Рішення

від 08.12.2011 по справі 2-3257/11

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 2-3257/11

Номер провадження 2/1109/24416/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року Кіровськи й районний суд м. Кіровограда в складі:

головуюч ого судді - Куценко О.В.

при секре тарі - Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Кіров ограді цивільну справу за п озовом ОСОБА_1 до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Провімі Дніпропетровс ьк" за участю третіх осіб на с тороні відповідача, які не за являють самостійних вимог ОСОБА_2, , генерального ди ректора Товариства з обмеже ною відповідальністю "Провім і Дніпропетровськ" ОСОБА_3 про стягнення боргу по зароб ітній платі, грошової компен сації за невикористану щоріч ну відпустку, середнього за робітку за час вимушеного пр огулу в зв' язку із затримко ю видачі трудової книжки, се реднього заробітку за час з атримки розрахунків при звіл ьненні, визнання запису у тру довій книжці недійсним, внес ення записів у трудову книжк у, відшкодування моральної ш коди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Провімі Дніпропетровськ", я ким просить визнати недійсн им запис у його трудовій кни жці №20 від 29 січня 2010 року про звільнення з роботи з дано го товариства за власним баж анням по ст.38 КЗпП України, зоб ов' язати товариство видат и новий наказ про його зві льнення з роботи за власним б ажанням по ст.38 КЗпП України, в казавши дату звільнення - 13 к вітня 2011 року та внести запис про вказану дату до його тр удової книжки як дату звільн ення з роботи за власним бажа нням по ст.38 КЗпП України, стяг нути із Товариства на його користь 32460,48 грн. середнього з аробітку за весь час вимушен ого прогулу в зв' язку із за тримкою видачі трудової книж ки, борг по зарплаті в розмірі 1272,96 грн. за період з 14 по 29 січня 2010 року, грошову компенсацію з а невикористану щорічну відп устку в розмірі 2545 грн.92 коп. та на відшкодування моральної ш коди 5 000 грн.

На обґрунтування позо вних вимог позивачем вказано на те, що він працював у Товар истві з обмеженою відповідал ьністю “Провімі Дніпропетро вськ” з 01 листопада 2006 року на п осаді менеджера зі збуту, з р оботи був звільнений з 15 груд ня 2008 року за наказом № 34лс від 16 грудня 2008 року по п.4 ст.40 КЗпП за невихід на роботу 15 грудня 2008 р оку без поважних причин. За рі шенням Кіровського райсуду м . Кіровограда від 14.01.2010 року йо го звільнення з роботи по п.4 с т. 40 КЗпП України було визнано незаконним, внаслідок чого був поновлений на попередній роботі на посаді менеджера зі збуту з 15 грудня 2008 року. Післ я поновлення на роботі його т рудові відносини із товарист вом тривали до 29 січня 2010 року, після чого він з роботи був зв ільнений за власним бажання м по ст.38 КЗпП України. У день з вільнення відповідач не пров ів із ним розрахунок та не ви платив йому борг по зарплаті в розмірі 1272,96 грн. за період з 14 по 29 січня 2010 року, грошову ком пенсацію за невикористану що річну відпустку за період ро боти з 12 грудня 2008 року по 29 січн я 2010 року тривалістю 24 календа рних дні відпустки в розмірі 2545 грн.92 коп. та не видав трудов у книжку. Тільки по сплину біл ьше одного року та після неод норазових вимог відповідач 1 3 квітня 2001року все ж таки видав йому трудову книжку, до якої в ідмовився внести зміни щодо дати звільнення з роботи 13 кв ітня 2001 р., яка мала бути відпов ідачем вказана у разі затрим ки видачі трудової книжки. До теперішнього часу відповід ач розрахункові суми, належн ій йому із звільненням не вип латив.

Позивач вказав і на те , що йому була заподіяна і мора льна шкода щодо обґрунтуван ня якої він вказав на наступн е. В минулому, з вини відповід ача він уже зазнавав приниже ння та образу, оскільки внасл ідок грубого порушення ним чинного законодавства про пр ацю, він був незаконно та бе зпідставного звільнений з роботи.

Через вказане, з вини відпов ідача він відчував відчай, со ром, приниження, занепокоєнн я, знервованість, зневіру, чер ез що зазнавав та зазнаю душ евного болю та моральних стр аждань.

Позивач зазначив, що че рез провину відповідача у нь ого було відібрано на протя зі досить тривалого часу (біл ьше року) життєві радощі, задо волення, душевні блага, які я м ав би та міг би отримувати у п овсякденному житті, витрача ючи своє життя та свій час н а себе, на свою дружину, дітей , батьків, роботу. Натомість, в ін вимушений був «ходити» за відповідачем, здійснюючи бе зглузді та далеко не дешеві п оїздки із м. Кіровограда в гол овний офіс відповідача в м. Дн іпропетровськ, щоб випрошув ати та «вимолювати» у відпов ідача, належне йому по праву: б ути належно звільненим та от римати свою зарплатню, трудо ву книжку. Все це привело до вт рати нормальних життєвих з в'язків та вимагає від ньо го додаткових зусиль для орг анізації свого життя.

Оцінює розмір на відшкодув ання моральної шкоди в сумі 500 0 грн.

Позивач, збільшивши роз мір позовних вимог, просив ст ягнути із Товариства на свою користь 43 386,72 грн. середнього заробітку за час затримки ро зрахунків при звільненні. На обґрунтування вимог, поз ивач зазначив, що вина відпов ідача у затримці розрахунків при звільненні являється св ідомою та очевидною, а отже ві н має виплатити йому середн ій заробіток за весь час затр имки розрахунків по день фа ктичного розрахунку за періо д із 29 січня 2010 рок по 15 вересня 2 011 року.

У судовому засіданні позивач позов свій підтрима в та просив задовольнити в по вному обсязі.

Представник відпові дача у судове засідання не з' явився, проте надіслав письм ові заперечення на позовну з аяву від 27 липня 2011р., що були от римані судом 03.08.2011р., згідно як их просив у задоволенні позо ву відмовити, вказуючи на ная вність у діях відповідача ум ислу на свідоме не отримання трудової книжки з метою пода льшого звернення до суду за з ахистом надуманого порушен ня його прав. Зокрема, у запере ченнях на позовну заяву від повідач зазначив, що у чіткі й відповідності до ст. 47 КЗпП У країни з позивачем був прове дений повний розрахунок і за боргованості по даним бухгал терського обліку товариств а не має. Окрім того, у запереч еннях на позовну заяву зазна чено, що позивач не отримав тр удову книжку у день звільнен ня через його відсутність на роботі. Трудова книжка позив ача за вказаних обставин під лягала зберіганню протягом д вох років у відділі кадрів то вариства у відповідності до п.6.2 Інструкції про порядок ве дення трудових книжок праців ників, та не надсилалась пози вачу поштою через не надходж ення від нього письмової зая ви про надання ним згоди на пе ресилання трудової книжки по штою з доставкою, що також уз годжується із п.4.2 згаданої Ін струкції, який прямо заборон яє надсилання трудових книжо к поштовим відправленнями. В ідповідачем також було вказа не і на те, задоволення позову може призвести до безпідста вного зарахування фактично н евідпрацьованого позивачем робочого стажу у його загаль ний трудовий стаж та безпідс тавного отримання ним коштів , належних товариству.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмо ві матеріали справи, судом вс тановлені наступні факти.

Позивач ОСОБА_1 пра цював у Товаристві з обмежен ою відповідальністю “Провім і Дніпропетровськ” з 01 листоп ада 2006 року на посаді менеджер а зі збуту, будучи прийнятим н а роботу за наказом №5/лс від 01.1 1.2006 року, згідно якого основним місцем роботи було визначен о м. Кіровоград та оклад -1500 грн . щомісячно. З роботи був звіл ьнений з 15 грудня 2008 року за нак азом № 34лс від 16 грудня 2008 року п о п.4 ст.40 КЗпП за невихід на роб оту 15 грудня 2008 року без поважн их причин. Вказані обставини підтверджуються записами № 17 та № 18 у трудовій книжц і позивача.

За рішенням Кіровсько го райсуду м. Кіровограда від 14.01.2010 року, ухваленого по циві льній справі №2-258/10 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з об меженою

відповідальністю “Провімі Дніпропетровськ” про стягне ння боргу по заробітній спла ті, поновлення на роботі, стяг нення середнього заробітку з а час вимушеного прогулу, бул о визнано, що позивач з робо ти був звільнений без законн их підстав та з грубим поруше нням чинного законодавства п ро працю, а відтак був скасова ний, виданий Товариством з об меженою відповідальністю “П ровімі Дніпропетровськ”, нак аз № 34лс від 16 грудня 2008 року про звільнення позивача з робо ти по п.4 ст. 40 КЗпП України, відп овідно той був поновлений на попередній роботі на посад і менеджера зі збуту з 15 грудн я 2008 року.

За ухвалою апеляційн ого суду Кіровоградської обл асті від 22 квітня 2010 року згада не рішення суду першої інста нції було залишено без змін и, ухвалою Верховного Суду Ук раїни від 30 червня 2010 року ТОВ “ Провімі Дніпропетровськ” у в ідкритті касаційного провад ження за касаційною скаргою на вказані судові рішення бу ло відмовлено.

Рішення Кіровського райсуду м. Кіровограда від 14 с ічня 2010 року в частині поновле ння на роботі фактично викон ано: за виданим ТОВ “Провімі Д ніпропетровськ”, наказом № 1лс-а від 14.01.2010 року позивач був поновлений на роботі на поса ді менеджера зі збуту з 15 груд ня 2008 року. Вказані обставини п ідтверджуються записом № 19 у трудовій книжці позивача .

29 січня 2010 року за нака зом відповідача №2лс-а від 29.01.2010 року позивач з роботи був з вільнений за власним бажання м по ст.38 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються з аписом №20 у трудовій книжці позивача.

У день звільнення від повідач не видав позивачу н алежно оформлену трудову кни жку та не провів із ним остат очний розрахунок, чим грубо п орушив вимоги ст.47 КЗпП Украї ни, згідно якої власник або у повноважений ним орган зоб ов'язаний в день звільнення в идати працівникові належно о формлену трудову книжку і пр овести з ним розрахунок у стр оки, зазначені в статті 116 цьог о Кодексу, згідно якої при зві льненні працівника виплата в сіх сум, що належать йому від підприємства, установи, ор ганізації, провадиться в де нь звільнення, або ж якщо пра цівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пі зніше наступного дня після п ред'явлення звільненим прац івником вимоги про розрахуно к, про нараховані суми, належ ні працівникові при звільнен ні, власник або уповноважени й ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Так, у день звільненн я відповідач позивачу не вип латив заробітну плату за пе ріод його роботи - із 14 по 29 січ ня 2010 року в розмірі 1272 грн. 96 коп. (12 робочих днів х106, 08 грн.=1272,96 грн. ), що також є грубим порушення м вимог ст.115 КЗПП України, згі дно якої власник або уповно важений ним орган має випла чувати заробітну плату праці вникам регулярно в робочі д ні у строки, встановлені коле ктивним договором, але не рід ше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищ ує шістнадцяти календарних днів, та є грубим порушенням ст.116 КЗпП України, згідно якої при звільненні працівника в иплата всіх сум, що належать йому від підприємства, уста нови, організації, провадит ься в день звільнення.

Також, у день звіль нення відповідача не виплати в позивачу грошову компенсац ію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 12 грудня 2008 року по 29 січня 2010 рок у за 24 календарних дні відпус тки в розмірі 2545 грн.92 коп. (24 кале ндарних днів х 106,08 грн.= 2545 грн.92 ко п.). Суд приймає до уваги, що з а наказом відповідача №30/лс в ід 03.11.2008 року позивач перебува в у відпустці з 25.11.2008 року по 12.12.2008 року, з 15 грудня 2008 року по 14 січн я 2010 року - був у вимушеному пр огулі з вини відповідача, яки й допустив незаконне звільн ення позивача з роботи, та 29 сі чня 2010 року трудові відносини фактично були припинені в зв ' язку із звільненням позив ача з роботи за власним бажан ням. Посилання на наказ відпо відача №30/лс від

03.11.2008 року є в рішенні Кіровсь кого райсуду м. Кіровограда в ід 14.01.2010 року.

Вимоги позивача щодо стягнення на його корис ть грошової компенсації суд задовольняє відповідно до с т.74 КЗпП України, згідно якої громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами , організаціями незалежно в ід форм власності, виду дія льності та галузевої належ ності, а також працюють за тр удовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (осн овна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період м ісця роботи (посади) і заробіт ної плати, відповідно до ст.75 К ЗпП України, згідно якої щорі чна основна відпустка надаєт ься працівникам тривалістю н е менш як 24 календарних дні з а відпрацьований робочий рік , який відлічується з дня укл адення трудового договору, в ідповідно до п.2 ст.82. КЗпП Украї ни, згідно якого до стажу роб оти, що дає право на щорічну о сновну відпустку (стаття 75 цьо го Кодексу), зараховуються: ча с, коли працівник фактично не працював, але за ним згідн о з законодавством зберігал ися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю аб о частково (в тому числі час оп лаченого вимушеного прогул у, спричиненого незаконним звільненням або переведен ням на іншу роботу), відповідн о до ст.83 КЗпП України, згідно я кої у разі звільнення пра цівника йому виплачується грошова компенсація за всі н е використані ним дні щорічн ої відпустки.

Відповідач, не пого джуючись із вказаним, пошто ю надіслав суду письмові за перечення на позовну заяву в ід 27 липня 2011р., що були отримані судом 03.08.2011р., в яких зазначив на те, що у чіткій відповідност і до ст. 47 КЗпП України з позив ачем був проведений повний р озрахунок, проте доказів на п ідтвердження вказаного не н адав, а відтак слушними є дово ди позивача про наявність у н ього права на отримання від в ідповідача заробітної плати за період з 14 по 29 січня 2010 року та грошової компенсації за н евикористану щорічну відпус тку за період роботи з 12 грудн я 2008 року по 29 січня 2010 року, забор гованість по яким відповідач допустив на день його звільн ення з роботи.

Вина відповідача у затримці розрахунків при зв ільненні щодо позивача явля ється очевидною і з огляду к опії наказу №2лс-а від 29.01.2010 року про звільнення позивача з р оботи, що відповідачем надіс лана як додаток до його зап еречень на позовну заяву, зг ідно якого не вбачається жод ного посилання на необхідні сть проведення через бухгал терію, чи у інший спосіб, розр ахунку із позивачем, принайм ні у відповідності до ст.115 (ви плата заробітної плати), п.2 ст .82 (компенсація за невикориста ну відпустку) КЗпП України.

З огляду на вказане, с лушними є доводи позивача пр оте, що відповідач свідомо чи не по незнанню проігнорував данні норми чинного законо давства про працю.

13 квітня 2011 року відпо відач видав позивачу трудову книжку. Вказані обставини ві дповідачем не спростовані. Б ільше того, у копії наказу № 2лс-а від 29.01.2010 року про звільне ння позивача з роботи, що над іслана відповідачем як дода ток до письмових заперечень на позовну заяву, датою ознай омлення із ним вказана саме п озивачем - 13 квітня 2011 року, ос кільки, як стверджував позив ач, в цей день відповідач йог о нарешті ознайомив із нака зом про звільнення, та видав трудову книжку, про що він т акож поставив дату та свій пі дпис у журналі видачі реєстр ації трудових книжок праців никам Товариства з обмежено ю відповідальністю “Провімі Дніпропетровськ”. Відповіда чем були проігноровані проп озиції суду надати для огляд у у судовому засіданні журна ли реєстрації видачі трудови х книжок працівникам Товарис тва з обмеженою відповідаль ністю “Провімі Дніпропетров ськ” за 2010 та 2011 роки для підтве рдження чи спростування вка заних доводів позивача.

У письмових запереч еннях від 27 липня 2011р., що були от римані судом 03.08.2011р., відповідач , не погоджуючись із доводами позивача щодо дати отриманн я ним трудової книжки (13 квітн я 2011р.,) послався на те, що позив ач не отримав трудову книжку у день звільнення через його відсутність на роботі, проте вказані обставини відповіда чем доведені не були.

У відповідності до с т.48 КЗпП України трудова книжк а є основним документом про т рудову діяльність працівник а, до неї заносяться відомост і про роботу. Порядок ведення трудових книжок визначаєтьс я Кабінетом Міністрів Україн и.

Відповідно до постано ви Кабінету Міністрів Україн и від 27.04.93 N 301 "Про трудові книжки працівників" наказом Мініс терства праці України, Мініс терства юстиції України, Мін істерства соціального захис ту населення України від 29 лип ня 1993 року N 58З, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра їни 17 серпня 1993 р. за N 110, затвердж ено Інструкцію про порядок в едення трудових книжок праці вників, зміни та доповнення до якої внесені наказом Міні стерства праці України, Міні стерства юстиції України, Мі ністерства соціального захи сту населення України від 26 бе резня 1996 року N 29, наказами Мініс терства праці та соціальної політики України, Міністерст ва юстиції України від 8 червн я 2001 року N 259/34/5, від 24 вересня 2003 рок у N 266/118/5.

У відповідності до п.4.1 з гаданої Інструкції передбач ено, що Власник або уповноваж ений ним органом зобов'язани й видати працівнику його тру дову книжку в день звільненн я із внесеним до неї записом про звільнення.

З огляду на вказане є н е доречним посилання відпові дача на п.6.2 Інструкції про пор ядок ведення трудових книжок працівників, згідно якого пе редбачається, що у разі не отр имання трудової книжки у ден ь звільнення через відсутні сть працівника на роботі вон а підлягала б зберіганню пр отягом двох років у відділ ка дрів товариства, та на п.4.2 зга даної Інструкції, який прямо забороняє надсилання трудов их книжок поштовим відправле ннями через не надходження в ід працівника письмової зая ви про надання ним згоди на пе ресилання трудової книжки по штою з доставкою. В даному вип адку судом прийнято до уваги , що обов' язок видачі трудов ої книжки працівникові, покл адено саме на власника або уп овноваженого ним органу, а в даному випадку саме відповід ач зобов' язаний був вручити позивачу трудову книжку у де нь його звільнення, або ж вчин ити дій щодо повідомлення по зивач про необхідність явки до товариства за отриманням трудової книжки, проте відпо відач свій обов' язок не вик онав.

Відповідачем, як дод аток до письмових заперечен ь на позовну заяву від 27 липня 2011р., що були отримані судом 03.08.20 11р., було надано фотокопії пош тової кореспонденції на ім' я ОСОБА_1, проте дуже низьк ої якості, в силу якої вона пр актично являється не читаємо ю, а відтак з її огляду суду не представляється за можливе встановити дату відправки т а її зміст, а відтак - і не предс тавляється за можливе з' яс увати на яки х їх обставин во на надана. Відповідачем були проігноровані пропозиції с уду надати для огляду у судов ому засіданні оригінали вка заної поштової кореспонденц ії на ім' я позивача.

Отже, з вини відповід ача була допущена затримка у видачі трудової книжки, то в ін має виплатити позивачу се редній заробіток за весь час вимушеного прогулу відповід но до ч.4 ст. 235 КЗпП України.

За вказаних підстав, в имушений прогул з вини відпо відача склав 306 робочих днів за період із 29 січня 2010 року, тоб то з дати звільнення, по 13 квіт ня 2011 року, тобто по дату фактич ної видачі трудової книжки, в ідповідно до стягнення з від повідача на користь позивач а підлягає середній заробіт ок в розмірі 32460,48 грн. із розрах унку середньоденного зароб ітку -106.08 грн. ( 306 роб.днів х 106,08 грн. = 32460,48 грн.).

Відповідно до ч.3,п.2.та ч .1 п.8 Порядку обчислення серед ньої заробітної плати, затве рдженого постановою Кабіне ту Міністрів України від 8 лю того 1995 р. N 100 передбачено, що сер едньомісячна заробітна пла та обчислюється виходячи з в иплат за останні 2 календарн і місяці роботи, що передуют ь події, з якою пов'язана відп овідна виплата. Якщо протяг ом останніх двох календарних місяців працівник не працюв ав, середня заробітна плата

обчислюється виходячи з ви плат за попередні два місяці роботи. Нарахування виплат, щ о обчислюють із середньої за робітної плати за останні дв а місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоден ного заробітку на число робо чих днів, а у випадках, передба чених чинним законодавство м, календарних днів, які мают ь бути оплачені за середнім з аробітком.

У відповідності до вк азаного Порядку, розмір мого середньоденного заробітку уже був обрахований та встан овлений за рішенням Кіровсь кого райсуду м. Кіровоград ві д 14 січня 2010 року, при цьому має бути прийнято до уваги, що тр удові відносини позивача із відповідачем після поновлен ня на попередній роботі трив али лише із 14 по 29 січня 2010 року, а тому показник заробітної пл ати за цей проміжок роботи не може бути взятий за основу дл я обрахунку належних мені ви плат в силу їх нетривалості.

З огляду на вказане, н е потребує повторного доказу вання визначення розміру се редньоденного заробітку, яки й судом покладено в основу об рахування середнього заробі тку у відповідності до ч.4 ст . 235 КЗпП України, оскільки згі дно до ч.3 ст.61 ЦПК України обст авини, встановлені судовим р ішенням у цивільній, господа рській, або адміністративній справі, що набрало законної с или, не доказуються при розгл яді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особ а, щодо якої встановлені ці о бставини.

Даний розмір середн ьоденного заробітку судом по кладено в основу для обрахув ання боргу по заробітної пла ти за період роботи - із 14 по 2 9 січня 2010 року. (12 робочих днів х 106, 08 грн.=1272,96 грн.), та грошової ком пенсації за період з 12 грудня 2008 року по 29 січня 2010 року за 24 ка лендарних дні відпустки (24 ка лендарних днів х 106,08 грн.= 2545 грн.9 2 коп., оскільки відповідач ві дповідних довідок щодо обрах ування заробітної плати, дні в невикористаної щорічної ві дпустки та грошової компенс ації суду на вимоги так і не на дав.

У відповідності до ст атті 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника аб о уповноваженого ним органу належних звільненому праців никові сум у строки, зазначен і в статті 116 цього Кодексу, п ри відсутності спору про їх розмір підприємство, устано ва, організація повинні випл атити працівникові його сере дній заробіток за весь час за тримки по день фактичного р озрахунку.

З огляду на вказане п ідлягають задоволенню вимог и позивача про стягнення на й ого користь середнього зароб ітку за весь час затримки ро зрахунків при звільненні, о скільки з вини відповідача п озивачу у день його звільнен ня не була проведена виплати усіх належним його сум в зв' язку із звільненням, а саме бо ргу по зарплаті та грошової к омпенсації за невикористану відпустку. За підрахунками с уду середній заробіток за в есь час затримки розрахункі в при звільненні складає 43 38 6,72 грн. за період з 29 січня 2010 року , тобто з дати звільнення, по 15 вересня 2011 року за 409 дні затрим ки розрахунків (409 х 106,08= 43 386,72 грн.). , проте до стягнення з цих під став підлягає лише 10926,24 грн. (43386,7 2 грн. - 32460,48 грн).

У відповідності до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про тр удову діяльність працівника , до неї заносяться відомості про роботу. Порядок ведення т рудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України .

Відповідно до постано ви Кабінету Міністрів Україн и від 27.04.93 N 301 "Про трудові книжки працівників" наказом Мініс терства праці України, Мініс терства юстиції України, Мін істерства соціального захис ту населення України від 29 лип ня 1993 року N 58З, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Укра їни 17 серпня 1993 р. за N 110, затвердж ено Інструкцію про порядок в едення трудових книжок праці вників, зміни та доповнення до якої внесені наказом Міні стерства праці України, Міні стерства юстиції України, Мі ністерства соціального захи сту населення України від 26 бе резня 1996 року N 29, наказами Мініс терства праці та соціальної політики України, Міністерст ва юстиції України від 8 червн я 2001 року N 259/34/5, від 24 вересня 2003 рок у N 266/118/5.

У відповідності до п.4.1 з гаданої Інструкції передбач ено, що Власник або уповноваж ений ним органом зобов'язани й видати працівнику його тру дову книжку в день звільненн я із внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі тр удової книжки з вини власник а або уповноваженого ним орг ана працівникові сплачуєтьс я середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вва жається день видачі трудової книжки. Про новий день звільн ення видається наказ і вноси ться запис до трудової книжк и працівника. Раніше внесени й запис про день звільнення в изнається недійсним у порядк у, встановленому пунктом 2.10 ці єї Інструкції.

Отже, відповідач, видав ши позивачу 13 квітня 2011 року тр удову книжку, має змінити д ату звільнення позивача з р оботи, тобто дату звільнення 29 січня 2010 року має змінити на 13 квітня 2011 року, та внести зап ис про недійсність раніше вн есеного запису про звільненн я, тобто про недійсність зап ису №20 від 29 січня 2010 року, про що має видати відповідний нака з.

Проте, відповідач в по рушення вимог даної Інструк ції, вказаного не вчинив.

З вини відповідача пози вачу заподіяна моральна шко да, яка підлягає відшкодуван ню відповідачем на його кори сть у розмірі 5000 грн. відповід но до ст. 237-1 КЗпП України, згідн о якої передбачено, що відшко дування власником або упов новаженим ним органом мора льної шкоди працівнику прова диться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втра ти нормальних життєвих зв'я зків і вимагають від нього додаткових зусиль для орган ізації свого життя, порядок в ідшкодування моральної шкоди визначається законо давством.

Суд знаходить слушними доводи про те, що минулому, з вини відповідача він уже заз навав моральних страждань, оскільки внаслідок грубого порушення ним чинного закон одавства про працю позивач був незаконно та безпідстав ного звільнений з роботи і що він, маючи законні підстав и для відшкодування морально ї шкоди, дані вимоги не пред' являв, сподіваючись на усві домлення керівником товарис тва уроку, що трудове законод авство є непорушним та має в иконуватись без виключення .

Враховуючи фактичні об ставини справи, суд погоджує ться із доводами позивача п ро те, що він продовжує зазнав ати душевного болю та мораль них страждань з вини відпові дача, оскільки той продовжув ав його принижувати, відчува ти відчай, сором, приниження, занепокоєння, знервованість , зневіру, оскільки уже після звільнення з роботи, що мало м ісце 29 січня 2010 року, лише після неодноразових прохань та ви мог, 13 квітня 2011 року, тобто по с плину більше 1 року, видав йом у трудову книжку і то невірно оформлену, а про добровільну виплату боргу по зарплаті та компенсації за невикориста ну щорічну відпустку і не йд еться.

На підставі фактичних о бставин, суд також погоджуют ься із доводами позивача і пр о те, що через провину відпов ідача у позивача відібрано н а протязі досить тривалого ч асу (більше року) життєві радо щі, задоволення, душевні благ а, які я мав би та міг би отриму вати у повсякденному житті, в итрачаючи своє життя та свій час на себе, на свою дружину , дітей, батьків, роботу. Натом ість, він вимушений був «ход ити» за відповідачем, здійсн юючи безглузді та далеко не д ешеві поїздки із м. Кіровогра да в головний офіс відповіда ча в м. Дніпропетровськ, щоб в ипрошувати та «вимолювати» у відповідача, належне йому по праву: бути належно звільн еним та отримати свою зарпла тню, трудову книжку. Все це при вело до втрати нормальних ж иттєвих зв'язків та вимага є від мене додаткових зуси ль для організації свого жит тя.

При визначенні розміру м орального відшкодування - 5 000 грн., суд виходить і з принцип у розумності та справедливос ті, характеру і ступеня морал ьних страждань, перенесених позивачем, їх тривалість, дов еденість в суді, винність дій відповідача.

Отже, на користь позива ча із Товариства з обмежено ю відповідальністю “Провімі Дніпропетровськ” (юридична адреса Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги,26, ЄДРПОУ 34655870, п оточний рахунок 26000050206846 в КБ «При ватбанк» м. Дніпропетровськ) підлягає до стягнення:

- 32460,48 грн. середнього заробітку за весь час вимуше ного прогулу в зв' язку із з атримкою видачі трудової кни жки за період із 29 січня 2010 року по 13 квітня 2011 року,

- 1272,96 грн боргу по зарп латі в розмірі . за період йог о роботи - із 14 по 29 січня 2010 року .;

- 2545,92 грн. грошової ком пенсації за невикористану що річну відпустку в розмірі 92 ко п. за період з 12 грудня 2008 року п о 29 січня 2010 року за 24 календарн их дні відпустки;

- 5 000 грн. на відшкодув ання моральної шкоди;

- 10926,24 грн. середнього за робітку за весь час затримки розрахунків при звільненні за період із 29 січня 2010 рок по 15 вересня 2011 року, а всього 52 205, 60 г рн.

У відповідності до с т.88 ЦПК України до стягнення з відповідача на

в доход держави підлягає 2823 грн. судового збору (941 грн.х3=2823 г рн.

Керуючись Порядком обчисл ення середньої заробітної п лати, затвердженого постано вою Кабінету Міністрів Украї ни від 8 лютого 1995 р. N 100 Інструкц ією про порядок ведення труд ових книжок працівників, зат вердженої відповідно Постан ови Кабінету Міністрів Украї ни від 27.04.93 N 301 "Про трудові книжк и працівників" наказом Міні стерства праці України, Міні стерства юстиції України,

Міністерства соціального за хисту населення України від 29 липня 1993 року N 58З, зареєстрова ного в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110 із зм інами та доповненнями, внес еними наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерст ва соціального захисту насел ення України від 26 березня 1996 р оку N 29, наказами Міністерства праці та соціальної політик и України, Міністерства юсти ції України від 8 червня 2001 року N 259/34/5, від 24 вересня 2003 року N 266/118/5. ст аттями Конституції Україн и, ст.38, ст.47, ст.48, ст.74, ст.75, ст.82, ст.83, 1 16, ст..117, ч.4 ст. 235, ст. 237, ст.237-1 КзПП У країни, ст. 3, ст.15, ст.88, ст.209, ст. 214- ст.215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Запис за №20 від 29 січн я 2010 року у трудовій книжці О СОБА_1 про звільнення з ро боти з Товариства з обмежен ою відповідальністю “Провім і Дніпропетровськ” за влас ним бажанням по ст.38 КЗпП Укра їни, що був вчинені на підстав і наказу №2лс-а від 29.01.2010 року, ви знати недійсним.

Товариству з обмеже ною відповідальністю “Прові мі Дніпропетровськ” видати наказ про звільнення ОС ОБА_1 з роботи за власним баж анням по ст.38 КЗпП України, в як ому вказати дату звільнення - 13 квітня 2011 року;

Товариству з обмеже ною відповідальністю “Прові мі Дніпропетровськ” внести до трудової книжки ОСОБА _1 запис про номер, дату нака зу щодо дати його звільне ння з роботи з Товариства з о бмеженою відповідальністю “ Провімі Дніпропетровськ” з а власним бажанням по ст.38 КЗп П України - 13 квітня 2011 року

Стягнути із Товари ства з обмеженою відповідал ьністю “Провімі Дніпропетро вськ” (юридична адреса Дніпр опетровськ, вул.20-річчя Перемо ги,26, ЄДРПОУ 34655870, поточний рахун ок 26000050206846 в КБ «Приватбанк» м. Дн іпропетровськ) на користь ОСОБА_1:

- 32460,48 грн. середнього заробітку за весь час вимуше ного прогулу в зв' язку із з атримкою видачі трудової кни жки за період із 29 січня 2010 року по 13 квітня 2011 року,

- 1272,96 грн боргу по зарп латі в розмірі за період його роботи - із 14 по 29 січня 2010 року.;

- 2545,92 грн. грошової ком пенсації за невикористану що річну відпустку за період з 1 2 грудня 2008 року по 29 січня 2010 року за 24 календарних дні відпуст ки;

- 5 000 грн. на відшкодув ання моральної шкоди;

- 10926,24 грн. середнього за робітку за весь час затримки розрахунків при звільненні за період із 29 січня 2010 рок по 15 вересня 2011 року, а всього 52205,60 гр н.

Стягнути із Товарис тва з обмеженою відповідаль ністю “Провімі Дніпропетров ськ” (юридична адреса Дніпро петровськ, вул.20-річчя Перемог и,26, ЄДРПОУ 34655870, поточний рахуно к 26000050206846 в КБ «Приватбанк» м. Дні пропетровськ) в доход держав и - 2823 грн. судового збору.

Рішення може бути оска ржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної с карги протягом 10 днів з дня йо го проголошення рішення чер ез Кіровський райсуд м. Кіро вограда до Апеляційного суд у Кіровоградської області. О соби, які брали участь у справ і, але не були присутні у судов ому засіданні під час прогол ошення судового рішення, мож уть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отриман ня копії цього рішення.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Куценко