Рішення

від 18.09.2008 по справі 5020-4/085

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/085

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" вересня 2008 р. справа № 5020-4/085

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»(проспект Генерала Острякова, 248 А, місто Севастополь, 99055)

до відповідача: Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України  (вул. Леніна, 48, місто Севастополь, 99011),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:  Севастопольська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” (вул. Велика Морська, 21, місто Севастополь, 99011),

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відповідача №27/2-08-РШ від 21.01.2008 по справі №27/10-07 про визнання факту антиконкурентних узгоджених дій та накладення штрафів на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»та Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта»,

суддя Остапова К.А.,

За участю представників:

Від позивача: Цимбалюк А. Л., довіреність  б/н від 01.11.2007,

Від відповідача: Федотов О. Б., наказ №21-К   від 27.08.2008,

Від третьої особи: Вяткіна О. О., довіреність ВКВ №691296 від 14.02.2008,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення адміністративної колегії відповідача №27/2-08-РШ від 21.01.2008 по справі №27/10-07 про визнання факту антиконкурентних узгоджених дій та накладення штрафів на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»  та Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» недійсним.

Позивач вважає, що оспорюване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, і які визнано встановленими, при невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, та не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 20.02.2008 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5020-4/085 суддею Остаповою К.А.

Розгляд  справи неодноразово відкладався.

В письмових поясненнях третя особа –Севастопольська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»(а. с. 75) пояснила суду, що на її думку, рішення адміністративної колегії відповідача №27/2-08-РШ від 21.01.2008 по справі №27/10-07 є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним.

У судовому засіданні учасникам процесу роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

За клопотанням представників сторін та третьої особи пояснення по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав учасників процесу,  суд

в с т а н о в и в :

Згідно з поданням від 14.09.2007 №27/112-07 розпорядженням адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України був розпочатий розгляд справи №27/10-07 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв`язку з наявністю в діях Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»та Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” ознак порушення статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що виразилось у наступному:  розміщення на поштових відділеннях Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»відомостей про оплату послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»на підставі домовленості та укладення договору №15-115/02 від 15.11.2002 тільки з Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»призвели до того, що всім іншім банківськім та фінансовім організаціям  істотно обмежується доступ на ринок надання послуг з прийому платежів за послуги зв'язку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок», що може кваліфікуватися відповідно до пункту 8 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»як антиконкурентні узгоджені дії у вигляді  суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин (а.с. 10-13).

За результатами розгляду подання від 14.09.2007 №27/112-07 адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України було винесено рішення від 21.01.2008 №27/2-08-РШ (а.с. 16-21) про:

-          визнання факту, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»та Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»вчинені порушення норми законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 1 статті 50 та пунктом 8 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які призвели до обмеження конкуренції на регіональному ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб, та до обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин,

-          припинення порушень в двомісячній термін з дня отримання рішення шляхом зняття інформаційних і економічних бар`єрів для абонентів Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»для сплати платежів за послуги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»в будь-якій банківській і фінансовій організації Севастополя,

-          накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»в розмірі 12000,00 грн.,

-          накладення штрафу на Севастопольську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»в розмірі 12000,00 грн.

Позивач з даним рішенням не згодний, вважає його необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання цього рішення недійсним.

Суд вважає  позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з нормами статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції»від 11.01.2001 №2210-III (з змінами та доповненнями, далі –Закон №2210)  узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.  Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.

Відповідно до пункту 1 статті 50 Закону №2210 порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до статті 6 Закону №2210 антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями відповідно до пункту 8 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», визначаються,  зокрема,  узгоджені дії, які стосуються суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.

Відповідно до статті 1 Закону №2210 ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).

У цій же статті надано визначення поняття «економічна конкуренція (конкуренція)»як змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

В рішенні, що оскаржується, зроблений висновок про здійснення позивачем та Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” антиконкурентних узгоджених дії, які призвели до обмеження конкуренції на регіональному ринку послуг з прийому готівкою платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб, та до обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання.

Однак при цьому у матеріалах про порушення позивачем та третьою особою законодавства про захист економічної конкуренції не міститься будь-яких відомостей про обмеження позивачем та третьою особою конкуренції на регіональному ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб в грошовому вимірі, а відомості, яку частку на ньому займає Севастопольська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», відсутні.

Тому висновки про те, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»та Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»призвели до обмеження  конкуренції на регіональному ринку є необґрунтованими.

Крім того, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.  Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що договір №15-115/02 від 15.11.2002, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»з Севастопольською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»на обслуговування абонентів щодо прийому платежів повністю відповідає вимогам цивільного законодавства та по своєму значенню є необхідним  для досягнення мети господарської діяльності кожного з суб'єктів. Посилання відповідача на цю угоду, як на узгоджені дії по обмеженню конкуренції на ринку послуг,  є безпідставним.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

-          на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

-          не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.

Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

-          сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;

-          сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.

Таким чином, з розуміння даної статті випливає, що узгодити конкурентну поведінку із наслідками у вигляді можливого або наявного недопущення, усунення чи обмеження конкуренції  можуть суб'єкти господарювання, які займають монопольне становище на ринку певного виду товару або послуг.

В процесі розгляду справи відповідачем не були надані суду належні докази того, що позивач та третя особа  займають монопольне становище на ринку одного виду обслуговування населення і у зв`язку з чим підпадають під дію статті 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції», та докази того, що таке становище може привести до обмеження конкуренції на регіональному ринку послуг з прийому готівкових платежів від фізичних осіб на користь третіх осіб, та до обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на певному ринку послуг.

У зв`язку з цим є безпідставними висновки відповідача про наявність суттєвого обмеження конкуренції в результаті дій позивача та третьої особи на такому ринку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За такими обставинами, суд дійшов висновку про те, що оспорюване рішення прийнято при невідповідності викладених в ньому висновків обставинам справи, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок»підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судові витрати за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судових витрат.

Керуючись статтями 20, 22, 49, 75, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/2-08-РШ від 21.01.2008.

3.          Стягнути з Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України  (вул. Леніна, 48, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 22288154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптима-Сервіс зв`язок» (проспект Генерала Острякова, 248 А, місто Севастополь, 99055, ідентифікаційний код  30026138)  судові витрати –державне мито в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу в розмірі 118,00 грн.

4.          Копії ухвали направити сторонам, третій особі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Копії рішення направити сторонам.

Суддя К.А. Остапова

Рішення оформлено та підписано у відповідності до вимог статті 84 ГПК України23.09.2008.