апел яційної інстанції та ухвалит и нове рішення, яким відмовит и у задоволенні позовних вим ог.

Заслухавши суддю-доповіда ча, розглянувши та обговорив ши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування су дами норм матеріального та п роцесуального права, правово ї оцінки обставин у справі в м ежах, визначених статтею 220 Ко дексу адміністративного суд очинства України, колегія су ддів вважає, що касаційна ска рга підлягає частковому задо воленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що позивач з 1990 року проходив слу жбу в органах внутрішніх спр ав. З 01.01.2000 року по 12.06.2000 року працю вав на посаді дільничного ін спектора міліції Таращанськ ого районного відділу Головн ого управління Міністерства внутрішніх справ України в К иївській області, а з 12.06.2000 року по 21.02.2005 року - на посаді старш ого дільничного інспектора м іліції Таращанського районн ого відділу Головного управл іння Міністерства внутрішні х справ України в Київській о бласті.

Наказом Головного управлі ння Міністерства внутрішніх справ України в Київській об ласті від 27.02.2005 року №28 о/с ОСОБ А_4 було звільнено в запас за п.64 «б»(через хворобу) Положен ня про проходження служби ря довим і начальницьким складо м органів внутрішніх справ У країнської РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністр ів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114.

За час проходження служби в органах внутрішніх справ на зазначених посадах в період з січня 2000 року по лютий 2005 року позивачу було виплачено гро шове утримання на суму 31 389,01 грн , що на його думку, є недостатн ім.

Крім цього, позивач вважав, що йому безпідставно не було виплачено грошову компенсац ію за неотримані продовольчі пайки в період з січня 1997 року по березень 2002 року.

Задовольняючи позовні вим оги, суд першої інстанції, з рі шенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, вихо див з того, що відповідачем, вс упереч вимогам статті 71 КАС Ук раїни, не було надано доказів відсутності асигнувань випл ат, передбачених відповідним и нормативними актами, особа м рядового і начальницького складу та оплати праці праці вників органів внутрішніх сп рав, які б спростовували вимо ги позивача, та не зазначено п ричини ненадання таких дока зів.

Колегія суддів не може пого дитись з такими висновками с удів попередніх інстанцій, о скільки рішення судів прийня ті по недостатньо з' ясовани м і перевіреним обставинам с прави, що мають значення для ї ї правильного вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стяг нути з відповідача недоплаче ну, на його думку, частину грош ового утримання за період пр оходження служби в Таращансь кому районному відділі Голов ного управління Міністерств а внутрішніх справ України в Київській області з січня 2000 р оку по лютий 2005 року. Зокрема, в казує про невиплачені йому в максимальних розмірах надба вки та премії, передбачені Ук азом Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 “Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького с кладу та оплати праці праців ників органів внутрішніх спр ав” та Указом Президента Укр аїни від 24 квітня 2003 року №370 “Пр о надбавки військовослужбов цям Служби безпеки України т а працівникам органів внутрі шніх справ України за безпер ервну службу”.

Так, пунктом 2 Указу Президе нта України від 04 жовтня 1996 рок у №926/96 “Про умови грошового заб езпечення осіб рядового і на чальницького складу та оплат и праці працівників органів внутрішніх справ” постановл ено виплачувати особам рядов ого і начальницького складу органів внутрішніх справ над бавку за вислугу років згідн о з додатком N 10; особам рядовог о і начальницького складу ор ганів внутрішніх справ матер іальну допомогу в розмірі мі сячного грошового забезпече ння на рік. А пунктом 21 - установ ити особам рядового і началь ницького складу органів внут рішніх справ щомісячні надба вки в розмірі 100 відсотків гро шового забезпечення (окладів грошового забезпечення та н адбавки за вислугу років), а пр ацівникам - у розмірі 100 відсот ків посадових окладів ( з 01 жов тня 2001 року).

Відповідно до пункту 3 зазна ченого Указу Президента Укра їни надано право керівникам внутрішніх справ у межах аси гнувань, що виділяються на ут римання цих органів установл ювати надбавки особам рядово го і начальницького складу о рганів внутрішніх справ за о собливі умови служби, кваліф ікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків оклад ів грошового забезпечення та преміювати осіб рядового і н ачальницького складу органі в внутрішніх справ відповідн о до їх особистого вкладу в за гальні результати роботи в м ежах фонду преміювання, ство реного у розмірі чотиримісяч ного фонду грошового забезпе чення, без обмеження індивід уальних премій максимальним и розмірами.

Указом Президента України від 24 квітня 2003 року № 370 “Про над бавки військовослужбовцям С лужби безпеки України та пра цівникам органів внутрішніх справ України за безперервн у службу” надано Голові Служ би безпеки України та Мініст рові внутрішніх справ Україн и право встановлювати відпов ідно військовослужбовцям Сл ужби безпеки України і праці вникам органів внутрішніх сп рав України щомісячні надбав ки за безперервну службу в ор ганах безпеки і органах внут рішніх справ у відсотках до г рошового забезпечення, які м ають високі результати у слу жбовій діяльності, залежно в ід стажу служби.

Цим же Указом передбачено, щ о порядок і умови виплати заз начених надбавок визначають ся Головою Служби безпеки Ук раїни та Міністром внутрішні х справ України. Крім того, вип лата надбавок відповідно до цього Указу здійснювати з 1 тр авня 2003 року за рахунок коштів , передбачених у Державному б юджеті України на утримання Служби безпеки України та Мі ністерства внутрішніх справ України.

Однак, судами належних чино м не з' ясовано, що входило до складу грошового утримання позивача, яке він фактично от римував за період з січня 2000 р оку по лютий 2005 року та помилко во взято до уваги лише його ро зрахунки недоплаченого грош ового утримання, не встанови вши при цьому обставини щодо розміру фактично отриманих позивачем за спірний період надбавок, передбачених Указо м Президента України від 04 жо втня 1996 року №926/96 та Указом През идента України від 24 квітня 2003 року №370.

Вирішуючи спір в частині п озовних вимог про стягнення грошової компенсації за неот римані продовольчі пайки з с ічня 1997 року по березень 2002 року , судами, всупереч вимогам ста тей 11, 86 Кодексу адміністратив ного судочинства України, на лежним чином не встановлено, які саме продовольчі пайки н е були видані позивачу у вказ аний період та розмір грошов ої компенсації за їх невидач у, що утворилась.

Крім цього, також не з' ясов ано питання строків позовної давності відносно вказаних вище правовідносин. Зокрема, не встановлено, коли саме поз ивачу стало відомо про поруш ення його прав щодо невиплат и грошової компенсації за не отримані продовольчі пайки з січня 1997 року по березень 2002 рок у.

Задовольняючи позовні ви моги в частині стягнення ком пенсації втрати частини грош ових доходів у зв' язку з пор ушенням термінів їх виплати, суди не звернули уваги на нас тупне.

Відповідно до статті 2 Закон у України «Про компенсацію г ромадянам втрати частини дох одів у зв' язку з порушенням строків їх виплати»від 19 жовт ня 2000 року компенсація громад янам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строкі в їх виплати (далі - компенсаці я) провадиться у разі затримк и на один і більше календарни х місяців виплати доходів, на рахованих громадянам за пері од починаючи з дня набрання ч инності цим Законом.

З метою реалізації Закону У країни «Про компенсацію гром адянам втрати частини доході в у зв' язку з порушенням стр оків їх виплати»Кабінетом Мі ністрів України 21 лютого 2001 рок у прийнято постанову №159 , якою затверджено Порядок проведе ння компенсації громадянам в трати частини грошових доход ів у зв'язку з порушенням терм інів їх виплати (далі - Порядок ).

Відповідно до пункту 1 Поряд ку його дія цього поширюєтьс я на підприємства, установи т а організації всіх форм влас ності і господарювання та за стосовується у всіх випадках порушення встановлених терм інів виплати грошових доході в, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним орга ну (особи).

Пунктом 2 порядку передбаче но, що компенсація громадяна м втрати частини грошових до ходів у зв'язку з порушенням т ермінів їх виплати (далі - комп енсація) проводиться у разі з атримки на один і більше кале ндарних місяців виплати грош ових доходів, нарахованих гр омадянам за період, починаюч и з 1 січня 2001 року.

Згідно з пунктом 4 Порядку с ума компенсації обчислюєтьс я як добуток нарахованого, ал е невиплаченого грошового до ходу за відповідний місяць (п ісля утримання податків і об ов'язкових платежів) і прирос ту індексу споживчих цін (інд ексу інфляції) у відсотках дл я визначення суми компенсаці ї, поділений на 100.

Таким чином, компенсація гр омадянам втрати частини дохо дів у зв'язку з порушенням стр оків їх виплати провадиться у разі затримки на один і біль ше календарних місяців випла ти доходів, які вже були нарах овані.

Для правильного вирішення спору в цій частині, судам нео бхідно з' ясувати, яку части ну нарахованого грошового ут римання за період з січня 2000 р оку по лютий 2005 року позивачу н е було виплачено вчасно.

Також слід зазначити, що в р ішеннях судів помилково вказ ується про стягнення з відпо відача на користь позивача м атеріальної шкоди (майнових збитків) з посиланням на пунк т 25 Положення про проходженн я служби рядовим та начальни цьким складом органів внутрі шніх справ Української РСР, з атвердженим постановою Кабі нету Міністрів Української Р СР від 29 липня 1991 року №114.

Відповідно до зазначеного пункту Положення особа рядо вого і начальницького складу підлягають державному обов' язковому особистому страхув анню за рахунок коштів відпо відного бюджету, а також кошт ів, що надходять від міністер ств, відомств, підприємств, ус танов, організацій згідно з д оговорами, укладеними між ни ми і органами внутрішніх спр ав. Майнові збитки особі рядо вого або начальницького скла ду, заподіяні у зв'язку з викон анням службових обов'язків, в ідшкодовуються у повному обс язі за рахунок відповідних д жерел утримання. Шкода, запод іяна особі рядового або нача льницького складу внаслідок пошкодження здоров'я під час виконання службових обов'яз ків, відшкодовується у повно му обсязі незалежно від розм іру пенсії, призначеної на да ній підставі, за рахунок кошт ів відповідного бюджету або коштів міністерств, відомств , підприємств, установ, органі зацій, які уклали договори з о рганами внутрішніх справ.

В даному ж випадку предмето м розгляду справи є стягненн я виплати частини грошового утримання, грошової компенса ції за неотримані продовольч і пайки, матеріальної допомо ги, компенсації втрати части ни грошових доходів у зв' яз ку з порушенням термінів їх в иплати.

Статтею 159 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни встановлено, що судове ріш ення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвален е судом відповідно до норм ма теріального права при дотрим анні норм процесуального пра ва.

Обґрунтованим є рішення, ух валене судом на підставі пов но і всебічно з'ясованих обст авин в адміністративній спра ві, підтверджених тими доказ ами, які були досліджені в суд овому засіданні.

Ухвалюючи судові рішення у даній справі, суди зазначени х вимог процесуального закон у не виконали.

Відповідно до частини пер шої статті 220 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни суд касаційної інстанції перевіряє правильність заст осування судами першої та ап еляційної інстанцій норм мат еріального та процесуальног о права, правової оцінки обст авин у справі і не може дослід жувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обс тавини, що не були встановлен і в судовому рішенні, та виріш увати питання про достовірні сть того чи іншого доказу.

Частиною другою статті 227 Ко дексу адміністративного суд очинства України встановлен о, що підставою для скасуванн я судових рішень судів першо ї та (або) апеляційної інстанц ій і направлення справи на но вий судовий розгляд є поруше ння норм процесуального прав а, які унеможливили встановл ення фактичних обставин, що м ають значення для правильног о вирішення справи.

Враховуючи наведене, судов і рішення підлягають скасув анню з направленням справи н а новий розгляд до суду першо ї інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративног о судочинства України, колег ія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Таращ анського районного відділу Г оловного управління Міністе рства внутрішніх справ Украї ни в Київській області задов ольнити частково.

Постанову Таращанського р айонного суду Київської обла сті від 07 травня 2007 року та ухва лу Київського апеляційного а дміністративного суду від 10 ж овтня 2007 року скасувати, а спра ву за позовом ОСОБА_4 до Та ращанського районного відді лу Головного управління Міні стерства внутрішніх справ Ук раїни в Київській області пр о стягнення невиплачених кош тів направити на новий розгл яд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підля гає.

Головуючий О.І. Гаманко

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній

М .М. Заїка

В.І. Співак