Рішення

від 22.11.2011 по справі 5020-1536/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року справа № 5020-1536/2011

За позовом приватного під приємства “Перлина плюс”

(вул. Виноградна, 19-6, с. Ізумру дне, Джанкойський район, АРК, 9 6116)

(вул. Леніна, 23-45, м. Севастопол ь, 99011)

приватного підприємства “ Красомир”

(вул. Федорівська, 53 кв. 36, м. Сев астополь, 99000)

про стягнення боргу за дог овором поставки, в розмірі 182 095 ,86 грн,

Суддя Кравченко В.Є.

за участю представника по зивача - ОСОБА_1, довір еність б/н від 15.04.2011;

представник відповідача - не з' явився;

суть спору:

27.09.2011 приватне підприємс тво “Перлина плюс”, посилаюч ись на статті 526, 610,611, 625 ЦК України , статті 193, 217, 230 Господарського к одексу України та умови пунк тів 2.3, 2.4, 7.2, 7.3 договору, звернуло сь до господарського суду мі ста Севастополя з позовною з аявою до приватного підприєм ства “Красомир” про стягненн я заборгованості за договоро м поставки, у загальному розм ірі 182 095,86 грн., у тому числі: 40 826,26 гр н - суми основного боргу, з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення; 134 505,00 грн - пені за н есвоєчасну оплату поставки; 5 526,60 грн - 30 % річних від простро ченої суми; 1 238,00 грн - 3 % річних в ід простроченої суми.

Ухвалою господарського су ду міста Севастополя від 28.09.2011 п орушено провадження у справі , розгляд справи призначений на 17.10.2011.

Ухвалами суду від 17.10.2011 та від 09.11.2011 розгляд справи відкладав ся з підстав статті 77 Господар ського процесуального кодек су України.

Представник позивача у суд овому засіданні 22.11.2011 підтрима в предмет і підстави заявлен их позовних вимог, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2011, 09.11.2011 та 22.11 .2011 не з' явився, про дату, час і місце розгляду справи був по відомлений належним чином, в ідповідно до вимог статті 64 Го сподарського процесуальног о кодексу України, за адресою , зазначеною у Єдиному держав ному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб, а саме: вул. Фе дорівська, 53 кв. 36, м. Севастопол ь, 99000, не скористався правом, пе редбаченим у статті 59 Господ арського процесуального код ексу України, щодо надання в ідзиву на позовну заяву та до кументів, що підтверджують з аперечення проти позову.

Відповідно до частини друг ої статті 22 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної ста тті зобов' язує сторін добро совісно користуватись належ ними їм процесуальними права ми, виявляти взаємну повагу д о прав і охоронюваних законо м інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд відкладає в межах стр оків, встановлених статтею 69 ц ього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спі р не може бути вирішено в дано му засіданні.

Явка в судове засідання пре дставників сторін - це право , а не обов' язок, справа може розглядатись без їх участі, я кщо нез' явлення цих предста вників не перешкоджає виріше нню спору.

Дотримання принципу виріш ення спору упродовж розумно го строку незалежним і безст ороннім судом втілено у стат ті 17 Закону України „Про викон ання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” і статті 6 Євро пейської конвенції з прав лю дини та є обов' язковим для г осподарського суду при розгл яді кожної справи.

Відкладення розгляду спра ви є правом та прерогативою с уду, основною умовою для яког о є не відсутність у судовому засіданні представників сто рін, а неможливість вирішенн я спору у відповідному судов ому засіданні.

З врахуванням вищенаведен их норм процесуального закон у, на думку суду, матеріали спр ави достатньо характеризуют ь спірні правовідносини, під стави для відкладення розгля ду справи відсутні, справа пі длягає розгляду у відсутніст ь представника відповідача з а наявними у справі матеріал ами, що узгоджується зі статт ею 75 Господарського процесуа льного кодексу України.

Вислухавши поя снення представника позивач а, дослідив матеріали справи , суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010 між приватним підприємством “Красомир” (п окупець) та приватним підпри ємством “Перлина-Плюс” (пост ачальник) був укладений дого вір поставки № 20, згідно з пунк том 1.1 якого постачальник, від повідно до умов цього догово ру зобов' язався поставити, а покупець - прийняти та опл атити товар у кількості, по на йменуваннях і цінах, зазначе них у накладних (товарно-тран спортних або товарних), що ви писуються на кожну партію то вару (а.с. 22-24).

Пунктом 2.1 договору ст орони обумовили, що ціна по к ожному найменуванню і на кож ну партію товару визначаєтьс я на підставі прайс-листів по стачальника та вказується в накладних на кожну партію то вару і містить у собі податок на додану вартість. У разі вст ановлення нової ціни на това р, що відображається в нових п райс-листах, постачальник по переджує про такі зміни поку пця протягом одного робочого дня шляхом надіслання новог о прайс-листа по факсу або осо бисто на розсуд постачальник а. Постачальник може встанов лювати пільгову ціну на това р для покупця в залежності ві д обсягів товару, який замовл яється покупцем, що відображ ається шляхом надання спеціа льного прайс-листа або уклад ення сторонами відповідної д одаткової угоди.

Відповідно до пункту 2.2 дог овору оплата кожної партії т овару здійснюється в безготі вковій формі або шляхом внес ення вартості отриманого від постачальника товару в касу постачальника. Всі розрахун ки проводяться в національні й грошовій одиниці України. В сі розрахунки покупець прово дить за реквізитами в незале жності від того, що поставка м оже бути здійснена та наклад на (товарно-транспортна) офор мляється відповідною філією постачальника, зазначеної в пункті 3.3 договору, яка здійсн ила поставку товару.

Покупець зобов' язаний пе рерахувати на поточний рахун ок постачальника вартість по ставленої партії товару прот ягом 3 (трьох) календарних днів з моменту поставки. В разі зат римки оплати партії товару п остачальник припиняє наступ ну поставку до повного прове дення розрахунків та, крім то го, має право прийняти рішенн я про дострокове розірвання договору (пункт 2.3 договору).

Пунктом 2.4 договору п ередбачено, що днем здійснен ня платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті , зарахована на рахунок поста чальника.

Згідно з пунктом 3.1 дог овору товар поставляється па ртіями відповідно до замовле нь покупця, в якому зазначаєт ься асортимент, кількість то вару, строк та умови поставки . Замовлення подається в пись мовому вигляді (допускається передача по факсу з підтверд женням про отримання) не пізн іше ніж 1 робочий день до запла нової дати поставки.

Відповідно до пункту 3.3 дог овору датою постачання вважа ється дата підписання наклад ної (товарно-транспортної аб о товарної) обома сторонами, щ о засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

При передачі товару постачальник зобов' язаний передати всю необхідну доку ментацію на товар, а покупець зобов' язаний прийняти това р і підписати всі необхідні д окументи, що підтверджують п ередачу товару (пункт 3.4 догов ору).

Згідно з пунктом 5.1 дог овору він набирає чинність з моменту підписання і діє до 31 .12.2010.

Пунктом 6.2 договору ст орони домовились про те, що од ержуваний товар вважається з даним постачальником і прийн ятим покупцем: 1) по якості - в ідповідно до сертифікату яко сті під час передачі товару п редставнику покупця; 2) по кіль кості - відповідно до даних, зазначених в накладних (това рно-транспортних або товарни х) та актах приймання-передач і. Остаточна кількість поста вленого товару визначається згідно з даними, зазначеними в актах приймання-передачі.

Відповідальність сторін за невиконання або неналежн е виконання своїх зобов' яз ань за даним договором встан овлена у розділі 6, відповідно до пункту 7.1 якого у випадку не виконання сторонами своїх зо бов' язань по цьому договору вони несуть відповідальніст ь, передбачену чинним законо давством України. За простро чення оплати за цим договоро м, в тому числі за пунктом 4.11, по купець сплачує штрафну пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгов аності за кожен день простро чення (пункт 7.2 договору). Покуп ець, який прострочив оплату з а цим договором, в тому числі з а пунктом 4.11, крім пені, повинен сплатити за час простроченн я 30 % річних з простроченої сум и (пункт 7.3 договору).

Відповідно до розділу 4 дого вору, на час розгляду справи, договір є чинним.

Судом встановлено, що на вик онання умов вказаного догово ру, позивач поставив приватн ому підприємству “Красомир” товар в погодженому сторона ми асортименті на загальну с уму - 73 500,01 грн., що підтверджує ться видатковою накладною № 679 від 27.05.2010, належно завірена коп ія якої міститься у матеріал ах справи (а.с. 25).

Відповідач отримав товар з а вказаною видатковою наклад ною, що підтверджується підп исом представника приватног о підприємства “Красомир” у зазначеній накладній, однак оплата за нього була здійсне на лише частково у розмірі - 36 750,00 грн.

Таким чином, у порушення умо в договору, приватне підприє мство “Красомир” до теперішн ього часу не сплатило вартіс ть прийнятого товару на суму - 36 750,01 грн, що стало підставою звернення позивача із позово м про стягнення заборгованос ті в сумі 182 095,86 г рн., з яких: 40 826,26 грн - сума основ ного боргу, з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 134 505,00 грн - сума пені за несвоєчас ну оплату поставленого товар у; 5 526,60 грн - сума 30 % річних від простроченої суми та 1 238,00 грн - 3 % річних від простроченої суми, які позив ач вимагає стягнути на підст аві статті 625 ЦК України.

Оцінюючи наявні у матеріал ах справи докази за своїм вну трішнім переконанням, що ґру нтується на всебічному, повн ому і об' єктивному розгляді в судовому засіданні всіх об ставин справи в їх сукупност і, суд вважає позовні вимоги о бґрунтованими, проте такими , що підлягають частковому за доволенню, виходячи з наступ них мотивів.

В силу статті 193 Господ арського кодексу України, су б' єкти господарювання та ін ші учасники господарських в ідношень повинні виконувати господарські зобов' язанн я належним чином, відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо вико нання зобов' язання - відпо відно до вимог, що у певних умо вах звичайно ставляться. До в иконання господарських дого ворів застосовуються відпов ідні положення Цивільного ко дексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом Укра їни.

Відповідно до частин першо ї та другої статті 11 Цивільног о кодексу України, цивільні п рава та обов'язки виникають і з дій осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також із дій осіб, що не пер едбачені цими актами, але за а налогією породжують цивільн і права та обов'язки.

Підставою виникнення циві льних прав та обов' язків, зо крема, є договори та інші прав очини.

В силу статті 629 Цивільного к одексу України договір є обо в' язковим для виконання сто ронами.

Зобов'язання, що виникають н а підставі договору поставки є господарськими зобов'язан нями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господар ського кодексу України та по ложення глави 54 Цивільного ко дексу України.

Згідно з частиною першою ст атті 173 Господарського кодекс у України господарським визн ається зобов'язання, що виник ає між суб'єктом господарюва ння та іншим учасником (учасн иками) відносин у сфері госпо дарювання з підстав, передба чених цим Кодексом, в силу я кого один суб'єкт (зобов'язан а сторона, у тому числі боржни к) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського хара ктеру на користь іншого суб'є кта (виконати роботу, передат и майно, сплатити гроші, надат и інформацію тощо), або утрима тися від певних дій, а інший су б'єкт (управнена сторона, у том у числі кредитор) має право ви магати від зобов'язаної стор они виконання її обов'язку.

Аналогічне положення міст иться у статті 509 Цивільного к одексу України.

До договору поставки, згідн о з частиною другою статті 712 Ц ивільного кодексу України, з астосовуються загальні поло ження про купівлю-продаж, якщ о інше не встановлено догово ром, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами частини першо ї статті 265 Господарського код ексу України та частини перш ої статті 712 Цивільного кодекс у України, за договором поста вки продавець (постачальник) , який здійснює підприємниць ку діяльність, зобов'язуєтьс я передати у встановлений ст рок (строки) товар у власність покупця для використання йо го у підприємницькій діяльно сті або в інших цілях, не пов'я заних з особистим, сімейним, д омашнім або іншим подібним в икористанням, а покупець зоб ов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грош ову суму.

Відповідно до частини перш ої статті 692 Цивільного кодекс у України покупець зобов'яза ний оплатити товар після йог о прийняття або прийняття то варорозпорядчих документів на нього, якщо договором або а ктами цивільного законодавс тва не встановлений інший ст рок оплати товару.

В силу вимог статті 530 Цивіль ного кодексу України, якщо у з обов'язанні встановлений стр ок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це й строк (термін).

Боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стро к, встановлений договором аб о законом (частина перша стат ті 612 Цивільного кодексу Украї ни.

У статтях 525, 526 Цивільного код ексу України встановлено, що одностороння відмова від зо бов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться.

Аналогічні положення міс тяться в частині 1 статті 193 Гос подарського кодексу України .

Задовольняючи позов у час тині стягнення суми основної заборгованості, суд виходив з того, що позивачем, на викон ання зобов' язань за догово ром поставки був поставлений товар відповідачу на загаль ну суму 73 500,01 грн., що підтверджу ється відповідною накладною (а. с. 25).

Проте, до теперішнього часу приватним підприємством “Кр асомир” не виконані в повном у обсязі у встановлений стор онами термін умови договору поставки № 20 від 26.04.2010 року щодо с плати решти поставленого тов ару, на суму - 36 750,01 грн., що є сві дченням порушення відповіда чем зобов' язання щодо своєч асного розрахунку за кожну п оставлену партію товару, пер едбаченого пунктом 2.3 цього д оговору.

Факт наявності заборгован ості за договором поставки № 20 від 26.04.2010 у приватного підприє мства “Красомир” в сумі 36 750,01 гр н. підтверджується актом зві рення взаєморозрахунків за п еріод з травня 2010 року по верес ень 2010 року, який складений та п ідписаний сторонами станом н а 30.09.2010. У зазначеному акті звір ення взаєморозрахунків дире ктор приватного підприємств а “Красомир” Макаров І.С. з су мою заборгованості - 36750,01 грн погодився, зазначивши, що опл ата розрахунків затримуєтьс я у зв' язку з тривалість суд ового процесу з їхніми спожи вачами (а.с. 26, 47).

Доказів погашення заборго ваності в повному обсязі ста ном на момент прийняття цьог о рішення відповідачем у пор ядку статті 33 ГПК України, не н адано.

Аналізуючи сукупність вс тановлених обставин, судом в становлений факт порушення відповідачем зобов' язання щодо повної та своєчасної оп лати одержаного товару за до говором поставки № 20 від 26.04.2010 ро ку у погодженому сторонами а сортименті, на загальну суму 36 750,01 грн. Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту ві дповідає статтям 16 Цивільног о кодексу України та 20 Господ арського кодексу України, ви моги позову щодо стягнення о сновної суми заборгованості за договором поставки знайш ли своє підтвердження та під лягають задоволенню в силу в ищенаведених норм чинного за конодавства та умов договору поставки.

За статтею 611 Цивільного код ексу України, у разі порушенн я зобов'язання настають прав ові наслідки, встановлені до говором або законом.

В силу частини другої стат ті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законн их інтересів суб' єктів госп одарювання здійснюється, зок рема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штр афних санкцій, а також іншими способами, передбаченими за коном.

Статтею 184 Господарського к одексу України, визначено, що особливістю укладення госп одарських договорів є вільне волевиявлення сторін.

У статтях 6, 627 Цивільного код ексу України також підкресле но, що сторони вільні в уклад енні договору, виборі контра гента та визначенні умов дог овору з урахуванням вимог ць ого Кодексу, інших актів циві льного законодавства, звича їв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості. Зміст договору становлять ум ови як ті, що погоджені сторо нами, так і ті, що приймаються ними як обов' язкові в силу ч инного законодавства.

Суд знаходить підстави дл я застосування до відповідач а правових наслідків за пору шення відповідачем виконанн я свого зобов' язання у вигл яді стягнення пені, інфляцій них нарахувань та 3% річних, ці вимоги узгоджуються з припи сами статей 20, 216, 217 Господарсько го кодексу України, статей 610, 61 1, 625 ЦК України, ст. ст. 3-4 Закону Ук раїни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов'язань”.

Так, сторони у пункті 7.2 дог овору обумовили, що за простр очення оплати за цим договор ом, в тому числі за пунктом 4.11, п окупець сплачує штрафну пеню в розмірі 0,2% від суми заборгов аності за кожен день простро чення.

Виходячи з цієї умови догов ору і встановленого факту по рушення з боку відповідача с воєчасності оплати наданих п ослуг, позивачем нараховано відповідачу 134 505,00 грн пені за п еріод з 01.06.2010 по 01.12.2010 наростаючим підсумком проте, ці розрахун ки здійснені позивачем з пор ушенням вимог чинного законо давства, враховуючи наступне .

Статтею 3 Закону України “Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов' язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР пере дбачено, що розмір пені, перед бачений статтею 1 цього Закон у, обчислюється від суми прос троченого платежу та не може перевищувати подвійної облі кової ставки Національного б анку України, що діяла у періо д, за який сплачується пеня.

Згідно з постановою Правл іння Національного банку Укр аїни № 377 від 09.08.2010 з 10.08.2010 установле но облікову ставку на рівні 7,7 5% річних.

Враховуючи наведене, нарах ована позивачем пеня не може перевищувати подвійної облі кової ставки Національного б анку України, що діяла у періо д, за який сплачується пеня.

Таким чином, позивач, врахов уючи вищевикладені вимоги чи нного законодавства, мав нар ахувати пеню за період з 01.06.2010 п о 01.12.2010 наступним чином: 36 750,01 грн (о сновна сума заборгованості) : 365 х 7,75х2 (подвійна облікова ст авка НБУ) : 100 х 183 (кількість днів прострочення) = 2 855,93 грн.

Враховуючи наведене, стягн енню з відповідача на корист ь позивача підлягає 2855,93 грн. пе ні, а в частині стягнення пені в розмірі - 131 649,07 суд у позові від мовляє.

Задовольняючи позов в част ині стягнення інфляційних ви трат, суд виходив з наступних мотивів.

Згідно з частиною другою ст атті 625 Цивільного кодексу Укр аїни боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов'язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

За розрахунком позивача і нфляційні витрати складают ь 4 076,25 грн., період їх нарахувань визначений позивачем з липн я 2010 року по травень 2011 року наро стаючим підсумком.

Однак, при здійсненні цього розрахунку, позивачем допущ ено арифметичні помилки, у зв ' язку з чим за розрахунком с уду, з урахуванням рекоменда цій, які містяться у листі Вер ховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 інфляційні витрати склад ають суму 4 196,85 грн. ( 36 750,01 гр н х 111,42 % - 36 750,01 грн = 4 196,85 грн).

Проте, позивач не скористав ся своїм правом щодо збільше ння позовних вимог в цієї час тині позову, наданим йому час тиною четвертою статті 22 Госп одарського процесуального к одексу України, клопотань що до виходу судом за межі позов них вимог заінтересованими о собами не надавались, тому су д, враховуючи межі заявлених позивачем позовних вимог вв ажає за можливе стягнути з ві дповідача на користь позивач а інфляційні витрати в межах заявлених позовних вимог, у сумі - 4 076,25 грн.

Задовольняючи позовні вим оги в частині стягнення з від повідача на користь позивача 30 % річних, суд виходив з того, щ о сторонами договору поставк и № 20 від 26.04.2010, зокрема пунктом 7.3 договору, обумовлена відпові дальність покупця за простро чення оплати за цим договоро м 30 % річних з простроченої сум и, що узгоджується з вимогами ст. ст. 6, 625, 627 Цивільного кодексу України та ст. 184 Госпо дарського кодексу України.

Перевіряючи розрахунок по зивача судом встановлено, що при його здійсненні також бу ла допущена арифметична поми лка, вірною сумою є - 5 527,60 грн, ( 36 7 50,01 грн (основна сума заборгова ності) х 30 % : 365 днів х 183 дня (кількі сть прострочених днів) = 5 52 7,60 грн), однак позивачем заявле но до стягнення - 5 526,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідним зад овольнити позовні вимоги в м ежах, заявлених позивачем, та стягнути з відповідача на ко ристь позивача 30 % річних в сум і - 5 526,60 грн.

Позовні вимоги в частині ст ягнення з відповідача на кор исть позивача 3 % річних не під лягають задоволенню з тих пі дстав, що статтею 625 Цивільног о кодексу України передбачен а відповідальність за поруше ння грошового зобов' язання в розмірі 3 % річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Оскільки договором поста вки № 20 від 26.04.2010 встановлена від повідальність покупця за про строчення оплати за цим дого вором у розмірі 30 % річних, що пі длягає стягненню з відповіда ча, суд вважає за необхідним у задоволенні позову щодо стя гнення 3 % річних - відмовити.

Враховуючі вищевикладені обставини, позов підлягає за доволенню частково, стягненн ю з відповідача на користь по зивача підлягають 36 750,01 грн осн овного боргу, 2 855,93 - пені, 4 076,25 г рн - інфляційних витрат та 5 526,60 г рн - 30 % річних, разом - 49 208,79 грн.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забез печення судового процесу під лягають стягненню з відповід ача пропорційно розміру задо волених позовних вимог відпо відно до вимог статті 49 Господ арського процесуального код ексу України, державне мито у розмірі 492,09 грн., витрати на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу в розм ірі 63,78 грн.

Згідно зі статтею 85 Господа рського процесуального коде ксу України, у засіданні суду оголошено вступну та резолю тивну частини рішення та пов ідомлено про складення повно го рішення 28.11.2011.

З оглядом наведеного, керу ючись статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господ арського процесуального код ексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольн ити частково.

2. Стягнути з приватног о підприємства “Красомир” (вул. Федорівська, 53 кв. 36, Севас тополь, 99000, ідентифікаційний к од - 30294924, р/р 2600714030, р/р 302949227030 в ОАО “Укр бізнесбанк” м. Донецьк, МФО 334969 або з будь-якого іншого рахун ку, виявленого державним вик онавцем під час виконання рі шення суду) на користь прив атного підприємства “Перлин а Плюс” (96116, АРК, Джанкойськи й район, с. Ізумрудне, вул. Вино градна, 19 кв. 6, ідентифікаційни й код 36260251, р/р 260043018451 у філії Джанко йського відділення № 4553 ВАТ “О щадбанк”, МФО 384072, або р/р 26007045429 у Кр имській філії АБ “Експрес-Ба нк” м. Сімферополь, МФО 384674, або н а інші рахунки) 49208,79 грн, у том у числі 36 750,01 грн основного борг у, 2 855,93 грн - пені, 4 076,25 грн - інфл яційних витрат та 5 526,60 грн - 30 % р ічних, а також витрати п о сплаті державного мита в ро змірі 492,09 грн., витрати на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу в розмір і 63,68 грн.

3. В частині позову щодо стяг нення пені та 3 % річних - відм овити.

Видати наказ після набран ня рішенням законної сили.

Суддя В.Є. Кр авченко

Рішення оформлено і під писано, в порядку

статті 84 Господарського про цесуального

кодексу України 28.11.2011.