12/84
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2008 р. Справа № 12/84
За позовом Відкрите акціонерне товариство "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство"
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЧ"
про стягнення в сумі 9493 грн. 90 коп.
cуддя О.Г.Крейбух
Представники:
Від позивача : представник Тимощук В.В. довіреність від 26.02.08 р.
Від відповідача : представник Воробей М.П. довіреність № 13 від 21.07.08 р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду із позовом до відповідача про стягнення 6877,58 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, нарахованої відповідно до договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23, 924,90 грн. пені та 3 % річних у сумі 1691,42 коп. В судовому засіданні 23 вересня 2008 року представник позивача позовні вимоги підтримав.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що протягом дії договору оренди приміщення від 01.09.2004 року № 23 відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату та комунальні послуги. Так, відповідачем не сплачено орендну плату та комунальні послуги /електроенергія, теплопостачання/ за період з грудня 2005 року по вересень 2006 року всього у сумі 5166,18 грн. Згідно з п.3.5 Договору заборгованість з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення становить 5588,43 грн.
Відповідно до п.3.5 Договору оренди за несвоєчасне внесення орендної плати відповідачу нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з липня 2007р. по червень 2008р. у сумі 924,90 грн. Згідно з ст.625 ЦК України відповідач повинен сплатити 3 % річних за весь період прострочення внесення орендної плати, які за розрахунком позивача складають 1691,42 грн.
Відповідач у відзиві на позов від 07.07.2008р. № 12 позовні вимоги заперечує, вважає, що орендна плата та пеня нараховані неправомірно, оскільки договір оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 розірвано з 31.01.2006р., що підтверджується листом керуючого санацією ВАТ «Сарненське РТП». В порушення умов договору позивачем не робились розрахунки належних до сплати комунальних платежів та не виставлялися рахунки на їх оплату. Окрім того, при нарахуванні пені позивачем порушено вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити /а.с.51-53/.
Представником відповідача в судовому засіданні 23 вересня 2008 року повідомлено, що орендну плату за користування приміщенням по договору оренди від 01.09.2004 року № 23 сплачено по листопад 2005 року включно, на підтвердження чого надано суду карточку субконто та платіжне доручення від 08.12.2005р. № 628.
Ухвалою заступника голови господарського суду Рівненської області від 26.08.2008р. № 12/84 строк розгляду справи № 12/84 продовжено терміном на один місяць до 26 вересня 2008р. /а.с.103/.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2003 року господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі № 4/35 про банкрутство ВАТ «Сарненське ремонтно-транспортне підприємство»/а.с.113/.
17 травня 2004 року господарським судом Рівненської області затверджено мирову угоду, укладену між ВАТ «Сарненське РТП»та його кредиторами 02.04.2004р., та припинено провадження у справі № 4/35 про банкрутство ВАТ «Сарненське РТП»/а.с.88/.
16 травня 2005 року господарським судом Рівненської області розірвано зазначену мирову угоду від 02.04.2004р., поновлено провадження у справі № 4/35 про банкрутство ВАТ «Сарненське РТП»та призначено розпорядником майна ВАТ «Сарненське РТП»арбітражного керуючого Рибака В.І. /а.с.89-91/.
Таким чином, в період з 17.05.2004р. по 16.05.2005р. керівник ВАТ «Сарненське РТП»Царенко В.П. здійснював свої повноваження відповідно до законодавства та установчих документів, а тому для передачі нерухомого майна товариства в оренду, зокрема, приміщення по вул.Белгородській, 19 в м.Сарни, погодження розпорядника майна на укладення таких угод не вимагалось.
01 вересня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Сарненське ремонтно-транспортне підприємство» (далі –Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «ВЧ» (далі –Орендар) укладено Договір оренди приміщення № 23. За умовами даного договору позивачем передано в тимчасове користування відповідачу приміщення загальною площею 33,5 кв.м., що знаходиться на 2 поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Сарни, вул.Белгородська, буд.19 /а.с.8-12/.
За наведеного, суд не приймає посилання відповідача на відсутність у керівника ВАТ «Сарненське РТП»Царенка В.П. повноважень на укладення договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23.
Пунктом 10.1 договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 передбачено, що даний договір заключено терміном на 11 місяців і діє з 01.09.2004р. по 01.08.2005р.
Відповідно до п.10.2 договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 якщо протягом місяця по закінченню строку дії жодна із сторін не заявить про свій намір припинити свої договірні відносини або переукласти договір на інших умовах Договір автоматично продовжується на тих же умовах.
Матеріали справи не містять доказів про наміри сторін договору припинити договірні зобов'язання, які були б виявлені протягом місяця по закінченню договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23, тобто протягом серпня 2005 року. А тому дія договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 автоматично продовжилася на новий термін і на тих же умовах.
18 липня 2005 року господарським судом Рівненської області у справі № 4/35 введено процедуру санації ВАТ «Сарненське РТП»та призначено керуючим санацією Рибака В.І. /а.с.114/.
31 жовтня 2005 року господарським судом Рівненської області у справі № 4/35 затверджено план санації боржника ВАТ «Сарненське РТП»та надано право керуючому санацією Рибаку В.І. здійснювати повноваження керуючого санацією відповідно до чинного законодавства /а.с.115/.
Відповідно до п.10 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо виконання договору завдає збитків боржнику.
Так, керуючим санацією ВАТ «Сарненське РТП»Рибаком В.І. було надіслано орендарю - ТОВ фірма «ВЧ»попередження про розірвання договору оренди з 31.01.2006р. у зв'язку з тим, що договір оренди приміщення є збитковим для підприємства /а.с.83/.
Відповідно до част.2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Враховуючи викладене, зобов'язання сторін за договором оренди примішення від 01.09.2004р. № 23 є такими, що припинилися 31 січня 2006 року.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 6877,58 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у відповідності до умов договору оренди приміщення № 23 від 01 вересня 2004 року.
За умовами розділу 3 договору за користування приміщенням відповідач повинен сплачувати щомісячно орендну плату у сумі 241,20 грн. не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата на основі рахунку, виставленого орендодавцем.
Позивач просить стягнути не сплачену орендну плату за грудень 2005 року та за період з січня 2006 року до 15 серпня 2006 року, тобто до моменту припинення права власності ВАТ «Сарненське РТП»на об'єкт оренди –приміщення загальною площею 33,5 кв.м., що знаходиться на 2 поверсі будівлі, розташованої за адресою: м.Сарни, вул.Белгородська, буд.19.
Як встановлено вище Договір оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 є таким, що припинив свою дію 31.01.2006 року. Відповідно 31.01.2006р. припинили свою дію зобов'язання, що не були виконані до моменту розірвання договору, зокрема, і зобов'язання по сплаті орендної плати за період з лютого 2006 року до 15 серпня 2006 року та платі за електроненергію та теплопостачання за вказаний період.
Суд не бере до уваги посилання позивача на користування відповідачем орендованим приміщенням у період з лютого 2006 року до 15 серпня 2006 року, як на підставу стягнення заборгованості по орендній платі, оскільки нормами статті 785 ЦК України передбачено стягнення неустойки у разі невиконання орендарем обов'язку щодо повернення речі.
Суд не приймає заперечення відповідача про неможливість сплати орендної плати за вказаний період у зв'язку з не наданням позивачем рахунків на оплату, оскільки умовами п.3.1 договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 визначено розмір щомісячної орендної плати у розмірі 241,20 грн., а у розділі 12 даного договору вказано реквізити орендодавця.
Заборгованість відповідача по орендній платі за грудень 2005 року та січень 2006 року підтверджуються матеріалами справи /а.с.108-112/.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за грудень 2005 року та січень 2006 року у сумі 482,40 грн. є підставними та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 762 ЦК України та ст.286 ГК України.
Відповідно до п.3.3 договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 оплата вартості комунальних послуг та води нараховується додатково (у відповідності з показниками лічильників встановлених Орендарем). Оплата вартості спожитої елекроненергії Орендарем проводиться згідно з додатком до Договору.
Відповідно до додатку № б/н до договору оренди приміщення від 01.09.2004р. Орендар зобов'язовувався оплачувати послуги теплопостачання по встановленим тарифам згідно виставлених рахукнів /а.с.12/.
Позивачем не виконано вимоги ухвал суду від 31.07.2008р., від 19.08.2008р. та від 26.08.2008р. у даній справі та не подано суду додаток до договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23, згідно з яким повинна була проводитись оплата спожитої електроенергії /а.с.93, 99, 105/.
Суд не приймає в якості доказів виставлення позивачем рахунків по платі за електроенергію та теплопостачання видаткові накладні, наявні в матеріалах справи, оскільки суду не надано доказів направлення або вручення їх відповідачу /а.с.13-22/. Окрім того видаткові накладні від 29.12.2005р. № РН-0000280, від 30.01.2006р. № РН-0000293, від 28.02.2006р. № РН-0000309 та від 29.03.2006р. № РН-0000338 від імені ВАТ «Сарненське РТП»підписано керівником Царенко В.П., тоді як з дня винесення ухвали про санацію ВАТ «Сарненське РТП»- з 18.07.2005р. управління боржником здійснював керуючий санацією Рибак В.І. згідно з п.4 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості по платі за електроенергію та теплопостачання є такими, що не підтверджуються поданими доказами, а тому до задоволення не підлягають.
Умовами п. 3.5 договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 передбачено індексацію орендної плати у разі несвоєчасної її сплати або сплати не в повному обсязі.
Поскільки несвоєчасне внесення орендної плати за грудень 2005 року та січень 2006 року має місце, то позовні вимоги про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції є підставними.
Суд не приймає розрахунок суми заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2005 року по травень 2008 року, виконаний позивачем, оскільки у даному розрахунку проведено індексацію орендної плати, нарахованої в тому числі за період з лютого 2006 року по вересень 2006 року, тоді як договір оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 є таким, що припинив свою дію 31.01.2006р. /а.с.27/.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.
Враховуючи викладене, судом здійснено та долучено до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2005 року по травень 2008 року /а.с.119/, яка відповідно становить:
сума боргу + інфляційне збільшення = 482,40 грн. + 200,37 грн. = 682,77 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з грудня 2005 року по травень 2008 року підлягають задоволенню частково у сумі 682,77 грн. на підставі ст.ст.526, 625 ЦК України, в частині стягнення 6194,81 грн. в позові слід відмовити.
Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 924,90 грн. за невиконання зобов'язань у відповідності до умов договору оренди приміщення від 01 вересня 2004 року № 23.
Позивач просить стягнути пеню у сумі 924,90 грн., нараховану за період прострочення виконання зобов'язань з липня 2007 року по 24 червня 2008 року.
Пунктом 9.1 договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 передбачено відповідальність відповідача за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.2 договору оренди приміщення від 01.09.2004р. № 23 передбачено сплату орендну плату до 10 числа місяця, за який проводиться оплата.
Поскільки відповідачем орендну плату не сплачено за грудень 2005 року та січень 2006 року, то нарахування штрафних санкцій згідно з част.6 ст.232 ГК України повинно було проводитися за періоди: з 11.12.2005р. по 11.06.2006р. та з 11.01.2006р. по 11.07.2006р. відповідно.
Таким чином, нарахування позивачем пені за період з липня 2007 року по 24 червня 2008 року є неправомірним, а тому позовні вимоги про стягнення пені у сумі 924, 90 грн. до задоволення не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних у сумі 1691,42 грн. за несвоєчасний розрахунок за невиконання зобов'язань у відповідності до умов договору оренди приміщення від 01 вересня 2004 року № 23.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановний договором або законом.
Поскільки несвоєчасне внесення орендної плати за грудень 2005 року та січень 2006 року має місце, то позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за період з 15.01.2006р. по 24.06.2008р. є підставними.
Станом на 15.01.2006р. відповідачем не сплачено орендну плату у сумі 482,40 грн., відповідно 3 % річних від зазначеної суми за період з 15.01.2006р. по 24.06.2008р. становить:
482,4 грн. х 3 : 100 : 365 х 896 = 35,33 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково у сумі 35,33 грн., в частині стягнення 1656,09 грн. в позові слід відмовити.
Відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 7,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 8,92 грн. (розмір задоволених позовних вимог проти заявлених становить 7,56 %).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ВЧ" (вул.Міцкевича, 14, м.Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 21090740) на користь Відкрите акціонерне товариство "Сарненське ремонтно-транспортне підприємство" (вул.Белгородська, 19, м.Сарни, Рівненська область, 34503, код ЄДРПОУ 13985486) заборгованість з урахуванням індексу інфляції у сумі 682 грн. 77 коп., 3 % річних у сумі 35 грн. 33 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у сумі 7 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі8 грн 92 коп.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
В решті позову відмовити.
Суддя Крейбух О. Г.
підписано "26" вересня 2008 року
Помічник судді
Бережнюк В.В.
Суд | Господарський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2008 |
Оприлюднено | 13.10.2008 |
Номер документу | 2110686 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні