4/358-ПД-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.09.2008 Справа № 4/358-ПД-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі
Херсонської філії м.Херсон
до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна
фірма «РВІК» м.Херсон
про спонукання до укладення договору
за участю представників сторін :
від позивача –юрист Воробйовська В.В., головний інженер Луцак В.Й.,
інженер Прокопчук Т.О.
від відповідача –директор Рефлер В.В.
Позивач звернувся з позовом, яким просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма „РВІК” укласти договір №1227-АК від 22.04.2008року в редакції договору, наданого позивачем.
Він посилається на те, що ним 30.04.2008року на адресу відповідача надіслано проект зазначеного договору, предметом якого є надання в користування відповідача каналу кабельної каналізації загальною довжиною 0,760км та 0,450км, який відповідач повернув з протоколом розбіжностей, які позивачем не можуть бути прийняті.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до пункту 4.6 Статуту ТОВ ВТК „РВІК” предметом діяльності товариства є надання послуг телефонного зв'язку з правом створення власної телефонної мережі ємністю до 1000 абонентських номерів у м.Херсоні та Херсонській області, тому відповідно до Закону України „Про телекомунікації” він є оператором, а не споживачем послуг, що ним і викладено за протоколом розбіжностей.
Крім того, відповідач посилається на те, що він є власником частини кабельної каналізації, зазначеної в п. 1.1 спірного договору на підставі договору купівлі - продажу № 12/1-03 від 29.04.2003року, що укладений між відповідачем та ПП Круліковським О.В. і цей факт встановлено відповідними рішеннями господарського суду Херсонської області.
За посиланням відповідача, він правомірно включив до протоколу розбіжностей пункти 2.1.1-2.1.6, та 2.2.4 –2.2.6, оскільки він також надає позивачу послуги, аналогічні тим, що є предметом договору №1227-АК від 22.04.2008року.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що позивач звернувся з позовом про врегулювання розбіжностей за межами 20-денного терміну, встановленого частинами 5, 7 статті 181 Господарського Кодексу України, судом відхиляється, оскільки відповідно до матеріалів справи договір з протоколом розбіжностей отриманий позивачем 27.06.2008року відповідно до листа відповідача № 86/1.08 від 20.06.2008року, а до суду він звернувся 16.07.2008року, тобто у встановлений законом 20-денний термін.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до статті 77 ГПК України оголошувалася в засіданні суду 23.09.2008року.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд –
в с т а н о в и в:
30.04.2008року на адресу відповідача рекомендованим листом № 2408/29-30-02 позивачем було направлено проект договору № 1227-АК від 22.04.08року, предметом якого є надання в користування відповідача каналу кабельної каналізації загальною довжиною 0,760км і 0,450км.
Позивач 27.06.2008року отримав лист відповідача № 86/1.08 від 20.06.2008року про повернення примірника договору, підписаного з протоколом розбіжностей, яким відповідач надав свою редакцію пунктів 1.1, 2.1.1, 2.2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 11, додатку № 1 та додатково включив до тексту договору п.п.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.6, 2.2.5, 2.2.6, 10.6, додатки № 2,3,4,5,6.
Позивач в 20 денний термін відповідно до вимог ст. 181 Господарського Кодексу України у зв'язку з незгодою із запропонованим протоколом розбіжностей відповідача, передав спір на вирішення суду та просить спонукати відповідача підписати договір в його редакції.
Суд ухвалою від 26.08.2008року зобов'язав сторони узгодити розбіжності, надавши суду протокол узгодження. Позивач направив на адресу відповідача протокол узгодження розбіжностей від 12.09.2008року, але розбіжності сторонами так і не були узгодженні.
Запропонована відповідачем редакція спірного договору щодо зміни в преамбулі назви відповідача, як сторони за договором з „споживача” на „оператор” та зміни в п.п. 1.1., 2.1.1., 2.2, 2.2.4, 11., які відповідач пропонує внести до договору, шляхом заміни його назви із „споживача” на „Оператор” не може бути включена до договору з урахуванням наступного.
Відповідно до пункту 4 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р № 720 (надалі - Правила) користування кабельною каналізацією є додатковою (іншою) телекомунікаційною послугою, що нерозривно пов'язана технологічно з наданням певних основних телекомунікаційних послуг, а отже на підставі статті 63 Закону України «Про телекомунікації»та пункту 10 Правил договір про користування каналами кабельної каналізації є обов‘язковим для укладання. В пункті 3 Правил зазначено, що «Споживачем телекомунікаційних послуг є юридична або фізична особа, яка замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб», у зв'язку з чим відповідач відповідно до договору має статус саме «Споживача»телекомунікаційних послуг по користуванню каналом кабельної каналізації. Такі ж назви сторін за договором зафіксовані і в зразковій формі договору користування каналами кабельної каналізації, затвердженої наказом ВАТ «Укртелеком»№ 59 від 24.02.2003року.
У зв'язку з цим, посилання відповідача на те, що він є за договором «Оператором», оскільки мережі позивача та відповідача взаємоз'єднуються (виходячи з існуючих між ними господарських договорів) та відповідач є оператором на ринку телекомунікацій, а отже дія Правил на нього не розповсюджується, судом відхиляються.
Запропоновані протоколом розбіжностей зміни щодо кількості, довжини наданих в користування каналів кабельної каналізації та здійснення оплати за них, які зазначені в п. 1.1. договору та у додатку № 1 до договору від 22.04.2008року та включення нового додатку № 5 до договору, також не обґрунтовані відповідачем належними доказами та підлягають затвердженню в редакції позивача з урахуванням наступного.
Надані позивачем інвентарні картки обліку основних засобів та бухгалтерська довідка, про знаходження каналів кабельної каналізації, зазначених в предметі договору, на балансі позивача, є доказом того, що позивач є власником каналів кабельної каналізації, яку він надає в користування відповідачу за умовами договору. Місце знаходження каналу кабельної каналізації та довжина каналу, що надається в користування, зазначені в схемі, наданій позивачем.
Суд не приймає як належний доказ по справі в розумінні статей 33, 34 ГПК України, посилання відповідача на те, що він є власником частини кабельної каналізації, зазначеної в п. 1.1. договору на підставі договору купівлі - продажу № 12/1-03 від 29.04.2003року, який укладений між відповідачем та ПП Круліковським О.В.
Як вбачається зі місту вказаного договору та додатків до нього (специфікацій) відповідач придбав у власність обладнання автоматичної станції АТСК-100: 200 на 400 номерів 1980р. та кабельні телефонні мережі. Разом з тим, рішенням господарського суду Херсонської області від 05.09.2006року по справі № 2/217-ПД-06, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.02.2007року у цій справі, та рішенням господарського суду Херсонської області від 12.09.2007року по справі № 14/276-07, з урахуванням змін, зазначених в постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 20.03.2008року, за участю тих же сторін, встановлено, що предметом договору № 12/1-03 від 29.04.2003року не може бути купівля-продаж лінійного устаткування, оскільки ПП Круліковський О.В. став власником майна згідно договору від 07.05.2002року, укладеного з ТОВ „Планета-М”, предметом якого, в свою чергу, є купівля-продаж автоматичної телефонної станції типу АСК-100;200 на 400 номерів 1980р. випуску.
В рішенні по справі №14/276-07 зазначено, що із наданих суду матеріалів не вбачається придбання первісно ПП Круліковським О.В. лінійних та кабельних споруд, а відповідно, останній не міг їх продати ТОВ ВТФ «РВІК». Відповідно до статті 225 ЦК УРСР, чинного на момент укладання вказаного договору купівлі-продажу від 07.05.2002року, право продажу майна, окрім випадків примусового продажу, належить власникові (аналогічне положення закріплено і в статті 658 ЦК України). Підтвердженням реалізації договору купівлі-продажу від 07.05.2002року, виключно в межах зазначених предметом договору, є накладна від 16.07.2002року № 433, згідно з якою ПП Круліковський О.В. отримав від ТОВ «Планета-М»автоматичну телефонну станцію у складі устаткування за 15 позиціями, в той час, коли лінійних та кабельних споруд в накладній не зазначено.
Відповідно до положень ч. 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, іншого органу, який вирішує господарські спори, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, факти, викладенні в рішеннях суду по вищезазначених справах, є встановленими і додатковому доведенню не підлягають.
Суд не приймає до уваги і посилання відповідача на рішення господарського суду Херсонської області по справі № 15/425-ПД-07, як на встановлений факт права власності відповідача на частину кабельної каналізації, зазначеної в п. 1.1. договору, оскільки даним рішенням право власності відповідача на лінійне устаткування за договором купівлі-продажу № 12/1-03 від 29.04.2003року не встановлювалось.
Крім того, відповідач включив в протокол розбіжностей додаткові пункти 1.2., 2.1.3, 2.1.4., 2.1.5, 2.1.6, 2.2.5, 2.2.6, а також додатки № 2, 3, 4, 6 до договору та зміни до п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору, які стосуються надання відповідачем позивачу в користування каналів кабельної каналізації.
В засіданнях суду встановлено, що за спірним договором позивач надає в користування відповідачу канали кабельної каналізації, а надання відповідачем позивачу в користування каналів кабельної каналізації є предметом укладеного між сторонами іншого договору № 25/6-01559 від 10.05.2004року.
Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності договору. При цьому, відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Укладений між сторонами договір від 10.05.2004року, відповідно до якого відповідач надає послуги позивачу, та яким врегульовані питання надання цих послуг, є діючим на момент розгляду справи, тому відповідно до статті 629 ЦК України він є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, умови щодо надання в користування каналів кабельної каналізації відповідачем позивачу не можуть бути зазначені в спірному договорі № 1227-АК від 22.04.2008року. В разі необхідності, відповідач не позбавлений права внести зміни або доповнення в договір № 25/6-01559 від 10.05.2004року у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма "РВІК" м.Херсон а/с № 76 вул.Горького, 22/8 р/р 26003316 в Укрсоцбанку м.Херсона МФО 352015 код 19228415 укласти з відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії м.Херсон проспект Ушакова № 41 р/р 260012199 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль” МФО 352093 код ОКПО 01188661 договір № 1227-АК від 22 квітня 2008 року в редакції договору, наданого відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Херсонської філії. 3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічна фірма "РВІК" м.Херсон а/с № 76 вул.Горького, 22/8 р/р 26003316 в Укрсоцбанку м.Херсона МФО 352015 код 19228415 на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії м.Херсон проспект Ушакова № 41 р/р 260012199 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль” МФО 352093 код ОКПО 01188661 - 85грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України 06.10.2008року
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2008 |
Оприлюднено | 13.10.2008 |
Номер документу | 2111459 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Ємленінова З.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні