Рішення

від 12.01.2012 по справі 4/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/507

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/507

12.01.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція»РМС Україна»

Простягнення заборгованості 171 940,87 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Федіна О.М.

Від відповідача              не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція»РМС Україна 157 805,37 грн. заборгованості за освоєння та інших платежах, 9169,58 грн. пені, 683,27 грн. індексу інфляції, 1636,16 грн. 3% річних, а всього 171 940,87 грн. заборгованості.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали  суду  не  виконав. Письмового відзиву та  письмових  заперечень  по  суті заявлених вимог не  надав.

Відповідач належним  чином повідомлений про призначення справи  до розгляду, про  час  і  місце  його  проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду  справи від відповідача  не  надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «РМС Україна»було укладено попередній договір щодо зобов'язання в майбутньому укласти договір оренди приміщення, орієнтовною площею 857,24 кв.м., строком на 35 місяців, яке розташоване за адресою: просп. Генерала Ватутіна, 2-Т в місті Києві.

Згідно з п.12.2 Договору, Позивач допустив Відповідача до приміщення для проведення адаптації (адаптація приміщення - роботи в приміщенні, які  проводяться Орендарем та за його рахунок з метою облаштування приміщення для потреб Орендаря та повного пристосування для подальшого використання для здійснення діяльності.)

Договором були передбачені строки, умови, розмір внесення плати за період проведення адаптації, права та обов'язки сторін, підстави юридичної відповідальності за порушення (невиконання) умов Договору; порядок розірвання Договору (в тому числі в односторонньому порядку) тощо.

Згідно з п.1 ст. 4 Договору було зазначено що у разі, якщо до 01 березня 2011 року Договір оренди (строком на 35 місяців) не буде укладено, за умови відсутності заперечень Орендодавця, з 01 березня 2011 року Приміщення вважається переданим для його освоєння Орендарем. В такому випадку після 01 березня 2011 року Орендар щомісячно сплачує на користь Орендодавця плату за освоєння Орендарем приміщення, яка дорівнює сумі щомісячних платежів, які повинні сплачуватися згідно Договору оренди в порядку та в розмірі, в строк та на інших умовах, що обумовлені для таких платежів.

Керуючись п. 5.10 Договору, Відповідач окремо від інших платежів, згідно з діючими тарифами та методикою нарахування встановленою Позивачем, повинен був сплачувати щомісяця, починаючи з моменту підписання акту допуску до приміщення для проведення адаптації, комунальні послуги, які постачаються до приміщення, а також послуги, якими він користується під час проведення адаптації. В тому числі Відповідач зобов'язаний був пропорційно площі переданого для адаптації приміщення сплачувати плату за спільні частини.

Позивач, відповідно до п. 7 Договору виставляв Відповідачу належним чином рахунки, на підставі яких він зобов'язаний був здійснювати платежі передбачені Договором на рахунок Позивача, про те оплати на рахунок Позивача здійснено не було.

Згідно з п. 15 Договору у випадку порушення строків оплати, передбачених п. 7 цього ж Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, нарахованої на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Даний Договір був чинним та дійсним, так як жодною із сторін його дійсність та чинність не оспорювалась, а отже повинен був виконуватися сторонами згідно викладених в ньому умов.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 Цивільного кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Керуючись ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укладати договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Не зважаючи на дійсність Договору та вимог чинного законодавства про обов'язковість договору для виконання його сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України), фінансові зобов'язання передбачені Договором Відповідачем виконані не були виконані, що стало виникнення заборгованості. Станом на момент звернення до суду сума заборгованості сплачена не була.

З метою захисту порушеного права 06.09.2011р. Позивачем було відправлено лист №538/11 на адресу Відповідача, в якому Позивач, згідно з п. 4.6 ст. 2 Договору відмовляється від договору в односторонньому порядку у зв'язку з несплатою платежів, передбачених Договором та визначає дату розірвання Договору 16.09.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості Відповідача становить 157 805,37 грн. з ПДВ, яку Відповідач не сплатив, що підтверджуються оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 361 Замовлення; Контрагенти ТОВ Рекламна агенція «РМС Україна»та довідкою з банку.

Згідно з ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у Відповідача за попереднім договором від 06.12.2010р. у сумі 157 805,37 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 15.5 Договору у випадку порушення строків оплати, передбачених п. 7 цього ж Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, нарахованої на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Отже, порушення відповідачем строків оплати за надані послуги, передбачених п. 7 Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 9 169,58 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно  нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 683,27 грн. індекс інфляції та 1 636,16 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «РМС Україна» (01601, м. Київ, вул. Воровського, 35, оф. 1, код ЄДРПОУ 37201485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Призма Бета»(01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченко, 33, поверх 13, код ЄДРПОУ 34001316) 157 805 (сто п'ятдесят сім тисяч вісімсот п'ять) грн. 37 коп. заборгованості, 9 169 (дев'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 58 коп. пені, 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 27 коп. індексу інфляції, 1 636 (одну тисячу шістсот тридцять шістсот) грн. 16 коп. 3% річних, 1719 (одун тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 40 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                       І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 18.01.2012р.