Постанова

від 20.01.2012 по справі 19/144пд/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/144пд/2011

донецький апеляційний господарський суд

20.01.2012

Постанова

Іменем України

17.01.2012 р.           справа №19/144пд/2011

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В.

суддівАзарової З.П.

Гези Т.Д.

при секретарі                                Коломієць С.О.За участю представників сторін:від позивача 1. -  не з»явився від позивача 2.  – не з»явився від відповідача –не з»явився  від третьої особи –не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Колективного підприємства «Метиз», м. Луганськ      

на рішення господарського судуЛуганської області від 16 листопада 2011року (повний тест складений та підписаний 21.11.2011р.)

у справі№19/144пд/2011 (суддя Косенко Т.В.)

за позовомВиконавчого комітету Луганської міської ради,                      м. Луганськ та  Луганської міської ради, м. Луганськ   

доКолективного підприємства «Метиз», м. Луганськ     

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Держкомзему м. Луганськ в Луганській області, м. Луганськ

провнесення змін до договору на право тимчасового користування землею.

ВСТАНОВИВ:

     Виконавчий комітет Луганської міської ради, м. Луганськ та  Луганська міська рада,   м. Луганськ звернулись з позовною заявою до Колективного підприємства «Метиз»,                   м. Луганськ про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.10.1995, реєстрація від 05.10.1995 №1105, який укладений з Колективним підприємством «Метиз», відносно земельної ділянки площею 0,9134га за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе,107.

      Позивач 09.11.2011року звернувся до суду першої інстанції із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив викласти п.3.2 прохальної частини позовної заяви в новій редакції: "3.2 Доповнити розділ 2 "Орендна плата" новим пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором равными частями в денежной безналичной форме ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого Арендатор уточняет у Арендодателя или в уполномоченном им органе".

      Зазначена заява розглянута та судом першої інстанції, встановлено, що фактично вона є заявою про зміну предмету позову, оскільки в зовсім іншій редакції викладається зміст п.2.2, який позивач пропонує додати до розділу 2 договору. Пропозицій стосовно внесення змін до договору саме в такій редакції позивач відповідачу не надсилав, тому зазначений пункт у зміненій редакції в межах даної позовної заяви розглядатись не може.

      Рішенням господарського суду Донецької області від 16 листопада 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 21.11.2011року) у справі №19/144пд/2011 позовні вимоги  задоволено частково.

      Внесено зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.10.1995, реєстрація від 05.10.1995 за № 1105, який укладений між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Колективним підприємством "Метиз", відносно земельної ділянки площею 0,9134 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе,107, які набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду та підлягають державній реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства.

      Викладено п.2.1 розділу 2 „Плата за землю” договору у новій редакції: „2.1.Годовая арендная плата устанавливается в размере земельного налога с применением к нему договорного коэффициента 3".

    Доповнено розділ 2 „Плата за землю” договору п.2.2 в наступній редакції: „п.2.2 Годовая арендная плата за землю уплачивается арендатором в денежной безналичной форме, равными частями, ежемесячно на протяжении 30 календарных дней, следующих за последним календарным днем отчетного месяца на расчетный счет, реквизиты которого Арендатор уточняет у Арендодателя или в уполномоченном им органе”.

      Викласти абзац 11 пп.б) п.3.2 розділу 3 „Права и обязанности сторон” договору в новій редакції: „Своевременно вносить обусловленную договором арендную плату за землю. В случае невнесения арендной платы в сроки, определенные договором на право временного пользования землей (в том числе на условиях аренды) с арендатора взымается пеня в размере пени, за несвоевременную уплату земельного налога от неуплаченной суммы за каждый день просрочки”.

    У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Рішення суду мотивоване тим, що діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умовами, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін.  Матеріалами справи підтверджується, що позивачем проведено переддоговірну роботу з відповідачем по даному спору, що підтверджується листом  №01/03-13/3912/0/2-11 від 08.07.2011року.

    У спірному рішенні суд першої інстанції зазначає, що  з 01.01.2011року набрав чинності Податковий кодекс України, який аналогічно Закону України «Про оренду землі» регулює спірні питання.

    Відповідач –Колективне підприємство «Метиз»не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду. Скаржник зазначає, що лист від 08.07.2011року разом із проектом договору про внесення змін до договору  на право тимчасового користування землею від 03.10.1995року за своїм правовим статусом не є пропозицією (офертою) укласти договір, а є пропозицією внести на розгляд пленарного засідання Луганської міської ради проект рішення.

    Скаржник також зазначає, що Луганська міська рада не є стороною договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.10.1995року, а тому Луганська міська рада не мала права звертатися із пропозицією щодо внесення змін до зазначеного договору.

    В матеріалах справи наявні поштові повідомлення (а.с.72-75), які свідчать про отримання сторонами та третьою особою ухвали від 12.12.2011року про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду на 17.01.2012року.

    Сторони, третя особа не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України  про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75, 99  ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.        

  Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

     У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

     Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

     Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

     Рішенням  Виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.09.1995 №497/2 Колективному підприємству "Метиз" була надана у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельна ділянка загальною площею 0,9134 га за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, 107 для розміщення виробничих будівель та споруд.

    На виконання вказаного рішення між Виконавчим комітетом Луганської міської ради та Колективним підприємством "Метиз" укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03.10.1995, реєстрація від 05.10.1995 №1105.

   Відповідно до п.2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 1 кожного місяця рівними долями.

   Підпунктом а) пункту 3.1 розділу 3  розділу «Права та обов'язки сторін»(абз.11) визначено, що виконком  Луганської міської Ради народних депутатів має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

     Підпунктом б) пункту 3.1 розділу 3  розділу «Права та обов'язки сторін»(абз.11) визначено, що землекористувач зобов'язаний  своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю, за несвоєчасне внесення плати за землю  стягується пеня  у розмірі 0.2 відсотка від суми недоїмки за кожен день прострочки.

      Договір набирає чинності з моменту його реєстрації.

      Договір зареєстрований у книзі записів договорів на право  тимчасового користування землею 05 жовтня 1995року за №1105 Луганської міської ради народних депутатів.

      Позивачем –Луганською міською радою в особі голови  був надісланий відповідачу лист №01/03-13/3912/0/2-11 від 08.07.2011 з пропозицією про внесення змін до договору оренди від 03.10.1995року, одночасно на адресу відповідача був направлений примірник договору у новій редакції у якому орендодавцем виступає Луганська міська рада. Договір також підписаний головою та скріплений печаткою Луганської міської ради . (а.с.14-15)

     Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав, що стало підставою для звернення позивачів з даним позовом до суду.

     Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги  виходячи з наступного.

     Господарський суд Луганської області приймаючи рішення, в описовій частині як на встановлені фактичні обставини посилається на докази , які відсутні в матеріалах справи, а саме місцевий господарський суд у рішенні зазначає наступне:

   Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 №28/10 була затверджена нормативна грошова оцінка земель м.Луганська, яка набрала чинності 01.03.2008. В зв'язку з чим до усіх землекористувачів м.Луганська, в тому числі і до відповідача, була застосована нова нормативна грошова оцінка землі.

   Також Луганською міською радою було прийняте рішення від 25.04.2008 № 33/13, яким були внесені зміни в рішення Луганської міської ради від 31.10.2007 № 25/5, яким регулюється порядок встановлення розміру орендної плати за землю при передачі земельних ділянок в оренду та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати в залежності від видів діяльності, які здійснюються на земельній ділянці. Вказаним рішенням розмір річної орендної плати встановлено від 3 до 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передається в оренду.

    Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2011 №9/12 встановлено, що в договорах оренди землі розмір річної орендної плати встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення.

    Тобто, вказаним рішенням Луганської міської ради встановлені ставки орендної плати за землю відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України.

    Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

    У мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; докази, на підставі яких прийнято рішення.( ст. 84 ГПК України)

   Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

    У пунктах 1 - 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 "Про судове рішення" зазначається, що на підставі статті 124 Конституції України, частини першої статті 84 ГПК судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

    У відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

    Висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на матеріалах справи та не підтверджуються допустимими доказами та оспорюване рішення не відповідає положенням ст. 84 ГПК України.

    Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції посилається на рішення  позивача –Луганської міської ради, які мають значення для вирішення справи по суті, однак відсутні у матеріалах справи.

    Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та неправомірно прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог.

   Позивачами при зверненні до суду, у даному випадку Луганською міською радою не надано документів в обґрунтування заявлених вимог.

  Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

     Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

     Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

     Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

     За приписами ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

     Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

     Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

    Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

    Позивачем при зверненні до суду із позовом порушено норми зазначених статей та не надано документів у підтвердження заявлених вимог.

    Як вбачається  з рішення Луганської міської ради №65/150 від 29.04.2010року (а.с.37-38) Управлінню нерухомим майном Луганської міської ради з питань землекористування було доручено провести аналіз договорів, від імені Луганської міської ради направити пропозиції землекористувачам про внесення змін до договорів, звертатися від імені Луганської міської ради  до суду з позовами про внесення відповідних змін до договорів.

    Тобто, орган місцевого самоврядування,  визначив інший орган, який виконує його представницькі  функції, пропозиції про внесення змін до договору надісланими за підписом Луганського міського голови С. Кравченко (а.с.14) та проект змін до договору (а.с.15) підписаний цією ж посадовою особою, натомість договір укладений та підписаний заступником голови Луганського міського виконкому, який є окремою юридичною особою.

    Відтак вимоги Луганської міської ради задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду Луганської області від 16 листопада 2011року (повний текст складений та підписаний 21.11.2011р.) в частині задоволення позовних вимог Луганської міської ради підлягає скасуванню.

     Рішення  господарського суду Луганської області від 16 листопада 2011року у справі №19/144пд/2011 у частині позовних вимог виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ слід також скасувати, а провадження припинити за наступних підстав.

    Як вже зазначалося договір №1105 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 03 жовтня 1995року  укладений між відповідачем та виконкомом Луганської міської ради. Лист від 08 липня 2011року та договір про внесення змін до договору від 03.10.1995року підписані Луганською міською радою в особі голови  С.Кравченко як орендодавцем.

    Обов'язок доказування відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони.  

     Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

     Виконавчим комітетом Луганської міської ради не надано до матеріалів справи доказів звернення до відповідача з пропозицією внести зміни до договору від 03 жовтня 1995року, доказів відмови з боку відповідача у внесенні цих змін. Тобто виконавчим комітетом Луганської міської ради не надано доказів його порушених прав або інтересів з боку відповідача.

     Разом з тим, ні з позовної заяви, ні з доданих до матеріалів справи документів не вбачається, яким чином порушено право та законні інтереси виконавчого комітету Луганської міської ради  з боку відповідача, тобто позивачем взагалі не доведено існування спору між ним та відповідачем.

    Згідно до п.1-1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

    Відтак провадження у справі № 19/144пд/2011 в частині вимог виконавчого комітету Луганської міської ради  підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

    Рішення господарського суду Луганської області від 16.11.2011р. (повний тест складений та підписаний 21.11.2011р.) в частині відмови у задоволенні позовних вимог Луганській міській раді, залишити без змін.

    Керуючись ст. ст. 49, п.1-1 ст.80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

      Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Метиз», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 16 листопада 2011року (повний тест складений та підписаний 21.11.2011р.) у справі №19/144пд/2011 –задовольнити.

     Припинити провадження у справі №19/144пд/2011 в частині позовних вимог виконавчого комітету Луганської міської ради.

   В іншій частині рішення  господарського суду Луганської області від 16 листопада 2011року (повний тест складений та підписаний 21.11.2011р.) у справі №19/144пд/2011 - скасувати.

      Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                          Кододова О.В.

Судді:                                                                                                     Азарова З.П.

                                                                                                                 Геза Т.Д.

Надруковано 7 екз.: 2- позивачам, 1-відповідачу, 1 –третій особі, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .